Дитина вже нібито одужала: температура нормальна, апетит повернувся, настрій хороший. Але кашель не відпускає — триває тижнями, то посилюється вночі, то з’являється нападами вдень. Батьки хвилюються: це ще «залишки» хвороби чи ознака ускладнень, які ми пропустили?

Розбираємося, чому післявірусний кашель такий упертий, скільки він може тривати в нормі й коли варто обов’язково показати дитину лікарю.

Чому кашель не зникає разом із температурою

Під час грипу та ГРВІ вірус уражає слизову оболонку дихальних шляхів — від носоглотки до бронхів і навіть дрібних бронхіол. На місці запалення:

• ушкоджується епітелій (клітини, які вистилають дихальні шляхи зсередини);
• змінюється склад і в’язкість слизу;
• подразнюються нервові закінчення, що формують кашльовий рефлекс.

Температура вже нормалізувалась, вірусне навантаження зменшилось, але слизова ще не встигла відновитися. Вона залишається більш чутливою до будь-яких подразників — холодного повітря, сухості в кімнаті, пилу, фізичного навантаження. Саме тому:

• кашель може тривати 2–3 тижні, а іноді й до 4–6 тижнів після перенесеної інфекції;
• він часто посилюється вночі або ближче до ранку, коли слиз стікає по задній стінці горла (постназальний затік);
• може змінювати характер: від сухого — до вологішого, «продуктивного».

Такий післявірусний (постінфекційний) кашель — часте явище, особливо у дітей, чия імунна система й дихальні шляхи ще формуються.

Яким може бути післявірусний кашель

Є кілька ознак, які частіше говорять про те, що кашель — це наслідок перенесеної інфекції, а не нове ускладнення:

• дитина почувається загалом добре: активна, грається, має апетит;
• немає нового підвищення температури;
• кашель поступово стає менш частим і менш інтенсивним, хоча й зберігається;
• мокротиння, якщо є, світле, прозоре або білувате, без домішок крові, гною, різкого запаху;
• дихання не утруднене, немає вираженої задишки.

У такій ситуації педіатр зазвичай пояснює батькам, що слизовій потрібен час на відновлення, і рекомендує:

1. Адекватний питний режим.
2. Зволоження та провітрювання приміщення.
3. За потреби — м’які засоби для регуляції кашлю та полегшення відходження слизу (за призначенням лікаря).

Коли післявірусний кашель — тривожний сигнал

Є симптоми, які не можна списувати на «залишки» інфекції. Обов’язково зверніться до лікаря (а іноді — терміново), якщо:

• кашель триває більше 3–4 тижнів без тенденції до покращення;
• з’явився новий підйом температури, озноб, виражена слабкість;
• кашель став гавкаючим, свистячим або супроводжується подихами зі свистом/хрипами — це може свідчити про бронхоспазм, обструктивний бронхіт, астматичний компонент;
• дитині важко дихати, виникає задишка, втягнення міжреберних проміжків, синюшність губ — це невідкладний стан;
• мокротиння стало жовтим, зеленим, з неприємним запахом чи домішкою крові;
• кашель частий і виснажливий, порушує сон, викликає блювання, біль у грудях чи в животі;
• у дитини є хронічні захворювання (астма, вади серця, муковісцидоз, імунодефіцит), і кашель на їхньому фоні зберігається чи посилюється.

У таких випадках лікар може призначити додаткові обстеження: аускультацію (прослуховування легень), аналізи крові, рентген чи інші дослідження, щоб виключити пневмонію, бронхіт, синусит, затяжний перебіг або інші причини кашлю.

Чому важливо правильно лікувати гостру фазу грипу та ГРВІ

Однією з причин затяжного кашлю може бути несвоєчасне або неповне лікування гострої вірусної інфекції. Якщо на початку хвороби зосередитися лише на «збитті температури» та симптоматичних засобах, але не впливати на сам вірус, запальний процес у дихальних шляхах може бути більш тривалим та агресивним.

Саме тому лікарі наголошують на важливості раннього початку противірусної терапії при грипі та ГРВІ, особливо в дітей і груп ризику. Противірусні препарати прямої дії, які за призначенням лікаря починають застосовувати в перші дні хвороби, допомагають:

• зменшити вірусне навантаження;
• скоротити тривалість гострого періоду;
• знизити ризик ускладнень та затяжного післявірусного кашлю.

Серед противірусних засобів, доступних в Україні, і дозволених дітям від народження окрему увагу привертає препарат з діючою речовиною протефлазід, сироп Флавовір. Він містить комплекс флавоноїдів рослинного походження, які:

• інгібують реплікацію ДНК- та РНК-вірусів, у тому числі вірусів грипу та інших ГРВІ;
• мають протизапальну й антиоксидантну дію, що допомагає зменшити ушкодження слизової дихальних шляхів;
• чинять імунотропний ефект – підтримують фізіологічну роботу імунної системи без її «перестимуляції».

Противірусний сироп Флавовір, можна застосовувати за призначенням лікаря:

• з перших днів життя — це важливо, адже саме немовлята і малюки найбільш вразливі до ускладнень грипу та ГРВІ;
• як для лікування, так і для профілактики грипу, ГРВІ (у тому числі і COVID-19) у період сезонних спалахів;
• у складі комплексної терапії, разом із симптоматичними засобами, режимом, питтям тощо.

Ранній старт противірусної терапії Флавовіром (за схемою, узгодженою з педіатром) допомагає пом’якшити перебіг гострої вірусної інфекції. Чим менше ушкоджена слизова й чим швидше організм контролює вірус, тим нижчий ризик затяжного, виснажливого післявірусного кашлю.

Важливо: Флавовір не є «сиропом від кашлю» у класичному розумінні. Це саме противірусний препарат, який впливає на причину хвороби — вірус, а не лише на симптоми.

Що можуть зробити батьки

1. Не панікувати, якщо післявірусний кашель триває 2–3 тижні, але стан дитини загалом хороший.
2. Стежити за «червоними прапорцями»: підйом температури, задишка, гнійне мокротиння, виражена слабкість — це привід негайно звернутися до лікаря.
3. Не займатися самолікуванням — особливо щодо антибіотиків, сильних протикашльових чи «імуностимуляторів» без рекомендації педіатра.
4. При перших симптомах грипу чи ГРВІ якнайшвидше звертатися до лікаря, щоб разом обговорити можливість раннього призначення противірусних препаратів, у тому числі засобів на основі протефлазиду, таких як Флавовір.

Післявірусний кашель у більшості випадків — це етап відновлення, а не вирок. Головне — не пропустити тривожні сигнали й дати організму дитини допомогу, яка справді працює на причину хвороби, а не лише маскує симптоми.

Цьогоріч сезон грипу в Європі почався раніше, ніж прогнозувалося, і Україна може зіткнутися з вірусом уже найближчими тижнями.

Про це розповіла «Суспільному» доцентка кафедри інфекційних хвороб Полтавського державного медичного університету Тетяна Котелевська.

Пневмонії та тяжкі випадки

За словами Котелевської, Європейська спілка інфекційних захворювань офіційно підтвердила: сезон грипу в ЄС почався на 3–4 тижні раніше, ніж зазвичай. Причиною став штам H3N2, який за останні місяці зазнав значної мутації. Саме цей мутований штам спричинив тяжку хвилі грипу в Японії, де фіксувалося велику кількість пневмоній та тяжких випадків.

Хвиля захворюваності рухається традиційним для грипу маршрутом: Азія — Японія — США — Європа. Зокрема, чимало тяжких випадків наразі спостерігається у Великій Британії. Що буде, коли вірус дістанеться України і чи дійде він до нас у такому ж агресивному вигляді, спрогнозувати поки неможливо.

«Вірус природно мутує, і цього разу відбулась майже повна зміна структури гемаглютиніну. Наше покоління з таким варіантом не зустрічалося. Тому ніхто не може точно спрогнозувати, як він проявиться в Україні», — пояснила інфекціоністка.

Чи спрацює вакцинація

Цього року вакцина проти грипу містить штам H3N2, але розроблена вона була ще до того, як вірус почав мутувати.

«Наскільки вона спрацює проти саме цього підваріанту — сказати складно. Але вакцина все одно актуальна, бо містить чотири різні штами. І ми не знаємо, який із них буде домінувати в Україні», – сказала Тетяна Котелевська.

Однак вакцина зараз доступна не для всіх: Україна традиційно отримує дуже мало вакцин проти грипу, а цього року частину запасів взагалі було втрачено через обстріли.

Як підготуватися до нової хвилі грипу

Лікарка радить українцям запастися тестами на грип та COVID-19.

«Коли починається сезон, тести зникають першими. Щороку мені пишуть пацієнти з проханням допомогти знайти в аптеках. Але в момент піку зробити вже нічого», – попередила Котелевська.

Також вона застерегла проти використання аспірину під час вірусних інфекцій.

«При грипі категорично не можна аспірин, особливо дітям. Це ризик синдрому Рея – тяжкого ускладнення печінки та мозку», – сказала інфекціоністка.

Оскільки грип – це вірусна інфекція, єдиним ефективним засобом боротьби з ним є противірусні препарати прямої дії. Зокрема, нагадала Котелевська, в Україні доступні препарати, які містять озельтамівір, але найкращий ефект вони матимуть, якщо приймати їх у перші 48 годин після появи симптомів.

«Завдання противірусної терапії – обірвати інфекційний процес. Чим раніше — тим краще», – пояснила лікарка.

При перших же проявах ускладнень Котелевська радить негайно звернутися за медичною допомогою. Особливо це стосується людей з груп ризику:

• людей похилого віку;
• людей із хронічними хворобами легень, з надлишковою вагою або діабетом;
• людей, які отримують хіміотерапію або мають ослаблений імунітет.
• вагітних;
• дітей до 5 років.

Як запобігти ускладненням

Нагадаємо, що противірусне лікування людей з груп ризику, особливо дітей та людей з проблемами імунітету, має свої особливості. Обраний препарат не має викликати рефрактерність – тимчасовий параліч імунної системи, спричинений штучною перестимуляцією імунітету під час лікування.

Для пацієнтів з груп ризику лікар може порекомендувати противірусні препарати прямої дії з діючою речовиною протефлазід. Вони містять флавоноїди – біологічно активні речовини рослинного походження, які швидко та ефективно блокують розмноження вірусу в організмі. Це може пришвидшити одужання та запобігти розвитку тяжких ускладнень – зокрема, пневмонії, яка часто виникає при грипі та COVID-19. Водночас противірусні препарати з діючою речовиною протефлазід не викликають перестимуляції імунітету, діють на широкий спектр РНК- та ДНК-вірусів, тому їх можна застосовувати як при грипі, так і при інших ГРВІ, у тому числі COVID-19.

Для дітей від народження на основі протефлазиду випускається дитячий сироп Флавовір, який рекомендується використовувати для лікування при перших ознаках застуди, грипу або після контакту з хворим; допомагає зменшити вірусне навантаження та скоротити тривалість хвороби.

Уроки нещодавньої пандемії та сезонних сплесків вірусних захворювань спростували доцільність штучної стимуляції імунної системи. Ба більше – виявилося, що імуностимулятори не завжди є безпечними.

Осінній сезон в Україні традиційно супроводжується зростанням кількості застудних хвороб. У цей час багато хто має звичку запасатися засобами «для зміцнення імунітету». Вже й не пригадати, коли почалася мода на імуностимулятори, які, згідно з поширеними переконаннями, допомагають протистояти вірусам. Проте досвід пандемії COVID-19 та сплесків ГРВІ й грипу показав: безконтрольна стимуляція імунної системи не лише не захищає, а й може зашкодити.

Медики застерігають: стимулюючи імунітет «наосліп», можна виснажити його або спричинити небажані реакції.

Рефрактерність і небезпека імуностимуляторів

Термін «рефрактерність» для більшості досі маловідомий, але саме до цього стану може призвести зловживання імуностимуляторами. Це явище, коли імунна система, замість активної роботи, «вигорає» і тимчасово перестає реагувати на зовнішні загрози. Фактично йдеться про імунний параліч.

Механізм простий: препарати, які мають стимулювати імунітет, змушують організм виробляти більше цитокінів – захисних білків. Але їхній надлишок може стати небезпечним: замість боротьби з вірусом вони провокують автозапалення, відоме як «цитокіновий шторм». Саме він під час пандемії COVID-19 часто призводив до тяжких ускладнень і навіть смерті пацієнтів.

Провідна українська імунологиня, професорка Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького Валентина Чоп’як у інтерв’ю для МедОбоз наголошує: імуностимулятори діють «наосліп». Вони не враховують, що імунітет у конкретної людини може бути й так у нормі. У результаті замість допомоги відбувається перевантаження організму. Це проявляється болями у м’язах і суглобах, різкими стрибками температури, головним болем, а у важких випадках – навіть септичними станами. Саме тому сучасна медицина радить відмовитися від безконтрольної стимуляції й натомість застосовувати регуляцію.

Чому важливі імуномодулятори

На відміну від стимуляторів, імуномодулятори діють делікатніше. Вони не примушують імунітет працювати понад норму, якщо він у порядку. Їхнє завдання – збалансувати процеси: послабити надмірну реакцію або підсилити недостатню. Саме завдяки цьому імуномодулятори вважають безпечнішими.

Під час ГРВІ головна мета – зменшити вірусне навантаження й дати імунній системі можливість працювати природно. Це і є завдання імуномодуляторів, що особливо важливо для людей зі зниженим імунітетом.

За словами Валентини Чоп’як, близько 20 % українців мають порушення в роботі імунної системи. У таких пацієнтів застуди тривають довше, а одужання потребує більше часу. Для них курс імуномодуляторів може бути тривалішим і має обов’язково відбуватися під контролем лікаря.

Генетичний фактор і спосіб життя

Чому в одних людей імунітет сильніший, ніж в інших? Частково це залежить від генетики. Відомо, що деякі спадкові варіанти, отримані ще від неандертальців, справді знижують противірусний захист.

Але спадковість – не вирок. Повноцінний сон, збалансоване харчування, чиста вода, фізична активність і відсутність хронічного стресу здатні значно компенсувати слабкі місця імунної системи.

На жаль, як зазначає Валентина Чоп’як, імунодефіцитні стани часто залишаються непоміченими на рівні сімейних лікарів. Утім, є ознаки, які можуть насторожити: понад вісім ГРВІ на рік у дорослого або понад дванадцять у дитини, часті отити чи бронхіти. У таких випадках варто звернутися до імунолога.

Як лікуватися більшості пацієнтів

Для людей із нормальною імунною відповіддю рецепт під час застуди доволі простий:

• зменшити вірусне навантаження;
• висипатися;
• пити достатньо води;
• уникати важкої їжі;
• підтримувати помірну фізичну активність;
• приймати противірусні препарати у перші дні хвороби.

«Але безконтрольне стимулювання імунітету може паралізувати навіть здорову імунну систему, – застерігає Валентина Чоп’як. – Тому я можу рекомендувати як препарат вибору для лікування ГРВІ засіб із діючою речовиною протефлазід. Це рослинний препарат із доведеною прямою противірусною дією проти більшості РНК- і ДНК-вірусів, що викликають сезонні інфекції. Він дозволяє розпочати терапію з перших годин хвороби, не витрачаючи час на визначення збудника, що має велике значення для успіху лікування.

Діюча речовина протефлазід стимулює природний синтез інтерферонів без імунотоксичної дії (це єдина діюча речовина серед українських противірусних засобів, яка успішно пройшла перевірку й не викликає рефрактерності імунної системи). Препарат також має протизапальні й антиоксидантні властивості, допомагає організму «вимикати» заражені клітини та захищати здорові. Це зменшує небезпечні запальні процеси, зокрема гострий респіраторний дистрес-синдром. Для людини з нормальною імунною системою зазвичай достатньо 5–7 днів прийому. А тим, хто мав контакт із хворими, він може бути корисним і для профілактики».

Імунна система – це тонко налаштований механізм. Замість бездумно «підштовхувати» її імуностимуляторами, важливо допомагати організму реагувати адекватно саме у потрібний момент. Імуномодулятори дають змогу уникнути небезпечних крайнощів, залишаючи захисні сили гнучкими й ефективними.

Кінець літа 2025 року в Україні, як і торік, супроводжується сплеском COVID-19: за даними Центру громадського здоров’я МОЗ, з 18 серпня до 14 вересня зареєстровано 47 227 випадків зараження. Про це пише Медобоз. У регіонах країни виявляють нові субваріанти вірусу — Stratus та Nimbus, які належать до групи «Омікрон» і змінюють симптоми хвороби. Для них характерні гострий біль у горлі та хриплий голос.

З наближенням холодів очікуються й нові штами грипу та інших ГРВІ, оскільки респіраторні віруси постійно еволюціонують. Тому варто заздалегідь запастися в аптечці препаратами, які швидко пригнічують вірус і запобігають ускладненням. Але як серед численних пропозицій обрати дієвий засіб, який не коштуватиме надто дорого?

Чому раннє лікування — ключ до успіху?

Пандемія навчила: чим швидше почати терапію, тим нижчий ризик ускладнень. У перші години симптомів (слабкість, головний біль, кашель, нежить) вірусне навантаження в організмі зростає стрімко. При грипі пік настає за 3 доби, тоді як імунітет активізується лише на 5-й день.

Цей розрив створює можливості для тяжких форм — від токсичних пневмоній до уражень нервової системи. При COVID-19 загрожують гострий респіраторний дистрес-синдром, пневмонії та тромбози. Фахівці сходяться на думці: противірусну терапію слід розпочинати в перші 24–48 годин. Ідеально — одразу на прийомі в лікаря, без очікування тестів, адже ідентифікувати збудника швидко важко.

Як обрати надійний противірусний препарат?

На українському ринку десятки засобів, заявлених як противірусні, але не всі вони ефективні. Дослідження в журналі «Превентивна медицина» показують: багато популярних препаратів бракує доказової бази.

Найбільш спірна група — гомеопатичні. Наукові дані вказують, що концентрація активних речовин у них мінімальна, часто на рівні домішок, тож фармакологічного ефекту може не бути. Їхня дія здебільшого — плацебо, і покладатися на них при ГРВІ чи COVID-19 ризиковано.

Не всі препарати діють на широкий спектр вірусів. Більшість ефективні лише проти конкретних збудників, що ускладнює вибір при схожих симптомах від різних вірусів. Наприклад, проти COVID-19 з поширених українських засобів, за інструкціями, працюють лише Амізон і Протефлазід.

Багато вітчизняних противірусних стимулюють імунітет, але при тривалому вживанні чи в ослаблених пацієнтів це може призвести до виснаження, рефрактерності чи імунного провалу — стану, коли організм тимчасово беззахисний перед інфекціями.

Серед популярних єдиними з доведеною безпекою щодо імуностимуляції є препарати з діючою речовиною протефлазід. Про це зазначено в інструкції до препаратів, вони не викликають рефрактерності, що відрізняє їх від більшості аналогів.

Ощадливе лікування: баланс ефективності та ціни

Вартість ліків зростає, тож вибір часто — компроміс між користю та бюджетом. Ось орієнтовні витрати на курс:

Різниця помітна: від 220–440 грн (Протефлазід) до 990 грн і більше (Гропринозин). Для останнього, за інструкцією, потрібно 6–8 таблеток на добу протягом 5–14 днів, тож одна упаковка (20 шт.) не вистачить — знадобиться 3–6 пачок! Серед дитячих найбюджетніші — Афлубін від 2 років та Флавовір, єдиний сироп від народження.

При виборі зважайте на ефективність, безпеку й доступність. Правильний препарат може врятувати життя.

Сезонні віруси лишаються викликом для України, а COVID-19 з новими субваріантами — лише один приклад. Фахівці наголошують: окрім вакцин, потрібні доступні противірусні засоби прямої дії на широкий спектр вірусів з доведеною ефективністю. Більше прозорості та доказів — і ми надійніше захистимо себе та близьких в епідсезон.

Джерело: MedOboz

В Україні стрімко зростає захворюваність на COVID-19: як повідомив головний санітарний лікар Ігор Кузін. За останній тиждень зафіксовано понад 10 тисяч нових випадків – утричі більше, ніж на попередньому тижні. З початку серпня від ковіду померли 14 людей у п’яти регіонах – у Києві, Вінницькій, Дніпропетровській, Запорізькій та Чернігівській областях.

За даними МОЗ, лише за тиждень захворюваність на COVID-19 в Україні зросла на 46,2%, і найближчим часом ця тенденція збережеться.

COVID-19 у Києві

За минулий тиждень у столиці захворіло 1068 осіб. Найбільше хворіють люди віком 30–64 роки (50,1%). Водночас зростає кількість госпіталізацій: 183 пацієнти (з них 102 дитини), у реанімації перебували 7 дорослих, переважно люди 65+.

Нащадки «Омікрону»

Як пояснила відома лікарка-інфекціоністка, доктор медичних наук Ольга Голубовська, саме нові штами є причиною сплеску захворюваності, який ми спостерігаємо зараз.

«Все це субваріанти «Омікрону», які мають здатність вислизати від імунітету, як штучного, так і природного. Вони відрізняються лише за здатністю передачі — є більш заразні, а є менш заразні. Зараз виник новий варіант Stratus, точніше, їх є декілька. Вони і спричинили такий спалах захворюваності завдяки своїм особливостям», – сказала інфекціоністка.

Симптоми COVID-19 та їх різноманіття 

«Будь-які симптоми коронавірусної хвороби, на відміну від грипу, мають так званий поліморфізм клінічних симптомів, він дуже різний. Температура тіла під час коронавірусу, на відміну від грипу, не корелює зі ступенем тяжкості. Тобто на початку хвороби може зовсім не бути температури або вона буде не надто високою, а хворий може дуже серйозно захворіти і отримати довготривалий ковід та навпаки», – пояснила професор Голубовська.

Летальність від «Омікрону» та його нащадків невелика, однак спалах коронавірусу небезпечний тим, що зростає кількість інфікованих з груп ризику, які дуже важко переносять хворобу. Усі субваріанти «Омікрону» здатні викликати загострення хронічних захворювань.

«Вони, як лакмусовий папір, проявляють всі хвороби, які є в організмі людини: діабет, гіпертонію, захворювання щитовидної залози та інші. І не просто проявляють, а можуть їх декомпенсувати. Тому і важливо вчасно звернутися до лікаря, щоб отримати правильне лікування», – зазначила Голубовська.

Чому важлива противірусна терапія

«Коронавірусна хвороба є маловивченою. Вона неприємна, довготривала, буває дуже затяжною. Але проблема з ковідом, я вважаю, вже практично вирішена. Невирішеною залишається проблема щодо інформування громадян: якщо людина вже захворіла і входить до групи ризику, то їй потрібно одразу надавати противірусну терапію. Але про це у нас немає і пів слова в офіційних повідомленнях на рівні регуляторних органів. І це погано. Якщо людина вже захворіла, то немає значення для її клінічного ведення — вакцинована вона чи ні. Якщо вона вже захворіла, то має вчасно звертатися та лікуватися. Крапка», – попередила інфекціоністка.

Вона підкреслює, що для ефективного лікування потрібно впливати саме на збудника захворювання, яким у випадку COVID-19 є вірус.

«Лікування будь-якого інфекційного захворювання полягає у призначенні терапії, яка безпосередньо направлена на збудника хвороби. Якщо у людини ангіна, то вона приймає антибіотик, який подавлює мікроби. Якщо у людини малярія, то їй призначають відповідні препарати. Але от чомусь, коли у людини ковід або грип, а це досить серйозні захворювання, вважається нормальним «забувати» про противірусну терапію. Так не має бути, і мене це відверто шокує. У нас про це ні пари з вуст — тиша, лише постійні розмови про вакцинацію», – сказала професор Голубовська.

Пряма дія на вірус

Щоб знизити вірусне навантаження і запобігти розвитку ускладнень, противірусну терапію при COVID-19 потрібно розпочинати якомога раніше – відразу з перших симптомів респіраторної інфекції. Для цього використовуються противірусні препарати прямої дії – такі, які діють не лише на симптоми, а й безпосередньо на вірус. Однак людям з груп ризику потрібно бути обережними і не допускати під час лікування надмірної штучної стимуляції імунітету, який може призвести до перенавантаження імунної системи та важких ускладнень.

Чим лікуватися?

В Україні ринок противірусних засобів досить широкий, проте пересічному споживачу складно відрізнити справді ефективні ліки від тих, чия дія сумнівна. Як показали дослідження, опубліковані у журналі «Превентивна медицина», геть не всі противірусні засоби, представлені на українському ринку, є справді ефективними та безпечними.

Серед найбільш популярних засобів лише частина належить до противірусних широкого спектра дії, здатних боротися з більшістю РНК- та ДНК-вірусів. Особливо це важливо в сезон ГРВІ, грипу та COVID-19, коли однакові симптоми можуть бути спричинені різними вірусами.

Важливо враховувати і вплив на імунну систему. Надмірна імуностимуляція може призвести до її виснаження чи навіть «імунного паралічу». Серед відомих засобів науково підтверджену безпечність для імунітету мають лише противірусні препарати з діючою речовиною протефлазід.

Для дітей лікар може призначити противірусний сироп Флавовір. Він містить флавоноїди – біологічно активні сполуки рослинного походження, які блокують редуплікацію ДНК- та РНК-вірусів, зокрема SARS-CoV-2, знижуючи вірусне навантаження. Завдяки природним властивостям флавоноїдів Флавовір не перенавантажує імунну систему, натомість нормалізує імунні показники до природного рівня. Тому він може бути рекомендований для лікування людей з груп ризику – у тому числі дітей від народження.

Відтепер Флавовір випускається у чотирьох лікарських формах:

• краплі Флавовір – для лікування ГРВІ (у т.ч коронавірусів) у дорослих та дітей від 4 років;
• дитячий противірусний сироп Флавовір – для лікування ГРВІ (у т.ч коронавірусів) у дітей від 0 років;
• Флавовір АНГІСПРЕЙ – спрей для горла з противірусним ефектом для дорослих та дітей від 4 років, рекомендований при болю у горлі, першінні та сухому кашлі;
• Флавовір РИНОСПРЕЙ – спрей для носа з противірусним ефектом при нежиті, набряках, запаленні та сухості слизових оболонок носа.

Такі лікарські форми (краплі, спреї, сиропу) мають значно більшу біодоступність, ніж таблетки, тому вони здатні забезпечити швидку дію, яка необхідна для того, щоб якомога скоріше знизити вірусне навантаження.

Ситуація з поширенням респіраторних інфекцій вкотре доводить: ми маємо бути готові до нових вірусних викликів, де вирішальним буде ранній початок противірусної терапії.

Україна зіткнулася з новою хвилею коронавірусу: у Полтавській області  виявлено штам SARS-CoV-2 під назвою Stratus, який спричиняє різке зростання кількості хворих і госпіталізацій по всій країні. Попри те, що епідемічний сезон офіційно розпочнеться лише у вересні, COVID-19 знову стає серйозною загрозою. Про це пише MedOboz.

Перед українцями постає нагальне питання: як швидко й безпечно захиститися від вірусу та його наслідків?

У сучасній фармакології одним із провідних напрямів є дослідження противірусних препаратів рослинного походження, зокрема тих, що містять флавоноїди.

Ці природні біоактивні речовини використовуються для створення протибактеріальних та противірусних препаратів уже не перше десятиліття. Проте вони можуть стати ефективним знаряддям боротьби і з іншими захворюваннями, — вважають вітчизняні дослідники Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України, Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського НАМН України та Національного університету охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупика. Про це вони зазначають у нещодавно опублікованій статті в українському науковому журналі «Превентивна медицина. Теорія і практика».

Що таке флавоноїди і як вони діють?

Науці відомо чимало біоактивних речовин рослинного походження. Особливе місце cеред них посідають природні рослинні поліфеноли, зокрема флавоноїди. Ці сполуки синтезуються виключно в клітинах рослин, а в організм людини потрапляють тільки з рослинними продуктами харчування. Загалом науковцям відомо понад 6 тисяч флавоноїдів, які відрізняються за своїми властивостями.

Величезний інтерес дослідників до флавоноїдів спричинений тим, що вони проявляють унікальну взаємодію з різними біологічними молекулами в клітинах, — зазначають автори статті. Зокрема, флавоноїди здатні:

• зменшувати запалення,
• боротися з бактеріями і вірусами,
• захищати клітини від ушкоджень (антиоксидантна дія),
• потенційно боротися з раковими пухлинами.

Як флавоноїди борються з вірусами?

Дослідження противірусної дії флавоноїдів почалися ще у 50-х роках минулого століття. Спершу вважали, що їхня активність зумовлена лише потужною антиоксидантною дією, але згодом з’ясувалося: флавоноїди можуть точково взаємодіяти з білками вірусів, блокуючи ключові етапи інфекційного процесу.

Наприклад, байкалін перешкоджає взаємодії білка оболонки ВІЛ з відповідними рецепторами на поверхні лімфоцитів, а інші флавоноїди заважають вірусам грипу та SARS-CoV-2 прикріплюватися до поверхні клітин організму і тим самим перешкоджають потраплянню вірусів всередину клітини.

Як приклад, у науковій статті розглянуто український противірусний препарат з діючою речовиною протефлазід, що містить трицин та інші флавоноїдні сполуки (зокрема лютеолін, апігенін). У низці доклінічних досліджень, виконаних українськими вченими за останні роки, було доведено, що він ефективно пригнічує реплікації вірусів грипу, цитомегаловірусу, папіломавірусу людини та коронавірусів тварин. Молекулярне моделювання показало, що трицин перспективний для створення сполук із активністю проти SARS-CoV-2.

Вчені довели, що флавоноїди можуть зупиняти розмноження вірусів усередині клітин, блокуючи необхідні для реплікації ферменти. Наприклад, кверцетин пригнічує вірус гепатиту С, а кемпферол гальмує фермент ВІЛ. Вони також перешкоджають виходу нових вірусних частинок (зокрема, впливаючи на нейрамінідазу вірусу грипу) та можуть запускати апоптоз уражених клітин. Саме ця здатність наразі спонукає дослідників розглядати флавоноїди як потенційне джерело для створення протипухлинних препаратів для лікування онкологічних захворювань.

Безпечність і біодоступність

Однією з переваг флавоноїдних препаратів, про яку йдеться в науковому журналі, є їхня безпечність, зокрема для дітей. Препарати з діючою речовиною протефлазід не викликають так званої рефрактерності — тимчасового «паралічу» імунної системи, який здатен призвести до розвитку важких ускладнень, аж до смерті пацієнта. Тому вони є безпечними для лікування та профілактики пацієнтів з групи ризику — і навіть дітей від народження.

Для підвищення біодоступності препарат з діючою речовиною протефлазід випускається у вигляді крапель, що дає змогу досягти пришвидшеного лікувального ефекту порівняно з традиційними таблетованими формами.

Для найменших пацієнтів в Україні доступний противірусний сироп, що містить флавоноїди — Флавовір. Нещодавно лінійка противірусних препаратів Флавовір поповнилася новими формами:

• Назальний спрей Флавовір — допомагає зменшити вірусне навантаження та запалення у слизовій носа, полегшуючи дихання і знижуючи ризик поширення інфекції у верхніх дихальних шляхах.
• Спрей для горла Флавовір — зменшує запалення і біль у горлі, створюючи на слизовій противірусний бар’єр та сприяючи швидшому відновленню.
• Краплі Флавовір — зручна форма для дітей і дорослих, яку можна застосовувати при перших симптомах ГРВІ та грипу для загальної противірусної дії.

Ці засоби створені на основі діючої речовини протефлазід, містять природні флавоноїди та можуть застосовуватися як частина комплексної терапії під час ГРВІ, грипу та COVID-19.

Що краще: рослинні чи синтетичні препарати?

Як зазначають автори статті у науковому журналі «Превентивна медицина. Теорія і практика», флавоноїди, при всіх їхніх унікальних властивостях, не є «чудо-пігулками», але мають значно меншу токсичність, менше побічних ефектів (включаючи вже згадану рефрактерність імунної системи) та ширший спектр дії. Наприклад, вони здатні бути ефективними одночасно проти декількох типів вірусів, натомість синтетичні препарати частіше «заточені» під конкретний вірус. Також вони рідше призводять до резистентності вірусів — явища, коли патоген адаптується до дії препарату, і засіб перестає проявляти лікувальний ефект.

Сучасні українські розробки на основі діючої речовини протефлазід, такі як Флавовір, демонструють, що завдяки природним сполукам можна створювати ефективні препарати для боротьби з вірусами — особливо актуально у періоди підвищеної захворюваності на ГРВІ, зокрема під час спалахів грипу та COVID-19.

У період пандемій і епідемій, викликаних вірусами, часто говорять про середні показники інфікування. Наприклад, для медиків завжди важливо знати, скількох людей здатна заразити одна особа. Для вірусу SARS-CoV-2 (збудника COVID-19) на початку пандемії цей показник складав близько 2-3. Утім, не всі хворі однаково заразні.

Деякі люди, інфіковані вірусом, можуть «вкласти у ліжко» десятки або навіть сотні осіб, у той час як інші – не заразять нікого. Надзвичайно ефективних «передавачів» називають суперрозповсюджувачами. Тож, хто вони, і як впливають на хід епідемій?

Хто такі суперрозповсюджувачі?

Це інфіковані особи, які передають вірус значно більшій кількості людей, ніж передбачається середнім рівнем розповсюдження.

До 2020 року цей термін був відомий лише вузькому колу фахівців. Тепер це поняття стало більш вживаним, але його значення можуть відрізнятися залежно від контексту. Найпоширеніші чотири трактування включають:

1. Осіб, які через фізіологічні чи біологічні особливості заражають інших значно частіше.
2. Людей, які через соціальний статус або стиль життя інфікували велику кількість людей за короткий час.
3. Приблизно 20% населення, які, за математичними моделями, відповідають за 80% заражень у спільноті.
4. Тих, хто стає джерелом раптового і масового спалаху епідемії.

Якщо середнє значення R (reproduction number) – наприклад, 2, то суперрозповсюджувач може заразити 10, 20, а іноді й більше людей.

Це явище вивчається за допомогою коефіцієнта дисперсії (k). Якщо k низький (наприклад, 0,1 чи менше), це означає, що більшість випадків зараження спричинені дуже малою кількістю інфікованих – тобто саме суперрозповсюджувачами. Такий ефект спостерігався, зокрема, під час спалахів SARS (тяжкого гострого респіраторного синдрому), MERS (близькосхідного респіраторного синдрому) та COVID-19.

Чому деякі люди стають суперрозповсюджувачами?

Таке явище – результат поєднання кількох факторів, які можуть бути як біологічними, так і соціальними чи поведінковими.

• Біологічні особливості. Деякі люди можуть виділяти більше вірусних частинок, наприклад, через особливості імунної відповіді або фізіології. Якщо інфікований має високе вірусне навантаження у дихальних шляхах, він потенційно більш заразний. Також важливу роль може відігравати форма хвороби. Наприклад, людина без симптомів може не знати про хворобу, активно спілкуватися з іншими та несвідомо заражати їх.
• Поведінкові та соціальні фактори. Не менше значення має поведінка людини. Той, хто відвідує багатолюдні заходи, не дотримується гігієнічних норм або працює у сфері з великою кількістю соціальних контактів (наприклад, у громадському харчуванні, медицині, торгівлі), має вищі шанси стати суперрозповсюджувачем. У той час як людина з високим вірусним навантаженням, яка залишається вдома, може не передати вірус нікому.
• Випадковість та «ідеальні» умови. Суперрозповсюдження може відбутися в результаті невдалого збігу обставин: наприклад, закритого приміщення з поганою вентиляцією, тісного контакту між людьми, відсутності масок або іншого захисту. Приклади таких ситуацій: весілля, релігійні зібрання, тренування у спортзалі тощо.

Відомі приклади

1. Суперрозповсюджувач при SARS у 2003 році. Під час епідемії SARS один хворий у гонконзькому готелі інфікував десятки людей, які потім роз’їхалися у різні країни, що призвело до міжнародного розповсюдження вірусу. Цей випадок вважається ключовим для розуміння ролі суперрозповсюджувачів у глобальних епідеміях.
2. Медпрацівник в Індії. Після позитивного тесту на вірус 33-річного у чоловіка, виявили, що він мав 125 контактів, із яких 49 осіб були інфіковані прямо чи опосередковано. Це спричинило спалах хвороби в громаді.
3. «Пацієнт 31» у Південній Кореї. На початку пандемії COVID-19 у 2020 році однією з перших відомих суперрозповсюджувачок стала жінка з міста Тегу. Вона відвідала релігійне зібрання, і, за підрахунками, це могло призвести до інфікування понад тисячі осіб. Цей випадок значно вплинув на динаміку поширення вірусу в регіоні.

Як протидіяти суперрозповсюдженню?

Розуміння природи цього явища допомагає ефективніше реагувати на інфекційні загрози. Ось кілька стратегій, які довели свою ефективність:

• фокус на запобіганні масовим подіям: оскільки суперрозповсюдження часто відбувається під час великих скупчень людей, важливо обмежувати або ретельно контролювати такі заходи
• швидке тестування та ізоляція: якщо оперативно виявити потенційного суперрозповсюджувача (наприклад, за допомогою масового тестування), можна запобігти масштабному зараженню
• публічне інформування: люди повинні розуміти, що не лише тяжкохворі, а й безсимптомні особи можуть бути дуже заразними.
• Свій внесок також може зробити і кожен із нас, якщо, відчувши симптоми захворювання, буде не наражати інших на небезпеку, а самоізолюється і звернутися до лікаря.

Оскільки суперрозповсюдження часто відбувається до появи очевидних симптомів, особливо важливо починати противірусну терапію якомога раніше, не чекаючи ускладнень. Вчасна реакція дозволяє не лише зменшити симптоматику, а й знизити вірусне навантаження, отже – і ризик передачі інфекції іншим. Препарати з діючою речовиною протефлазід лікар призначає:

• при перших симптомах застуди або грипу
• у складі комплексного лікування COVID-19, ГРВІ, парагрипу
• для профілактики в періоди підвищеної захворюваності або після контакту з хворими
• при частих вірусних інфекціях як засіб зміцнення захисних сил організму

Чому діти — потенційні суперрозповсюджувачі?

Діти часто перебувають у тісному контакті з багатьма однолітками — у садочках, школах, гуртках. Їхня імунна система ще не зріла, а симптоми вірусних захворювань можуть бути невиражені. Це створює ризик непомітного, але активного розповсюдження інфекцій у дитячому середовищі.

Щоб зменшити ймовірність поширення вірусів серед дітей, важливо діяти швидко — ще при перших симптомах. Звертатися до лікаря та розпочинати противірусне лікування. Лікар може призначити  дитині сироп Флавовір — це противірусний препарат на основі флавоноїдів, діюча речовина якого — протефлазід. Він пригнічує розмноження вірусів на клітинному рівні, блокує вірусну активність на ранніх стадіях, має протизапальні властивості, може застосовуватись при грипі, ГРВІ, парагрипі, аденовірусах і коронавірусах.

Під час епідемій важливо діяти на випередження. Поширення вірусів — це не рівномірний процес, а кластерна картина з «гарячими точками» зараження. Саме тому, аби зменшити свій вплив на динаміку епідемії, кожен із нас може зробити свій внесок: залишатися вдома у разі перших симптомів, дотримуватися гігієни — і вчасно почати противірусну терапію.

Препарати з діючою речовиною протефлазід — це природні, науково обґрунтовані противірусні засоби, що можуть допомогти знизити ризик ускладнень і зменшити ймовірність стати суперрозповсюджувачем.

Грип В (Б) – це вірусна інфекція, яка викликає гостре респіраторне захворювання. Він менш поширений, ніж грип A, проте може викликати епідемії та серйозні наслідки для здоров’я. Грип B передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом, викликаючи гостру інтоксикацію та ураження дихальної системи. Його особливості:

• Вражає переважно дітей та підлітків (до 70% випадків грипу B реєструється в цій групі).
• Не має пандемічного потенціалу (на відміну від грипу A).
• Рідше викликає важкі ускладнення, але може спричиняти міокардит, енцефаліт, пневмонію.

Особливості перебігу грипу В у дорослих та дітей

У дітей грип В часто має важчий перебіг, ніж у дорослих, і може супроводжуватися ускладненнями, такими як бронхіт, пневмонія або отит.

У дорослих захворювання зазвичай проходить у легшій формі, проте може бути небезпечним для осіб із хронічними захворюваннями або ослабленим імунітетом.

Інкубаційний період триває 1–4 дні. Перебіг хвороби триває від 5 до 10 днів, хоча залишкові симптоми (слабкість, кашель) можуть зберігатися до 2–3 тижнів.

Основні симптоми грипу В

• Раптовий початок хвороби: температура підвищується до 38–39°C (у дітей може бути вище).
• Головний біль, запаморочення.
• Слабкість і втома, зниження апетиту.
•  Біль у м’язах та суглобах.
• Сухий кашель, біль у горлі.
• Закладеність носа або нежить (менш виражені, ніж при ГРВІ).
• Біль у животі, нудота, блювання (частіше у дітей).

Як відрізнити грип В від ГРВІ?

Ускладнення грипу В

• Бронхіт, пневмонія (особливо у дітей і людей похилого віку).
• Отит (запалення вуха) – характерний для дітей.
• Загострення хронічних захворювань (астма, діабет, серцево-судинні хвороби).

Деякі симптоми свідчать про серйозне погіршення стану й потребують негайної медичної допомоги. Якщо ви помітили хоча б один із цих тривожних сигналів, не зволікайте – звертайтеся до лікаря або викликайте швидку!

Лікування грипу

1. Постільний режим та рясне пиття.
2. Жарознижувальні засоби (ібупрофен, парацетамол).
3. Противірусні препарати (за призначенням лікаря) Для дітей це може бути сироп   Флавовір –  противірусний препарат прямої дії на віруси на основі флавоноїдів. Він пригнічує розмноження вірусів у клітинах дихальних шляхів, тим самим знижує вірусне навантаження, що прискорює одужання.
4. Симптоматична терапія (краплі від нежитю, льодяники від болю в горлі).

Не займайтеся самолікуванням, особливо антибіотиками – вони не діють на віруси. Лікар призначає їх лише при ускладненнях (бактеріальна пневмонія, отит тощо).

Поради лікаря

• Вакцинуйтеся: щорічна вакцинація — найкращий спосіб запобігти грипу.
• Починайте лікування на ранніх стадіях, за появи перших симптомів захворювання одразу звертайтеся до лікаря: противірусні препарати ефективні в перші 48 годин.
• Дотримуйтеся гігієни: часто мийте руки, уникайте контактів із хворими.

Грип В — це серйозне захворювання, але при своєчасному лікуванні та правильній профілактиці його можна успішно подолати. Будьте уважні до своїх симптомів та звертайтеся до лікаря при перших ознаках хвороби. При появі симптомів грипу В важливо ізолюватися, щоб уникнути поширення вірусу.

Масштабні спалахи респіраторних захворювань, включаючи грип, COVID-19, норовірус та респіраторно-синцитіальний вірус, демонструють нову реальність постпандемічного світу.

В Японії за тиждень було зареєстровано понад 317 тисяч випадків грипу – рекорд за 25 років. У США лікарні працюють на межі можливостей через одночасний сплеск чотирьох інфекційних захворювань, а у Великій Британії пацієнти змушені чекати медичної допомоги десятки годин.

 Вірусна загроза у постпандемічну еру

Досвід COVID-19 висвітлив серйозні проблеми:

• недоліки у ранньому реагуванні;
• протиріччя у рекомендаціях міжнародних організацій;
• політичний вплив на медичні рішення.

Заходи, що вважалися дієвими – наприклад, локдауни, – могли мати непередбачувані довгострокові негативні наслідки. Ослаблення природного імунітету через обмеження соціальних контактів сьогодні вважається одним із факторів, які сприяли нинішнім спалахам грипу та інших вірусних захворювань.

Одним із уроків пандемії стало розуміння важливості ранньої терапії. В Україні частина фахівців критикувала недоліки у протоколах лікування COVID-19, зокрема пізнє включення противірусних препаратів. За таку «єресь» поодиноких вчених і лікарів піддавали нищівній критиці апологети вакцинації. Але хай там що, цей досвід і висновки є цінним уроком для боротьби з новими викликами, адже своєчасне лікування може значно зменшити ризик ускладнень.

 Отже, нині абсолютною більшістю вчених і практикуючих лікарів визнається необхідність інвестувати в доступ населення до широкого спектра противірусних препаратів.

 Чим лікуватися?

Наразі ринок противірусних засобів в Україні добре розвинений і пропонує широкий вибір препаратів для боротьби з вірусними інфекціями. Однак споживачу-неспеціалісту важко відрізнити справді дієвий препарат від препарату з сумнівною ефективністю. Як показали дослідження, опубліковані у журналі «Превентивна медицина», геть не всі противірусні засоби, представлені на українському ринку, є справді ефективними та безпечними.

Зокрема, з переліку найпопулярніших препаратів в Україні зовсім не всі належать до противірусних засобів широкого спектру дії – тобто діють на більшість РНК- та ДНК-вірусів, а не на обмежену групу.

В сучасних умовах це має важливе значення при лікуванні, адже сезонні ГРВІ схожої симптоматики можуть бути викликані абсолютно різними вірусами. Водночас заявлена дія проти вірусу SARS-CoV-2 зазначена в інструкціях лише двох препаратів – Протефлазіду та Амізону.

Однією з проблем є імуностимуляція, – коли препарати можуть або надмірно стимулювати, або пригнічувати імунітет, що може бути небажаним у довгостроковій перспективі. Що ж до можливого негативного впливу на імунну систему людини, то науково доведену безпечність, зафіксовану в інструкції до лікарського засобу, мають лише препарати з діючою речовиною протефлазід.

Як показали дослідження, вона не перенавантажує імунну систему і у такий спосіб виключає ризик розвитку рефрактерності – тимчасового імунного паралічу, який може викликати у пацієнта важкі ускладнення та навіть призвести до смерті, бо імунна система не може належним чином реагувати на зовнішніх агресорів.

І, насамкінець, чимале значення для споживачів має й ціна, адже останнім часом вартість ліків демонструє неабиякі злети. Ринок противірусних препаратів за показниками вартості курсу лікування виглядає таким чином:

Препарат	Форма випуску	Кількість прийомів на день	Курс (дні)	Обсяг / Кількість	Ціна (грн)	На скільки вистачає упаковки	Вартість курсу (грн)
Амізончик Від 3 років	Сироп 10 мг/1 мл	3 рази	5-7	100 мл	~280	3-5 днів	~280-500
Амізон Макс Для дорослих	Таблетки 500 мг	3 рази	7	10 капсул	~250	3 дні	~400-600
Аміксін Для дорослих	Таблетки 125 мг	1 раз	6	3 таб	~300	3 дні	~600
Гропринозин Для дорослих	Таблетки 500 мг	3-4 рази	5-14	20 таб	~300	5-14 днів	~450-1200
Гропринозин Від 1 року	Сироп 250 мг/5 мл	3-4 рази	5-14	150 мл	~330	5-14 днів	~330-660
Протефлазід	Краплі	2 рази	5-14	10 мл	~220	5-14 днів	~220-300
Флавовір Від народження	Сироп	2 рази	5-7	30 мл	~200	5-14 днів	~200
Новірин Для дорослих	Таблетки 500 мг	3-4 рази	5-14	20 таб	~210	4-7 днів	~210-400
Новірин Від 1 року	Сироп 50 мг/мл	3 рази	5-14	120 мл	~240	7-10 днів	~240-450
Інозин пранобекс Для дорослих	Таблетки 1000 мг	3-4 рази	5-14	30 таб	~420	4-7 днів	~400-700
Інозин пранобекс Від 1 року	Сироп 50 мг/мл,	3-4 рази	5-14	150 мл	~220	5-14 днів	~200-450
Ергоферон Від 6 міс	Таблетки	3-6 разів	5-14	20 таб	~250-500	5-12 днів	~250-450
Афлубін Від 2 років	Краплі	3 рази	5-14	20 мл	~230-350	7-14 днів	~230-600
Афлубін Від 5 років	Таблетки	2 рази	5-10	12	~180-430	5-12 днів	~180-450

Як бачимо, вартість курсу лікування коливається від 220-300 грн. (Протефлазід) до 450-1200 грн. (Гроприназін).

В групі препаратів для дітей найнижчу ціну має Флавовір (200 грн), причому це єдиний противірусний лікарський засіб, що дозволений дітям від народження. Решта препаратів цієї групи дозволені від 6 місяців до 5 років, ціна ж курсу, приміром, популярного Амізончика складає 280-500 грн.

Отже, проблема вибору противірусного препарату в сучасних умовах доволі розвинутого ринку таких лікарських засобів в Україні, базується на трьох показниках – ефективність, безпека і доступність. В цій системі координат мають орієнтуватись і лікарі, і пацієнти.

У складних умовах, коли дитина хворіє, препарати, які мають підтверджену дію, дозволені для малюків і відповідають вимогам якості, стають надійним вибором. Як бачимо, у наведеному переліку є препарати, які повністю відповідають цим критеріям, тому заслуговують на увагу батьків, особливо якщо йдеться про лікування дітей раннього віку.

 Уроки на майбутнє

Ситуація зі спалахами респіраторних інфекцій демонструє, що загроза вірусів існує постійно. Уроки пандемії COVID-19, зокрема важливість ранньої діагностики, обґрунтованого лікування та стратегій профілактики, мають стати основою для підготовки до майбутніх викликів. Які, нажаль, вже набувають конкретних рис у вигляді одночасних атак різних вірусів, які викликають на початкових стадіях захворювання схожі симптоми і потребують швидкого початку противірусної терапії. Судячи з усього, такі умови співіснування з вірусами будуть для людства актуальними у найближчому майбутньому.

Тож своєчасне звернення до лікаря, швидке реагування на вторгнення вірусу  та використання перевірених противірусних засобів – це ключ до мінімізації ризиків у світі, де віруси завжди поруч.

Оксана ПАЛЛАДІНА, кандидат медичних наук, доцент, лікар вищої категорії

Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) об’єднують велику кількість захворювань, викликаних вірусним збудником, при яких у людини уражаються переважно верхні дихальні шляхи.

Причина ГРВІ – це понад 200 різних типів вірусів, що викликають грип, респіраторно-синцитіальну, риновірусну, коронавірусну, аденовірусну та інші інфекції, відмінною рисою яких є швидке поширення від людини до людини повітряно-крапельним і контактним шляхами. Віруси ГРВІ стають причиною щорічних епідемічних спалахів захворюваності, які спостерігаються переважно в осінньо-зимовий період часу.

Грип

Грип – це гостре респіраторне інфекційне захворювання, збудником якого є відомі на сьогодні віруси грипу 4 типів, з яких тільки 3 викликають хворобу у людини (А, В і С). Тип А є причиною появи нових штамів, що призводять до пандемій, і щорічних епідемій грипу, тип В викликає щорічні спалахи захворюваності, а тип С вкрай рідко вражає людину і викликає, як правило, розвиток легких форм захворювання.

Чим грип відрізняється від ГРВІ

Незважаючи на те, що віруси ГРВІ та грипу в тому числі вражають органи дихання, вони можуть викликати розвиток інфекційного процесу, який розрізняється не тільки за тяжкістю перебігу, а й за своїми наслідками. Тому важливо бути обізнаними про основні відмінності ГРВІ та грипу.

На початку інфекційного захворювання, при появі перших симптомів буває непросто визначити, це саме грип або просто ГРВІ.

Інкубаційний період ГРВІ та грипу

Вважається, що ГРВІ розвивається повільніше в порівнянні з грипом. Так, інкубаційний період при грипі становить від 1 до 4 днів і може скорочуватися до 2-х діб. Тоді як при найбільш частих ГРВІ у людини, до яких відносяться риновірусна, аденовірусна, респіраторно-синцитіальна, коронавірусна інфекція період з моменту зараження і появи перших симптомів може займати набагато більше часу.

Наприклад, при аденовірусній та коронавірусній інфекції інкубаційний період може розтягуватися до 14 днів і довше. Оскільки момент потрапляння вірусу в дихальні шляхи не завжди очевидний, то припустити за термінами, який вірус: грипу або ГРВІ, став причиною захворювання, неможливо.

Перші симптоми ГРВІ та грипу

Початок захворювання на ГРВІ та грипу також може відрізнятися. При ГРВІ воно як правило поступове, починається з появи відчуття втоми, розбитості і слабкості. У дітей ці прояви залишаються практично непомітними. Тому батьки виявляють захворювання на етапі розпалу, коли не помітити у дитини захворювання неможливо.

На відміну від ГРВІ, при грипі зміни стану відчуваються з самого початку, а інтоксикаційний синдром виражений настільки чітко, що уважні батьки відразу можуть визначити, що з дитиною щось відбувається.

Тяжкість захворювання

Відмінності також спостерігаються і в тяжкості перебігу та ймовірності розвитку ускладнень. При грипі часто стан дитини порушується набагато значніше, ніж при ГРВІ. До виключень можна віднести респіраторно-синцитіальну інфекцію, яка є причиною розвитку бронхіоліту у дітей раннього віку. Бронхіоліт може мати важкий перебіг з появою симптомів дихальної недостатності: утруднення дихання аж до задишки, блідістю шкіри і слизових.

Грип часто ускладнюється розвитком бактеріальних ускладнень, таких як запалення легенів (пневмонія); у маленьких дітей часто розвиваються гнійний середній отит, синусит (гайморит). Ці ускладнення при ГРВІ виникають набагато рідше. Однак імовірність їх розвитку існує, наприклад, при риновірусній інфекції, коли викликане риновірусом запалення поширюється в навколоносові пазухи та призводить до розвитку риносинуситу.

Симптоми ГРВІ та грипу

Як вже було сказано, на початковому етапі розвитку інфекції визначити саме захворювання як і те, на що хвора дитина – на грип або ГРВІ, досить складно: загальний стан дитини мало порушується.

Маленька дитина не може поскаржитися на втому, розбитість, загальну слабкість, тому батьки вважають, що їх маля здорове. Крім того, дитина може залишатися активною при підвищенні температури до субфебрильних цифр, що часто спостерігається при ГРВІ, а тому за її поведінкою не завжди можна визначити захворювання, яке починається.

Якщо грип у дитини має типовий початок, то батьки можуть помітити такі симптоми, як:

• Головний біль, який локалізується в ділянці надбрівних дуг
• Почервоніння очей, сльозотеча і світлобоязнь
• Зміни рухової активності дитини: вона мало бігає, більше часу проводить лежачи в ліжечку
• Температура тіла може підвищуватися до фебрильних цифр
• Біль у м’язах може також проявляти себе зниженою рухливістю дитини, вона може щадити ногу або руку, в якій виникли больові відчуття
• Зниження апетиту аж до його втрати

Всі ці симптоми можуть виникати і при ГРВІ, але в цьому випадку вони розцінюються як середньотяжкий перебіг захворювання і рідко виникають на самому початку. Тоді як при грипі вони можуть з’являтися вже з перших днів захворювання.

Для ГРВІ в розпалі захворювання типові такі симптоми:

• підвищення температури тіла до субфебрильних (до 38 ° С) цифр
• нежить і закладений ніс
• втрата відчуття смаку і запахів
• чхання і кашель
• першіння і біль в горлі
• кашель з виділенням мокротиння – продуктивний або вологий кашель
• зниження апетиту

Ускладнення ГРВІ та грипу

Багатьох батьків хвилює, скільки днів тримається підвищена температура при грипі та ГРВІ?  У кожної дитини це відбувається по-різному. В середньому гарячковий період при неускладненому перебігу тривати до 2 – 4 днів при ГРВІ і 5 – 6 днів при грипі.

Для грипу, який частіше проявляється симптомами трахеїту (запалення трахеї), характерні:

• Біль за грудниною
• Сухий надсадний нападоподібний кашель, який не супроводжується виділенням мокротиння, тобто непродуктивний кашель.
• Кашель може тривати кілька хвилин і приводити до блювання у дітей. Напад кашлю може провокувати вдихання холодного повітря ротом, плач і крик

Оскільки грип часто ускладнюється бактеріальними інфекціями, про їх розвиток будуть свідчити:

• Подальше погіршення стану дитини або після періоду поліпшення самопочуття воно знову погіршується
• Підвищення температури тіла або наростання її після спаду
• Поява у дитини нових симптомів, яких не було при захворюванні на грип: біль у вусі у випадках середнього отиту
• Біль і відчуття розпирання в ділянці обличчя при запаленні навколоносових пазух (синусит)
• Біль в грудях, який посилюється під час дихання, задишка
• Посилення проявів інтоксикаційного синдрому (слабкість, втома) при пневмонії

Лікування грипу та ГРВІ у дитини

Оскільки всі вірусні ураження органів дихання, що виникають при захворюванні ГРВІ, мають подібні прояви, на початкових етапах розвитку захворювання буває непросто визначити, якою саме вірусною інфекцією хворіє дитина. Тому при перших ознаках захворювання необхідно звернутися до лікаря, який проведе огляд дитини, оцінить її стан, на підставі чого поставить діагноз і призначить необхідне лікування. Якщо причиною хвороби є вірус ГРВІ та є підозра на грип, то дитині необхідний противірусний препарат.

З метою впливу на віруси ГРВІ, до яких відноситься і вірус грипу, лікар може призначити дитині противірусний препарат з широким спектром дії – сироп Флавовір, що містить активну (діючу) речовину – рідкий екстракт протефлазід. Сироп Флавовір має прямий вплив на віруси, який полягає в пригніченні їх білків розмноження, через що гальмується розмноження вірусів в уражених клітинах дихальних шляхів дитини. Тому, чим раніше батьки виявлять, що дитина себе погано почуває, і звернуться до лікаря, тим раніше вдасться заблокувати відтворення вірусного потомства всередині клітин і знизити вірусне навантаження на дитячий організм.

Що варто зробити, коли дитина хворіє на грип чи ГРВІ

• Обмеження рухової активності і спокій на час хвороби

Дитина повинна знаходиться в окремому (якщо дозволяють житлові умови), добре провітрюваному приміщенні з постійним доступом свіжого і зволоженого повітря.

Батькам не варто надмірно укутувати малюка, який лихоманить. Краще надіти одяг з натуральних тканин і переодягати дитину кожен раз, коли вона добре пропотіла.

• Рясне і часте тепле пиття.

Батькам необхідно контролювати питний режим хворіючої дитини, оскільки при підвищенні температури тіла і блюванні втрати рідини збільшуються і їх необхідно адекватно заповнювати. Для цієї мети підуть чай, морси, компоти. Всі напої повинні бути теплими.

• Часте харчування

Оскільки при ГРВІ апетит у дитини знижується, то нагодувати її стає дуже складно. Тим більше якщо у дитини болить горло і біль посилюється під час їжі. Виходом із ситуації може бути годування під час хвороби рідкої протертою їжею – супами, кашами, овочевим пюре, м’ясними котлетами, печеними яблуками та іншими стравами, які не містять твердих шматочків їжі і не подразнюють запалене горло дитини.

Відносно цитрусових, які вважаються незамінними при ГРВІ і грипі, слід пам’ятати, що кислоти, які входять до їх складу, також можуть подразнювати слизову, викликаючи у дитини біль у горлі. Тому як би мамі не хотілося вітамінізувати дитину в період хвороби, якщо цитрусові викликають у неї хворобливі відчуття, слід відкласти їх до стихання запалення в горлі. Варіантом вітамінізованої їжі на період хвороби можуть бути овочеві і фруктові смузі.

• Достатній сон на період хвороби

Досить часто через виниклі симптомів ГРВІ та грипу у дитини збивається звичний режим: вона постійно прокидається вночі, вдень не може нормально поспати, при цьому вона весь день сонлива і постійно лежить в ліжечку. У такій ситуації чим раніше буде розпочато призначене лікарем лікування, тим швидше настане одужання і організм дитини повернеться до звичного для нього режиму

Профілактика ГРВІ та грипу

Кожні батьки прагнуть захистити своє чадо від хвороб, і ГРВІ з грипом в цьому списку займають одне з перших місць. Прагнучи захистити дитину від вірусних інфекцій, потрібно знати шляхи передачі ГРВІ. Це повітряно-крапельний, який вважається основним, і контактний.

Повітряно-крапельний шлях передачі вірусів ГРВІ і грипу

Хвора людина під час розмови, при кашлі та чханні виділяє в навколишнє середовище краплі слизу і мокротиння, на яких знаходяться мільйони життєздатних вірусних частинок. Якщо поруч з такою людиною знаходиться дорослий або дитина, він може вдихнути цей вірусний аерозоль, і віруси таким чином потраплять в її дихальні шляхи, осядуть на їх стінках, проникнуть в клітини і почнуть розмножуватися, викликавши захворювання. Звідси випливає перше правило профілактики ГРВІ та грипу: не перебувати поруч з хворою людиною, уникати людних місць, де може бути хворий на ГРВІ або грипом, або носити маски.

Контактний шлях передачі вірусів ГРВІ і грипу

Віруси, що виділяються під час розмови, кашлю і чхання, з частинками слизу можуть осідати на предметах побуту і бути спроможними до зараження протягом певного часу.

У громадських місцях ніколи не можна бути впевненим, що за поручень в метро або в транспорті до цього не трималася людина з симптомами ГРВІ або грипу. Тому не потрібно зайвий раз торкатися немитими руками до обличчя, терти ніс, – так можна перенести потрапивши на шкіру рук віруси ГРВІ до входу в дихальні шляхи. Після повернення додому необхідно вимити руки з милом.

Всім цим простим правилам необхідно слідувати і привчати дітей. І тоді ймовірність заразитися ГРВІ та грипом істотно знизитися. Необхідно пам’ятати, що джерелом вірусів ГРВІ і грипу є хвора людина. Тому при появі симптомів захворювання у дитини її необхідно залишити вдома, а замість відвідування дитячого колективу або школи звернутися до лікаря.

Чим раніше це буде зроблено, тим швидше дитина одужає, а її родина повернеться до звичного режиму.

Бут Галина

Пандемія COVID-19 стала глобальним потрясінням, яке виявило слабкості систем охорони здоров’я, соціальних інститутів і міжнародної співпраці. Сьогодні, аналізуючи її наслідки, світ шукає не лише винних, а й можливості запобігти подібним катастрофам у майбутньому. Про це пише MedOboz.

Напередодні Нового року світлини з Китаю занурили світ у панічне дежавю: люди в масках, переповнені лікарні та пацієнти на ШВЛ надто нагадували те, що розпочалося п’ять років тому приблизно у тій самій локації. Пандемія коронавірусу стала для людства потрясінням, від якого воно досі не оговталось: експерти публічно розмірковують, який вірус стане збудником «хвороби X», що гіпотетично може повторити смертельний тріумф ковіду.

Наразі ВООЗ заспокоює громадськість заявами, що метапневмовірус, який є причиною грудневого спалаху у північному Китаї, не здатний викликати пандемію. Однак масове занепокоєння можна зрозуміти. За час пандемії COVID-19 і міжнародні, і національні органи охорони здоров’я показали, що вони неспроможні впоратися з масовим поширенням вірусу, а баланс користі та шкоди від вжитих ними заходів досі залишається під питанням.

Ревізія пандемії

Офіційним стартом перегляду дій урядових органів під час пандемії можна вважати звіт підкомітету Палати представників США з коронавірусної кризи, оприлюднений на початку грудня 2024 року. Документ не лише містить висновки щодо штучного походження вірусу (який, на думку дослідників, таки був створений в лабораторії Уханя), а й жорстко критикує заходи, до яких вдавався уряд США.

Автори звіту вказують, що суворі вимоги дотримуватися маскового режиму та соціальної дистанції не мали наукового обґрунтування, а тривалі локдауни завдали величезної шкоди не лише економіці, а й фізичному та психічному здоров’ю американців.

Також у звіті зазначається, що, всупереч обіцянкам, вакцини не зупинили поширення вірусу. Крім того, ефективність протикоронавірусних вакцин не була науково підтверджена, внаслідок чого примусова вакцинація завдала більше шкоди, ніж користі.

Хто відповість за кладовища хворих?

Українські експерти, які під час пандемії рухались у загальному мейнстримі, що нав’язувала ВООЗ, також раптово «прозріли» і нині беруть під сумнів доцільність заходів під час пандемії COVID-19. Зокрема, заслужений лікар України, професорка, завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного медуніверситету ім. О. О. Богомольця Ольга Голубовська зазначила в ефірі студії «Кабінет експертів», що недолуга політика урядів виявилася небезпечнішою за помилки медицини. Наприклад, вона нагадала, що перший притомний протокол лікування, до якого було нарешті включено противірусні препарати, в Україні з’явився лише через два роки після початку пандемії.

«Це протокол, який розробляли інфекціоністи. Він містить противірусний препарат ремдесивір, який забороняли, казали, що дослідження в ВООЗ, показало, що він не ефективний. А чому? Тому що там його застосовували по дизайну, який я не знаю, хто їм писав. Не треба бути великим лікарем, щоб зрозуміти, що противірусні препарати треба застосовувати з перших днів хвороби, а не в реанімації», – каже Голубовська.

На той момент ремдесивір ще не проходив клінічні випробування щодо його ефективності проти коронавірусу, оскільки такі випробування зазвичай тривають роками і десятиліттями. Однак вже був позитивний досвід його використання при лікуванні COVID-19 в інших країнах.

«Я вам скажу річ, яка для мене страшна: 15 жовтня 2020 року ВООЗ оприлюднює дані цього дослідження і пише, що ремдесивір не впливає ні на яку летальність і його не варто застосовувати для терапії хворих. Через тиждень, 20 жовтня FDA (Управління продовольства та медикаментів США, – ред.) затверджує ремдесивір як перший препарат для лікування коронавірусної хвороби. А далі прийшло дослідження компанії-виробника, коли вони змінили дизайн дослідження і стали застосовувати цей ремдесивір не в реанімації, а як і потрібно – у перші п’ять днів захворювання. Як ви думаєте, наскільки впала вірогідність отримання дихальної недостатності? 87 відсотків», – зазначила Голубовська.

Однак сліпа віра українських чиновників в авторитет ВООЗ ще довго призводила до того, що пацієнти не отримували адекватного противірусного лікування.

МОЗ та противірусні

Ставлення до противірусних препаратів українського МОЗ справді довго було, м’яко кажучи, несхвальним. В офіційних рекомендаціях, опублікованих на сторінці міністерства 2 червня 2021 року, йдеться прямо: «Не витрачайте кошти на противірусні препарати. Вони не запобігають COVID-19». Як зіставити цю позицію із думкою Голубовської, яка стверджує, що, навпаки, противірусні потрібні, причому в перші дні захворювання – це питання і до керівництва міністерства, і до самої Голубовської, яка входила до експертної групи МОЗ, що складала і затверджувала національні протоколи лікування COVID-19.

Водночас будь-яка спроба лікарів і науковців піти проти рекомендацій МОЗ тоді сприймалася як єресь. Багатьом запам’ятався скандал, який спалахнув навесні 2020 року, коли Національна академія медичних наук України звернулася до Кабміну з пропозицією включити до протоколів лікування COVID-19 український противірусний препарат з діючою речовиною протефлазід. У листі президента НАМН Віталія Цимбалюка до прем’єр-міністра вказувалося, що препарат має потенційну ефективність проти SARS-CoV-2 і може бути застосований для лікування відразу після появи перших симптомів.

Однак пропозицію НАМН було гучно відкинуто – незважаючи на те, що 13 березня 2020 року в Україні вже було зареєстровано перший смертельний випадок від COVID-19, а до кінця місяця померло ще 16 людей. Далі захворюваність і смертність почали зростати в геометричній прогресії. ЗМІ публікували панічні повідомлення про брак апаратів ШВЛ – і водночас у медіа розгорнулася ціла кампанія проти антивірусних препаратів.

Ексочільниця МОЗ Уляна Супрун звинуватила НАМН у заняттях «псевдонаукою», назвавши протефлазід «сумішшю трав, розчинених у спирті», і заявила, що противірусні засоби взагалі не запобігають коронавірусу. Експертом з вірусології також зненацька виявився відомий викривач корупції Денис Бігус, який назвав керівництво Академії медичних наук України «мерзотниками», що вирішили лікувати народ «фуфломіцином».

Істерія досягла такого рівня, що навіть ті лікарні, які спочатку мали необережність піти проти мейнстриму, поспішили публічно відкараскатися від противірусної терапії. У березні 2020 року КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова» звернулася до виробника Протефлазіду – НВК «Екофарм» – з проханням виділити 3 500 флаконів препарату як гуманітарну допомогу. Препарат було надано, однак мер Львова Андрій Садовий після розмови з Уляною Супрун влаштував у ЗМІ справжню істерику, публічно заявивши, що місто повертає виробникові препарат, оскільки він не має підтверджених даних ефективності проти коронавірусу і не включений до протоколів МОЗ.

Дійсно, станом на весну 2020 року до протоколів лікування COVID-19 взагалі не входили противірусні препарати, включаючи, зокрема, ухвалені пізніше ремдесивір і тоцилізумаб. Проте публічні заяви Садового виявились брехнею – Львів так і не повернув «непідтверджений» препарат: коли виробник звернувся до Львівської лікарні швидкої допомоги, виявилося, що весь Протефлазід вже використано.

Скандал з вакцинами

На відміну від противірусних препаратів, антиковідні вакцини, які так само на той час не мали клінічних підтверджень ефективності, одразу отримали «зелене світло» – як від ВООЗ, так і від державних урядів, включаючи Україну. Поодинокі застереження експертів щодо невизначеності можливих побічних ефектів наштовхувалися на звинувачення в антивакцинаторській пропаганді. Однак майбутнє показало, що до експертів було варто прислухатися.

З цього боку вельми показовою виявилася історія з вакциною Covishield від британсько-шведської компанії AstraZeneca. Після декількох випадків розвитку тромбозів після щеплення, навесні 2021 року понад 10 країн Євросоюзу вирішили тимчасово призупинити використання цієї вакцини. Однак в Україні цю інформацію було оголошено неправдивою, причому на офіційному рівні! «Чутки про те, що нібито європейські країни відмовляються від цієї вакцини, – не більше, ніж черговий фейк», – йшлося у заяві МОЗ від 15 березня 2021 року.

Кількома днями пізніше член оперативного штабу МОЗ, імунолог Федір Лапій (також активний учасник «антипротефлазідної» кампанії) заявив у коментарі РБК-Україна, що країни ЄС ухвалили рішення про призупинення використання вакцини від AstraZeneca через політичні причини – тиск з боку популістських партій або втручання росії.  «Не секрет, що одна доза AstraZeneca в рази дешевша, ніж вакцина Pfizer-BioNTech. Якщо казати про російську вакцину від Інституту Гамалеї “Спутник V”, то її ціна більше 10 доларів за дозу. Тоді як AstraZeneca коштує близько 3 доларів за дозу», – сказав Лапій.

Однак через три роки виявилося, що справа не в підступах конкурентів і навіть не в країні-агресорі, яких притягнув за вухо промоутер вакцинації Лапій. У лютому 2024 року, відповідаючи на позов, поданий до Високого суду Англії та Уельсу понад 50 жертвами вакцини та їхніми родичами, AstraZeneca документально визнала, що її препарат може спричинити синдром тромбозу з тромбоцитопенією. Вже у травні того ж року компанія остаточно відкликала свою вакцину в усьому світі.

Зворотний бік ізоляції

Як виявилося, масові локдауни, які під час пандемії вважалися трохи не головним спасінням, не лише коштували світовій економіці трильйони доларів, а й значно вплинули на популяційний імунітет. Зокрема, Ольга Голубовська вважає, що саме тривалі карантинні заходи могли стати причиною грудневого спалаху метапневмовірусу на півночі Китаю.

«Ми не контактували один з одним, а імунні реакції починаються із місцевих факторів захисту. Перша хвиля розплати за це почалася позаминулого року із трагічного спалаху респіраторно-синцитіальної інфекції (RSV) в світі, ми про це неодноразово розповідали на своїх заходах. Так, відділення невідкладної допомоги в США сезону 2023–2024 рр. були переповнені хворими дітьми до 1 року на це захворювання, ми також спостерігали його зростання у людей похилого віку. Оскільки метапневмовірус є «братом» респіраторно-синцитіального вірусу, настала його черга. До речі, вітчизняні фахівці, наприклад, професор Волянський (імунолог Андрій Волянський, – ред.) прогнозували спалахи звичайних респіраторних хвороб після завершення обмежувальних заходів. Що ми зараз і спостерігаємо», – пояснила інфекціоністка. І додала в одному із своїх коментарів в соцмережах, що наразі про новий вірус відомо дуже мало, а противірусні препарати широкого спектру дії (такі, що впливають на різні види вірусів, в тому числі РНК- та ДНК-вмісні) залишаються актуальними…

Фото: freepik.com

Протягом пандемії COVID-19 медики по всьому світу зіткнулися з безпрецедентними викликами. Лікування цієї нової хвороби спочатку було засновано на обмежених знаннях, що спричинило застосування деяких методів, які пізніше виявилися неефективними або навіть небезпечними для пацієнтів. Відтак, лікарі змушені були адаптувати свої стратегії лікування, коригуючи підходи на основі нових наукових відкриттів і практичного досвіду.

Як медики змінювали свої підходи до лікування COVID-19 протягом пандемії, зокрема звертаючи увагу на помилки, що виникли в процесі лікування, та важливість адаптації стратегії в умовах нової невідомої хвороби, повідомляє MedOboz.

Спочатку медичне співтовариство було обмежене в розумінні коронавірусної інфекції, і на перших етапах лікування застосовувалися методи, які пізніше виявилися малоефективними. Це включало використання деяких ліків, що не дали результату, або навіть підвищували ризик для пацієнтів. З часом з’явились нові дані та рекомендації, що дозволили змінити підхід до терапії.

Штучне походження COVID-19 та помилки в боротьбі з пандемією: звіт 

Звіт підкомітету Конгресу США з коронавірусної кризи, опублікований на початку грудня, знову привернув увагу до природи виникнення однієї з наймасштабніших пандемій в історії людства. Автори звіту, які досліджували історію виникнення пандемії COVID-19, дійшли висновку, що коронавірус, найімовірніше, з’явився в дослідницькій лабораторії SARS в Ухані, оскільки працівники лабораторії хворіли на схоже за симптомами захворювання ще за декілька місяців до офіційного виявлення у місті коронавірусу.

Експерти впевнені, що для вірусу властиве не природне, а штучне походження, оскільки SARS-CoV-2 має не притаманні вірусам характеристики, які розвивалися у природі. Автори звіту критикують уряд США та ВООЗ за багаторічне ігнорування цієї версії, а також за ухвалення вакцин без вивчення їх побічних ефектів та безпідставне запровадження локдаунів, які завдали величезної шкоди не лише американській економіці, а й психічному та фізичному здоров’ю американців.

Звіт Конгресу вчергове висуває питання, якими світ переймається вже котрий рік: скільки помилок допустило людство під час пандемії COVID-19 і скількох смертей можна було б уникнути, якщо б уряди країн боролися не з уявною, а з реальною небезпекою коронавірусу, а також вчасно ухвалювали адекватні протоколи лікування. Питання не лише теоретичне: якою б не була природа походження коронавірусу, ніхто не знає, які фатальні сюрпризи SARS-CoV-2 може готувати нам у майбутньому, тож досвід помилок минулого допоможе людству уникнути їх під час наступної пандемії.

Смертельне запізнення

Основною помилкою на початку пандемії, як зараз визнають медики, було надмірна надія на препарати з доведеною дією проти коронавірусу. Сама собою проблема полягала не в тому, що доказова медицина не працює – з доказовою медициною було все гаразд. Однак препаратів, чия ефективність проти SARS-CoV-2 була б доведена науково, тоді фактично не існувало. Згодом виявилося, що з SARS-CoV-2 досить добре справляються давно вже відомі противірусні засоби, але на той момент вони не були включені до протоколів лікування.

У результаті хворі не отримували вчасну противірусну терапію, і ковід робив свою смертельну справу. Зараз ми вже знаємо, що особливістю COVID-19 є стрімкий розвиток ускладнень, але в перший рік пандемії основним засобом лікування ставали апарати ШВЛ. Таким чином, замість того, щоб із самого початку загальмувати розмноження вірусу в організмі пацієнта, лікарі здебільшого боролися з наслідками інфекції – на жаль, не завжди успішно.

Підхід, що рятує життя

Наразі необхідність застосовувати противірусну терапію з першого дня захворювання є аксіомою. Рання терапія запобігає розвитку не лише тих ускладнень, що виникають під час самої хвороби, а й тривалого ковіду. Зокрема, як показало дослідження, опубліковане у травні 2023 року в журналі The Lancet, вчасне застосування препарату Паксловід зменшувало ризик затяжної коронавірусної інфекції на 26%, а застосування Молнупіравіру?–??на 14%.

Однак те, що зрозуміло дослідникам, не завжди зрозуміло пересічним лікарям. Як зазначила в своєму нещодавньому інтерв’ю УНН відомий  інфекціоніст Ольга Голубовська, далеко не всі українські лікарі розуміють важливість своєчасної противірусної терапії при ковіді.

«Якось одна медикиня мені сказала, що вона досить досвідчена, 19 років працює пульмонологом і знає, що за неважкого перебігу ковіду застосовується винятково симптоматична терапія. У мене одразу виникає запитання до цих лікарів, які так стверджують: а як вони можуть оцінити, який буде перебіг хвороби, якщо хворий звернувся до них у перший день чи другий? Вони можуть оцінити тільки стан пацієнта на цей момент», – сказала Голубовська.

Інфекціоністка підкреслює, що противірусна терапія має починатися відразу з моменту, коли тест на ковід показав позитивний результат.

«Якщо вірус є, то тест із більшою часткою ймовірності буде позитивний. Але якщо симптоми є і тест негативний – тоді потрібен лікар для встановлення діагнозу. Ба більше, загалом, якщо тест позитивний, пацієнту лікар уже не потрібен, якщо він не проблемний, не група ризику, звісно. Наприклад, у США дозволяють фармацевтам із ліцензією, коли йде зростання захворюваності або на грип, або на ковід, робити тест і, якщо він позитивний, то відразу ж видавати противірусні. Адже уявіть, сімейному лікарю, у якого 2 тисячі пацієнтів, а йде зростання і кількість хворих колосальна, то як йому 200–300 осіб вислухати на день? Я вже не кажу, щоб оглянути. Це ж не реально. Тому я підтримую такий підхід, саме він рятує життя. Людина одразу починає приймати противірусний препарат і їй стає легше», – зазначила Ольга Голубовська.

Підводні камені ковіду

Утім, пацієнти не завжди поспішають робити тест – особливо тепер, коли коронавірус все частіше «маскується» під грип, про який у побуті часто-густо існує помилкове уявлення як про не дуже серйозну хворобу, або навіть під менш небезпечні ГРВІ.

Дійсно, симптоми «Піроли», «Дженні» та інших циркулюючих штамів іноді важко відрізнити від грипу та інших сезонних інфекцій. І це проблема: починати противірусну терапію потрібно у перші п’ять днів хвороби, кожний день затримки збільшує ризик звести її ефективність нанівець. Крім того, навіть якщо у людини немає ковіду, грип і «легкі» сезонні ГРВІ також здатні викликати серйозні ускладнення. Тому тут виникає друга проблема: противірусний препарат, який приймає хворий, повинен мати широкий спектр дії та бути ефективним не лише проти SARS-CoV-2, а й проти інших сезонних вірусів.

Третя проблема полягає у тому, що не кожний препарат, який позиціонується виробниками як противірусний засіб прямої дії, є таким насправді. У листопаді 2023 року група українських дослідників опублікувала у журналі «Превентивна медицина» результати дослідження противірусних препаратів, популярних на вітчизняному ринку.

Зокрема, серед розглянутих діючих речовин були інозин пранобекс (препарати Новірин®, Гропринозин®, Ізопринозин та Гропівірін®), протефлазід (Протефлазід® та Флавовір®), енісаміуму йодид (Амізон®, Амізон® Макс та Амізончик®), ремантадину гідрохлорид (Ремантадин-КР®), озельтамівіру фосфат (Сельтавір®), а також гомеопатичні препарати Ергоферон®, Афлубін®, Енгістол® та Анаферон®.

У більшості цих лікарських засобів вказується в інструкції противірусна дія на більшість РНК- та ДНК-вмісних вірусів, а не лише на обмежену групу. Згадки про широкий спектр дії немає лише у трьох препаратів (Енгістол®, Ремантадин-КР® та Сельтавір®).

Водночас пряма противірусна дія на SARS-CoV-2 вказана лише у протефлазіду (Протефлазід® та Флавовір®) та Амізону®. Такі властивості протефлазіду справді підтверджено клінічними та доклінічними дослідженнями, проте щодо діючої речовини Амізону® у дослідників виникли питання. Як і Амізон® Макс та Амізончик®, Амізон® містить діючу речовину енісаміуму йодид. Проте в інструкціях всіх трьох препаратів опис їхньої противірусної дії відрізняється.

«Водночас, як Амізон® та Амізон® Макс пригнічують РНК-полімеразу вірусу грипу, противірусна дія Амізончик® пов’язана з безпосереднім його впливом на гемаглютиніни вірусу грипу. Виникають закономірні питання: перше – то який механізм противірусної дії в енісаміуму йодиду, якщо він є? Друге – Амізончик® має імунотропну дію, посилюючи «персистуючий імунітет», має «жарознижувальні властивості» та «анальгетичну дію», водночас, як для препаратів Амізон® та Амізон® Макс зазначені дії не притаманні, не дивлячись на те, що діюча речовина у всіх трьох препаратів та сама – енісаміуму йодид», – пишуть автори дослідження.

Щодо гомеопатичних препаратів (Ергоферон®, Афлубін®, Енгістол® та Анаферон®), то дослідники зазначають, що проаналізувати їхні фармакологічні особливості неможливо.

«Існує науково обґрунтована думка, що дія гомеопатичних засобів зумовлена ефектом плацебо. У гомеопатичних препаратах концентрація діючої речовини вкрай низька (аж до високої ймовірності повної відсутності діючих речовин у конкретній лікарській формі), а концентрація домішок значно перевищує вміст основної речовини. Сучасні методи дослідження не можуть підтвердити або спростувати факт наявності настільки малих кількостей речовини в препараті», – йдеться у дослідженні.

Також дослідники вказують, що зі всіх розглянутих препаратів докази про відсутність рефрактерності імунної системи наявні лише для діючої речовини протефлазід (лікарських засобів Протефлазід® та Флавовір®).

Що таке рефрактерність?

Імунна система, як і будь-яка система організму, погано реагує на перенавантаження. Надмірне стимулювання імунітету за допомогою механізму дії – імуностимулятції, що часто позиціонуються як панацея при лікуванні інфекційних захворювань, може призвести до тимчасового паралічу імунної системи, і вона перестане виконувати свої функції. Такий стан загрожує розвитком важких ускладнень і навіть смертю.

Як зазначає провідна українська лікарка-імунолог, член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук Валентина Чоп’як, популярність імуностимуляторів – наслідок радянського минулого, коли вважалося за потрібне «підганяти» імунну систему хворого, особливо на тлі інфекційного процесу.

«Імуностимулятори перестимульовують імунну систему, починають надактивно виділятися прозапальні цитокіни, і ми можемо ввести пацієнта в так званий цитокіновий шторм – на кшталт того, що часто спостерігався при ковіді. Прозапальних цитокінів багато, вони агресивні, й вони викликають автозапальні процеси в самому організмі. Тобто вже не вірус викликає запалення, а імунна система сама провокує автозапалення. На симптоматичному рівні це можуть бути болі в суглобах, болі в м’язах, головні болі, іноді – неконтрольована температурна реакція. Це вже рознос імунної системи, а в кінцевому результаті може розвинутися септичний стан, і ми можемо втратити людину», – підкреслила Чоп’як.

Крім того, імунологиня нагадує, що, згідно досліджень, значна частина населення України належить до так званої імунокомпрометованої групи. Це люди, які з генетичних або інших причин мають слабку імунну відповідь на інфекції, тому їм треба бути особливо обережними з препаратами, чия здатність викликати негативний вплив на імунну систему остаточно не вивчена.

«Щодо частки людей зі слабкою імунологічною відповіддю в загальній популяції в різних країнах дають різні цифри: десь говорять про8 %, десь про 10% або 22%. В Україні ми говоримо орієнтовно про 20% – тобто кожна п’ята людина у нас ненормально реагує на інфекції», – зазначає Валентина Чоп’як.

Протягом пандемії COVID-19 медицина пережила значну еволюцію. Рішення, які спочатку здавалося ефективними, часто виявлялися помилковими. Однак помилки не були марними — вони стали основою для нових досягнень у лікуванні та профілактиці. Кожен крок вперед приносив нові уроки, а медики адаптували свої методи до реальних умов, що показали високий рівень гнучкості та готовності до змін.

Джерело: MedOboz

Фото: freepik.com

У світі мікроскопічних битв, що постійно точаться в наших організмах, віруси виступають одними з найхитріших та найадаптивніших ворогів. Здатність до швидкої мутації та еволюції дає змогу їм не лише уникати атак імунної системи, але й долати бар’єри, створені людством у вигляді противірусних препаратів.

 Як віруси змінюють свою генетичну структуру, щоб вижити під натиском медикаментозного лікування, та які фактори сприяють цьому небезпечному перетворенню.

Механізми боротьби з вірусними інфекціями

Віруси – це неклітинні агенти, які пасивно «живуть» у навколишньому середовищі. Проте щойно вони потрапляють у сприятливі для себе умови – клітини, одразу починають активно реплікувати, тобто відтворюватися або розмножуватися. Боротися з вірусами може сам організм, за умови активізації імунної системи або прийому лікарських препаратів.

Тобто коли вірус ГРВІ чи грипу потрапляє через слизові в організм і починає свою життєдіяльність в клітинах, організм дає імунну відповідь. Деякі противірусні препарати здатні тримати вірус під контролем, у сплячому режимі, не даючи йому множитися – так, наприклад, працює терапія людей, хворих на ВІЛ.

Ось чому, розуміння природи вірусної рефрактерності є ключовим для розробки ефективних стратегій боротьби з інфекціями та збереження здоров’я людства.

Що таке рефрактерність? 

Буває так, що лікарські противірусні препарати не діють. Цей стан називають рефрактерністю – тобто стійкість до певного виду лікування. Хворий приймає ліки, а хвороба не відступає, ба більше – може прогресувати. Це можна порівняти з резистентністю до антибіотиків – коли мікроорганізми (бактерії) продовжують жити та розмножуватися, не зважаючи на прийом хворим антибіотиків, пише MedOboz.

Рефрактерність – це стан, коли інфекція або захворювання не реагують на лікування. У контексті вірусних інфекцій, рефрактерність означає, що вірус став стійким до одного або декількох противірусних препаратів.

Фактори, що сприяють розвитку стійкості:

• Неправильне використання ліків: недотримання дозування, пропуск прийому ліків або припинення лікування раніше призначеного терміну може сприяти розвитку стійкості.
• Надмірне використання ліків: широке застосування противірусних препаратів, особливо без необхідності, збільшує ймовірність появи стійких штамів.
• Слабка імунна система: люди з ослабленим імунітетом більш схильні до розвитку стійких інфекцій, оскільки їх організм не може ефективно боротися з вірусом.

Чому віруси стійкі до ліків?

• Швидка мутація: віруси, особливо РНК-віруси, такі як грип або ВІЛ, мають високу швидкість мутації. Під час реплікації (розмноження) у їхньому генетичному коді виникають помилки, що призводять до змін у вірусних білках. Деякі з цих мутацій можуть випадково зробити вірус менш вразливим до дії ліків.
• Природний відбір: коли людина приймає противірусні препарати, більшість вірусів гине, але ті, що мають мутації стійкості, виживають і продовжують розмножуватися. З часом ці стійкі віруси стають домінуючими, і ліки втрачають свою ефективність.
• Передача стійкості: деякі віруси можуть обмінюватися генетичним матеріалом, передаючи гени стійкості один одному.
• Різноманіття. Вірусів, які викликають застуди, грип, ГРВІ – тисячі. Дізнатися, який саме вірус викликав застуду, та прийняти відповідні ліки проти нього – важко. Або інший приклад, ефективний противірусний препарат від гепатиту В не спрацює проти вірусів, що викликають гепатит С. Тобто на кожен вірус потрібне окреме лікування.
• Специфіка дії противірусних препаратів та їх застосування. Оскільки вірус заселяється в клітину, то вбити його і водночас не зачепити здорову клітину – завдання надважке. Терапія такими ліками важка, часто має побічні ефекти. Є інші препарати, націлені на протеазу: фермент вірусу, що відіграє роль у його розмноженні. Такі препарати пригнічують здатність патогену реплікувати, створювати нові копії.

Віруси, які вдалося приборкати

Медики сьогодні можуть лікувати віруси, що викликають герпес, грип, гепатит С. Контролю піддається ВІЛ та Ебола. Вакцини убезпечують від вітряної віспи, кашлюку, поліомієліту тощо. Що стосується респіраторної групи вірусів, то уникнути ускладнень і не дозволити інфекції поширитися, допомагають противірусні препарати.

Доцільність медикаментозного приборкання вірусів, особливо дітям, визначає лікар. Зважаючи на високу ймовірність алергічних реакцій та побічні дії, дітям рекомендують обирати противірусні препарати, вироблені з натуральної сировини – вони містять флавоноїди (рослинні сполуки, що пригнічують розмноження вірусів), нетоксичні, не мають побічних реакцій, підходять для тривалого прийому, працюють як засіб лікування та профілактики, дозволені дітям з народження. Дорослим з тих самих причин також варто обирати противірусний засіб природного походження. Прийом такого препарату знижує вірусне навантаження на організм і допомагає імунній системі, таким чином одужання наступає швидше.

Як уникнути рефрактерності противірусних препаратів?

• Правильне та своєчасне лікування навіть простих вірусних інфекцій має вирішальне значення та допомагає запобігти розвитку ускладнень.
• Також зменшенню ризику розвитку рефрактерності вірусів до препаратів сприяє співпраця зі своїм сімейним лікарем або педіатром: варто дослухатися рекомендацій.
• Не займатися самолікуванням. Метод лікування або препарат, що допоміг одужати одній людині може не спрацювати на іншій. Адже всі люди різні, мають індивідуальні особливості, про які навіть не підозрюють.
• Профілактика. Дотримання простих правил допоможе менше хворіти на ГРВІ, грип та застуду.

Фото: freepik

Напередодні нового епідеміологічного сезону важливо бути готовим до спалаху гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ), грипу і COVID-19 та знати, як правильно діяти за появи перших симптомів. Тим паче, що новий штам коронавірусу «Флірт» вже «показав зуби», викликавши спалах захворюваності наприкінці літа.

Водночас досвід, накопичений лікарями за роки з початку пандемії COVID-19, дає змогу сподіватись на більш зрозумілі та прозорі підходи до лікування захворювань, викликаних респіраторними вірусами, пише MedOboz.

Зокрема, погляд на саму противірусну терапію при ГРВІ демонструє явну прогресію: від повного заперечення дієвості противірусних препаратів частиною експертів з «доказової медицини» до визнання можливостей противірусної терапії врятувати людину від важких ускладнень вірусної атаки та включення препаратів з прямою противірусною дією до протоколів лікування COVID-19.

А як обрати такий препарат? В цьому контексті важливою є аналітика українських вчених і практикуючих лікарів, що присвячена проблемі критеріїв вибору противірусного препарату для терапії вірусних захворювань.

Результати цього аналізу, де були розглянуті основні противірусні препарати, наявні на вітчизняному ринку, викладені в статті «ГРВІ: вибір етіотропної терапії для амбулаторних хворих», що нещодавно вийшла в спеціалізованому науково-практичному журналі для сімейних лікарів «Превентивна медицина». Матеріал призначений для лікарів, але, без сумніву, є корисним і пізнавальним для широкого загалу – наводимо його основні акценти у популярному викладенні.

Зміна статусу пандемії

Оголошення ВООЗ про скасування статусу пандемії COVID-19 показує, що спалах інфекції офіційно завершений, але хвороба не зникла і боротьба з коронавірусом триває.

ВООЗ констатує, що вірус все ще загрожує громадському здоров’ю, продовжуючи мутувати та спричиняти летальні випадки. Оголошене скасування пандемії зовсім не означає, що COVID-19 став безпечним — він перейшов у фазу сезонної респіраторної інфекції з меншими ризиками летальності. Однак уразливі групи населення, як-от люди похилого віку, вагітні жінки та особи з ослабленим імунітетом залишаються у групі ризику щодо ускладнень.

Взаємодія вірусів

В епідемічному сезоні 2022–2023 років відбувалася одночасна циркуляція вірусів грипу та коронавірусу, що підкреслює складність і важливість вчасної діагностики. ГРВІ мають загальні механізми розвитку й схожі клінічні прояви, що перешкоджає постановці точного діагнозу.

Точна діагностика можлива лише після проведення лабораторних досліджень. Однак, щоб запобігти розмноженню вірусу і зменшити ризик ускладнень, починати лікування необхідно якомога раніше, вже в перші години, не очікуючи результатів лабораторних досліджень.

Чому це настільки важливо?

Від кількості вірусів в організмі (вірусного навантаження) залежить тяжкість та наслідки ГРВІ. Прийом противірусних препаратів з перших годин захворювання насамперед дає можливість зупинити зростаюче вірусне навантаження на організм, що суттєво знижує можливість розвитку важких процесів, таких як гострий респіраторний дистрес-синдром та цитокіновий шторм, та виникнення серйозних ускладнень.

А ГРВІ спричиняють їх не рідко, особливо у дітей і людей із ослабленим імунітетом. Наприклад, при парагрипі у дітей раннього віку нерідко розвивається круп. При респіраторно-синцитіальній вірусній інфекції існує високий ризик виникнення бронхолегеневих ускладнень. Аденовірусна інфекція часто ускладнюється ангіною. При грипі можливий розвиток пневмонії, а при COVID-19 можуть уражатись усі системи організму.

Чим зазвичай керується лікар при виборі противірусного препарату? Часто він покладається на власний досвід і асортимент лікарських засобів, доступних в аптеках.

Для максимального ефекту та безпечності ці препарати повинні мати такі властивості:

• пряму противірусну дію на всіх стадіях розвитку вірусної інфекції;
• широкий спектр впливу на різні види вірусів – як на РНК-, так і на ДНК-вмісні, тобто бути інгібітором РНК- і ДНК-полімерази;
• діяти на віруси грипу, що забезпечується пригніченням вірусного ферменту нейрамінідази, відповідальної за їх здатність проникати в клітини хазяїна;
• діяти на збудника COVID-19, що забезпечується пригніченням активності вірусного ферменту 3CL-протеази, який є необхідним коронавірусу для розмноження;
• вплив на слизову оболонку верхніх дихальних шляхів (ВДШ), що забезпечує підвищення місцевого імунітету та запобігає поширенню вірусу на нижні дихальні шляхи;
• протизапальні та антиоксидантні механізми впливу;
• можливість застосування у різних вікових групах та особливо в період вагітності;
• підвищення імунітету, але без надмірного стимулювання, яке призводить до виснаження імунної системи – рефрактерності.

Яке лікування коронавірусної інфекції сьогодні є найбільш прийнятним і рекомендованим фахівцями?

На це питання дають відповідь українські експерти, аналізуючи у дослідженні противірусні та імунотропні лікарські препарати, що наразі доступні в Україні. Такі ліки можуть рекомендувати сімейні лікарі та педіатри.

Було проаналізовано препарати з різними діючими речовинами. Серед них можна виділити:

Діюча речовина – інозин пранобекс

Таку діючу речовину мають Новірин®, Гропринозин®, Ізопринозин®, Гропівірін®. Ці противірусні засоби нормалізують (до індивідуальної норми) дефіцит або дисфункцію клітинного імунітету. На превеликий жаль, в доступній літературі немає інформації про вплив препаратів на створення умов для виникнення рефрактерності (виснаження) імунної системи. Інозин пранобекс стимулює імунну відповідь організму. Він є активатором клітинного імунітету при вірусних інфекціях, однак вказівку на механізм прямої антивірусної дії у доступній науковій літературі простежити не вдалося.

Діюча речовина – екстракт протефлазіду

Таку діючу речовину мають однойменний препарат Протефлазід® і дитячий сироп Флавовір®. Екстракт протефлазіду містить флавоноїди, які пригнічують реплікацію (розмноження) ДНК- та РНК-вірусів. При проведенні доклінічних і клінічних досліджень виявлена та доведена противірусна дія препарату щодо вірусів герпесу, гепатитів, папіломавірусів, ВІЛ-інфекції, грипу та гострих респіраторних інфекцій.

Доведено, що механізм прямої противірусної дії полягає в інгібуванні (зменшенні швидкості реакції) різних вірусоспецифічних ферментів — ДНК- та РНК-полімераз, тимідинкінази, зворотної транскриптази та нейрамінідази. Протефлазід® пригнічує активність 3CL-протеази коронавірусу SARS-CoV-2, в доклінічних дослідженнях in vitro показана противірусна активність препарату проти пандемічного коронавірусу людини SARS-CoV-2 — зі значним пригніченням реплікації вірусу.

Імунотропні властивості протефлазіду полягають у нормалізації показників місцевого імунітету та синтезі власних інтерферонів. При цьому клінічні дослідження показали, що за умови щоденного прийому, згідно з віковими дозами та схемами застосування, препарати на основі протефлазіду не мають імунотоксичної дії та не викликають рефрактерності імунної системи. Це дає можливість застосовувати ліки протягом тривалого часу в необхідних для ефективного лікування дозах.

Діюча речовина – енісаміум йодид

Таку діючу речовину мають Амізон®, Амізон Макс®, Амізончик®. Противірусну дію енісаміуму йодиду пов’язують із пригніченням РНК-полімерази вірусів грипу, SARS-CoV-2 in vitro в клітинах Caco-2 та різних штамів вірусу грипу типів A і B, респіраторно-синцитіального вірусу, а також штамів альфа-коронавірусу NL-63 та бета-коронавірусу SARS-CoV-2 in vitro. Але, попри те, що до складу препаратів Амізон®, Амізон Макс® та Амізончик® входить та сама діюча речовина енісаміум йодид, не зрозуміло, чому противірусні механізми дії трьох препаратів відрізняються.

Наприклад, Амізон® та Амізон Макс® пригнічують РНК-полімеразу вірусу грипу, а противірусна дія Амізончика® пов’язана з впливом на гемаглютиніни вірусу грипу. Тому механізм противірусної дії у енісаміуму йодиду залишається незрозумілим. Крім того, зазначено, що Амізончик® має імунотропну, аналгезуючу дію і жарознижувальні властивості. Натомість препаратам Амізон® та Амізон Макс® ці характеристики не притаманні. Інформації щодо реакції імунної системи на рефрактерність немає.

Діюча речовина — озельтамівіру фосфат

Таку діючу речовину має Сельтавір®. Озельтамівіру фосфат вибірково пригнічує нейрамінідазу вірусів грипу типів А і В. Його антивірусна активність була підтверджена в експериментальних дослідженнях у здорових добровольців.

Діюча речовина — тилорон

Таку діючу речовину має Аміксин®, що стимулює утворення в організмі інтерферонів. Також він стимулює стовбурові клітини кісткового мозку, залежно від дози посилює антитілоутворення і зменшує ступінь імунодепресії. Ефективний проти вірусів грипу, ГРВІ, гепатитів А, В, С і герпесвірусів. Немає інформації щодо впливу Аміксину® на рефрактерність імунної системи.

Діюча речовина — римантадину гідрохлорид

Таку діючу речовину має Ремантадин-КР®, який ефективний щодо різних вірусів грипу типу А, він також проявляє антитоксичну дію при грипі, спричиненому вірусом типу В. Римантадину гідрохлорид пригнічує розмноження вірусу на ранніх стадіях циклу через порушення вірусної оболонки.

Також на ринку України представлені гомеопатичні препарати: Ергоферон®, Афлубін®, Енгістол®, Анаферон® і Анаферон® дитячий. Але існує науково обґрунтована думка, що дія гомеопатичних засобів зумовлена ефектом плацебо, а концентрація діючої речовини вкрай низька (навіть домішки перевищують її вміст). Крім того, дослідити фармакокінетичні особливості гомеопатичних препаратів неможливо.

Противірусні препарати на ранніх стадіях захворювання

Автори дослідження зазначають, що найкращий підхід до лікування – це призначення противірусних препаратів на ранніх стадіях, до отримання лабораторних результатів. І оптимальним препаратом вибору для лікування ГРВІ є лікарський засіб Протефлазід®, краплі та його лікарська форма для дітей – сироп Флавовір®. Адже він підтвердив свою ефективність у боротьбі з вірусами грипу та SARS-CoV-2, що робить його оптимальним вибором, особливо в умовах амбулаторного лікування, та відповідає основним вимогам до противірусних препаратів, а саме:

• не зумовлює розвиток рефрактерності;
• має пряму противірусну дію на більшість РНК- та ДНК-вірусів, зокрема на нейрамінідазу вірусу грипу та 3CL-протеазу вірусів SARS-CoV-2 ;
• може бути призначений дітям від народження, у період вагітності та лактації;
• рідка форма забезпечує контакт діючої речовини безпосередньо зі слизовими оболонками верхніх дихальних шляхів, захищаючи «ворота» від потрапляння вірусної інфекції;
• підтверджено антиоксидантний механізм дії;
• протизапальна дія (особливо важлива при лікуванні грипу та СOVID-19).

Необхідно підкреслити, що в минулих сезонах, з урахуванням доказових даних із доклінічних досліджень, результатів клінічного використання та рекомендацій, викладених в інформаційному листі про нововведення в системі охорони здоров’я «Антивірусна активність флавоноїдного препарату Протефлазід®», медичні заклади сформували локальні клінічні протоколи первинної медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (СOVID-19). Амбулаторний етап».

У зазначених протоколах рекомендовано використовувати Протефлазід® (краплі) при легкому та середньому ступенях важкості в умовах амбулаторного лікування, оскільки прямі противірусні препарати мають призначатися безпосередньо на самому початку захворювання, щоб попередити в організмі хворого небезпечне зростання вірусного навантаження.

Розробники локальних протоколів вважають, що такий підхід дозволяє суттєво зменшити навантаження на стаціонари лікувальних установ. Така позиція була підтверджена в клінічних умовах під час пандемії 2020–2022 років, коли Протефлазід® застосовувався низкою клінік як профілактичний засіб для захисту медпрацівників. Національна академія статистики, обліку і аудиту (НАСУА), після обробки даних, наданих клініками, опублікувала висновок, згідно з яким у лікарнях, де застосовувався Протефлазід®, була нульова летальність, значне зменшення кількості захворілих медиків, менша кількість випадків важких форм перебігу хвороби та загальне зменшення термінів одужання.

Отже, вибір противірусного препарату при ГРВІ має бути обґрунтованим і своєчасним. Лікування потрібно починати одразу при перших симптомах, щоб знизити ризик ускладнень і не дати хворобі поширитися. На сучасному ринку доступні різні препарати, але важливо враховувати їхню безпеку та ефективність, особливо для дітей і вагітних.

Джерело: «Превентивна медицина. Теорія і практика»/ГРВІ: вибір етіотропної терапії для амбулаторних хворих

Коронавірусна інфекція COVID-19, яка накрила світ у 2020 році, торкнулася людей усіх вікових категорій, у тому числі і дітей. Хоча діти, зазвичай, переносять COVID-19 легше, ніж дорослі, це зовсім не означає, що вони не схильні до серйозних ускладнень. Багато хто вважає, що COVID-19 у дітей – це просто сильна застуда. Насправді, це захворювання може мати значно серйозніші наслідки, ніж ми думаємо.

Чи знаєте ви, що COVID-19 може одночасно вражати кілька органів у дитячому організмі? Все більше досліджень свідчать про можливість серйозних поліорганних уражень, навіть після початково легкого захворювання. У цій статті ми розглянемо, які ризики для здоров’я дітей пов’язані з COVID-19, та як батьки можуть знизити ці ризики.

Що таке поліорганне ураження?

Уявіть, що ваш організм – це будинок, а різні органи – це кімнати в цьому будинку. Коли ви хворієте, хвороба зазвичай вражає одну кімнату. Але іноді буває так, що хвороба поширюється і на інші кімнати. Ось що відбувається при поліорганному ураженні.

Поліорганні ураження при COVID-19 пов’язані з тим, що вірус атакує клітини організму, викликаючи запалення. Це запалення може поширюватися по всьому організму і вражати різні органи. Крім того, імунна система організму, намагаючись боротися з вірусом, може також пошкоджувати здорові клітини. При тяжкому перебігу COVID-19 у дітей можуть розвиватися такі небезпечні стани, як септичний шок, токсична енцефалопатія та синдром поліорганної недостатності.

Які органи найчастіше уражаються у дітей при COVID-19?

Найчастіше COVID-19 у дітей вражає такі органи:

• Легені: це найпоширеніший орган, який страждає від COVID-19. Діти можуть відчувати кашель, утруднене дихання.
• Серце: COVID-19 може призвести до запалення серцевого м’яза (міокардиту) та інших серцевих проблем.
• Нирки: інфекція може уразити нирки і призводити до проблем з сечовипусканням.
• Печінка: COVID-19 може викликати запалення печінки.
• Нервова система: деякі діти після COVID-19 можуть відчувати головний біль, запаморочення, втрату нюху або смаку.

Фактори ризику

Діти з хронічними захворюваннями, зокрема органів дихання, імунодефіцитними станами або онкологією, мають підвищений ризик ускладнень. Особливо це стосується тих, у кого є супутні вірусні інфекції (грип, аденовірус, риновірус тощо).

Симптоми, на які потрібно звернути увагу

Крім типових симптомів COVID-19 (кашель, нежить, лихоманка), батьки повинні бути уважними до таких симптомів, як:

• сильна задишка;
• біль у грудях;
• блідість шкіри;
• набряки;
• зміна кольору сечі або калу;
• сильний головний біль;
• сплутаність свідомості

Варто звертати увагу на будь-які зміни в стані дитини після перенесеного COVID-19.

Профілактика та лікування

Найкращий спосіб захистити свою дитину від COVID-19 і його ускладнень – це вакцинація. Вакцинація є безпечною та ефективною.

Якщо ваша дитина захворіла на COVID-19, важливо якомога раніше звернутися до лікаря. Чим раніше розпочнеться лікування, тим менше ризик розвитку ускладнень.

Для лікування COVID-19 у дітей можуть застосовуватися різні препарати, у тому числі противірусні. Один з таких препаратів, який може призначити лікар – сироп Флавовір. Він допомагає боротися з вірусом і знижує ризик розвитку ускладнень. Він містить активну (діючу) речовину – рідкий екстракт протефлазід, що продемонстрував противірусну активність не лише щодо вірусів, які спричиняють ГРВІ, а й  грипу та пандемічного коронавірусу людини SARS-CoV-2 зі значним пригніченням  реплікації. Завдяки блокуючому впливу на ключові ферменти цього вірусу – 3CL протеазу та ДНК полімеразу, Флавовір пригнічує внутрішньоклітинне розмноження та сприяє зниженню вірусного навантаження на дитячий організм. Отже, можна вплинути на інтенсивність реакцій, що запускаються вірусним розмноженням, і мінімізувати ризик поліорганних уражень.

Висновок

COVID-19 – це серйозне захворювання, яке може мати різноманітні наслідки для здоров’я дітей. Поліорганні ураження – це одне з таких ускладнень. Щоб захистити своїх дітей, батьки повинні стежити за їхнім здоров’ям, своєчасно вакцинувати їх і звертатися до лікаря при появі будь-яких тривожних симптомів. Завдяки сучасним методам лікування, більшість дітей повністю одужують після COVID-19.

Анатолій Чумак, лікар-імунолог

В Україні все частіше виявляють парвовірус В19. У цій статті пояснимо, що таке п’ята хвороба та які симптоми парвовірусної інфекції у дітей? 

У київських педіатрів останні місяці побільшало роботи: до них все частіше потрапляють діти з інфекційною еритемою. Хвороба, яка лякає батьків червоними висипами на шкірі дитини, зазвичай не становить загрози для здоров’я маленьких пацієнтів. Однак люди з ослабленим імунітетом, діти старшого віку та дорослі можуть зіткнутися з розвитком серйозних ускладнень.

Що таке інфекційна еритема?

Це інфекційне захворювання, яка викликається парвовірусом В19. Інфекційну еритему також називають «синдромом ляпасу» або «п’ятою хворобою», оскільки вона займає п’яте місце у стандартному переліку шести первинних дитячих висипних хвороб, до якого входять кір, скарлатина, краснуха, інфекційний мононуклеоз та дитяча розеола.

Симптоми парвовірусу або «п’ятої хвороби»

Найчастіше на інфекційну еритему хворіють діти у віці від 5 до 15 років. Первинним симптомом є поява на щоках червоних плям, схожих на слід від ляпасу. Згодом червоні висипи з’являються на тулубі та кінцівках, іноді утворюючи «шкарпетки» та «рукавички». Висипи можуть викликати свербіж, особливо, якщо вони виникають на ступнях.

При цьому температура тіла зазвичай залишається нормальною або незначно підвищується. Для маленьких дітей висипи та незначна температура можуть залишитися єдиними проявами хвороби, натомість у старших дітей та дорослих висипи можуть бути незначними, зате спостерігаються набряки та біль у суглобах – в окремих випадках аж до розвитку інфекційного артриту.

У людей з ослабленою імунною системою «п’ята хвороба» може викликати ускладнення у вигляді хронічної анемії, неврологічних симптомів та міокардиту. Для вагітних інфікування парвовірусом В19 пов’язане з важкою анемією плоду: якщо інфекція розвивається до 20 тижня вагітності, ризик викидня складає близько 10 %, але знижується до 1 % на більш пізніх строках.

Як передається парвовірусна інфекція?

Найпідступнішою особливістю хвороби є її безсимптомний інкубаційний період. Людина є активним носієм вірусу від 4 до 21 дня до появи перших проявів захворювання, і саме в цей час вона є найбільш заразною. Після появи висипів ризик інфікування оточуючих значно зменшується. У більшості хворих захворювання взагалі має безсимптомний перебіг або дуже легку форму, тому вчасно виявити інфекційну еритему буває складно.

Основний шлях передачі хвороби – повітряно-крапельний, однак описані випадки інфікування через контакт з кров’ю хворого або дитини від матері під час вагітності. Зазвичай осередками інфекції є дитячі садки та школи, а основними групами ризику – діти дошкільного та шкільного віку, їхні батьки, вчителі та працівники дошкільних закладів.

Зазвичай, спалахи інфекційної еритеми відбуваються раз на 3-4 роки – переважно у холодний сезон та в перші місяці літа.

Профілактика та лікування

Як і будь-який вірус, парвовірус В19, який викликає інфекційну еритему, чутливий до противірусних засобів. Однак через те, що на це захворювання хворіють переважно діти, до вибору препарату потрібно підходити з особливою обережністю. Важливо за перших симптомів вірусного захворювання звертатися до лікаря.

При підтвердженій вірусній причині порушення самопочуття дитини лікар може порекомендувати прямі противірусні препарати. Дуже важливо, щоб такий противірусний засіб був безпечним – особливо коли йдеться про захворювання дітей. Дитячий організм є дуже вразливим, і препарати, створені для дорослих, можуть йому зашкодити. Наприклад, це стосується противірусних засобів, які мають імуномоделюючий ефект, адже насправді надмірне стимулювання імунітету вкрай небезпечне перспективою викликати перенавантаження або навіть тимчасовий параліч імунної системи, яка в дитячому віці тільки формується.

Одним з таких препаратів, який може призначити лікар, є противірусний сироп на основі флавоноїдів Флавовір. Він містить діючу речовину протефлазід, яка продемонструвала хороші результати при лікуванні та профілактиці COVID-19 під час пандемії.  Флавоноїди – біологічно активні речовини:

• ефективно пригнічують реплікацію вірусів шляхом впливу на декілька «мішеней» – вірусоспецифічних ферментів ДНК- і РНК-полімераз, нейрамінідази вірусу грипу та 3 CL-протеази вірусу SARS-COV-2;
• перешкоджають проникненню вірусу до клітин епітелію;
• блокують розмноження вірусу всередині клітини.

Чим менше вірусів, тим швидше дитяча імунна система знешкодить їх, а, отже, і можливо пришвидшити одужання та не допустити тяжких наслідків для організму дитини.

Плануючи сімейний відпочинок і оздоровлення, часто батьки не замислюються над тим, що потрібно ще розробити план дій на випадок, якщо кілька днів доведеться витратити на адаптацію дитини до нового середовища і клімату, і як мінімум підготуватися до подібного розвитку подій.

Тому, коли дитина після прибуття починає хворіти, така ситуація стає повною несподіванкою, а  розгублена сім’я замість повноцінного відпочинку дружно займається хворим малюком, думаючи про те, що не на таке проведення часу вони розраховували.

Щоб уникнути схожого сценарію розвитку подій, краще заздалегідь до нього підготуватися, щоб бути у всеозброєнні. Як це зробити – розглянемо в статті.

Чому діти часто хворіють на відпочинку?

Влітку на шляху до омріяного оздоровлення на людський організм чекають безліч факторів, здатних звести нанівець плани поправити здоров’я і запастися ним на цілий рік. Та й звичні атрибути літнього відпочинку, від яких ми очікуємо оздоровлення, можуть призводити до прямо протилежного ефекту, наприклад, замість сонячних ванн дитина може отримати перегрівання. Додатковим негативним фактором може виявитися кондиціоноване повітря, що приносить прохолоду і комфорт в спеку.

Різкий перепад температур, так само як і вживання холодних напоїв, зазвичай провокує зниження місцевих захисних сил організму, чим можуть скористатися мирно дрімаючі умовно агресивні бактерії, що в підсумку може завершитися серйозним захворюванням – ангіною, фарингітом, синуситом та отитом. Ці часті супутники подорожей з дітьми додають головного болю дорослим.

Читайте також: Декілька порад, аби застуда не зіпсувала подорож

Акліматизація

Але головним винуватцем того, що в відпочинок знову втрутилася підступна застуда, є акліматизація. Це такий комплекс факторів, який викликає підвищене навантаження на багато систем нашого організму і на який вплинути людина не може.

Серед них:

• зміна часових поясів
• зміна клімату
• зміна режиму сну і харчування
• зміна звичної для малюка домашньої обстановки, до якої він звик, теж має значення. Якщо батькам здається, що плюс-мінус година-півтори в обидві сторони не відчутні, то для дитини це немаленький стрес.
• недостатній відпочинок призводить до того, що дитина стає дратівливою, примхливою, цілий день ходить сонна, а засинає з істериками, випробовуючи на міцність батьківську психіку. Як тут спокійно відпочинеш.

Оскільки сидіти вдома і нікуди з дитиною не їздити, поки не підросте – не вихід із ситуації, то кращим рішенням буде озброїтися знаннями про головні порушники оздоровлення і діяти на випередження.

Що потрібно знати про адаптацію дитячого організму?

Перш за все, усвідомити те, що вона є і від цього нікуди не дінешся. При цьому, чим молодша дитина, чим далі від «домашньої» широти планує подорожувати сім’я і чим більше зміниться часовий пояс, тим на довше затягнеться звикання дитини. У цій ситуації головне постаратися утримати захисні сили на рівні, достатньому для стримування прагнучих скористатися моментом і викликати захворювання вірусів і бактерій.

Для цього не потрібно відразу після прибуття відправлятися на пляж і знаходиться там весь день. День-два вихід до моря краще здійснювати в передвечірні години: в цей час сонце не таке пекуче і більш звичне для дитячого організму. Це ж стосується всіляких екскурсій – плануйте їх коли дитина вже освоїтися в новому середовищі, а її самопочуття покращитися.

Режим дня

Якщо дитина захотіла подрімати протягом дня, а спати в належні для цього години відмовляється – краще не намагатися нав’язати дитячому організму зручні для дорослих години сну. Крім істерики ви нічого не отримаєте, а емоційне виснаження і дитині, і її батькам забезпечено. Дитина сама налаштує свій внутрішній годинник на зміни, що відбулися, і повернеться в режим, просто їй потрібно трохи допомогти.

Читайте також: Тепловий і сонячний удар у дитини: симптоми і перша допомога

Намагайтеся не змінювати кардинально раціон дитини. Багато хто вважає, що на відпочинку звичну їжу їсти нудно, адже приїхали покуштувати місцеву кухню. Але такі плани повинні поширюватися тільки на дорослих, які жадають познайомитися із заморськими делікатесами.

Дітей, особливо маленьких, краще буде залишити на звичному для них раціоні, так буде не тільки здоровіше, а й спокійніше. Адже організм дитини не завжди готовий засвоювати незнайомі йому продукти і екзотичні фрукти, а на нову страву в нього припасений список реакцій – від харчової непереносимості (алергії) до кишкових інфекцій. І з цим усім батькам доведеться справлятися прямо на відпочинку.

Тому якщо не хочете його собі зіпсувати або додати проблем до вже існуючих порушень адаптації – краще не ризикувати. Багато батьків заздалегідь при виборі готелю уточнюють наявність дитячого меню і його склад. І це мудре рішення.

Перебуваючи на відпочинку, стежте за тим, щоб дитина вживала достатню кількість рідини. Про те, що вода повинна бути чистою і кип’яченої – нагадувати не потрібно, всі про це знають.

Читайте також: Алергія на сонце: симптоми і профілактика

Самопочуття дитини

Якщо так вийшло, що адаптація значно вплинула на організм, а самопочуття дитини замість поліпшення поступово погіршується, не варто чекати, поки в результаті розвинеться захворювання: дитячий організм вже практично за крок від нього. Краще відразу звернутися за медичною допомогою.

Якщо лікар запідозрить вірусне захворювання верхніх дихальних шляхів, то він може порекомендувати прийом  противірусних препаратів наприклад, сироп Флавовір, що містить активну (діючу) речовину – рідкий екстракт протефлізд.  Застосування Флавовіра за запропонованою лікарем схемою дозволить зменшити вірусну агресію і не дасть можливості вірусу збільшити чисельність своїх копій, достатньої для розвитку захворювання.

Кращим варіантом буде підготуватися до можливого застудного захворювання у дитини і завчасно дізнатися у лікаря, як знизити ймовірність його розвитку. Тоді не доведеться діяти за обставинами і наспіх змінювати програму запланованого відпочинку.

Таким чином, адаптація до курортного клімату – невід’ємна частина відпочинку. Щоб не зважаючи на всі проблеми, що виникають на курорті, повноцінно відпочити всією сім’єю, потрібно до нього як слід підготуватися. І запастися терпінням разом з прямими противірусними препаратами.

Галина Бут, сімейний лікар

У 2014 році російські ліки було виключено з Державного реєстру лікарських засобів України. Проте виробники з країни-агресора досі намагаються проникнути на український фармацевтичний ринок, маскуючись під європейські або українські бренди (наприклад: Арбівір, Імустат).

Про це розповіла лікарка-імунолог, докторка медичних наук, професор, консультантка Державного експертного центру (ДЕЦ) МОЗ України Валентина Чоп’як, пише MedOboz.

Вона нагадує, що до 2014 року в Україні було чимало російських лікарських засобів – зокрема, тих, які позиціонувалися як противірусні препарати для лікування грипу, ГРВІ та інших захворювань.

“Був такий препарат поліоксидоній – дуже популярний свого часу, його призначали при різних захворюваннях для покращення роботи імунної системи. Зараз його в Україні немає. Але що росіяни зробили: вони зайшли через Польщу, і тепер це нібито польський препарат. Загалом вони зараз заходять на ринки Європи: наприклад, в Угорщині ми знаходили виробництво Арбідолу, в Австрії – Кагоцелу”, – розповіла професор.

Імуностимулятори чи імуномодулятори?

Насправді шкода від російських препаратів полягає не лише в тому, що вони російські, а й в тому, що вони можуть викликати імунорефрактерність – перевиснаження імунної системи, яке може приводити до розвитку автоімунних і запуску імунопроліферативних процесів.

Як пояснила Валентина Чоп’як, практика перестимулювання імунітету під час ГРВІ була загалом притаманна радянській школі імунології.

“Я мала з цими російськими виробниками дуже багато перепалок. Вони приїжджали до мене, допитувались, чому я не підтримую їхні препарати – я кажу: “Хлопці, ви ж маєте вищу медичну освіту, так навіщо ми маємо стимулювати імунну систему, коли у нас вірус працює і сам стимулює її до активної роботи?” – згадує професор.

Безпечність для організму

Утім, на жаль, і українські противірусні препарати з імуностимулюючою дією можуть бути небезпечними для імунної системи. Безпечність ліків, які потрапляють на український ринок, контролює Державний експертний центр МОЗ України. Однак чинне законодавство не зобов’язує виробників вказувати в інструкції, чи може препарат викликати імунорефрактерність, при тому, що при реєстрації виробники мають обов’язково надавати звіти стосовно токсичності, мутагенності та інших фармакологічних властивостей препарату, який подають на реєстрацію. Що в перспективі треба однозначно робити.

“В інструкції до ліків може бути вказана побічна дія на імунну систему – наприклад, розвиток кропив’янки чи болі в суглобах, м’язах, тощо. Це клінічні прояви перестимульованої імунної системи після чого настає імунорефрактерність (“осліплення” імунної системи). Я, як лікар-клініцист із 40-річним стажем, вважаю дуже важливим, щоб для такої категорії препаратів ця дія повинна бути“, – зазначає Валентина Чоп’як.

На жаль, нормативні регуляторні документи не зобов’язують виробників досліджувати свої препарати на безпечність щодо дії на імунну систему, тому проведення таких досліджень залежить суто від доброї волі виробника, а від цього може залежати здоров’я і тривалість життя людини, якій лікар призначить цей препарат.

“Ми здебільшого маємо дослідження, пов’язані з оцінкою впливу на імунну систему за клінічними показниками. А ось досліджень, які б мали проводити більш глибоко – щодо функції клітин імунної системи, проводили лише з Новірином. Результати цікаві, але в інстукції вони не відображені. Можливо, це пов’язано з невеликою кількістю досліджень. Постмаркетінгові трайли проводили з Протефлазідом, які були пов’язані з оцінкою синтезу альфа- інтерферону. Протефлазід – це противірусний препарат рослинного походження, який подавляє реплікацію вірусів і, водночас, певною мірою, посилює синтез альфа-інтерферону, який , крім імуномодулюючої дії ,теж має противірусну дію. Він не викликає рефрактерності (виснаження) імунної системи, що зафіксовано в інструкції для медичного використання цього лікарського засобу. Я сподіваюся, що подібні дослідження будуть продовжуватись і виробники всіх лікарських засобів з імунотропною дією все-таки проведуть відповідні дослідження і внесуть інформацію про відсутність імунотоксичності кожного лікарського засобу в інструкцію“, – підкреслює Чоп’як.

На думку професора, держава має приділяти більше уваги питанню побічної дії ліків на імунну систему людини, особливо для імуностимуляторів та імуномодуляторів.

“Бо все ж таки у нас є, наприклад, Афлубін, який хоч і відноситься до гомеопатичних препаратів, але подається під гаслом “простимулюйте свою імунну систему“.

Є також Аміксин – препарат, який заявлений як імуностимулюючий засіб, на основі діючої речовини тилорон, яка є сильним стимулятором і впливає на активність клітин кісткового мозку. Тобто є такі препарати, які потребують більш детального дослідження.

“Наголошую, що питання рефрактерності імунної системи залишається дуже актуальним, тому що якщо ми перестимульовуємо імунну систему, вона пізніше стає рефрактерною ( нечутливою), тобто буквально “осліпленою” (тимчасово паралізованою). Виникають серйозні ризики для організму – це виключає нашу імунну систему з комплексу противірусного захисту організму, що може призвести навіть до смерті, може сприяти хронізації вірусного процесу та, на сам кінець, – пришвидшити ризики онкогенезу“, – попереджає професор.

Епідемічний сезон вже близиться до свого завершення, але весняні ГРВІ традиційно переслідуватимуть нас, у будь-яку пору року. Як правильно лікувати вірусні інфекції, чи треба стимулювати імунітет та чому одні люди хворіють частіше за інших – ці та інші питання обговорили з провідною українською лікаркою-імунологом, доктором медичних наук, професоркою Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького Валентиною ЧОП’ЯК, пише MedOboz.

“Це рознос імунної системи”

– Зазвичай при грипі та ГРВІ часто призначають імуномодулятори або імуностимулятори. Чим вони відрізняються і чи дійсно допомагають подолати вірус?

– Взагалі я не підтримую термін “імуностимулятор”, тому що в цивілізованому світі такого поняття немає. Є термін “імуномодулятор”. У визначення “імуностимулятор” є радянський шлейф, тому що саме в СРСР була така тенденція до активної стимуляції імунної системи у всіх пацієнтів, особливо на тлі інфекційних захворювань. Знаєте, мене дуже коробило, коли я чула в рекламі: “Давайте будемо давати імуностимулятори” – і тут же звучить ціла група імуностимуляторів рф, різноманітні кагоцели, арбідоли тощо.

– Це препарати російського походження?

– Так. Зараз, на щастя, їх в Україні вже нема, однак у будь-якому разі у період гострого інфекційного процесу, особливо вірусного процесу, імуностимулятори давати не можна, бо вони викликають рефрактерність імунної системи. Це препарати АТС групи L03 (імуностимулятори).

– Що таке рефрактерність?

– Фактично це засліплення імунної системи, її тимчасовий “параліч”. Простіше кажучи, імуностимулятори перестимульовують імунну систему, починають стимулювати надактивно виділятися прозапальні цитокіни, і ми можемо ввести пацієнта в так званий цитокіновий шторм – на кшталт того, що часто спостерігався при ковіді. Прозапальних цитокінів багато, вони агресивні, і вони викликають автозапальні процеси в самому організмі. Тобто вже не вірус викликає запалення, а імунна система сама провокує автозапалення.

На симптоматичному рівні це можуть бути болі в суглобах, болі в м’язах, головні болі, іноді – неконтрольована температурна реакція. Це вже рознос імунної системи, а в кінцевому результаті може розвинутися септичний стан, і ми можемо втратити людину. Тому я категорично проти застосування при лікуванні ГРВІ препаратів з імуностимулюючою дією , особливо тих, у яких не вивчено їх здатність впливати на рефрактерність імунної системи.

Що ж до імуномодуляторів, то у них інша дія. Вони регулюють роботу імунної системи в залежності від тих процесів, які відбуваються при тому чи іншому захворюванні. Вони можуть зменшувати активність імунної відповіді, вони можуть впливати на певні механізмі, які посилюють імунну регуляцію. Якщо дивитися більш глибинно, то це препарати, які регулюють розгальмовану імунну відповідь.

– І як це допомагає під час ГРВІ?

– При ГРВІ наше головне завдання – зменшити вірусне навантаження. У цьому і є суть лікування: ми повинні створити імунній системі такі умови, щоб вона свою пряму функцію – зменшувала розмноження вірусу в організмі. Але дивіться: вся людська популяція поділяється на дві групи – так званих імунонекомпроментованих (нормальна відповідь), або ж імунокомпрометованих (слабка відповідь). Щодо частки людей зі слабкою відповіддю в загальній популяції в різних країнах дають різні цифри: десь говорять про 8 %, десь про 10 % або 22 %.

В Україні ми говоримо орієнтовно про 20 % – тобто кожна п’ята людина у нас ненормально реагує на інфекції. І ось коли ми знаємо, що в нас є імунокомпрометований пацієнт, у якого, наприклад, дефект фагоцитозу, дуже слабка захоплююча здатність або знижений синтез альфа-інтерферону, то ми маємо дуже обережно ставитися до вибору препарата.

У першу чергу такі пацієнти як раз потребують застосування імуномодуляторів – і іноді навіть не так, як пишеться в інструкціях, тобто два тижні, а місяць або навіть три місяці. Це потрібно для того, щоб ми добилися регуляторного ефекту, зменшуючи реплікацію вірусу і покращуючи функцію NK-клітин, посилюючи синтез альфа-інтерферону.

Іншими словами, імунокомпрометованих пацієнтів у будь-якому разі треба вести більш прискіпливо. На жаль, на рівні сімейної медицини таким людям важко, бо вони потребують консультації лікаря-імунолога, який більш глибше розбереться в роботі їхньої імунної системи і не нашкодить, даючи їм ті препарати, які можуть ще гірше розгальмовувати імунну систему.

Взагалі завданням нашої сімейної медицини на профілактичному рівні має бути визначити – чи є пацієнт імунокомпрометованим чи імунонекомпрометованим. Звісно, хотілося б, щоб сімейні лікарі більше знали про імунну систему, але імунологію їм читають дуже мало. Тому якщо пацієнт імунокомпроментований, має бути консультація імунолога, який скаже, як вести такого пацієнта, і тоді вже сімейний лікар працюватиме по протоколу, розписаному імунологом.

“Важливий фактор – це спадковість”

– Ви кажете про 20 % імунокомпрометованих людей в Україні. Чому їх так багато?

– Є чисто генетичний фактор, пов’язаний, до речі, з генами активності імунної відповіді. До речі нам передали неандертальці дуже слабкі гені проти вірусного захисту і саме ці гени під час пандемії дали нам високу смертність від ковіду в молодих, ніби здорових, людей.

Імунна система, загалом, побудована так, що вона має сім рівнів перекриття, якщо є якийсь дефекту противірусному захисті. Тому якщо ми організовуємо собі нормальний спосіб життя: добре спимо, не переїдаємо, п’ємо багато якісної води, уникаємо надмірної інсоляції, надмірних фізичних та психоемоційних навантажень, то імунна система готова приспати ті патологічні гени. Ми просто маємо навчити таких пацієнтів жити з такими генами, не перенавантажуючи імунну систему. У разі вірусних захворювань просто знижувати вірусне навантаження, не впливаючи на імунну систему зовні.

– Однак зазвичай сімейні лікарі нічого не кажуть про імунокомпрометованість і не відправляють людину до імунолога. Як я можу визначити, чи належу я до імунокомпрометованої групи?

– По-перше, треба пильнувати свою імунну систему. Важливий фактор – це спадковість: розпитайте своїх батьків, бабусь та дідусів, чи не було у вас в родині автоімунних, алергічних та онкологічних захворювань, особливо у молодому віці. Також дуже важливе значення має, чи є у вас болі у суглобах або м’язах, тривалий підйом температури, чи не було у вас в дитинстві проявів остеомієліту.

На що ще потрібно звернути увагу: ви хворієте на пневмонії більше двох разів на рік, чи є у вас часті загострення хронічних отитів або гайморитів. А загалом як часто ви часто хворієте на гострі інфекційні захворювання – понад 8 разів на рік для дорослих або понад 12 разів для дітей? Окреме питання – піодермії або герпес: якщо у вас більше 6 проявів герпесу на рік – лабіального, генітального то це чіткий прояв імунодефіциту.

– Тобто, якщо людина знаходить у себе щось з вищеперерахованого, їй треба йти до імунолога?

– Так, їй потрібно звернутися до імунолога, який її обстежить і скаже, наприклад: “Вам треба боятися інфекцій, бо ви погано їх розпізнаєте. І тому коли є епідемія, ви повинні обов’язково приймати противірусний препарат, і не два тижні, а місяць або навіть три місяці”.

У таких випадках пацієнт приймає препарат, і ми слідкуємо за кількістю копій вірусу. Може бути навіть, коли на тлі SARS-CoV2 у людини працює ще й віруси Епштейн-Барра або герпес шостого чи сьомого типів. Це імунотропні віруси, які виснажують імунну систему, і тому треба слідкувати за їхнім рівнем. Наприклад, SARS-Cov2 може бути вже відсутній, і ПЛР його вже не виявляє, але Епштейна-Барр в крові ще працює – і такого пацієнта я однозначно триматиму на противірусних препаратах іноді три місяці, іноді шість місяців, поки не зменшиться кількість копій вірусу в організмі. Тому що ці віруси провокують і розхитують імунну систему, і це може закінчитися або автоімунним, або імунопроліферативним захворюванням.

“Забудьте про стимулювання імунної системи”

– Гаразд, ми зрозуміли, що треба робити імунокомпроментованим людям. А як мають лікуватися решта 80 % населення?

– Їм у разі вірусного захворювання треба просто зменшувати кількість вірусу в організмі і створювати нормальні умови для роботи імунної системи: дозоване фізичне навантаження, добре спати, пити багато води, не переїдати, бо переїдання напружує імунну систему і вона буде працювати з продуктами метаболізму, а не з вірусами. Ну і зменшувати вірусне навантаження – для цього достатньо прийому противірусного препарату протягом двох тижнів чи тижня.

– Чи припустиме у такому разі самолікування?

– Некероване застосування імуномодуляторів, звісно, небезпечно. І це я не кажу вже про імуностимулюючі препарати: забудьте про стимулювання імунної системи. На нашому ринку було багато таких російських препаратів під гаслом “а давайтє поднімєм імунітєт” – наприклад, був такий препарат Галовіт, були той же Кагоцел, Арбідол тощо. Це абсолютно нефізіологічний підхід до функції імунної системи. Безконтрольне стимулювання імунітету може розхитати імунну систему навіть імунокомпетентним пацієнтам.

До речі, у Німеччині провели дуже цікаве дослідження щодо ехінацеї пурпурової – ін’єкційних, крапельних і таблетованих препаратів. І було виявлено, що коли пацієнтам давали ці препарати ехінацеї, у них різко зростав рівень прозапальних цитокінів, які створюють ризик автоімунних наслідків.

Повторюю: стимулювати імунну систему не можна, особливо безконтрольно. Максимум, якщо ви контактували з інфекційним хворим, ви можете кілька днів приймати препарати, які трошки посилять функцію NK-клітин і знизять вірусне навантаження. Можу порекомендувати, і це не реклама, я ділюсь технологією професійного вибору лікарського засобу для лікування ГРВІ, на прикладі лікарського засобу Протефлазід, який я вважаю певною мірою препаратом вибору для лікування ГРВІ.

Необхідно підкреслити важливу, на мій погляд, інформацію про те, що Протефлазід має пряму противірусну дію на всі РНК- та ДНК- вмісні віруси, які обумовлюють сезонні ГРВІ. Це, в свою чергу, дозволяє пацієнту не витрачати зайвий час на верифікацію вірусного збудника, а розпочати лікування з перших годин розвитку захворювання, що має велике значення для успішної терапії ГРВІ.

Крім того, пряму противірусну дію Протефлазіду потенціює властива препарату імунотропна дія, що підтримує процес м’ягкого посилення природного синтезу в організмом хворої людини різних інтерферонів без імунотоксичної дії (не викликає рефрактерності імунної системи). Крім цього, лікарський засіб має високу протизапальну дію, чим пригнічує викликані вірусною атакою небезпечні запальні процеси в організмі людини, такі як, наприклад, гострий респіраторний дистрес-синдром, що може призвести до небезпечного, а часто і смертельного фіналу захворювання.

Давно відома і притаманна Протефлазіду антиоксидантна дія, здатна захищати здорові, не уражені вірусом клітини організму від вільнорадикального окислення (стресу). Лікарський засіб також має апоптозомодулюючу дію – це керована клітинна смерть, що приводить до очищення від вражених вірусами клітин, після внутрішньоклітинної реплікації вірусів, що стають атиповими і підлягають утилізації, як функціонально небезпечні для організму в майбутньому, зокрема появі злоякісних пухлин.

Зазначені вище механізми дії лікарського засобу Протефлазід мають велике значення для швидкого і повноцінного одужання організму пацієнта в відповідь на вірусну агресію, чим і мають керуватися сімейні лікарі в своїй повсякденній практиці.

Якщо у вас вдома є хворий на грип або на коронавірус, вживати цей противірусний препарат згідно інструкції протягом п’яти-семи днів достатньо для імунокомпетентної людини.

Всім контактним по квартирі особам (незалежно від віку) обов’язково треба приймати зазначений лікарський засіб з профілактичною метою, щоб упередити/убезпечити від захворювання всіх домочадців.

– Власне Ви чим лікуєтеся під час ГРВІ?

– Протефлазід вдома в мене є. Я просто добре знаю рослини і, як лікар- імунолог, усвідомлюю, що рослинні препарати мають більш фізіологічний вплив на імунну систему, ніж синтезовані.

 Герпетична (герпесна) ангіна в дитини – це розповсюджене дитяче вірусне захворювання. Його також називають герпангіною, ентеровірусною ангіною або ентеровірусним везикулярним фарингітом.

Для нього характерні невеликі виразки, схожі на пухирці, у верхній частині ротової порожини і на задній стінці глотки. Інфекція може також викликати раптове підвищення температури, біль у горлі та шиї, головний біль.

Ця хвороба схожа на синдром «руки-ноги-рот», ще один тип вірусної інфекції, який переважно виникає у дітей. Обидва стани викликаються ентеровірусами. Віруси цієї групи частіше вражають шлунково-кишковий тракт, але іноді поширюються й на інші частини тіла. Звісно імунна система організму через якийсь час виробляє антитіла для боротьби з інфекцією.

У новонароджених і дітей молодшого віку вироблення антитіл ускладнене, тому що організм ще не зустрічався з подібними інфекціями. Це робить малюків найбільш сприйнятливими до ентеровірусів.

Симптоми герпетичної ангіни у немовлят іноді важко визначити. У деяких дітей при цій хворобі відсутні симптоми. У малюків іноді можуть виникнути серйозні ускладнення: поразки головного мозку (менінгіт, енцефаліт) і серця (міокардит).

Герпетична (герпесна) ангіна: симптоми

Симптоми герпангіни зазвичай проявляються через 2-5 днів після контакту з вірусом:

• Раптове підвищення температури.
• Головний біль.
• Біль у горлі.
• Утруднене ковтання.
• Втрату апетиту.
• Опухлі лімфатичні вузли.
• Біль у шиї.
• Слиновиділення (у дітей).
• Дрібні виразки в задній стінці горла, які починають з’являтися через 2 дні після початку захворювання. Вони здебільшого ясно-сірі й часто мають червону окантовку. Висип загоюється протягом 7-10 днів.
• Виразки можуть також з’явитися на мигдалинах або на м’якому піднебінні.
• Біль у животі або нудота.
• Блювота (у немовлят).
• Надмірна збудливість або, навпаки, сонливість (у маленьких дітей).
• У немовлят на тлі високої температури можуть бути судоми.

Герпетичну (ентеровірусну) ангіну варто відрізняти від герпетичної інфекції (герпетичного гінгвостоматиту і фаринготонзиліту), що викликається вірусом простого герпесу 1-2 типів.

Саму назву «герпетична ангіна», з наукового погляду, захворювання отримало невірно. Раніше хвороба була маловивчена. Вчені, помітивши подібність висипів у період захворювання з аналогічними при герпесі, дійшли висновку, що збудник хвороби – вірус герпесу, і дали хвороби таку назву, яка прижилася і в медичній літературі зустрічається саме в такій формі. Хоча з герпесною інфекцією у хвороби немає нічого спільного.

Симптоми цих захворювань дуже схожі, але для  гінгвостоматиту і фаринготонзиліту, крім загальних симптомів,  характерні висипання пухирців не тільки на піднебінні, але й на щоках, губах, яснах і язиці. Оскільки ентеровірусні інфекції частіше поширюються серед дітей, ніж простий герпес, герпангіна в таких випадках ймовірніша.

Збудники герпетичної ангіни

Цікаво, що цей вид ангіни ніяк не пов’язаний з вірусом герпесу, тому в медицині можна зустріти й інші назви хвороби: афтозна, везикулярна, пухирцева або звичніші нам тонзиліт, фарингіт. Захворювання викликається вірусом Коксакі групи А. Збудниками можуть бути також віруси Коксакі групи В, ентеровіруси 71 і еховіруси. Інфекції, викликані цими вірусами, дуже заразні.

Збудники можуть легко передаватися від однієї дитини до іншої. Вони найчастіше поширюються повітряно-крапельним шляхом, а також через контакт із фекаліями. Ретельне миття рук може допомогти знизити ризик інфікування.

Після того як дитина перехворіла герпангіною, у неї розвивається природний імунітет до вірусу, що його викликав. Але інші вірусні штами здатні викликати подібне захворювання.

Хто ризикує інфікуватися герпетичною ангіною?

Захворювання може вражати будь-кого, але найчастіше воно спостерігається в дітей віком від 3 до 10 років. Герпетична ангіна часто поширюється серед дітей, які відвідують школу, дошкільні установи або табори. Ризик зараження вищий влітку і восени.

Як діагностується герпетична ангіна?

Лікар може визначити цей стан за зовнішнім виглядом і розташуванням виразок. Спеціальні діагностичні тести найчастіше не потрібні.

У дорослих також може розвинутися герпангіна. Однак вони менше схильні до захворювання, тому що більшість людей у дитинстві отримують природний імунітет до подібним до вірусів. Вірус і симптоми здебільшого зникають через 7-10 днів, як і в дітей. Ускладнення трапляються рідно. Зневоднення є найпоширенішим ускладненням захворювання в дорослих.

Вагітні жінки мають підвищений ризик ускладнень при захворюванні герпетичною ангіною. Народжена дитина може з великою ймовірністю мати недостатню вагу, можливі передчасні пологи.

 Лікування герпетичної (герпесної) ангіни

Основною метою терапії є зменшення й усунення симптомів, особливо болю. Конкретний план лікування залежить від безлічі факторів, наприклад, віку, симптомів і реакції на певні препарати. Лікарі для полегшення симптомів захворювання в дітей можуть призначити жарознижуючі та знеболювальні засоби, а також противірусні препарати прямої дії.

Лікарські засоби для полоскання рота та спреї здатні зменшити дискомфорт у роті. Не рекомендується використовувати аспірин для лікування симптомів вірусної інфекції в дітей або підлітків. Це може викликати синдром Рея, небезпечне для життя захворювання, що приводить до раптового набряку і запалення в печінці й мозку. При лікуванні симптоми зазвичай зникають протягом 7-10 днів. Якщо вони зберігаються довше або стан погіршується, необхідно знову звернутися до лікаря.

Як полегшити стан дитини при герпетичній ангіні вдома?

Разом із безрецептурними знеболювальними та місцевими анестетиками можуть допомогти послабити симптоми захворювання:

• Рідини для полоскання рота.
• Тепла вода із сіллю.
• Рясне пиття. Під час відновлення корисні прохолоде молоко і вода.
• Морозиво в помірних кількостях також може допомогти при болях у горлі.
• Варто уникати цитрусових і гарячих напоїв, тому що вони можуть посилити симптоми.
• М’яка дієта.
• Гостра, хрустка, смажена, солона або кисла їжа може підсилити біль і дискомфорт. Замість цього варто вживати м’яку їжу, поки виразки не заживуть.
• Ретельне миття рук. Це життєво важливо для запобігання поширення вірусу.
• Дезінфекція поверхонь загального користування. Це дверні ручки, пульти дистанційного управління, висувні ящики, ручки холодильника тощо. Вірус може жити на поверхнях і об’єктах, таких як стільниці й іграшки, протягом декількох днів.

Профілактика  герпетичної (герпесної) ангіни

Дотримання правил гігієни – найкращий спосіб профілактики. Необхідно завжди ретельно мити руки, особливо перед їжею і після відвідування туалету. Також важливо прикривати рот і ніс при чханні або кашлі, щоб запобігти поширенню вірусів. Необхідно вчити дітей цьому.

При догляді за дитиною з герпангіною варто часто мити руки, особливо після контакту із брудними підгузками або слизом. Треба очищати різні поверхні, іграшки та інші предмети дезінфікуючим засобом, щоб убити віруси.

Дотримання простих гігієнічних процедур допоможе уникнути захворювання. Це дозволить убезпечити дитину та інших членів родини від імовірних ускладнень герпетичної ангіни.

 Лариса Кузнєцова

Відтоді, як Всесвітня організація охорони здоров’я скасувала статус пандемії COVID-19, минуло вже десять місяців. За цей час ми почали вважати коронавірус звичайним сезонним ГРВІ, й навіть офіційна статистика МОЗ нині розміщує його у графі «гострі респіраторні вірусні захворювання». Правда і те, що нові штами ковіду, зокрема, численні нащадки «Омікрону», є далеко не такими смертельними, як перші різновиди вірусу, які ще три роки тому щодня забирали життя тисяч людей, про це пише MedOboz.

Однак чи можна справді вважати, що небезпека вже минула, і коронавірус перетворився на звичайну застуду? Спробуємо розібратися.

Смертельна статистика

Згідно з актуальними даними МОЗ, протягом нинішнього епідсезону (з 2 жовтня 2023 року до 3 березня 2024 року) на грип та ГРВІ в Україні перехворіло 3 443 811 осіб – тобто фактично кожний десятий українець. Водночас кількість випадків COVID-19 за цей період, за офіційними даними, дорівнює 145 516. Отже, у структурі всіх ГРВІ – зареєстровані випадки коронавірусу складають лише 4,2%.

Водночас COVID-19 залишається лідером за показниками смертності: якщо з початку епідсезону від ускладнень грипу помер 61 українець (у тому числі 2 дітей), то коронавірус забрав життя аж 793 людей (у тому числі 4 дітей до 17 років).

Відтак, порівняно з часами пандемії, люди справді менше хворіють на COVID-19, проте він досі викликає непропорційно більше смертей, ніж навіть його основний «конкурент» – грип. Зокрема, з 26 лютого до 3 березня в Україні було зафіксовано 30 смертей від коронавірусу, 1 смерть від грипу та 2 смерті від мікст-інфекції (у померлих одночасно виявили і вірус грипу, і SARS-CoV-2).

Вакцинація: страхи вигадані та реальні

Найкращим захистом від коронавірусу офіційно вважається вакцинація, хоча у рекомендаціях ВООЗ та виробників вакцин підкреслюється, що щеплення повністю захистить вас від захворювання. Адже зазвичай хворіють всі – і щеплені, і нещеплені, однак вакциновані люди мають значно менший ризик розвитку ускладнень та смерті. МОЗ України рекомендує курс вакцинації проти COVID-19, який складається з двох щеплень та першого бустера. Для груп ризику (вагітних, людей старше 60 років, медиків, людей з ослабленим імунітетом або супутніми захворювання) рекомендується зробити додатковий бустер через 6 місяців після першого.

Втім, статистика МОЗ показує, що наразі перший бустер зробили лише понад 3,3 млн українців, а обидві дози вакцини отримали 12,2 млн. Українці не поспішають вакцинуватися, і тому є декілька причин. З одного боку, після завершення пандемії люди легковажно ставляться до коронавірусу – хоча, як ми бачимо, він продовжує забирати людські життя. З іншого, багато хто побоюється ускладнень від самої вакцинації.

Дійсно, за майже чотири роки з моменту появи перших вакцин, дослідники назбирали чимало даних про побічні ефекти і небажані наслідки. Їхній спектр досить широкий: від алергій та анафілактичного шоку до розвитку серйозних кардіологічних та неврологічних захворювань, які здатні призвести до смерті або інвалідності.

Зокрема, нещодавнє дослідження, опубліковане в журналі Vaccine, підтвердило зв’язок між мРНК-вакцинами Pfizer і Moderna та розвитком міокардиту (запалення серцевого м’яза) і перикардиту (запалення зовнішньої оболонки серця). Крім того, дослідники виявили рідкісний побічний ефект у вакцини AstraZeneca – гострий розсіяний енцефаломієліт. Це гостре автоімунне захворювання, при якому вражається головний та спинний мозок, має летальність близько 10%, а також здатне перейти в інше серйозне захворювання – розсіяний склероз.

Під час дослідження було виявлено зв’язок між протиковідною вакцинацією та тромбозом церебральних венозних синусів (тобто виникненням згустків крові у мозку), а також синдромом Гієна-Барре – гострим автоімунним захворюванням, яке викликає парези, паралічі, порушення чутливості та вегетативні розлади.

Водночас вчені підкреслюють, що такі явища є нечастими і небезпека від ускладнень ковіду набагато перевищує ризик від вакцинації.

Якщо ви все ж таки захворіли

У будь-якому випадку, при першій підозрі на те, що ви інфікувалися коронавірусом, негайно зверніться до лікаря – незалежно від того, скільки щеплень ви зробили. Циркулюючі наразі штами COVID-19 зазвичай дають легку форму захворювання, але без своєчасного та адекватного лікування перебіг хвороби може швидко погіршитися.

Чинний протокол лікування COVID-19, затверджений МОЗ України, рекомендує при легкому та середньому перебігу хвороби, розглянути, зокрема, призначення противірусних препаратів прямої дії. Це лікарські засоби, які гальмують розмноження вірусу в організмі. Лікарі призначають такі препарати, щоб зменшити ризик розвитку ускладнень та смерті.

Дуже важливо, щоб такий противірусний засіб був безпечним – особливо коли йдеться про захворювання дітей. Дитячий організм є дуже вразливим, і препарати, створені для дорослих, можуть йому зашкодити. Наприклад, це стосується противірусних засобів, які мають імуномоделюючий ефект, адже насправді надмірне стимулювання імунітету вкрай небезпечне перспективою викликати перенавантаження або навіть тимчасовий параліч імунної системи, яка в дитячому віці тільки формується.

Тому, якщо у дитини є ознаки респіраторного захворювання, не займайтесь самолікуванням, зверніться до лікаря, адже тут потрібний противірусний засіб, створений спеціально з урахуванням особливостей дитячого організму. Виходячи із міркувань безпечності, одним із таких препаратів є вітчизняний дитячий противірусний сироп Флавовір. Він виготовлений на рослинній основі та на сьогодні, за наявною інформацією, є єдиним противірусним лікарським засобом прямої дії, перевіреним на ризик виникнення рефрактерності імунної системи. Тому він рекомендований для лікування грипу і ГРВІ, включаючи коронавірусну хворобу, у дітей від народження.

Сироп містить біологічно активні речовини – флавоноїди, які блокують реплікацію РНК- та ДНК-вірусів, знижуючи вірусне навантаження та ризик розвитку ускладнень. Ще на початку 2020 року в дослідженнях китайських, корейських і українських вчених було доведено, що кверцетін, лютеолін, апігенін та інші рослинні флавоноїди пригнічують активність 3С-L протеази і пов’язують АСЕ2, отже, здатні пригнічувати реплікацію коронавірусу.

Флавовір має в основі активну (діючу) речовину – рідкий екстракт протефлазід, що продемонстрував противірусну активність не тільки щодо «звичних» вірусів, які викликають гострі респіраторні захворювання та грип, а й значно пригнічує реплікацію вірусу SARS-CoV-2. В доклінічних дослідженнях методом молекулярного докінгу було встановлено, що флавоноїди діючої речовини протефлазід добре вбудовуються в 3C-L протеазу коронавірусу, утворюючи з кількома її молекулами водневі зв’язки.

Надійно та безпечно

Діюча речовина сиропу Флавовір (протефлазід) була добре вивчена під час пандемії коронавірусу і показала ефективні результати та високий рівень безпеки для пацієнтів. Зокрема, у 2020 році Національна академія статистики, обліку та аудиту (НАСОА) проаналізувала дані про профілактичний прийом противірусного препарату з діючою речовиною протефлазід 7 444 медиками та лікування ним 433 хворих на СOVID-19 з різними ступенями тяжкості перебігу захворювання у 79 медичних установах у 21 регіоні України.

Згідно зі звітом НАСОА, прийом такого противірусного засобу знизив:

• середній термін лікування в 1,8 раза;
• частку тяжкого перебігу хвороби – у 3,3 раза;
• захворюваність медперсоналу в медичних установах – у 2,2 раза.

Головне – у групі осіб, що приймали противірусний препарат з діючою речовиною протефлазід, зафіксована нульова смертність – жодна людина не померла, а в 13 регіонах з 21 не захворів жодний з медиків, які приймали його з метою профілактики, йдеться у звіті НАСОА.

Також під час пандемії дитячий сироп Флавовір почали використовувати в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології імені академіка О. М. Лук’янової НАМНУ для профілактики COVID-19 у новонароджених.

«Так, профілактичне призначення цього препарату протягом пів року, з березня по вересень 2020 року, отримали 170 новонароджених. За вказаний період не було зареєстровано жодного випадку захворювання на COVID-19 та на гострі респіраторні вірусні інфекції серед новонароджених», – зазначає докторка медичних наук, професорка, президентка Асоціації неонатологів України, заступниця директора з перинатології ІПАГ Тетяна Костянтинівна Знаменська.

Крім того, в жодної дитини не спостерігалося будь-яких побічних ефектів препарату. За висновками Тетяни Знаменської, ці результати засвідчили ефективність та безпеку дитячого сиропу Флавовір для профілактики гострих вірусних інфекцій у новонароджених.

Отже, дія Флавовіру на специфічні ферменти вірусів дає змогу пригнічувати їх внутрішньоклітинне розмноження, тим самим зменшувати вірусне навантаження, і як наслідок полегшується перебіг захворювання та знижується ймовірність розвитку ускладнень.

Таким чином, лікування ГРВІ (у тому числі коронавірусної інфекції) у дітей вимагає зваженого підходу і оцінки як ефективності, так і безпеки призначеної терапії. За цієї умови вкрай важливо враховувати, що можливість забезпечення імунологічної безпеки у конкретної дитини є такою ж значущою, як і позбавлення її від вірусного агресора.

Олена ПАНАСЮК, доктор медичних наук, інфекціоніст, керівник Центру інфекційних уражень нервової системи

Визначивши джерело хвороби, можна обрати правильне лікування та уникнути ускладнень

Віруси і бактерії підстерігають усюди: в садочку, школі, магазині, спортзалі, поліклініці, вдома; на ручках кошиків супермаркетів, громадського транспорту і вбиралень, грошових купюрах, офісних приладдях, столиках кафе, моніторах банкоматів, кухонній губці, рушнику тощо. Вони здатні викликати багато інфекцій, особливо респіраторних, якими схильні хворіти діти в осінньо-зимовий період. Інколи симптоми вірусних та бактеріальних інфекцій мають схожі ознаки. Водночас різниця між ними полягає у механізмі впливу на дитячий організм, способах діагностики та лікування, пише MedOboz.

 Віруси та їхні особливості

 Віруси – це мікроорганізми, які не мають клітинної будови і здатні розмножуватися лише всередині живих клітин. У середовищі вони не ростуть, не множаться, не розвиваються, словом, не живуть. Живі організми (людини, тварини, рослини) їм потрібні для самовідтворення – проникаючи в клітину, вірус використовує її ресурси для своєї діяльності, зокрема розмноження. За структурою вони простіші та менші за розміром, ніж бактерії.

Деякі віруси здатні мутувати (наприклад, грипу), що ускладнює боротьбу з ними. Антибіотики не впливають на віруси через те, що у них відсутні «мішені», на які діють ліки.

Захворювання спричинені вірусами

 ВІЛ, вітрянка, грип, парагрип, ГРВІ, застуди, респіраторно-синцитіальна інфекція, кір, бокавірусна інфекція, краснуха, мононуклеоз, коронавірус, гепатит, герпес, ротавірусна інфекція, поліомієліт, сказ тощо.

Що таке бактерії?

 Бактерії – це живі одноклітинні організми, які пристосовані до виживання у складних умовах (високі або низькі температури, ультрафіолет, їдке або кисле середовище). Здатні самостійно забезпечити собі всі етапи життєдіяльності. Основний шлях потрапляння бактерій в організм людини – повітряно-крапельний. Опиняючись всередині організму, шкідливі бактерії оселяються там, розмножуються, а в процесі діяльності виділяють токсини – отруйні речовини. Так починається хвороба. Багато (близько 2 кг) бактерій живе у кишківнику людини. Більшість із них корисні.

Найпоширеніші бактеріальні хвороби

Туберкульоз, ангіна, гайморит, пневмонія, дизентерія, ботулізм, тиф, холера, дифтерія, чума, скарлатина, правець.

 Самодіагностика вірусних і бактеріальних хвороб

Зважаючи на вищезазначене, батьки в жодному разі не повинні займатися самодіагностикою та самолікуванням дитини, щоб не зашкодити організму. За перших ознак хвороби дитину треба показати лікарю, який точно визначить природу інфекції та призначить відповідне лікування.

Лікування вірусних і бактеріальних інфекцій

 Віруси і бактерії різняться за своєю будовою, отже, лікування буде кардинально різним. На кожен патоген є свій механізм дії. Відповідно до протоколів, антибіотиками лікують тільки бактеріальні інфекції. Це допомагає швидко подолати недугу та уникнути ускладнень. Не треба боятися антибіотиків, якщо їх призначає лікар. Батькам важливо чітко дотримуватися рекомендацій щодо дозування і прийому.

У випадку вірусної інфекції швидко допомагають противірусні препарати – вони дуже ефективні, якщо почати лікування ними на ранній стадії. Для хворої дитини лікар може рекомендувати «Флавовір» – противірусний препарат на рослинній основі. Препарат випускають у формі сиропу зі зручним дозуванням, він дозволений дітям з народження, у складі містить флавоноїди (природні сполуки, що згубно впливають на віруси), підходять для тривалого вживання (наприклад, з метою профілактики після контакту з хворим. Прийом дитиною противірусного засобу допоможе уникнути потенційно серйозних ускладнень, якими «славляться» вірусні хвороби. Кратність дозування та курс прийому визначається разом із лікарем.

 Профілактика вірусних та бактеріальних хвороб

Ефективною профілактикою від багатьох хвороб вірусної та бактеріальної природи будуть правила, до яких варто привчати дитину змалечку:

1. Ретельно часто мити руки, а також продукти харчування;
2. За потреби користуватися дезінфекторами;
3. Не контактувати з хворими людьми;
4. Дотримуватися гігієни кашлю та чхання;
5. Зайвий раз не торкатися руками обличчя.

Все інше – в межах повноважень батьків: зробити дитині обов’язкові щеплення та не нехтувати рекомендованими (пневмококова і менінгококова інфекції, вітрянка, ВПЛ, ротавірус, кашлюк, грип, коронавірус). Створити умови для зростання у здоровому середовищі: правильне харчування, фізична активність, сон, свіже повітря та багато позитивних емоцій. Це зробить дитинство не лише щасливим, а й здоровим.

Багатьом батькам знайома ситуація, коли дитина, яка щойно переступила поріг дитячого садка, починає часто і довго хворіти. Низка нескінченних лікарняних у мами, яка щойно відвела дитину до дитячого садочка і вийшла на роботу, додають хвилювань у родині. Однак їх можна звести до мінімуму, якщо знати причини ситуації, що склалася.

Чому дитина часто хворіє?

Дитячий садочок – це те колективне місце, де практично неможливо не захворіти. Якщо до початку відвідування дитячого садочка організм дитини контактував з обмеженим колом мікроорганізмів, то в дошкільному закладі ситуація кардинально змінюється – діти постійно заражаються новими вірусами, знову і знову хворіють, ледве встигнувши оговтатися від попередньої хвороби. Тому «дитсадкова» дитина хворіє частіше, ніж «домашня». Доки організм дитини не перезнайомиться з усіма вірусами і бактеріями, зокрема, найпоширенішими, ситуація не зміниться.

Коли дитина перестає хворіти? 

Статистика свідчить про те, що в перший рік відвідування садочка більшість батьків стикається з проблемою частих відпусток через хворобу дитини. До другого року перебування в дитячому садочку кількість хворих на застудні захворювання дітей знижується до 20%, і тільки 10% дітей часто хворіють надалі.

А все тому, що імунна система дитини поступово вчиться справлятися з хвороботворними агентами, і коли черговий раз дитина опиниться в новому для неї оточенні – піде в школу, буде набагато менше хворіти, ніж однокласники, які не відвідували дитячий садок.

Що робити, якщо дитина часто хворіє в садочку?

Найчастішою причиною високої захворюваності дітей у дитячому садочку часто стають самі батьки. Не секрет, що доволі часто в садочок відводять дітей з початковими ознаками інфекції або не вилікуваними хворобами. Хвора дитина стає джерелом розповсюдження інфекції за кілька годин або навіть днів до появи ознак захворювання. А легкі форми вірусних інфекцій можуть бути абсолютно непомітними для оточуючих.

Бувають ситуації, коли поліпшення самопочуття дитини є приводом для відміни призначеного лікарем лікування, зменшення доз препаратів, що приймаються або самостійної їх заміни на інші, які мамі «більше подобаються». У такій ситуації захворювання виявляється недолікованим.

Основна причина того, що дитина часто хворіє, криється в тому, що вона постійно піддається впливу нових для неї вірусів. Як правило, пік зустрічі з вірусами за часом збігається з початком відвідування дитячого колективу, коли різко змінюється середовище.

Психологічний фактор – ще один момент, який відіграє істотну роль у дитячій захворюваності. Стрес через зміну звичної домашньої обстановки, тривала розлука з мамою, яка раніше завжди була поруч, можливі конфлікти між дітьми, нестабільний стан дитячої психіки – все це створює сприятливі умови для виникнення захворювання.

Як захистити дитину від хвороб у садочку?

1. Постійно підтримувати імунітет. У раціоні завжди повинні бути свіжі овочі та фрукти, щоб організм отримував необхідну кількість вітамінів і мінералів.
2. Важливо не створювати дитині тепличні умови вдома. Коли вона здорова, потрібно, щоб бігала босоніж по підлозі, робила зарядку вранці й вмивалася ледь теплою водою.
3. Щоб запобігти дитячим хворобам у садку, ви повинні привчати свого малюка до основних правил особистої гігієни: мити руки перед їжею і після відвідування туалету, не тягнути брудні предмети до рота.
4. Необхідно навчити дитину правилам поведінки у громадських місцях. При кашлі або чханні прикривати рот серветками, а не руками, і відвертатися/відходити в бік.
5. Правильно підбирайте одяг для малюка. Він не повинен бути занадто теплим, щоб дитина не перегрівалася і при найменшому протязі не застудилася, або занадто легким.
6.  Проводьте більше часу з вашою дитиною на відкритому повітрі. І взагалі, намагайтеся більше вільного часу приділяти малюку.

Варто пам’ятати, при появі перших симптомів нездужання звертатися до лікаря, дотримуватися його рекомендацій. Якщо причиною захворювання став вірус, лікар може призначити сироп Флавовір (діюча речовина протефлазід) – препарат з прямою противірусною дією при гострих респіраторних вірусних інфекціях та грипі. Його здатність пригнічувати розмноження вірусів в клітинах безсумнівно допомагає імунній системі здолати інфекцію в організмі.

Для дітей це особливо важливо, бо незміцніла імунна система не завжди може швидко впоратися з численними вірусами і потребує підтримки. Тривалий перебіг ГРВІ, лікування у дітей якого може затягуватися на кілька тижнів, виснажує резерви імунної системи організму.

Діюча речовина препарату Флавовір нормалізує захисні механізми організму, не виснажуючи при цьому імунітет дитини.  Особливо це важливо, якщо дитина вже перенесла не одне вірусне захворювання, і наступне загрожує затяжним перебігом і розвитком ускладнень. У будь-якій ситуації не варто відкладати візит до лікаря: адже виявлення захворювання на початку його розвитку і ранній прийом прямих противірусних препаратів стануть запорукою того, що дитячий організм впорається з черговим вірусним агресором.

Сподіваємося, що ці нескладні поради допоможуть захистити вашу дитину в дитячому садочку і полегшать непростий період адаптації.

Галина Бут, сімейний лікар

Дитяче здоров’я є найціннішим скарбом для будь-яких батьків. У світі, де діти постійно вивчають, ростуть та діляться моментами радості та навчання, захворювання може стати суттєвою перешкодою на їхньому шляху.

Вірусні захворювання серед дітей становлять особливу загрозу, оскільки вони можуть поширюватися швидко та викликати ускладнення. У цій статті ми розглянемо п’ять найпоширеніших вірусних захворювань серед дітей та розглянемо ефективні методи профілактики, які допоможуть зберегти здоров’я та щасливе дитинство вашого малюка.

Ось що вам слід знати про найпоширеніші дитячі віруси.

1. SARS-CoV-2 у дітей

Що це за вірус? Респіраторні віруси, у тому числі і SARS-CoV-2 поширюється, повітряно-крапельним шляхом, тобто, коли інфікована людина кашляє або чхає. Розмова, сміх і спів також розповсюджують патоген: все це через маленькі крапельки, які  утворюються під час говоріння або дихання. Діти частіше хворіють на ГРВІ через постійні тісні контакти в колективі: в садочку чи школі.

Поради щодо профілактики COVID-19 у дітей

Відповідно до рекомендацій МОЗ в Україні роблять вакцинацію проти COVID-19 дітям:

• від 5 до повних 11 років;
• від 12 років до 17 років.

Для цих вікових категорій підібрана вакцина та дозування. Наприклад для щеплення дітей віком від 5-11 років використовують вакцину Comirnaty від Pfizer-BioNTech – одна доза якої містить втричі менше активної речовини, ніж вакцина для людей старших 12 років.

Для підтримки імунітету лікар може порадити для профілактики ГРВІ (у тому числі і COVID-19) противірусні засоби на рослинній основі. Вони безпечні для організму дітей, дозволені від народження та для тривалого застосування, адже не пригнічують вироблення власного інтерферону.

Ще один варіант – маски. В основному віруси їх ненавидять. Діти віком від 2 років можуть носити маски. Якщо дитина дотримується правил гігієни та вакцинована, це вплине на оточуючих: вчителів, водіїв автобусів, двірників і людей із ослабленою імунною системою. Йдеться не лише про захист дитини та її родини — це також захист усіх, з ким дитина контактувала.

2. Грип у дітей

Що це за вірус? Грип у дітей часто має важкий перебіг, а ймовірність розвитку ускладнень у них набагато вища порівняно з дорослими. Крім повітряно-крапельного шляху зараження,  додається ще і контактно-побутовий, який сприяє проникненню вірусів в дитячий  організм.

Характерною ознакою грипу у немовляти є гострий початок, якому притаманне швидке підвищення температури тіла. У дітей молодшого віку  більш явний прояв синдрому інтоксикації, який характеризується млявістю, анемією, погіршенням апетиту. У  дітей  старшої вікової групи проявляється головний біль, зниження активності, блювання і навіть менінгеальні знаки (при важкому перебігу захворювання). Діти до 5 років  вразливі до серйозних ускладнень, а діти раннього віку та немовлята особливо схильні до ризику захворювання.

Поради щодо профілактики грипу у дітей

Грип може бути серйозним захворюванням, особливо для маленьких дітей, тому важливо вживати всі необхідні заходи для профілактики та лікування.

Щоб запобігти зараженню, дітям можна зробити щеплення від грипу. МОЗ рекомендує дітям вакцинуватися проти грипу щороку, найкращий період до кінця жовтня. Навіть малюки та немовлята можуть отримати щеплення від грипу, якщо їм більше 6 місяців.

Щоб сповільнити поширення вірусів, варто частіше мити руки, чхати або кашляти в згин ліктя і навчіть цьому дітей. Варто також обмежити контакти дитини з інфікованими людьми та уникати спільного використання посуду або засобів гігієни. Здоровий спосіб життя,  збалансоване харчування, фізичну активність та достатній сну, допоможе підтримувати імунну систему дитини.

Також лікар може призначити неспецифічні методи боротьби з вірусом грипу, що стимулюють внутрішні механізми природного імунного захисту організму дитини. А саме препарати для профілактики ГРВІ та грипу.

3. Риновіруси у дітей

Що це за вірус? Застуда – це респіраторна інфекція, яка викликається риновірусом. Риновіруси є одними з основних патогенів, які спричиняють застуду у дітей та дорослих. Ці віруси легко поширюються, особливо в осінньо-зимовий період. Риновіруси передаються через крапельки, які утворюються під час кашлю або чхання хворої людини, а також через контакт зі забрудненими поверхнями. Діти можуть заразитися в школі, дитячому садку або вдома. Іноді симптоми — це не просто чхання та закладений ніс: риновіруси можуть призвести до вушних інфекцій та інфекцій пазух носа.

Поради щодо профілактики риновірусу у дітей

• Часто мити руки милом.
• Уникати контакту з хворими особами.
• Забезпечити дітям здоровий спосіб життя з відповідним харчуванням та фізичною активністю.
• Вакцинації не існує від риновірусів, але вакцинація від грипу та COVID-19 може допомогти знизити ризик захворювання.
• Контакти з великою кількістю людей у ??період вірусних епідемій, відвідування дитсадка, школи, поліклініки може бути загрозливим фактором зараження на гострі респіраторні інфекції. Важливо захистити свого малюка. Лікарі можуть призначити препарати для профілактики.

4. Аденовірус у дітей

Аденовіруси – це група вірусів, які можуть спричиняти різні захворювання у дітей включаючи респіраторні інфекції, інфекції шлунково-кишкового тракту та інші захворювання.  Аденовіруси вражають слизові оболонки очей, дихальних шляхів, лімфоїдної тканини. Вважається, що кожна дитина в дошкільному віці хворіла на аденовірусну інфекцію.

Важливо розуміти, що аденовірусні інфекції можуть мати різні симптоми та тяжкість. Симптоми аденовірусних інфекцій можуть варіюватися від легших до серйозних і включають наступне:

• Респіраторні симптоми: температура, кашель, закладений ніс, біль у горлі, грипоподібні симптоми.
• Шлунково-кишкові симптоми: діарея, блювання, біль в животі.
• Симптоми, пов’язані зі зором: запалення очей (кон’юнктивіт).

Профілактика аденовірусної інфекції у дітей

Що це за вірус? Норовірус –  це вірус, який може спричиняти гостру інфекцію живота та шлунково-кишкові розлади. Ця інфекція особливо поширена серед дітей, оскільки вони часто мають тісний контакт один з одним та несформовану  імунну систему. Норовірус передається   при контакті з хворою людиною або із забрудненими побутовими предметами, через інфіковану їжу або воду. Ідеальним середовищем для його поширення є громадські місця з великим скупченням людей. Перш за все, це дитячі колективи: від садочків до шкіл.

Профілактика норовірусу у дітей

Вірус поширюється через заражену їжу, воду та поверхні, тому обов’язково мийте руки, особливо перед тим, як торкатися їжі! Щоб допомогти іншим залишатися здоровими,  діти повинні залишатися вдома, коли вони хворі, і протягом двох днів після того, як симптоми зникнуть.

Профілактика захворювань у дітей – це ключовий крок у збереженні їхнього здоров’я та благополуччя. Переваги профілактики значно перевершують витрати та зусилля, які доводиться витрачати на лікування після захворювання.

Специфічна та неспецифічна профілактика ГРВІ (у тому числі COVID-19) та грипу допомагає уникнути потенційно серйозних ускладнень, які можуть виникнути внаслідок захворювань, і які можуть залишити довгострокові наслідки для здоров’я. Профілактичні заходи, такі як вакцинація, правильне харчування, фізична активність  сприяють зміцненню імунної системи дитини, що робить її менш вразливою до інфекцій. Перш ніж вибрати профілактичний засіб для вашого малюка, обов’язково порадьтеся з педіатром та уважно вивчіть інструкцію. Уточніть дозування та кратність застосування, загальний курс лікування. Важливо обирати безпечні засоби на основі природніх компонентів. Рослинні компоненти є джерелом флавоноїдів – сполук, що здатні пригнічувати реплікацію ДНК- та РНК-вірусів грипу, гострих респіраторних інфекцій, зокрема і SARS-CoV2.

Профілактика не тільки зменшує ризик захворювання, але і підвищує якість життя дітей та вашої родини.

Вірусні хвороби не завжди залежать від певного сезону чи канікул. На жаль, ГРВІ (гострі респіраторні вірусні інфекції) не обмежуються лише зимовим сезоном. Хоча деякі віруси можуть активно ширитися взимку, існує також багато інших факторів, які впливають на їх поширення протягом усього року. 

Один із головних факторів – інтенсивні контакти між людьми, особливо в багатолюдних місцях, таких як дитячі заклади, табори та інші місця, де діти спілкуються та взаємодіють між собою. Велика кількість дітей разом створює сприятливі умови для передачі вірусів

Це означає, що важливо вживати заходів для профілактики і запобігати поширенню вірусів, незалежно від пори року чи канікул.

Як погода впливає на ГРВІ?

Правильна відповідь – погодні умови майже не впливають на поширення гострих респіраторних вірусних інфекцій. Прикладом цього може бути COVID-19, спалахи якого бували і в літні місяці. Адже віруси передаються повітряно-крапельним шляхом від людини до людини або через предмети побуту.

Але усе-таки влітку люди хворіють рідше, що зумовлено не погодою, а кількістю контактів. Адже узимку ми частіше знаходимось у закритих непровітрюваних приміщеннях і більше часу проводимо з іншими (часто хворими) людьми. Те саме стосується і дітей, які влітку найчастіше не відвідують садочки, школи та секції. Більшість часу діти проводять на вулиці, купаються і загоряють, що відповідно загартовує організм.

Проте в літній порі батьки вбачають іншу небезпеку. Наприклад, мами часто думають, що намочені в калюжі ноги або купання в озері до «синіх губ» сприяють підхопленню ГРВІ. Насправді ж ці речі не можуть бути пов’язаними напряму. Проте переохолодження і як наслідок цього звуження судин знижують імунний захист тіла. І якщо до цього в організм уже потрапив вірус, то дитина з високою вірогідністю захворіє.

Крім того, влітку контакти дітей можуть бути не такими й обмеженими. Час, проведений у літніх таборах, на дитячих площадках і пляжах, значно збільшує ймовірність зараження ГРВІ. Стресові чинники та втома, що завжди супроводжують кінець навчального року з усіма його іспитами та контрольними, також не сприяють укріпленню дитячого імунітету.

Віруси, що не зникають влітку

Є певні види ГРВІ, що циркулюють майже увесь рік. Насамперед це респіраторно-синцитіальний вірус (РСВ). Як правило, проходить він доволі швидко, а симптомами є лише нетривала лихоманка, нежить і кашель. Проте для маленьких дітей РСВ може мати й інші наслідки. Малюки страждають від зниження апетиту, млявості та сонливості.

Група ризику для РСВ – діти, молодші двох років, з низькою масою тіла, пороками серця і захворюваннями дихальної системи. Для них  ГРВІ може мати важчий перебіг  й навіть закінчуватись госпіталізацією. Наприклад, за даними Центрів з контролю та профілактики захворювань США щорічно із РСВ госпіталізують 58-80 тисяч дітей до п’ятирічного віку.

Ще одним постійно циркулюючим ГРВІ є аденовірус. У дітей із цією інфекцією може спостерігатися підвищена температура, біль у горлі, нежить, а інколи кон’юнктивіт. У малюків із аденовірусною інфекцією може розвинутись таке ускладнення, як стрептококова ангіна.

Також активними влітку лишаються й інші види ГРВІ, наприклад, коронавіруси, зокрема й COVID-19, та риновіруси.

Як захистити дитину від ГРВІ влітку ?

Незалежно від пори року, ми повинні пам’ятати про важливість гігієни рук, що включає регулярне миття рук теплою водою та милом або використання антисептиків на спиртовій основі. Також слід уникати контакту з хворими людьми та дотримуватися правил кашлю та чхання. Що стосується вологого прибирання і кількаразового провітрювання приміщень, то цієї рекомендації слід дотримуватись у будь-яку пору року і за будь-якої погоди.

Варто пам’ятати, за  перших симптомів нездужання звертатися до лікаря, дотримуватися його рекомендацій. При гострих респіраторних вірусних інфекціях або грипі лікар може призначити дитячий противірусний  сироп  Флавовір   на основі флавоноїдів. Його здатність пригнічувати розмноження вірусів в клітинах  допомагає імунній системі здолати інфекцію в організмі. Для дітей це особливо важливо, бо незміцніла імунна система не завжди може швидко впоратися з численними вірусами і потребує підтримки.

Тривалий перебіг ГРВІ, лікування у дітей якого може затягуватися на кілька тижнів, виснажує резерви імунної системи організму. Флавоноїди, що містить сироп Флавовір нормалізують захисні механізми організму, не виснажуючи при цьому імунітет дитини.

Не забувайте, що профілактика – найкращий засіб боротьби з ГРВІ. Підтримуйте імунну систему своїх дітей здоровими за допомогою правильного харчування, фізичної активності та достатньої кількості сну.

Давайте разом піклуватимемось про здоров’я наших дітей і надаватимемо їм можливість насолоджуватися канікулами на повну!

У дитини блювота, біль у животі та зневоднення – і все це на фоні слабкості й температури? Не спішіть нарікати на кишкову інфекцію: можливо, ваш малюк страждає від ацетонемічного синдрому, спричиненого звичайним ГРВІ, пише MedOboz.

Надто багато ацетону

Загалом ацетонемічний синдром (АС), на жаль, не рідкість серед дітей. Основним його симптомом є епізоди сильної блювоти, які виникають найчастіше вночі та повторюються декілька разів. Спроба напоїти або нагодувати дитину викликає новий напад блювоти. У малюка підвищується температура, наявні симптоми зневоднення та інтоксикації (блідість шкіри разом із характерним рум’янцем на щоках, кволість, слабкість після нетривалого збудження на початку хвороби, іноді – судоми).

Серед інших характерних ознак АС:

• біль у животі (постійний або спазмоподібний);
• закреп;
• тахікардія (посилене серцебиття);
• характерний запах ацетону з рота, що нагадує запах прілих яблук.

Такий стан виникає через підвищення вмісту в крові кетонових тіл – ацетону,  ацетооцтової та бета-оксимасляної кислот. В організмі ці речовини утворюються при розпаді кетогенних кислот, які містяться переважно у білковій або жирній їжі. Кетонові тіла у великій кількості токсичні для організму, насамперед для нервової системи та шлунково-кишкового тракту. Проникаючи в ЦНС, кетонові тіла чинять наркотичну дію на головний мозок, пошкоджують клітинні мембрани і подразнюють блювотний центр. Подразнюючи слизову оболонку ШКТ, викликають багаторазове блювання, що спричиняє зневоднення та посилює токсичні процеси в організмі, зокрема в головному мозку, аж до розвитку коми.

Причини виникнення ацетонемічного синдрому

Ацетонемічний синдром може виникати як самостійне захворювання, але приблизно у 95% випадків він розвивається при наявності певного провокуючого фактору. Таким фактором може стати неправильне харчування (надто багато білків та жирів у раціоні), психоемоційний стрес або різноманітні інфекційні захворювання. Найбільш вразливими до АС є маленькі діти: за статистикою, у 62% дітей перший епізод ацетонемічного синдрому проявляється у віці до 3 років.

Як не дивно, серед чинників, які провокують АС, на першому місті стоять не неправильний раціон і навіть не кишкові інфекції, а гострі респіраторні вірусні захворювання. Згідно з дослідженнями, ГРВІ є причиною першого епізоду АС у 36% випадків, тоді як порушення дієти – у 32%, а гострі кишкові інфекції – лише у 7%. Ще близько у 10% дітей перший епізод АС викликаний водночас двома факторами – ГРВІ та порушенням дієти.

Як лікувати та запобігти АС?

Зневоднення у дітей відбувається дуже швидко, тому вживати відповідних заходів треба терміново. При появі симптомів АС дитину треба відпоювати маленькими порціями рідини через кожні 10–15 хвилин (засоби для регідратації, солодкий чай з лимоном або негазованою лужною мінеральною водою).

Щоб нормалізувати детоксикаційну функцію печінки та процеси мікроциркуляції,  як дієтичну добавку до повноцінного раціону харчування дітям від 3-х років лікар може порадити Вітаргін.

Це  джерело аргініну та бетаїну, що допоможе загальному зміцненню організму при станах, пов’язаних із порушеннями білкового метаболізму, а саме при ацетонемічному синдромі.

Увага: при значному зневодненні або при дуже тривалому блюванні дитина потребує госпіталізації!!!

Водночас необхідно продовжувати лікування основного захворювання, яке викликало ацетонемічний синдром, інакше стан хворого не покращиться. У випадку, коли провокуючим фактором стала ГРВІ, пацієнт потребує противірусної терапії. При цьому для дітей потрібно обирати безпечні противірусні препарати, призначені спеціально для дитячого віку – наприклад, сироп Флавовір. Флавоноїди, які містяться у сиропі, блокують розмноження ДНК- та РНК-вірусів, що викликають ГРВІ, знижують вірусне навантаження на організм дитини та дають змогу організму ефективно боротися із захворюванням.

Згодом, коли дитина одужає від ГРВІ, а її стан стабілізується, батькам необхідно буде разом із лікарем відкоригувати режим дня та раціон харчування, а в разі потреби – пройти додаткові обстеження. При адекватному лікуванні та реабілітації епізоди ацетонемічного синдрому зникають. Саме тому цьому питанню необхідно приділяти особливу увагу.

Як діти заражаються ГРВІ?

Навіть якщо теоретично дитину замкнути вдома, хвороби не уникнути. Відомо, що збудниками таких нині популярних недуг, як ГРВІ, грипу та «новенького» COVID-19, є віруси. Саме віруси потрапляють до організму повітряно-крапельним шляхом:

• через руки (якими потім торкаються носа, рота та очей)
• брудні поверхні (іграшки, предмети спільного користування, дверні ручки).

Поза організмом віруси живуть від кількох хвилин до діб (в залежності від середовища і виду поверхні).

Тобто зараження відбувається під час контакту людини з людиною. Йдеться про те, що дитина може підчепити вірус будь-де: в ліфті, гостях, магазині та навіть вдома (тато чи бабуся можуть принести вірус з роботи від хворого колеги). Але найбільша ймовірність захворіти все ж у дитячому колективі – садочку, школі, гуртках та секціях. Там – більше скупчення дітей, які тісно спілкуються.

Читайте також: ПІСЛЯ ШКІЛЬНИХ КАНІКУЛ ОЧІКУЄТЬСЯ НОВА ХВИЛЯ ЗАХВОРЮВАНЬ НА ГРИП

Як не заразитися ГРВІ?

Ми розуміємо, що ізолювати дитину від вірусів не-мож-ли-во! Однак можна знизити ризик зустрічі та інфікування, якщо:

• Не водити без потреби дитину у місця скупчення людей у закритому просторі (магазин, перукарню, аптеку тощо). Чим менше контактування з іншими, тим менше шансів захворіти.
• На власному прикладі привчити завжди мити руки (перед їжею, після туалету і повернення додому, контакту з тваринами). А за відсутності такої можливості – користуватися вологими серветками та дезінфікуючими засобами. А ще не менш важливо – не торкатися руками обличчя.
• Навчити дитину кашляти і чхати у згин ліктя. Вміти користуватися паперовими хустинками.

З’явились перші симтоми ГРВІ

Важливо жити заходів за появи перших симптомів ГРВІ чи загрозі захворіти (наприклад, якщо дитина контактувала з хворою людиною). У такому випадку дитині потрібне те, що захистить її слизові оболонки верхніх дихальних шляхів та підтримає місцевий імунітет. За перших симптомів застуди лікар може порадити  противірусний рослинний сироп на основі флавоноїдів Флавовір , який дозволений навіть від народження.  Флавовір  діє безпосередньо на вірус, блокуючи можливість їх розмноження, ефективний при грипі та ГРВІ.

Підвищуємо імунітет дитини

Діти хворіють значно частіше, ніж дорослі, бо їхня імунна система ще не стійка і тільки починає «знайомитися» з патогенами, які живуть навколо. Менше шансів захворіти має той малюк, у якого міцний місцевий імунітет. На це впливає спадковість та спосіб життя. Якщо на перше вплинути неможливо, то сформувати сильний імунітет реально. З ним дитина хворітиме рідше та без ускладнень або в легкій формі. Сильний імунітет формується добре відомими і простими речами. Однак, на жаль, деякі батьки нехтують ними, вважаючи їх занадто простими і шукають складні шляхи.

Читайте також: Роль аргініну та бетаїну в лікуванні вірусних інфекцій

А насправді для того, щоб дитячий організм міг протистояти вірусам потрібно:

1. Виробити звичку регулярно гуляти з дитиною на свіжому повітрі. На вулиці, на відміну від садочка та школи, підчепити хворобу нереально.

2. Слідкувати за вологістю і температурою повітря у кімнатах, в яких перебуває дитина: 50–70% та 18–20 ⁰С. Варто регулярно провітрювати приміщення і робити вологе прибирання. Справа в тому, що рухоме вологе і прохолодне повітря згубно діє на вірус. Натомість сухе кімнатне повітря пересушує слизову оболонку верхніх дихальних шляхів, яка слугує захисним бар’єром від патогенів. Коли слизова суха – вірус без проблем потрапляє в організм і людина хворіє. Тому дуже важлива якість повітря.

3. Організувати повноцінний раціон із різноманітних продуктів. Але, як відомо, діти часто вередливі до їжі. Комусь не подобається м’ясо (можна замінити на рибу, сир, яйця та інші білкові продукти), хтось не їсть свіжі овочі (можна давати варені, печені, в салатах типу вінегрет тощо). Не треба змушувати їсти щось «лікувальне і корисне», краще давати багато фруктів та пити чаї, компоти, морси, воду. Якщо мама не впевнена, що дитина отримує повноцінне харчування, то на допомогу прийдуть дієтичні добавки. Для дітей є спеціальна дієтична добавка ІМУНОФЛАЗІД Лайт. Це смачний і корисний сироп на основі флавоноїдів – це біологічно-активні речовини, що сприятливо впливають на стан імунної системи і підтримують захисні функції організму. Сироп не замінить якісної їжі, але захистить від впливу шкідливих зовнішніх факторів, серед яких і віруси.

4. Займатися спортом. Будь-яка регулярна фізична активність добре загартовує. Обирати можна будь-що, головне, щоб дитина займалася із задоволенням, а не тому, що так треба.

5. Вчасно робити щеплення проти грипу. Щорічна вакцинація захистить від актуальних видів вірусів. Найкраще це робити на початку епідсезону: листопаді-грудні.

Дотримання цих простих правил забезпечить стійкість дитячого організму. Відтак відвідування школи чи дитсадка не буде асоціюватися з постійними застудами та ГРВІ.

За прогнозами епідеміологів, після закінчення шкільних канікул очікується традиційне зростання захворюваності на грип. Пік припаде на лютий.

 За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, серед хворих продовжує домінувати вірус грипу А, а також RS-віруси, SARS-CoV-2 та аденовіруси. Лідер серед недуг – грип, він небезпечний тим, що не обмежується ураженням дихальних шляхів, а погіршує стан усього організму. За несприятливих зовнішніх умов та при ослабленому імунітеті дитина може хворіти на грип довго і важко. Імунітет до грипу не виробляється тому, що на відміну від застуд чи ГРВІ, вірус грипу активно мутує. Через це щороку дитячому організму доводиться знайомитися (а точніше боротися) з новими штамами.

Як відомо, грип передається від хворого до здорового повітряно-крапельним шляхом. Небезпека грипу в школі полягає в тому, що у дитячому колективі він розповсюджується легко і миттєво. Хвороба косить не лише дітей – вони приносять її додому, до своїх рідних.

Так відбувається тому, що, по-перше, дитячі організми менше підготовані до зустрічі з вірусом, а по-друге, діти не дотримуються простих правил: вони тісно контактують одне з одним, забувають прикривати рот під час чхання, цілують та обіймають одне одного, обмінюються іграшками, пригощають одне одного їжею (дають відкусити) тощо. І все це відбувається за сприятливого для вірусу мікроклімату – сухого повітря в класі чи бомбосховищі. За таких умов убезпечити дитину від грипу майже неможливо.

Звісно можна перевести дитину на онлайн (дистанційне) навчання. Однак цей крок має бути добре виваженим, бо він має свої плюси-мінуси і підходить не кожному школяру. Основна перевага  – мінімальний ризик захворіти на грип. Проте недоліків все одно більше:

• погіршення оцінок (не кожна дитина добре сприймає навчання онлайн, плюс перебої зі світлом та інтернетом);
• залишати саму дитину вдома небезпечно;
• дефіцит спілкування з друзями та однолітками погано впливає на психоемоційний стан дитини.

А втім, шанс ходити до школи і бути здоровим у дитини все ж таки є. Для цього мама і тато повинні потурбуватися про таке:

Вакцинація

Щеплення проти грипу – має бути зроблене вчасно. При чому вакцинувати варто всю родину, особливо якщо деякі члени сім’ї у категорії ризику (немовлята, вагітні, особи старшого віку, є супутні хронічні захворювання на кшталт діабету, серцево-судинних тощо). Робиться щеплення на початку епідсезону, у листопаді-грудні. Це не гарантуватиме на 100%, що дитина не захворіє. Але ймовірність буде значно нижчою, як і ризик розвитку ускладнень.

Основні заходи профілактики вірусних захворювань

• навчити дитину часто мити руки, не торкатися руками обличчя; прикривати рот під час чхання і кашлю або робити це у згин ліктя;
• обов’язково провітрювати та робити вологе прибирання приміщень;
• не підходити близько до людини, яка має ознаки хвороби.

Якщо дитина захворіла на грип чи ГРВІ

Важливо забезпечити дитячий організм підтримкою. Запобігти розвитку грипу або його ускладненням в сезон захворюваності можна за допомогою прийому препаратів, які блокують розмноження вірусів.

Тому дуже важливо не зволікати і  за перших симптомів звертатися до лікаря,  аби не дати вірусу наростити свою силу та спричинити ускладнення для  дитячого організму.

Одним із таких дієвих засобів, призначених саме для дітей, є сироп Флавовір. Діюча речовина сиропу Флавовір на основі флавоноїдів продемонструвала противірусну активність не тільки щодо вірусів ГРВІ, грипу, у тому числі і пандемічних штамів, а й коронавірусу людини SARS-CoV-2, який є причиною COVID-19, зі значним пригніченням реплікації вірусу.

Як зміцнити імунітет

Піклуватися про здоровий фізичний розвиток дитини. Це значить організувати смачний і корисний раціон, повноцінний сон, фізичну активність і заняття у спортивних секціях, прогулянки та ігри на свіжому повітрі.

У певний період свого життя кожна жінка бачить у дзеркалі перші ознаки старіння. Вік та негативні зовнішні фактори – причини накопичення вільних радикалів та передчасного старіння. Зупинити цей процес неможливо. А от відтермінувати та пригальмувати цілком реально

Біологічний процес старіння ще називають інфламейджингом. Він з’являється внаслідок хронічного слабо вираженого системного запалення (або реакції). Проявляється поступовим зниженням адаптаційних можливостей організму. Тому з віком люди більш схильні до недуг і хворобливих станів. Перші ознаки вікових змін організму проявляються ззовні на шкірі – найбільшому органі людського тіла. Сприяють швидкому старінню шкіри такі подразники, як віруси, стрес, сонце, відсутність догляду за собою, погана екологія та неправильне харчування.

В інфламейджингу є важливий нюанс – темп. Його можна і треба сповільнювати, особливо, якщо процес почався передчасно.

Що ж відбувається?

Якщо не заглиблюватися у медичну термінологію, то пояснити цей процес можна так: запальні реакції виникають у відповідь на подразники (наприклад, на пошкодження тканини або появу патогенів в організмі). Плюс погіршує стан і збільшує концентрацію запалень надмірна вага, малорухливий спосіб життя, хронічні хвороби. З часом і з віком це накопичує «молекулярне сміття» і призводить до старіння. Зокрема, і до передчасного. Саме у такий момент жінка помічає зміни, що відбуваються з її шкірою – тьмяний колір, зморшки, судини, набряки, надмірна сухість, втрата пружності. Вони свідчать про те, що незворотний процес запущено.

Шляхи anti–age терапії

Подовжити молодість та сповільнити процес інфламейджингу шкіри може комплексний підхід. Оскільки процеси старіння протікають на клітинному рівні, то і розпочинати потрібно звідти.

• Ревізія раціону

Мінімізувати вживання кофеїну, алкоголю і солодощів. Кофеїн та алкоголь зневоднюють шкіру, а цукор викликає запальні процеси. Для здорового клітинного обміну і пружності шкірі потрібні омега-3 кислоти, а також вітаміни А (потужний антиоксидант, що уповільнює старіння) і Е (зволожує і захищає шкіру від пошкодження вільних радикалів). Для цього на тарілці регулярно мають з’являтися жирні види риб (лосось, скумбрія, оселедець), авокадо, горіхи, насіння соняшника, батат, шпинат.

• Зволоження

Ззовні – кремом (зранку та ввечері), а зсередини – водою. Необов’язково насильно вливати у себе по 2 літри води. Пити потрібно стільки, скільки організм потребує (це у кожної жінки індивідуально).

• Додаткове підживлення дієтичними добавками

Це допоможе швидше досягти мети – покращить стан шкірного покриву. Але, обираючи дієтичну добавку, варто звертати увагу на:

• Склад, який має бути простим. Чим менше складників, тим краще.
• Дію, що здатна нормалізувати кровообіг та обмінні процеси у шкірі, покращити її стан і вивести токсини.
• Компоненти – не потрібно купувати добавку з вітамінами чи мікроелементами, які можна отримати з їжі. Доцільно обирати ті, що не продукуються в організмі й тому існує потреба у їхньому надходженні з дієтичними добавками. Наприклад, такою є важлива амінокислота, що поліпшує жіноче здоров’я, аргінін. Цей нутрієнт організм виробляє частково, тому є необхідність обрати дієтичну добавку, що містить цю амінокислоту.  Наприклад ВІТАРГІН, дієтична добавка до повноцінного раціону харчування. У його складі лише два компоненти. Перший – амінокислота аргінін, що стимулює вироблення колагену, який відповідає за протидію ранньому старінню шкіри, розгладжує зморшки, створює ефект ліфтингу та освіжає колір шкіри. Другий компонент – ліпотропна речовина бетаїн. Він захищає клітини шкіри від зневоднення та збагачує їх киснем. Завдяки цьому шкіра стає більш гладенькою, зволоженою, швидко зникають подразнення, запускається процес регенерації.

• Уникати потрапляння сонця на шкіру. Засмага сонячна чи в солярії – це прямий шлях до зморшок і втрати тонусу. Тому щоденне використання крему з УФ-фільтром (навіть у хмарну погоду взимку!) має бути обов’язковим.
• І найприємніше після зміни способу життя – арсенал б’юті індустрії: щоденне використання правильно підібраних засобів для домашнього догляду, а також регулярне проведення косметологічних процедур з омолодження та очищення шкіри (професійні пілінги, лазери, ін’єкції тощо).