Нежить, кашель, біль у горлі та підвищена температура — типові симптоми гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) у дітей. Найчастіше захворювання минає без серйозних ускладнень, і дитина поступово одужує за умови належного догляду. Проте іноді симптоми, схожі на звичайну застуду, можуть супроводжувати й серйозніші захворювання. Тому батькам важливо знати так звані червоні прапорці – ознаки, які можуть свідчити про небезпечний перебіг хвороби та потребують медичної оцінки.

Дитині важко дихати

Під час ГРВІ кашель і закладений ніс можуть сильно дошкуляти, але самі по собі вони не обов’язково свідчать про небезпечний перебіг хвороби. Насторожити мають такі ознаки:

• дитина дихає незвично часто або ніби не може набрати достатньо повітря;
• помітно втягується шкіра між ребрами, під ребрами або біля ямки над грудиною під час вдиху;
• дитина роздуває крила носа, стогне або видає незвичні звуки під час дихання;
• губи або язик набувають синюватого чи сіруватого відтінку;
• через задишку дитина не може нормально говорити, плакати, пити чи їсти.

Такі симптоми можуть виникати, зокрема, при пневмонії та інших захворюваннях нижніх дихальних шляхів. Систематичний огляд досліджень діагностики пневмонії у дітей до п’яти років засвідчив, що підвищене зусилля під час дихання та знижений рівень кисню в крові допомагають оцінювати ймовірність пневмонії.

Якщо дитині важко дихати, синіють губи або помітно втягується грудна клітка, потрібна невідкладна медична допомога.

Дитина незвично млява або її важко розбудити

Коли дитина хворіє, вона може більше спати, менше гратися й швидше втомлюватися. Це очікувано, якщо вона при цьому нормально реагує на близьких, прокидається та може пити.

Насторожити має не сама сонливість, а різка зміна звичної поведінки. Тривожними ознаками є:

• дитина майже не реагує на голос або дотик;
• її важко розбудити, а після пробудження вона не може залишатися бадьорою;
• дитина не впізнає близьких або не реагує на звичні подразники;
• плач став незвично слабким, високим або безперервним;
• виникли судоми.

Такі прояви можуть супроводжувати тяжкі інфекції та інші невідкладні стани. Порушення свідомості й судоми належать до ознак високого ризику, згідно з настановами ВООЗ.

Якщо дитина майже не реагує, її не вдається нормально розбудити або виникли судоми, необхідно негайно викликати екстрену медичну допомогу.

Дитина мало п’є або майже не мочиться

Під час гарячки організм втрачає більше рідини. Якщо дитині ще й боляче ковтати, закладений ніс заважає пити або є блювання чи діарея, ризик зневоднення зростає.

Найчастіше батьки можуть помітити такі зміни:

1. Дитина п’є набагато менше, ніж зазвичай, або зовсім відмовляється від пиття;
2. Сечовипускання стало рідшим, підгузки довше залишаються сухими;
3. Слизові оболонки рота та язик сухі;
4. Очі виглядають запалими;
5. Дитина стає дедалі млявішою.

У немовлят зневоднення може розвиватися швидше, тому особливо важливо стежити за годуванням, кількістю мокрих підгузків і загальним станом.

У науковому огляді наголошується, що ступінь зневоднення оцінюють за сукупністю клінічних ознак, а не за одним симптомом.

Якщо дитина може пити, пропонуйте їй рідину часто й невеликими порціями. Але якщо вона не може пити або ковтати, постійно блює, майже не мочиться чи стає дуже млявою, потрібна термінова медична оцінка.

Висип, який не блідне під час натискання

Під час вірусних інфекцій у дітей іноді з’являються висипання. Більшість із них не становить серйозної загрози, але деякі можуть бути ознакою небезпечного захворювання.

Особливо насторожує висип у вигляді червоних або темно-фіолетових крапок, які не зникають і не бліднуть, якщо обережно натиснути на шкіру. Такий висип називають небліднучим. Він може бути пов’язаний із крововиливами в шкіру та, зокрема, траплятися при менінгококовій інфекції.

Читайте також: Потрібних ліків немає в аптеці: що робити і чи варто купувати препарати про запас

Визначити причину висипу лише за його виглядом неможливо. До того ж на початку небезпечної інфекції характерних висипань може ще не бути, тому їх відсутність не гарантує, що все гаразд.

У разі появи небліднучого висипу необхідно терміново звернутися по медичну допомогу, особливо якщо дитина має гарячку або погано почувається.

Температура надто висока для віку або гарячка затягується

Висока температура сама по собі не завжди означає, що дитина тяжко хворіє. Важливо оцінювати загальний стан: як вона дихає, чи реагує на близьких, чи п’є та чи не з’явилися інші тривожні симптоми.

Водночас у найменших дітей навіть гарячка без інших очевидних проявів потребує особливої уваги.

Згідно з рекомендаціями NICE:

• до 3 місяців: температура 38 °C або вище потребує термінового медичного огляду, навіть якщо інших виражених симптомів немає;
• від 3 до 6 місяців: температура 39 °C або вище потребує якнайшвидшої медичної оцінки;
• гарячка протягом п’яти днів або довше: дитину має оглянути лікар, навіть якщо інших тривожних симптомів немає;
• температура разом із сильним головним болем, ригідністю шиї, судомами, порушенням свідомості чи утрудненим диханням: необхідна невідкладна допомога.

Важливо пам’ятати: якщо після жарознижувального температура знизилася, це ще не означає, що хвороба несерйозна. І навпаки, недостатнє зниження температури саме по собі не дозволяє визначити причину захворювання.

Чому важливо своєчасно розпочати лікування ГРВІ

Поява перших симптомів ГРВІ – привід не лише спостерігати за станом дитини, а й забезпечити належний догляд. Залежно від віку та симптомів можуть застосовуватися жарознижувальні засоби, сольові розчини для носа та інші препарати за рекомендацією лікаря.

Окреме місце в лікуванні вірусних інфекцій займають противірусні засоби, які застосовують відповідно до показань.

Зокрема, Флавовір сироп на основі діючої речовини протефлазід призначений для етіотропного лікування та профілактики ГРВІ й грипу відповідно до офіційної інструкції. Препарат дозволений до застосування у дітей від народження.

До його складу входять рослинні флавоноїди, противірусна дія яких пов’язана з пригніченням процесу розмноження вірусів в інфікованих клітинах. В інструкції також описано вплив препарату на показники місцевого імунітету слизових оболонок, зокрема лактоферин, секреторний імуноглобулін А та лізоцим.

Водночас жоден противірусний препарат не замінює медичної допомоги при появі небезпечних симптомів. Якщо дитині важко дихати, порушується свідомість або виникають інші «червоні прапорці», необхідно негайно звертатися до лікаря незалежно від того, яке лікування вже застосовується.

Спочатку стало краще, а потім дитині знову гірше

Іноді небезпечний перебіг хвороби помітний не за одним симптомом, а за тим, як змінюється стан дитини.

Наприклад, спочатку були нежить і помірна температура, а через деякий час дитина почала важче дихати, майже перестала пити або стала незвично сонливою.

Інший варіант — після кількох днів покращення температура повернулася, кашель посилився або з’явилися нові виражені симптоми.

Такі зміни не обов’язково означають ускладнення, але це привід повторно оцінити стан дитини. Якщо їй помітно гірше, краще зв’язатися з лікарем, навіть якщо раніше огляд не виявив нічого небезпечного.

Коли не треба бити на сполох

Не кожна температура, сильніший кашель чи кілька днів без звичних ігор означають, що хвороба перебігає небезпечно.

Діти можуть по-різному переносити ГРВІ: одна дитина майже не змінює звичного ритму, іншій потрібно більше часу на відпочинок. Температура може підвищуватися й знижуватися протягом дня, а нежить і кашель іноді зберігаються довше, ніж гарячка.

Якщо дитина дихає без зусиль, нормально реагує на близьких, час від часу грається або цікавиться звичними речами, п’є та мочиться приблизно як зазвичай, це заспокійливі ознаки.

У такій ситуації зазвичай можна доглядати за дитиною вдома: забезпечити достатній відпочинок, регулярно пропонувати рідину, контролювати температуру та стежити за змінами стану.

Головне — пам’ятати, що навіть за відносно легкого перебігу хвороби стан може змінитися.

Під час ГРВІ важливо оцінювати не лише показники термометра, а й загальний стан дитини. Утруднене дихання, синюшність губ або язика, порушення свідомості, судоми та небліднучий висип потребують невідкладної медичної допомоги. Температура 38 °C або вище в немовляти віком до трьох місяців також є приводом для термінового огляду.

Якщо ж дитина нормально дихає, реагує на близьких, п’є та поступово відновлюється, зазвичай немає потреби панікувати через кожен симптом. Достатньо забезпечити належний догляд і уважно спостерігати за перебігом хвороби.

Діти дуже допитливі — і Великдень для них це не лише свято, а цілий світ питань:

“Чому фарбують яйця?”
“Навіщо нести кошик до церкви?”
“Що таке паска?”

І це чудова можливість не просто відповісти, а створити для дитини теплу традицію, яку вона запам’ятає на все життя.

Як пояснити дитині, що таке Великдень

Найкраще — просто і без складних релігійних формулювань: Великдень — це свято життя, добра і оновлення.

Можна сказати так: “Це день, коли люди радіють, що добро перемагає, і дякують за життя та сім’ю.”

Для маленьких дітей цього достатньо.

Чому фарбують яйця

Яйце — це символ життя. Пояснення для дитини: “З яйця з’являється нове життя — курча. Тому яйце стало символом нового початку і радості.” А різні кольори — це просто спосіб зробити свято красивішим і веселішим.

Можна додати гру:

• “Яке яйце найяскравіше?”
• “Давай зробимо своє особливе яйце”

Що таке паска

Для дитини паска — це “святковий хліб”. Просто пояснення: “Це особливий хліб, який печуть на свято, щоб поділитися радістю з родиною.” Можна залучити дитину:

• допомогти місити тісто;
• прикрашати глазур;
• додавати посипку.

Навіщо несуть кошик до церкви

Це найцікавіше для дітей.

Поясни так: “Люди складають у кошик смачну їжу і несуть до церкви, щоб подякувати і благословити її.”

Можна зробити з цього гру: “Що покладемо в кошик?”

• Яйця — це символ життя і нового початку
• Паска — символ радості, достатку і свята
• Сіль — щоб у житті було “смачно”, тобто добре і щасливо
• Масло або сир — символ ніжності, турботи і любові
• М’ясо (ковбаса, шинка) — знак того, що закінчився піст і можна святкувати
• Свічка — символ світла і добра

Можна додати: “Кожен продукт у кошику — це як маленьке побажання: щоб у нас було життя, радість, добро і любов.”

Як зробити свято цікавим для дитини

Ось що реально працює:

• фарбування яєць разом;
• наклейки, розмальовки;
• пошук “схованих яєць” вдома;
• власний маленький кошик.

В такому разі дитина не просто слухає — вона проживає свято.

Маленькі традиції, які дитина запам’ятає

• спільне приготування
• ранкове “Христос воскрес”
• сімейний сніданок
• обмін яйцями

Це формує відчуття сім’ї і безпеки.

Великдень і здоров’я дитини

У святкові дні важливо не забувати про базові речі:

• не переохолоджувати дитину
• не перевантажувати солодким
• уникати контактів із хворими

Адже під час свят діти більше контактують із людьми, і ризик ГРВІ зростає. У такі періоди батьки часто звертають увагу на профілактику вірусних інфекцій. Зокрема, педіатр може порадити використовуватись засоби на основі флавоноїдів, як-от лінійка Флавовір, що застосовується як допоміжна підтримка організму в сезон застуд.

Великдень для дитини — це не про складні пояснення, а про відчуття радості, сім’ї і тепла. Чим простіше і щиріше ви розкажете про традиції, тим більше це свято залишиться з нею назавжди.

Коли в садочку чи школі починається сезон застуд, багато батьків ставлять одне й те саме запитання: чи можна захистити дитину від ГРВІ заздалегідь? І чи допустимо давати противірусні препарати не для лікування, а для профілактики?

Відповідь не така проста, як здається. Усе залежить від типу препарату, його механізму дії та рекомендацій лікаря.

Що таке профілактика ГРВІ

Профілактика — це заходи, які допомагають зменшити ризик зараження або полегшити перебіг інфекції, якщо вірус усе ж потрапить до організму.

До базових методів профілактики належать:

• гігієна рук;
• провітрювання приміщень;
• достатній сон і харчування;
• уникнення контактів із хворими.

Але в період сезонних епідемій цих заходів іноді недостатньо. Саме тому лікарі можуть рекомендувати додаткові засоби профілактики.

Чому вірус легко заражає дітей

Організм дитини постійно знайомиться з новими вірусами. Імунна система ще формується, тому деякі інфекції можуть перебігати частіше, ніж у дорослих.

Респіраторні віруси передаються дуже легко — через повітря, кашель, чхання або навіть через поверхні. Потрапивши на слизову носа чи горла, вірус починає швидко розмножуватися. Цей процес називається реплікацією — простими словами, вірус створює багато своїх копій усередині клітин. Саме перші години після зараження є критичними: у цей момент вірус активно поширюється, а симптомів ще може не бути.

Чи можна застосовувати противірусні препарати для профілактики

У деяких випадках лікар може рекомендувати противірусні засоби не лише для лікування, а й для профілактики.

Наприклад:

• після контакту з хворою людиною;
• під час спалаху інфекції в дитячому колективі;
• у дітей, які часто хворіють на ГРВІ.

Але важливо розуміти: профілактика має сенс лише для препаратів із чітко визначеним механізмом дії та доведеною безпекою для дітей.

Як працюють противірусні препарати прямої дії

Противірусні засоби можуть діяти по-різному. Деякі стимулюють імунну систему, інші — безпосередньо впливають на вірус. Препарати прямої противірусної дії блокують ферменти, які вірусу потрібні для копіювання. Якщо пояснити просто — вони заважають вірусу створювати нові копії. Менше копій вірусу означає менше заражених клітин, слабшу запальну реакцію, легший перебіг інфекції. Саме тому ранній початок такої терапії має значення.

Які противірусні препарати застосовують у дітей

На українському фармацевтичному ринку представлені різні противірусні препарати, які можуть відрізнятися:

• механізмом дії;
• віковими обмеженнями;
• формою випуску.

Серед засобів із прямою противірусною дією особливу увагу привертає сироп Флавовір. Його діюча речовина протефлазід містить флавоноїди рослинного походження, які здатні впливати на процеси розмноження вірусів та підтримувати природну противірусну відповідь організму.

Під час пандемії COVID-19 противірусний сироп Флавовір застосовувався в державній установі «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології імені академіка О. М. Лук’янової НАМН України» у новонароджених дітей, які могли мати контакт із вірусною інфекцією. Його призначали після народження дітям від матерів, які контактували з хворими або перенесли COVID-19 під час вагітності.

За результатами спостереження було отримано позитивний досвід використання препарату для профілактики вірусних інфекцій у новонароджених, що дозволило зробити попередні висновки про його безпеку та потенційну ефективність у цій віковій групі. Саме тому препарати на основі флаовоноїдів привертають увагу педіатрів як засоби, які можуть застосовуватися у дітей різного віку — зокрема й у новонароджених — відповідно до інструкції та рекомендацій лікаря.

Чим особлива лінійка препаратів Флавовір

Флавовір містить флавоноїди рослинного походження, які здатні впливати на процеси розмноження вірусів. Згідно з інструкцією, діюча речовина:

• пригнічує ферменти вірусу, необхідні для його копіювання;
• зменшує кількість вірусних копій;
• сприяє виробленню власних інтерферонів — білків, що беруть участь у противірусному захисті.

Важливою особливістю є те, що під час застосування не формується рефрактерність імунної відповіді — тобто імунна система не «звикає» до препарату і зберігає здатність нормально реагувати на інфекції в майбутньому.

Лінійка засобів Флавовір включає кілька форм: сироп і каплі Флавовір, спрей для носа та спрей для горла. Спреї можуть застосовуватися у дітей від 4 років та дорослих.

Домашня аптечка у сезон ГРВІ

У сезон застуд важливо мати під рукою засоби, які допоможуть діяти швидко. Комплекс із системного противірусного засобу та місцевого догляду за слизовими може бути частиною домашньої аптечки родини.

Такий підхід дозволяє:

1. Швидко відреагувати на перші симптоми.
2. Застосувати профілактичні заходи після контакту з хворим.
3. Виконати рекомендації лікаря без втрати часу.

Йдеться не про самолікування, а про готовність діяти своєчасно.

Навіть профілактичне застосування противірусних препаратів у дітей можливе, але лише за рекомендацією лікаря. Рішення залежить від конкретної ситуації: контакту з хворим, епідемічної ситуації в колективі, віку дитини та стану її здоров’я.

Важливо, щоб препарат, який застосовується для профілактики, мав вивчений механізм дії та доведений профіль безпеки, особливо коли йдеться про дітей раннього віку. Важливо, що препарат дозволений до застосування від народження відповідно до інструкції, а при його використанні не формується рефрактерність імунної відповіді.

Важливо: інформація в статті має ознайомчий характер і не є керівництвом до самолікування. Перед застосуванням будь-яких лікарських засобів необхідно проконсультуватися з лікарем і дотримуватися інструкції до препарату.

ГРВІ у немовляти — це ситуація, яка завжди викликає тривогу у батьків. Навіть легкий нежить або незначне підвищення температури в дитини до року потребують особливо уважного ставлення, адже організм дитини ще тільки адаптується до навколишнього середовища, а імунна система перебуває на етапі формування.

Саме тому лікування ГРВІ у дітей до 1 року має свої принципові особливості — і далеко не всі підходи, які підходять старшим дітям, є безпечними для немовлят.

Чому ГРВІ у немовлят потребує особливого підходу

У дітей першого року життя:

• вузькі дихальні шляхи;
• незрілі механізми імунного захисту;
• дуже обмежений перелік лікарських засобів, дозволених до застосування.

Навіть звичайний нежить може суттєво ускладнювати дихання, порушувати сон і годування. Тому самолікування у немовлят є неприпустимим, а будь-яке лікування повинно відбуватися за участі лікаря.

Противірусні засоби для дітей до 1 року: що принципово важливо

Оскільки ГРВІ має вірусне походження, у ряді випадків лікар може рекомендувати противірусні засоби прямої дії, які впливають саме на причину інфекції — вірус.

Для дітей до 1 року принципово важливо, щоб препарат:

• був офіційно дозволений до застосування від народження;
• мав чітко визначене дозування для немовлят;
• не перевантажував імунну систему.

На сьогодні сироп Флавовір є єдиним противірусним препаратом на українському ринку, який згідно з офіційною інструкцією дозволений до застосування у дітей від народження. Це критично важливий момент, оскільки саме в цьому віці вибір безпечних лікарських засобів є максимально обмеженим.

Флавовір належить до противірусних препаратів прямої дії, що містять флавоноїди, які здатні:

• пригнічувати реплікацію вірусів (тобто заважати вірусу розмножуватися і поширюватися в організмі);
• зменшувати вірусне навантаження на організм;
• водночас підтримувати природну імунну відповідь.

Імунна система немовляти ще формується, тому будь-яке втручання повинно бути максимально делікатним. В інструкції до сиропу Флавовір окремо зазначено, що при щоденному застосуванні не виникає рефрактерності імунної відповіді.

Це означає, що:

• імунна система не «звикає» до препарату;
• не знижується власна здатність організму реагувати на вірус;
• імунітет не виснажується навіть при тривалішому застосуванні.

Для дітей до 1 року це має принципове значення, адже йдеться не лише про лікування поточного епізоду ГРВІ, а й про збереження здатності імунної системи дитини самостійно й повноцінно реагувати на інфекції в майбутньому.

Досвід застосування Флавовіру у неонатології під час пандемії COVID-19

Окремої уваги заслуговує реальний клінічний досвід застосування противірусного препарату на основі протефлазіду в неонатології, описаний у публікації на MedOboz.

На початку пандемії коронавірусної хвороби фармацевтична НПК «Екофарм» розгорнула повномасштабну кампанію з профілактики грипу та ГРВІ для найвразливіших категорій населення — медичних працівників, а також мам із маленькими дітьми.

Однією з перших установ, яка отримала противірусний сироп Флавовір, стала державна установа «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України».

У період активної фази пандемії до інституту надходили вагітні жінки, які:

• контактували з хворими на COVID-19,
• перехворіли або хворіли на коронавірусну інфекцію.

Після пологів лікарями було прийнято рішення призначати сироп Флавовір новонародженим з профілактичною метою — для зменшення ризику можливого інфікування.

У період з березня по вересень 2020 року профілактичне призначення препарату отримали 170 новонароджених. За результатами спостереження:

• серед цих дітей не було зафіксовано випадків гострих вірусних інфекцій, зокрема COVID-19;
• побічних реакцій, пов’язаних із застосуванням препарату, не відзначали.

Отримані результати дали підстави фахівцям зробити попередні висновки щодо можливості та безпеки застосування Флавовіру для профілактики гострих вірусних інфекцій у новонароджених.

Окремо лікарі зазначили позитивний досвід застосування противірусних препаратів компанії «Екофарм» у профілактиці грипу, парагрипу, аденовірусної інфекції у дітей, а також при герпесвірусних захворюваннях. Випуск Флавовіру у формі сиропу зробив можливим противірусний захист дітей з перших днів життя.

Цей досвід, разом із результатами локальних досліджень в Україні, дозволяє фахівцям більше говорити про потенціал вітчизняних фармацевтичних розробок, які часто залишаються недооціненими.

Профілактика в родині: роль мами й тата

Найчастіше джерелом вірусної інфекції для немовляти є найближчі дорослі. Тому профілактика у батьків — це частина захисту дитини.

Для зменшення ризику занесення вірусів у дім батьки можуть застосовувати місцеві засоби захисту слизових оболонок. До лінійки Флавовір входять назальний спрей Флавовір та спрей для горла Флавовір, які використовують саме з цією метою. Вони допомагають доглядати за слизовими оболонками верхніх дихальних шляхів, створюючи на їх поверхні тонкий захисний шар і зменшуючи дію зовнішніх подразників у період сезонних застуд або після контакту з хворими.

Застосування назального спрею чи спрею для горла Флавовір може бути корисним у період сезонних застуд, після контакту з хворими або під час перебування у місцях скупчення людей. Це не замінює загальних профілактичних заходів, але може стати додатковим бар’єром, який допомагає зменшити вірусне навантаження в родині та опосередковано захистити немовля.

Разом із сиропом Флавовір такі засоби формують зручний комплексний захист, який доцільно мати в домашній аптечці. Наявність цього «комплекту» під рукою дозволяє діяти швидко — при перших ознаках ГРВІ в когось із членів родини або після контакту з хворими, не втрачаючи часу.

Йдеться не про самолікування, а про готовність до своєчасних дій за рекомендацією лікаря та з дотриманням інструкцій до кожного засобу. Такий підхід допомагає зменшити вірусне навантаження в родині та створити додатковий рівень захисту для немовляти.

ГРВІ у дітей до 1 року потребує особливо обережного, зваженого підходу. Лікування має бути безпечним, своєчасним та узгодженим із лікарем.

Кожна мама помічала: щойно дитина починає ходити в садок — нежить, кашель і температури стають «новою нормою». Це лякає й виснажує. Але важливо знати: часті застуди у садочку — це не ознака слабкого імунітету. Це нормальний і необхідний етап його формування.

Нижче пояснюємо, що відбувається з організмом дитини, на які симптоми варто звернути увагу, а коли можна просто… видихнути і підтримати дитину правильно.

Чому діти в садочку хворіють частіше?

1. Імунна система «вчиться»

Імунітет малюка ще незрілий. Перші 5–7 років — період активного знайомства з вірусами.
За даними Американської академії педіатрії, діти дошкільного віку хворіють на ГРВІ 6–10 разів на рік, а ті, що відвідують дитсадок — навіть до 12 разів. І це норма.

Щоразу, зустрічаючись із новим вірусом, організм створює «базу даних» — антитіла та клітини пам’яті. Так закладається фундамент сильного імунітету у школі.

2. Близький контакт і спільні іграшки

У групі 15–20 дітей, де всі торкаються тих самих іграшок, дверних ручок та столиків, віруси поширюються за секунди. За даними Центру контролю захворювань, риновіруси та аденовіруси можуть виживати на поверхнях до 24 годин.

3. Слизові ще незрілі

У дітей вузькі носові ходи та менш активний мукоциліарний кліренс. Тому вірусам легше «закріпитися».

4. Стрес адаптації

Нові умови, інший режим, шум, зміна харчування — все це тимчасово послаблює імунну відповідь.

Коли часті застуди — це норма, а коли варто перевірити імунітет?

Норма:

• 6-12 ГРВІ на рік;
• симптоми тривають 5-7 днів;
• між хворобами є періоди, коли дитина активна і почувається добре;
• температура швидко реагує на лікування.

Насторожує:

• понад 2 серйозні бактеріальні інфекції на рік (пневмонія, отит із перфорацією, синусит);
• потреба у частих курсах антибіотиків;
• поганий набір ваги чи хронічна слабкість;
• ускладнення після кожної застуди.

У таких випадках потрібна консультація педіатра або імунолога.

Як допомогти дитячому імунітету — без паніки та «чудодійних» препаратів

Правильний режим: сон + прогулянки

Доведено, що діти, які сплять достатньо (10–13 годин у дошкільному віці), рідше хворіють.
Щоденні прогулянки, навіть у прохолодну погоду, зміцнюють слизові та стимулюють захисні механізми.

Чисте повітря вдома

Для слизових важлива волога:

• оптимальна вологість — 40–60%
• температура — 18–21°C

Сухе повітря висушує слизові, полегшує проникнення вірусів.

Раціональне харчування

Не існує «імунних суперфудів». Але доведено, що дефіцит заліза, вітаміну D та омега-3 погіршує роботу імунітету. Перевіряти ці показники варто за рекомендацією лікаря.

98 % застуд у дітей – вірусні (дані ВООЗ). Антибіотики не працюють проти вірусів і застосовуються лише за показаннями.

Противірусна підтримка на старті хвороби

Чим раніше почати лікування — тим легше організм впорається. Педіатр може призначити засоби з противірусною, імуномодулювальною та протизапальною дією. Зокрема, препарати на основі флавоноїдів, наприклад сироп Флавовір:

• блокують розмноження вірусів;
• зменшують запалення;
• знижують вірусне навантаження
• активують власні захисні механізми.

Гігієна — проста, але дуже ефективна

• миття рук після дитсадка та перед їжею;
• окремий рушник;
• на час хвороби — мінімум контактів зі здоровими дітьми.

Головне — не боротися з усіма вірусами, а правильно супроводжувати дитину в адаптації

Період «частих застуд» — тимчасовий. Найчастіше до 5–6 років діти починають хворіти значно рідше, тому що їхній імунітет вже знайомий з більшістю поширених вірусів.

Завдання батьків — не панікувати, а створити умови, за яких організм дитини матиме сили формувати міцну імунну систему.

Якщо ваша дитина раптом покрилася дрібними пухирцями на долонях і стопах, а температура зашкалює, то, швидше за все, ви зіткнулися з вірусом Коксакі. Це поширена дитяча інфекція, яка лякає багатьох батьків, але насправді в більшості випадків проходить сама.

У цій статті ми розберемо найпоширеніші питання: що це за вірус, як його впізнати за першими ознаками, які аналізи можуть знадобитися, і головне – що робити, якщо дитина захворіла.

Що таке вірус Коксакі і чому він “атакує” дітей?

Вірус Коксакі (або Коксакі-вірус) – це група ентеровірусів, які викликають хворобу під назвою “рука, нога і рот“. Найчастіше хворіють діти віком 3-7 років, бо їхній імунітет ще формується. Дорослі теж можуть захворіти, але в них симптоми слабші або взагалі відсутні.

Як передається? Через контакт: брудні руки, іграшки в садочку, слину, кашель чи навіть воду в басейні. Пік — літо та осінь, коли діти багато граються надворі. Не панікуйте: це не щось рідкісне, щороку тисячі дітей переносять Коксакі без ускладнень. Головне – вчасно помітити і підтримати організм.

Найпоширеніше питання батьків: “Чи небезпечний цей вірус?” У 95% випадків — ні, це самообмежуюча інфекція (минає сама). Але рідко можуть бути ускладнення, як менінгіт чи проблеми з серцем, тому спостереження лікаря обов’язкове.

Перші ознаки: як впізнати Коксакі

Батьки часто питають: “Як зрозуміти, що це саме Коксакі, а не вітрянка чи алергія?” Ось ключові сигнали, які з’являються через 3-6 днів після зараження:

1. Різке підвищення температури — від 38 до 40°C. Дитина стає млявою, відмовляється від їжі.
2. Біль у горлі — малюк скаржиться на біль при ковтанні, може бути почервоніння або маленькі виразки в роті (афти).
3. Висипка — через 1-2 дні з’являються дрібні червоні плями, які перетворюються на пухирці з прозорою рідиною. Класичні місця: долоні, стопи, рот, іноді сідниці чи коліна. Пухирці сверблять, але не так сильно, як при вітрянці.
4. Інші симптоми — кашель, нежить, діарея чи блювота (не завжди).

Якщо бачите комбінацію “температура + висип на долонях/стопах + біль у горлі” — це класичний Коксакі. Відмінність від вітрянки: висип не по всьому тілу, а локально, і пухирці не лопаються з гноєм.

Порада: сфотографуйте висип і покажіть педіатру — це допоможе з діагнозом.

Які аналізи можуть бути потрібні?

Вірус Коксакі не вимагає складних тестів, бо лікування симптоматичне. Але якщо лікар сумнівається (наприклад, симптоми нетипові або дитина дуже маленька), може призначити:

• ПЛР-тест зі змиву з горла або носа — виявляє ДНК вірусу, точність висока (до 95%). Робиться в лабораторії, результат за 1-2 дні.
• Загальний аналіз крові — показує підвищення лейкоцитів і лімфоцитів, що вказує на вірусну інфекцію.
• Аналіз калу — рідко, якщо підозра на ентеровірус.

Що робити, якщо дитина захворіла Коксакі

Загалом хвороба триває один-два тижні. Строгих правил лікування вірусу Коксакі не існує. Все залежить від симптоматики і самопочуття дитини. Важливо пам’ятати, що це захворювання має вірусну природу походження, тому антибіотики вживати не потрібно, вони просто недоречні.

Дії батьків, якщо дитина захворіла, такі:

1. Зниження високої температури тіла за допомогою жарознижувальних засобів. Якщо у приміщенні спекотно, можна дитину роздягнути, обтирати рушником, змоченим водою (ніякого оцту), або прийняти теплий душ..
2. Запобігання зневодненню рясним питтям. В ідеалі – води. Але підійде будь-який улюблений напій дитини.
3. Зменшення інтоксикації, вірусного навантаження та розмноження вірусу. Для цього лікар може порадити сироп Флавовір у дозуванні відповідно до інструкції. Розроблений на натуральній сировині, він підходить як немовлятам від народження, так і старшим дітям. Пригнічує розмноження вірусів і підтримує роботу імунної системи, чим допомагає організму швидше впоратися з хворобою.
4. Зняття набряків і свербежу пухирців антигістамінними препаратами відповідно до тяжкості симптомів, місця розташування і віку дитини. Шкіра на цих ділянках має бути сухою і чистою, можна приймати душ, але не терти пухирці. Зменшити біль у горлі допоможуть смузі, холодний йогурт, м’ятні льодяники.
5. Обмеження контактів хворого на певний час з іншими дітьми та дорослими.

Пам’ятайте: не займайтеся самолікуванням! Зверніться до педіатра одразу. Якщо температура не знижується 3 дні або дитина не п’є — викликайте “швидку”.

Найпоширеніші питання батьків про Коксакі

• Скільки днів заразна дитина? 7-10 днів від появи симптомів. Карантин — мінімум 5 днів після зникнення висипу.
• Чи можна купатися? Так, але тепла вода, не гаряча, і не терти шкіру.
• Що їсти? М’яку їжу: пюре, йогурти, супи. Уникайте кислого та гострого, щоб не дратувати слизову ротової порожнини.
• Чи буде імунітет? Так, до конкретного штаму вірусу — на все життя.
• Профілактика? Мийте руки, дезінфікуйте іграшки, уникайте скупчень дітей під час спалахів.

Вірус Коксакі — це випробування для дитячого організму, але з правильним підходом він швидко минає. Головне — любов, турбота і вчасна допомога. Якщо маєте питання — пишіть у коментарях, наша команда педіатрів відповість.

Літо — ідеальний час для активного відпочинку, і багато дітей із задоволенням відвідують басейн. Плавання зміцнює здоров’я, розвиває фізичну форму та дарує радість. Однак іноді після відвідування басейну дитина може почуватися погано: з’являються нежить, кашель, біль у горлі чи навіть підвищена температура.

Чому так стається і що робити мамі, якщо дитина захворіла після басейну? Ось покроковий план дій, який допоможе швидко зреагувати та підтримати здоров’я вашої дитини.

Чому діти хворіють після басейну?

Перш ніж перейти до дій, важливо зрозуміти, чому басейн може стати причиною нездужання. Основні фактори:

• Переохолодження. Холодна вода або перебування в мокрому купальнику після плавання може послабити місцевий імунітет слизових оболонок.
• Віруси та бактерії. У басейнах, особливо в людних місцях, можуть поширюватися віруси (наприклад, аденовіруси) або бактерії, що викликають інфекції дихальних шляхів чи вух.
• Хлорована вода. Хімічні речовини в басейні можуть подразнювати слизові оболонки носа, горла чи очей, що знижує їхній захисний бар’єр.
• Вологе середовище. Вологість у приміщеннях басейну сприяє розмноженню грибків і бактерій, що можуть викликати шкірні або респіраторні проблеми.

Розуміючи ці причини, ви зможете діяти швидко й ефективно, якщо помітите перші ознаки хвороби.

Крок 1: Оцініть стан дитини

Як тільки ви помітили, що дитина почувається погано (скаржиться на нежить, біль у горлі, кашель, слабкість або температуру), спокійно оцініть її стан. Зверніть увагу на такі симптоми:

• підвищення температури тіла (вище 37°C);
• нежить, закладеність носа або чхання;
• біль у горлі чи кашель;
• почервоніння очей або сльозотеча (може вказувати на кон’юнктивіт);
• біль у вухах (можлива ознака отиту, що часто трапляється після плавання);
• слабкість, млявість або знижений апетит.

Крок 2: Забезпечте дитині тепло та комфорт

Якщо стан дитини дозволяє, створіть умови для відпочинку:

1. Переодягніть дитину в сухий, теплий одяг, якщо вона досі в мокрому купальнику чи рушнику.
2. Дайте теплий напій (чай, компот або воду), щоб запобігти зневодненню.
3. Забезпечте спокій: покладіть дитину в ліжко або створіть комфортні умови для відпочинку.

Крок 3: Зверніться до лікаря

За перших ознак хвороби, особливо якщо температура підвищується або з’являються болі (наприклад, у вухах чи горлі), негайно зверніться до педіатра. Лікар оцінить стан дитини та, за потреби, призначить відповідне лікування, наприклад, противірусні препарати для зниження вірусного навантаження чи антибіотики у разі бактеріальної інфекції. Це допоможе запобігти ускладненням, таким як отит, синусит чи пневмонія.

Порада: якщо ви далеко від дому (наприклад, на відпочинку), знайдіть найближчий медичний заклад або зв’яжіться з лікарем телефоном для консультації.

Крок 4: Дотримуйтесь рекомендацій лікаря

Після консультації з лікарем чітко виконуйте його рекомендації:

• давайте ліки за графіком, якщо вони призначені;
• забезпечте дитині достатнє пиття, щоб уникнути зневоднення;
• промивайте ніс фізіологічним розчином, щоб полегшити дихання та видалити подразники;
• якщо є підозра на кон’юнктивіт чи шкірні проблеми, дотримуйтесь гігієни та уникайте контакту з іншими дітьми, щоб запобігти поширенню інфекції.

Порада: не використовуйте народні методи без консультації з лікарем, особливо для маленьких дітей.

Крок 5: Профілактика на майбутнє

Щоб уникнути подібних ситуацій після відвідування басейну, дотримуйтесь простих правил:

• переконайтеся, що вода в басейні чиста та відповідає санітарним нормам;
• після плавання ретельно витирайте дитину насухо, особливо вуха, щоб уникнути отиту;
• використовуйте шапочку для плавання, щоб зменшити потрапляння води у вуха;
• зміцнюйте місцевий імунітет дитини за допомогою збалансованого харчування, збагаченого вітамінами С, D і цинком;
• уникайте тривалого перебування у холодній воді чи в мокрому купальнику.

Захворювання після басейну може бути викликано переохолодженням, вірусами, бактеріями чи подразненням від хлорованої води. Головне — не панікувати, а діяти швидко й послідовно: оцінити стан дитини, забезпечити комфорт, звернутися до лікаря та виконувати його рекомендації. Профілактика, як-от ретельне висушування після плавання та підтримка імунітету, допоможе уникнути таких ситуацій у майбутньому. Дбайте про здоров’я своєї дитини, і басейн залишиться джерелом радості та користі!

З приходом тепла й активного цвітіння повітря наповнюється дзижчанням різної тональності, що особливо неприємно сприймається з приходом темряви. Комарі, мошки, бджоли, оси, сліпні та інші літаючі комахи не тільки заважають спати, а й стають причиною укусів, що можуть викликати алергічні реакції. Отже, як позбутися крилатих нападників?

Чим захиститись мошок і комарів?

Від літаючих і надокучливих мошок можна захиститись і вдома, і на вулиці. Хоча надворі це зробити важче, потрібно потурбуватись про захист відкритих ділянок тіла. Отже, збираючись на прогулянку у місця, де гарантовано будуть комарі та інші мошки, можна одягатися легко, але необхідно максимально закрити руки та ноги.

Також можна взяти засоби захисту із собою. Наприклад, одягти браслет-репелент від укусів комарів. Він відлякує літаючих кровососів не гірше, ніж домашні засоби.

Удома можна використовувати різні способи захисту:

• антимоскітні сітки на вікна і двері – це простий, але абсолютно безпечний спосіб не пустити в дім не тільки комарів, а ще й багато дрібної  «живності»
• антимоскітна лампа – пристрій, що є досить мобільним (можна зарядити і взяти з собою), та безпечним. Лампа приваблює комах світлом і знищує електричним розрядом, що є заслабким, аби завдати шкоди людям
• лампа-пастка також приваблює комах світлом, яких потім засмоктує всередину завдяки роботі маленького вентилятора
• електрофумігатор – це прилад, який вмикається у розетку і виділяє речовини, що отруюють комарів. Для людей ці речовини безпечні.

Також можна розпилити на себе спрей-репелент, що забезпечує захист на певну кількість годин. Але такий засіб не підходить дітям. Так само можна використовувати різні запахи, наносячи їх на себе або оточуючі предмети. Наприклад, комахи не люблять запахи вінілі та гвоздики. Проте не всі люди полюбляють ці аромати і діє такий спосіб не надійно.

Якщо вкусили?

Звісно, незважаючи на всі перестороги, час від часу можна знайти на шкірі червоні цятки, що печуть і чешуться. Слід бути не лише готовим до цього, а також і до того, що реакція на укус буде незвичною. Невідомо, яка саме мошка може вкусити дорослого чи дитину, але імунна система інколи реагує на слину та отруту комах незвично.

Найбільш тяжко реагують на укуси діти. Наприклад, реакція на укус оси або шершня інколи закінчується анафілактичним шоком. При цьому реакція на укус може проявитися як одразу, так і через кілька годин.

Залежно від стану здоров’я і особливостей імунітету реакція на укус буває різною:

• набряк, почервоніння, свербіж;
• незначне підвищення температури;
• розвиток папульозної кропив’янки, утворення пухирів;
• порушення роботи ШКТ;
• у тяжких випадках – асфіксія, важко дихати, говорити та ковтати.

Як діяти? Якщо набряк, свербіж, алергія

Навіть за незначного укусу комахи важливо правильно надати першу допомогу, аби не допустити ускладнень. Якщо після укусу виник набряк, почервоніння або свербіж, варто діяти за простою схемою:

1. Очистіть місце укусу. Промийте шкіру прохолодною водою з милом, а потім обробіть антисептиком (наприклад, хлоргексидином або спиртовим розчином).
2. Охолодіть. Прикладіть холодний компрес або лід, загорнутий у тканину, щоб зменшити набряк і біль.
3. Зменшіть свербіж. Використовуйте спеціальні протиалергійні гелі або мазі з ментолом чи антигістамінною дією (наприклад, з диметинденом або лоратадином).
4. Слідкуйте за загальним станом. Якщо з’являється слабкість, головний біль, нудота або утруднене дихання — це може свідчити про розвиток алергічної реакції.
5. У разі серйозної алергії. Якщо є схильність до сильних реакцій або вже розвиваються симптоми — слід одразу дати дитині або дорослому антигістамінний препарат (лоратадин, цетиризин тощо) у віковому дозуванні.
6. Терміново звертайтесь до лікаря, якщо:

• з’являється задуха, набряк язика або губ;
• набряк швидко поширюється;
• температура тіла підвищується понад 38°C;
• укусів багато або вони у ділянці обличчя, шиї, рота.

Пам’ятайте: найнебезпечніше — зволікати. Якщо ситуація викликає сумніви, краще одразу звернутися до медиків. Особливо обережним слід бути при виявленні місць укусів у дітей, адже важкі реакції розвиваються досить швидко.

Допоки усі переживають за надмірне споживання цукру дітьми, лікарі наголошують на не меншій проблемі – зловживанні сіллю. Більшість готових продуктів, які полюбляє малеча, уже містить багато солі.

Крім того, батьки найчастіше не звертають увагу на те, скільки солі дитина додає до страв (це ж просо для смаку!). Насправді ж надмірне споживання натрію є причиною розвитку тяжких захворювань.

Чи потрібно солити їжу дитині?

Натрій – це електроліт, роль якого – підтримувати об’єм позаклітинної рідини, а отже, артеріальний тиск. Людям потрібно зовсім небагато харчової солі, щоб почуватися добре. Так, за даними ВООЗ, немовлятам на грудному вигодовуванні вистачає того натрію, що є у маминому молоці.

Для дітей на штучному вигодовуванні також вистачить натрію, що міститься у дитячих сумішах.  Діти 1 року життя вже можуть їсти 1,5 г солі на день. З часом цю цифру слід довести до норми дорослої людини у 5 г солі (це чайна ложка без верху). Отже, можна сказати, що кількість солі у раціоні дитини – величина абсолютно символічна.

Якою ж є ситуація насправді? За даними українського дослідження, проведеного у 2019 році, діти споживають майже удвічі більше солі, ніж потрібно дорослим:

• дошкільнята – 6,4 г солі на добу
• молодші школярі – 7,4 г/добу
• підлітки – 9,2 г/добу.

Щоправда, українські діти не унікальні. За даними ВООЗ, люди сьогодні в середньому споживають 10,78 г солі/день), що вдвічі перевищує норму. І ця цифра росте та призводить до розвитку хронічних хвороб і понад 2 додаткових мільйонів смертей щороку.

Тож, чим загрожує високонатрієва дієта? Її наслідки можуть бути такими:

• підвищення кров’яного тиску, а як результат гіпертонії – серцево-судинні хвороби
• затримка води, а отже, додаткове навантаження на нирки
• надлишок натрію призводить до виведення кальцію разом із сечею, що ослаблює кісткову тканину.

Звідкіля береться надлишок солі?

Аналогічне українському канадське дослідження показує, звідки саме діти отримують надлишок солі. Майже 80% солі поступає від готових продуктів, зокрема:

• хлібобулочні вироби, у тому числі: хліб, кекси, печиво, десерти, крекери та батончики мюслі – 20% натрію
• змішані страви, такі як піца, лазанья, картопля «фрі» та готові салати – 19%
• оброблені м’ясні продукти, такі як ковбаси, готове м’ясо – 11%
• сири – 7%
• супи – 6%
• соуси та приправи – 5%
• жири, олії, спреди та заправки – 3%
• закуски, такі як чіпси та крендельки – 3%
• риба та морепродукти – 2%.

Як не досолювати?

Звісно, українські діти вживають ті самі продукти. У будь-яких готових стравах, а також фаст-фуді, який так полюбляють підлітки, усі показники натрію просто зашкалюють. А враховуючи помолодшання більшості хвороб і станів, таких як гіпертонія, ожиріння, хронічна ниркова недостатність, зменшення споживання солі у раціоні всієї родини виглядає більш ніж заманливо.

Завжди краще турбуватись про здоров’я ще змалечку. Наприклад, реформа шкільного харчування від 2021 року передбачає, що у дитячих закладах має бути зменшена норма солі в хлібі до 0,45 г на 100 г готового продукту. Це дуже слушна пропозиція, адже саме хлібобулочні вироби є основним джерелом надлишкової солі.

Щоб споживати менше солі, варто відрегулювати дитяче харчування:

1. Контролюйте досолювання страв. Щоб відчути справжній смак їжі, можна пробувати вживати страви узагалі без солі (наприклад, просто порізані овочі). Сільничку варто прибрати у шафку, щоб уникати спокуси досолювання.
2. Зменшуйте споживання соусів. У кетчупі, майонезі, соєвому соусі, приправах міститься дуже багато натрію. Усі ці добавки часто не прикрашають, а просто заміняють справжній смак їжі. Вживати їх слід мінімально.
3. Уникайте фаст-фуду. Тут без коментарів. Це надзвичайно некорисна їжа.
4. Зменшіть кількість готових продуктів у раціоні. Готувати власноруч – це не завжди просто, але якщо є така можливість, краще самостійно запікати м’ясо і готувати салати, ніж купляти готові страви.

Якщо навчити дитину їсти продукти, що не «прикрашені» натрієм, це розвине її смаки і навчить цінувати «здорові» страви, закладаючи фундамент раціонального харчування.

Хоча загальна захворюваність на грип та ГРВІ в Україні зменшується, лікарі спостерігають новий сплеск інфекції серед дітей. Зокрема, у Києві з 14 по 20 квітня зареєстровано на 11,7% більше випадків захворювання серед дитячого населення у порівнянні з попереднім тижнем – 5 311 маленьких пацієнтів проти 4 755.

Найбільш вразливою категорією виявилися школярі: серед них захворюваність зросла на 18,3% (3 257 зареєстрованих випадків). Загалом наразі діти становлять 59,8% від загальної кількості хворих у столиці.

Аналогічна картина спостерігається і в інших регіонах України. На Волині, де, за даними Волинського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ, за минулий тиждень захворіло близько 4,5 тисяч осіб, 63% хворих складають саме діти віком до 17 років. А в Дніпропетровській області кількість дітей, яких довелося госпіталізувати через грип та ГРВІ, зросла на 8,7% – при тому, що загальний рівень госпіталізації серед усіх вікових груп знизився на 9,1%.

На Одещині частка дітей серед усіх хворих на минулому тижні склала 71,2%. З них 58,1% – це школярі 5–14 років. Також в Одеській області дуже багато дітей серед госпіталізованих – 81,6% з тих, хто потрапив на лікарняне ліжко.

Що робити, якщо дитина захворіла на грип або ГРВІ

Загальні рекомендації від лікаря

• Не зволікайте з лікуванням. При перших симптомах грипу або ГРВІ (висока температура, сильний головний біль, м’язовий біль, слабкість, кашель, нежить) важливо одразу розпочати терапію. Чим раніше буде розпочато лікування, тим нижчим буде ризик ускладнень.
• Залишайте дитину вдома. Навіть якщо симптоми здаються незначними, відвідування школи чи дитячого садка може погіршити стан дитини і сприяти поширенню вірусу серед інших дітей.
• Забезпечте правильний режим. Під час хвороби важливі постільний режим, рясне тепле пиття, легке харчування, регулярне провітрювання приміщення.
• Слідуйте рекомендаціям лікаря. Не використовуйте антибіотики без призначення лікаря. Вони не діють на віруси і не допомагають при грипі або ГРВІ. Такі ліки може призначити лише лікар і тільки у тому разі, коли до вірусної інфекції приєднується бактеріальне ускладнення. Причиною грипу та ГРВІ є вірус, тому єдиний дієвий засіб їх лікування – це противірусні препарати прямої дії, тобто такі, які діють безпосередньо на віруси. 

  Щоб знизити вірусне навантаження на організм дитини та запобігти ускладненням лікар може призначити противірусний засіб прямої дії на рослинній основі – сироп Флавовір. Він містить діючу речовину протефлазід, що  безпосередньо діє на віруси грипу та інші збудники ГРВІ. Флавовір має зручну форму сиропу, що забезпечує кращу біодоступність та легкість застосування у дітей від народження. Підходить для лікування дітей будь-якого віку, включаючи немовлят.

• Контролюйте стан дитини. Якщо висока температура тримається понад три доби, з’являється задишка, сильний головний біль, блювання чи висипання — терміново зверніться до лікаря.
• Самолікування може завдати шкоди. Без консультації лікаря можна легко пропустити початок ускладнень (пневмонія, отит, бронхіт) або неправильно підібрати лікування.

Тому при перших симптомах грипу або ГРВІ у дитини — обов’язково звертайтеся до педіатра або сімейного лікаря та дотримуйтесь призначень фахівця!

Кашель у дитини – одна з найпоширеніших причин звернення до лікаря. Зазвичай це просто захисний рефлекс, який допомагає очистити дихальні шляхи від слизу, пилу або мікроорганізмів. Тож через певний час він минає самостійно.

Хронічний кашель у дітей — це кашель, що триває понад 4 тижні. Це не самостійна хвороба, а сигнал, що в організмі дитини щось не так.

Розберімося, чому дитина може довго кашляти, і як м’яко та безпечно підтримати її імунітет під час одужання чи в період затяжного кашлю.

Чому дитина постійно кашляє?

Хронічним у дітей вважається кашель, який не минає понад 6-8 тижнів. Він може мати різний характер: бути сухим або вологим, сильнішим уночі або вранці, супроводжуватися іншими симптомами чи виникати без них. Згідно з відповідною настановою МОЗ, найпоширенішими причинами є:

Бронхіальна астма

Може проявлятися й у немовлят, і в дітей дошкільного та шкільного віку як епізоди кашлю, особливо вночі або після фізичних навантажень. Часто такий кашель супроводжується свистячим диханням, задишкою або відчуттям стиснення у грудях.

Хронічні ЛОР-захворювання

Фарингіт, тонзиліт, аденоїди — це запальні процеси, що можуть спричиняти постійне подразнення горла.

Запалення придаткових пазух носа може призводити до постійного виділення слизу, який стікає по задній стінці глотки й подразнює рецептори кашльового рефлексу. У такому разі кашель може посилюватися у положенні лежачи або після сну. Якщо дитина часто хворіє на нежить і скаржиться на закладеність носа, головний біль або відчуття тиску в ділянці чола й очей, варто звернутися до отоларинголога.

Іноді спричиняти кашель може також і подразнення дихальних шляхів. Воно виникає через сухе чи холодне повітря, забруднення довкілля, пасивне куріння або навіть звичку дихати ротом. У таких випадках важливо усунути подразники та забезпечити оптимальну вологість повітря у приміщенні.

Алергічний кашель

Кашель, що посилюється вночі або на вулиці, супроводжується нежитем, чханням, свербежем, може вказувати на алергічне походження або початок бронхіальної астми.

Якщо у дитини немає інших симптомів застуди, але вона регулярно кашляє, особливо після контакту з пилком, пилом, шерстю тварин або цвіллю, варто подумати саме про алергічну природу кашлю. Він, зазвичай, сухий, може супроводжуватися чханням, сльозотечею, закладеністю носа і не піддається лікуванню протикашльовими засобами. У таких випадках важливо виявити та усунути алерген, а також звернутися до алерголога для підбору відповідного лікування.

Гастроезофагеальний рефлюкс

При цьому стані вміст шлунку закидається назад у стравохід, а інколи – навіть у гортань. Це може спричиняти рефлекторний кашель, особливо вночі або після прийому їжі. Якщо кашель супроводжується печією, відрижкою або змінами голосу, варто перевірити роботу шлунково-кишкового тракту.

Постінфекційний кашель

Після ГРВІ чи бронхіту кашель може зберігатися ще кілька тижнів. Це залишкове подразнення дихальних шляхів. Це пояснюється тим, що слизова оболонка бронхів потребує часу для відновлення, і навіть незначні подразники можуть провокувати напади кашлю. Тому під час вірусної інфекції краще ще у її гострій фазі не допустити ускладнень, адже тривале подразнення дихальних шляхів виснажує імунну систему. Під час ГРВІ лікар може призначити сироп Флавовір. Це противірусний препарат на основі флавоноїдів, які:

• пригнічують розмноження вірусів (грип, ГРВІ, коронавіруси);
• діють безпосередньо на вірусні ферменти, блокуючи їх розмноження;
• стимулюють вироблення власного інтерферону — білка, який допомагає організму боротися з вірусами;
• зменшують запалення і токсичне навантаження, полегшуючи стан дихальних шляхів;
• зміцнюють місцевий імунітет слизових — це знижує ймовірність повторного зараження.

Флавоноїди в складі препарату також мають антиоксидантну дію, що допомагає організму швидше відновитися після перенесених хвороб. А ще — препарат не викликає звикання, тому його можна застосовувати тривалий час за рекомендацією педіатра.

Психогенний кашель

Кашель на фоні стресу, конфліктів, перевантаження. Найчастіше — сухий, “нав’язливий”, зникає уві сні. Його особливістю є відсутність зв’язку з інфекціями, алергією чи іншими медичними причинами, а також посилення у стресових ситуаціях і зникнення під час сну. Діти можуть кашляти несвідомо, іноді навіть протягом місяців, якщо перебувають у стані хронічного стресу чи потребують підвищеної уваги. Лікування психогенного кашлю передбачає не медикаментозну терапію, а роботу з психологом, зниження стресу та створення сприятливого емоційного клімату для дитини.

У рідкісних випадках хронічний кашель може бути симптомом серйозніших захворювань, таких як туберкульоз, муковісцидоз або порушення в роботі імунної системи. Якщо кашель триває понад два місяці, супроводжується втратою ваги, частими інфекціями або вираженою слабкістю, необхідно негайно звернутися до лікаря та пройти додаткове обстеження.

Відвідування дитячого садка чи школи часто призводить до того, що діти частіше хворіють на нежить і застуду. У дитячому колективі вони постійно контактують один з одним і обмінюються мікробами. Через це гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) дуже поширені серед дітей дошкільного віку.

Педіатри вважають, що 6–8 застуд на рік для дошкільнят – це своєрідна норма, оскільки так формується їхній імунітет. Наше завдання як батьків полягає в тому, щоб зменшити ризик зараження за допомогою профілактичних заходів і навчити дитину правильно дотримуватися правил гігієни. Якщо ж у дитини з’явилися нежить і кашель, важливо знати, як їй допомогти одужати та в яких випадках необхідно звернутися до лікаря.

Як знизити ризик зараження ГРВІ?

Дотримання простих гігієнічних правил значно знижує ймовірність поширення інфекцій у дитячому колективі. Ось ключові заходи профілактики, які радять впроваджувати педіатри і епідеміологи:

• Регулярне миття рук. Навчіть дитину мити руки з милом щонайменше 20 секунд – після вулиці, перед їдою, після сякання носа тощо?. Дорослі теж мають бути прикладом: часте миття рук зменшує кількість хвороботворних мікробів на шкірі. Важливо мити руки саме з милом і ретельно. Антисептики можуть бути запасним варіантом, коли нема можливості помити руки.
• Навчання респіраторному етикету. Поясніть дитині, що коли вона чхає або кашляє, слід прикривати рот і ніс одноразовою серветкою або згином ліктя. Використану паперову хустинку треба одразу викидати. Така звичка запобігає розповсюдженню вірусних крапель у повітрі. Також нагадайте, що не можна торкатися обличчя (очей, носа, рота) брудними руками? – через слизові інфекція легко потрапляє в організм.
• Уникнення тісного контакту з хворими. За можливості варто мінімізувати близький контакт здорових дітей з тими, хто має симптоми застуди. Поясніть дитині, що тимчасово не слід тісно обійматися, цілуватися чи брати за руку однокласника, який чхає і кашляє?. Так само, якщо в родині хтось захворів, варто виділити дитині окремий посуд і рушник, частіше прати її білизну при високій температурі.

• Часте провітрювання приміщень. Свіже повітря – простий і дієвий спосіб знизити концентрацію вірусів у кімнаті. Удома регулярно відкривайте вікна для провітрювання (звісно, уникаючи протягів прямо на дитину). У групах дитсадка та класах школи теж необхідне провітрювання кілька разів на день. Оптимальна температура в кімнаті – це 18-22°C: не перегрівайте повітря, щоб слизова носа не пересихала і могла нормально захищати від інфекцій.
• Уникнення місць скупчення людей. В сезон застуд намагайтеся менше відвідувати з дитиною багатолюдні приміщення. Це стосується родини загалом: наприклад, не варто йти  у торговий центр чи кіно, якщо знаєте, що зараз пік вірусних інфекцій. Менше контактів – менше шансів підхопити вірус.

Зміцнення імунітету дитини

Окрім гігієни, важливо подбати про загальне зміцнення імунної системи. Тут головну роль відіграє не якась одна чарівна пігулка, а комплекс здорових звичок і заходів:

• Повноцінне харчування. Раціон дитини має бути багатим на овочі, фрукти, білки та корисні жири. Вітаміни та мінерали найкраще отримувати з їжею. За рекомендаціями ВООЗ, слід щодня споживати достатню кількість овочів і фруктів – вони є важливим джерелом необхідних вітамінів, мінералів і клітковини?.

Наприклад, сезонні фрукти (яблука, груші, ягоди), овочеві салати, зелень, а також продукти, багаті на білок (м’ясо, риба, молочні продукти, бобові) – основа раціону. Обмежте кількість цукру та солодощів, солодких напоїв – надлишок цукру може послаблювати імунний захист. Вода – найкращий напій для дитини, підтримує достатню гідратацію слизових.

• Достатня фізична активність і свіже повітря. Щоденні прогулянки та рухливі ігри на вулиці зміцнюють організм. Дитині потрібно хоча б година активних ігор на день (біг, катання на велосипеді, руханки) відповідно до віку. Це покращує кровообіг, роботу легенів і загальний тонус імунної системи.

Не бійтеся гуляти взимку: головне – одягнути дитину за погодою (щоб не замерзла, але й не спітніла). Прогулянка на свіжому повітрі не викликає застуд – навпаки, загартовує. Провітрюйте оселю і під час сну – прохолодне (18–20°C) і вологе повітря в спальні сприяє кращому сну і опору інфекціям.

• Здоровий режим дня. Важливий повноцінний сон (дошкільнятам потрібно спати 10-12 годин  на добу). Під час сну організм відновлюється, імунна система “перезаряджається”. Невиспані діти більш вразливі до вірусів. Також дотримуйтеся розпорядку дня – чергуйте навчання, відпочинок і фізичну активність. Хронічний стрес і перевтома можуть послабити захисні сили, тому комфортна психологічна атмосфера вдома теж має значення.
• Вітаміни та добавки. Якщо дитина харчується збалансовано, додаткові полівітаміни зазвичай не потрібні. Варто проконсультуватися з лікарем щодо необхідності прийому вітаміну D (особливо в осінньо-зимовий період) – в нашому кліматі він часто рекомендується для підтримки нормального рівня, що важливо для імунітету. Інші вітамінні добавки слід давати лише за призначенням лікаря і при доведеному дефіциті.
• Вакцинація. Щеплення – це найефективніший спосіб захистити дитину від небезпечних інфекцій, які можуть мати тяжкий перебіг  із серйознішими ускладненнями.  За даними Центру громадського здоров’я МОЗ, щорічна вакцинація від грипу зменшує ризик захворіти та важких ускладнень. Також актуальними є щеплення від пневмококової інфекції (входить до календаря) – пневмокок викликає отити, синусити та пневмонії, що часто розвиваються як ускладнення після «звичайних» сопель.

Що робити, якщо дитина захворіла

Попри всі старання, майже неможливо повністю уникнути застуд у дитячому колективі. Якщо ви помітили у дитини нежить, кашель чи інші симптоми ГРВІ, дотримуйтесь наступних правил:

Залишайте хвору дитину вдома. Не варто вести дитину в садок чи школу, якщо в неї є явні ознаки респіраторної інфекції – нежить, частий кашель, біль у горлі, тим більше підвищена температура. По-перше, організму потрібен спокій для одужання. По-друге, дитина заразна для інших. За рекомендацією МОЗ, хворі діти мають залишатися вдома і не відвідувати дошкільні заклади чи школу?. Відпочинок вдома знижує ризик спалаху інфекції у групі та убезпечує саму дитину від можливих ускладнень. Пам’ятайте, що вірусом грипу чи застуди дитина може заражати інших приблизно протягом 7 днів від початку хвороби (найбільше – у перші 2-3 дні)?. Тому бажано, щоб дитина повернулася до колективу лише після повного одужання (або як мінімум через кілька днів після спаду температури і гострих симптомів).

Організуйте ізоляцію і догляд вдома. Виділіть дитині окрему кімнату чи куточок, регулярно його провітрюйте і робіть вологе прибирання. Обмежте тісний контакт хворої дитини з братами та сестрами. Дорослим у родині теж варто дотримуватися маскового режиму при близькому контакті з хворою дитиною, особливо якщо в родині є немовлята чи люди з груп ризику. Забезпечте дитині спокійний режим: не змушуйте вчити уроки чи активно бавитися, більше відпочинку. Пиття і харчування: часто пропонуйте тепле питво (чай, компот, воду) – це допоможе запобігти зневодненню і розріджувати слиз. Годуйте за апетитом легкою, поживною їжею; якщо дитина відмовляється їсти під час хвороби – це нормально, головне пиття.

Очищайте носик. Нежить (соплі) може сильно ускладнювати життя дитині – закладений ніс заважає спати, викликає дискомфорт. При сильній закладеності носа педіатр може порекомендувати судинозвужувальні краплі. Також підтримуйте в кімнаті прохолодне вологе повітря – тоді слиз у носі не буде пересихати і гуснути, а значить, носик легше очищатиметься.

Симптоматичне лікування ГРВІ без зайвих ліків

Специфічного лікування від звичайної  застуди немає – допомагають час і догляд. Не варто одразу давати дитині антибіотик – при ГРВІ він не діє на віруси, а безпідставне вживання антибіотиків призводить до розвитку резистентності та може зашкодити.

1. Основні ліки при застуді – це жарознижувальні при температурі вище 38–38,5°C (парацетамол або ібупрофен у дитячій дозі). Якщо температура нижча і дитина її добре переносить, збивати не обов’язково – лихоманка є способом боротьби імунітету з вірусом. Для полегшення болю в горлі у старших дітей можна використати льодяники або спреї з антисептиком (за рекомендацією лікаря і з урахуванням віку).
2. За призначенням лікаря з перших симптомів ГРВІ чи грипу можна розпочати противірусну терапію. Дитячий сироп Флавовір розроблений на рослинній основі, спеціально для дітей і дозволений від народження. Флавовір має прямий вплив на віруси, а саме пригнічує їхнє розмноження в уражених клітинах. Тому, чим раніше батьки виявлять, що дитина себе погано почуває, і звернуться до лікаря, тим раніше вдасться заблокувати відтворення вірусного потомства і знизити вірусне навантаження на дитячий організм.
3. Протикашльові або відхаркувальні засоби лише після консультації з лікарем. Не застосовуйте у дітей до 4-6 років ментолові мазі на груди чи інгаляції гарячою парою – це небезпечно.  З народних методів безпеки можна давати тепле пиття з медом і лимоном (якщо немає алергії) – це пом’якшить горло і забезпечить трохи вітаміну C, хоча не скоротить тривалість хвороби радикально. Головне – спокій, тепло і турбота, а ліки мінімізувати до необхідних.

Моніторинг стану та звернення до лікаря

Більшість «садочкових» нежитів минають за 5–7 днів без ускладнень. Але слід пильно стежити за самопочуттям дитини. Негайно зверніться до лікаря, якщо:

• у дитини висока температура (> 39°C) або лихоманка триває понад 3 дні;
• з’явилися ускладнене дихання: дуже часте дихання, задишка, свистячі звуки чи утягування грудної клітки – це можуть бути ознаки бронхіту або пневмонії;
• дитина скаржиться на сильний біль – наприклад, вухо болить (можливий отит) або біль у ділянці обличчя/чола (можливий синусит). Також небезпечний сильний біль у горлі, що заважає ковтати, або наліт на мигдалинах – це може бути стрептококова ангіна, яку треба лікувати антибіотиком за призначенням лікаря;
• у дитини виникла блювота, діарея або висипання – це може свідчити про інше захворювання або важку реакцію;
• дитина дуже млява, сонлива, відмовляється пити взагалі, має ознаки зневоднення (сухі губи, майже не пісяє) або інші симптоми. Інтуїція батьків теж важлива – якщо вам здається, що стан дитини гірший, ніж при «звичайній» застуді, краще перестрахуватися і показати її лікарю.

Телефонувати до педіатра варто і при будь-яких сумнівах. Лікар огляне дитину, послухає легені, огляне горло і вуха, за потреби призначить аналізи. Це допоможе вчасно виявити бактеріальну інфекцію і призначити відповідне лікування.

Нежить і застуди у дітей – неминуча частина дорослішання, особливо з початком відвідування садочка чи школи. Повністю захистити малюка від усіх вірусів неможливо, але профілактика значно знижує ризики. Більшість випадків ГРВІ у дітей минають без наслідків, і вже за тиждень-другий малеча знову буде активною і піде до своїх друзів. Ваше завдання – допомогти пережити цей період з максимальним комфортом і мінімальними ускладненнями, керуючись здоровим глуздом і порадами лікаря.

Якщо батьки помічають, що дитина часто ходить навшпиньки, це завжди викликає хвилювання. Це просто звичка чи ознака порушень у розвитку? Насправді хода навшпиньки – досить поширене явище. Приблизно  2 % дітей періодично використовують таку ходу до п’яти з половиною років. Але все-таки у деяких випадках це є симптомом ортопедичних або неврологічних порушень.

Коли хода навшпиньки є нормою?

Найчастіше малюки починають ставати на пальчики без жодних патологічних причин. Деякі діти ходять так час від часу, а інші – майже постійно. Основні причини цього можуть бути такими:

• якщо дитина багато часу проводить у ходунцях, це створює звичку ходити навшпиньки, адже у такому пристрої вона часто не дістає повною стопою до підлоги або ж відштовхується пальчиками;
• маленькі діти люблять експериментувати зі своїм тілом та можливостями, тому така хода може бути способом розгледіти щось вище, дотягнутися до предметів або просто відчути щось нове;
• якщо дитина помічає, що ходіння навшпиньки викликає реакцію у батьків, вона може повторювати цей рух знову і знову;
• іноді малюкові просто подобається так ходити, і це не викликає жодного дискомфорту.

Тож у більшості випадків така хода не є приводом для занепокоєння. Якщо дитина нормально розвивається, має хорошу координацію рухів і не скаржиться на біль, найімовірніше, це тимчасове явище.

Коли варто насторожитися?

Є ситуації, коли ходіння навшпиньки може сигналізувати і про певні порушення. Тому не варто ігнорувати такі ознаки:

• малюк спочатку ходив правильно, але потім почав ставати тільки на пальчики
• дитині вже понад три роки, а вона й далі ходить лише навшпиньки
• малеча скаржиться на біль у п’ятах або литкових м’язах
• є порушення координації рухів стопи при ходьбі
• спостерігається надмірне напруження або слабкість м’язів ніг.

Якщо спостерігається один або кілька цих симптомів, слід обов’язково звернутися до фахівця, щоб з’ясувати причину та визначити, чи потрібна корекція.

Медичні причини ходіння навшпиньки

У певних випадках така хода може бути пов’язана з фізіологічними або неврологічними особливостями дитини.

1. Коротке ахіллове сухожилля. У деяких дітей воно може бути вроджено коротшим, що не дозволяє повністю опустити стопу на підлогу.
2. Ортопедичні порушення. Наприклад, дисплазія кульшового суглоба або плоскостопість можуть впливати на манеру ходи.
3. Неврологічні розлади. Дитячий церебральний параліч (ДЦП), м’язова дистрофія або інші неврологічні патології можуть викликати підвищений тонус м’язів, що змушує дитину ставати на пальці.
4. Проблеми з пропріоцептивною чутливістю. Деякі діти з розладами аутистичного спектра (РАС) можуть мати труднощі зі сприйняттям власного тіла в просторі, що змушує їх ходити навшпиньки.

Якщо дитині понад три роки, і вона регулярно ходить навшпиньки, але не має неврологічних, сенсорних чи м’язових порушень, їй можуть встановити діагноз ідіопатичної ходи. Точна причина цього явища досі невідома, однак у 30-40% випадків відзначається спадкова схильність.

Ідіопатична хода є діагнозом виключення, тобто його встановлюють лише після перевірки на можливі медичні причини. Це означає, що дитина загалом здорова, не має проблем із м’язами, нервовою системою чи сенсорним сприйняттям, але обирає саме такий тип ходи.

Що робити, якщо дитина ходить навшпиньки?

Якщо дитина робить так лише періодично, з цікавості чи звички, батькам не варто панікувати. Адже втручання не потрібне, коли така хода не спричиняє дискомфорту і зникає з віком. Проте за наявності певних медичних проблем лікування має призначати відповідний спеціаліст.

Якщо причина в укороченні ахіллового сухожилля або ортопедичних порушеннях, слід звернутися до ортопеда. Лікар може призначити масажі, фізіотерапію, вправи на розтягування або навіть носіння ортопедичного взуття. У складніших випадках знадобиться хірургічна корекція.

У разі підозри на неврологічні розлади варто відвідати невролога, який допоможе виключити або підтвердити такі стани, як ДЦП, м’язова дистрофія чи інші порушення. Лікування може включати медикаментозну терапію або реабілітаційні заходи.

Якщо ж ходіння навшпиньки пов’язане із сенсорними порушеннями, наприклад, при розладах аутистичного спектра, корекцією може займатися дитячий психолог або невролог, використовуючи спеціальні вправи чи сенсорну терапію. Для лікування ідіопатичної ходи застосовують різні методи: вправи на розтягування, серійне гіпсування, використання ортезів, покращення моторного контролю, а в окремих випадках – хірургічне втручання.

Коли ходіння навшпиньки – лише сформована звичка, варто просто допомогти дитині навчитися правильно ставити стопу. Тут будуть корисними:

• масаж стоп і гомілок, який допомагає розслабити м’язи та сприяє правильному розподілу навантаження при ходьбі
• вправи на розтягнення ахіллового сухожилля, наприклад, дитину можна навчити стояти на п’ятах
• ходіння босоніж по траві, піску чи спеціальному масажному килимку, щоб стимулювати правильне положення стопи
• фізична активність, як плавання, танці, йога або гімнастика, що може допомогти зміцнити м’язи ніг і покращити координацію рухів.

У будь-якому разі слід уважно спостерігати за поведінкою дитини, адже чим раніше спеціаліст поставить діагноз, тим краще. Вчасна діагностика та індивідуальний підхід допоможуть забезпечити здоровий розвиток та сформувати правильну ходу.

Вибір педіатра для малюка – надзвичайно важливе завдання. Адже саме цей лікар буде стежити за станом здоров’я дитини, допомагати у критичних ситуаціях, давати поради щодо профілактики та скеровувати до вузькопрофільних спеціалістів. В ідеалі вибрати педіатра варто ще до народження дитини, щоб одразу мати лікаря, до якого можна звернутися за консультацією.

Як зазначають спеціалісти МОЗ України, перший огляд дитини має відбутися вже на другий день після виписки з пологового. А далі батьків і малюка чекають як планові огляди, так і консультації щодо щеплень або можливих захворювань.

На що звернути увагу при виборі педіатра?

Кваліфікація та професійний досвід

Освіта лікаря, наявність ліцензії та досвід роботи – не слід боятися просити пред’явити усі ці документи, адже йдеться про здоров’я дитини. В Україні педіатр може працювати як у державних закладах, так і в приватних.

Ви маєте право обрати лікаря незалежно від місця проживання і підписати з ним декларацію. Крім базової медичної освіти, хороший педіатр також постійно вдосконалює свої знання: проходить курси, бере участь у медичних конференціях, вивчає нові методи діагностики та лікування.

Відгуки пацієнтів

Рекомендації інших батьків надзвичайно важливі, адже гарна характеристика від задоволених пацієнтів може переконати більше, ніж багаторічний досвід роботи. Можна звернути уваги і на особисті відгуки від знайомих, так і характеристики в соцмережах. Якщо багато батьків скаржаться на кваліфікацію чи байдужість спеціаліста – краще пошукати іншого фахівця.

Комунікаційні навички

Перед ухваленням рішення варто познайомитися з лікарем особисто, щоб скласти власну думку й переконатися, що він має необхідні навички та відповідні риси характеру. Хороший педіатр уміє знайти спільну мову з дитиною та її батьками. Маленькі пацієнти мають почуватися спокійно на прийомі. Якщо дитині категорично не подобається лікар, варто переглянути рішення.

Індивідуальний підхід

Дитячий лікар має розуміти, що універсальних рішень не існує, і враховувати всі особливості розвитку малюка. Це стосується не лише фізичних аспектів, а й психологічних – хтось спокійно сприймає візити до лікаря, а до когось потрібен особливий підхід.

Гарний спеціаліст враховує психологічний комфорт маленького пацієнта. І навіть під час першої зустрічі з лікарем можна зробити висновок, чи медик дає лише загальні рекомендації і обмежується відповідями на запитання, чи може дати конкретні поради на основі ретельно зібраного анамнезу.

Зручність розташування та графіку

Здавалося б, до кваліфікованого лікаря можна їхати й на інший кінець міста, але коли на руках маленька дитина, яка може часто хворіти, відстань усе-таки має значення. Потрібно враховувати й «доступність» лікаря. Зручний графік – це змога записатися на прийом у час, який підходить вашій сім’ї.

Ще один важливий аспект – можливість екстреного звернення. Варто дізнатися, чи можна терміново потрапити на прийом без попереднього запису, чи лікар доступний для телефонних консультацій та чи передбачена онлайн-консультація і виклик додому.

Послуги клініки

Варто звернути увагу і на перелік додаткових послуг, які надає медичний заклад потенційного педіатра. Чи працюють там інші спеціалісти, до яких може спрямувати лікар? Якщо вузькі фахівці приймають у тій самій клініці, де і педіатр, це значно спрощує процес обстеження і зменшує час на пошук спеціалістів. Чи проводяться діагностичні заходи? Можливість одразу здати аналізи, зробити рентген, ЕКГ чи УЗД – це велика перевага.

Якщо лікар та клініка відповідають усім потрібним критеріям – можна завершувати пошук та починати співпрацю. Звісно, доведеться приділити цьому питанню достатньо часу, але воно того варте. Вкладені у цей процес зусилля можна вважати інвестицією у майбутнє дитини.

Пандемія COVID-19 привернула увагу до небезпеки вірусних пневмоній. Вона показала, наскільки важкими можуть бути ураження легень, спричинені вірусами, та як складно їх лікувати. Але COVID-19 – не єдиний вірус, здатний викликати запалення легень.

Чому вірусна пневмонія небезпечна для дітей?

Дитячий організм особливо вразливий до вірусних пневмоній. Незріла імунна система та активний обмін речовин роблять дітей більш сприйнятливими до інфекцій. Віруси легко проникають у дихальні шляхи, досягають альвеол та спричиняють запалення. Це призводить до порушення газообміну, кисневого голодування (гіпоксії), що може мати серйозні наслідки для здоров’я дитини.

Які віруси, окрім COVID-19, викликають пневмонію у дітей?

Окрім коронавірусу, запалення легень у дітей можуть спричинити:

• Віруси грипу: А, В
• Респіраторно-синцитіальний вірус: часта причина бронхіоліту у немовлят.
• Риновірус: зазвичай викликає нежить, але у дітей може призвести до пневмонії.
• Метапневмовірус: схожий за симптомами на ГРВІ.
• Віруси парагрипу: 1, 2, 3 та 4 типів.
• Аденовірус: може викликати різні захворювання, включаючи пневмонію.
• Ентеровірус: частіше уражає шлунково-кишковий тракт, але може спричинити і пневмонію.

Як розпізнати вірусну пневмонію у дитини?

Симптоми вірусної пневмонії схожі на ознаки ГРВІ:

• Кашель (сухий або вологий)
• Прискорене дихання
• Висока температура
• Млявість, втрата апетиту
• Блідість шкіри
• Западання грудної клітки при диханні

Важливо: Неможливо визначити тип вірусу лише за симптомами. При підозрі на пневмонію необхідно звернутися до лікаря для обстеження та призначення лікування.

Як захистити дитину від вірусної пневмонії?

• Вакцинація: вакцинація проти грипу та COVID-19 знижує ризик розвитку пневмонії.
• Гігієна: регулярне миття рук, використання індивідуальних рушників, уникнення контакту з хворими.
• Зміцнення імунітету: здорове харчування, фізична активність, достатній сон.
• Своєчасне лікування ГРВІ: при перших ознаках захворювання звертайтеся до лікаря. Якщо для викликаного вірусом грипу захворювання існують ліки специфічної протигрипозної дії, то щодо інших відомих на сьогоднішній день вірусів ГРВІ таких вузьких специфічних противірусних препаратів немає. Тому лікар може призначити препарат, що має широкий спектр противірусної активності, наприклад сироп Флавовір. Флавовноїди, що входять до складу  сиропу Флавовір блокують  ключові ферменти розмноження вірусів ГРВІ, отже відтворення нових вірусних частинок зупиняється. Завдяки такому впливу ймовірність обтяженого перебігу ГРВІ та вірусного ураження легень суттєво знижується. Флавовір здатний також пригнічувати один із ключових ферментів коронавірусу SARS-CoV – 3CL-протеазу, захищаючи клітину від вірусного вторгнення і розмноження.

Таким чином, розвитку вірусної пневмонії у дитини можна запобігти, якщо вчасно розпізнати ГРВІ та розпочати рекомендоване лікарем лікування, спрямоване на пригнічення вірусу.

Кашель – це один із симптомів респіраторних вірусних інфекцій. Мокрий, сухий, гавкаючий, глибокий, задушливий. Викликає занепокоєність у батьків і бажання дати хворій дитині засіб від кашлю. Але цього робити ні в якому разі не можна! Кашель не лікують, а лише полегшують.

Механізм кашлю

Кашель – це складний рефлекс, який відбувається так:

1. Спочатку під час вдиху подразнюються рецептори і нервові закінчення слизової поверхні дихальних шляхів. Це зачіпає ділянку від носа до бронхіол (найменші дихальні шляхи в легенях, що закінчуються крихітними мішечками – альвеолами).
2. Мозок отримує відповідний імпульс і посилає сигнал попрацювати дихальним і міжреберним м’язам, діафрагмі, слизовій дихальних шляхів.
3. Внаслідок цих дій у легенях підвищується тиск і повітря з потужною швидкістю покидає легені, підхоплюючи з собою мокротиння, пил, алергени тощо.
4. Відбулося очищення дихальних шляхів.

Кашель у дитини

Діти мають свої особливості анатомічної будови, що безпосередньо впливає на механізм кашлю. По-перше, дихальні шляхи дитини мають менший діаметр, ніж у дорослої людини. По-друге, м’язи у дитини слабкі й, отже, діафрагма швидко втомлюється від незвичного навантаження.

Через це сила кашльового поштовху в дитини слабка. Прийом відхаркувальних або муколітичних сиропів розріджує і провокує вироблення ще більшої кількості мокротиння – це змушує дитину більше кашляти. У результаті або кашляти важче, або кашель пригнічується і мокрота осідає у дихальних шляхах. Таким чином створюються умови для ускладнень: від обструкції до пневмонії.

Як полегшити кашель і не нашкодити малюку?

Оскільки кашель очищує верхні дихальні шляхи, можна ефективно допомогти дитині полегшити відкашлювання або розрідити мокротиння без ризиків для здоров’я та аптечних препаратів. Для цього потрібно:

• Вологе прохолодне повітря – температура 19-200 С і вологість від 50-60%. Це полегшить розрідження мокротиння та його виведення.
• Рясне пиття. Мокротиння виробляють залози в слизових оболонках. Консистенція слизу залежить від в’язкості крові. Тож якщо потрібно розрідити слиз, то треба зробити рідшою кров – дати дитині багато пиття (чай, компот, молоко, узвар, вода, соки).
• Вільне дихання носом. Цьому сприятимуть попередні пункти. За потреби носик можна промивати спреєм на основі сольового розчину.
• Щоб уникнути скупчення слизу у носоглотці та провокування кашлю вночі, варто покласти спати дитину на високу подушку.

Чи можна запобігти кашлю під час респіраторних хвороб?

З настанням осінньо-зимового сезону розпочинається період застуд та ГРВІ. Діти практично завжди зі шмарклями та кашлем. Оскільки ліків проти ГРВІ не існує, є варіант запобігти ймовірності захворіти.

Враховуючи різноманіття патогенів, що викликають респіраторні захворювання, батькам можна звернути увагу на неспецифічні методи, тобто на препарати для профілактики вірусних респіраторних хвороб. Для дітей лікарі можуть порадити обирати противірусні засоби на основі флавоноїдів – це природні сполуки, що пригнічують розмноження в організмі вірусів. Їх можна приймати з метою лікування та профілактики дітям від народження – це захищає слизові оболонки верхніх дихальних шляхів і нормалізує показники місцевого імунітету.

Що варто пам’ятати батькам?

• Сиропи проти кашлю не рекомендуються дітям до 6 років, особливо без консультації лікаря.
• Самолікування може завдати більше шкоди, ніж користі.
• Найкраще, що ви можете зробити для своєї дитини, – забезпечити підтримуючий догляд і вчасно звернутися за медичною допомогою.

Кашель – це не хвороба, а симптом. Лікуйте не кашель, а його причину!

Дитяча – це простір, де малюк проводить багато часу: грається, спить, їсть, робить уроки, займається творчістю, відпочиває. Враховуючи наші довгі темні зимові вечори та регулярні вимкнення електроенергії, освітлення у дитячій кімнаті є одним із важливих критеріїв здоров’я.

 Якщо дитина довго перебуває в кімнаті з поганим освітленням, то їй доводиться більше напружувати очі, вдивлятися в предмети і нижче нахилятися. Це може викликати втому очей, сухість або зниження зору. Щоб уникнути цього, світла в дитячій кімнаті має бути достатньо як природного, так і штучного. Воно має відповідати віку та потребам дитини, бути комфортним і безпечним для очей.

Освітлення кімнати для немовлят і малюків до 2 років

У перші роки життя очі дитини дуже чутливі до яскравого світла. Для цього віку найкраще підходить тепле і розсіяне освітлення, яке створює затишну атмосферу і не подразнює зір малюка.

Рекомендації:

• Використовуйте нічники або лампи з м’яким світлом.
• Обирайте настільні лампи, бра чи стельові світильники з регулюванням рівня освітленості.
• Уникайте яскравих ламп, які можуть пригнічувати вироблення мелатоніну — гормону, що відповідає за якісний сон.
• Відмовтеся від довгих шнурів і незакріплених світильників для безпеки малюка. Замість цього використовуйте LED-лампи на акумуляторах.

Приємним для очей буде декоративне освітлення – гірлянди, проєктори на стелю, світильники, які не миготять і дають розсіяне світло. Основне освітлення на стелі має бути більш яскраве, ніж раніше, адже діти полюбляють гратися посеред кімнати або на підлозі.

Освітлення для дошкільнят

У віці 3–6 років дитина проводить більше часу у своїй кімнаті, граючись і розвиваючись. Для цієї вікової групи важливо мати різні типи освітлення.

Рекомендації:

• Основне світло має бути достатньо яскравим, щоб освітлювати кімнату для активних ігор.
• Обов’язково додайте нічник біля ліжка, щоб допомогти дитині подолати страх темряви та створити комфорт для вечірнього читання.
• Декоративне освітлення, наприклад, гірлянди або проєктори, додуть кімнаті затишку.

Освітлення для школярів

Шкільний період — це час, коли дитина проводить багато часу за навчанням, а також більше користується гаджетами. У цей період освітлення повинно бути не лише комфортним, а й максимально функціональним.

Рекомендації:

• Робоча зона. Стіл має бути добре освітлений лампою з регульованим напрямком світла. Для зниження навантаження на очі бажано виконувати уроки при денному світлі.
• Зона відпочинку. Додайте затишне освітлення для вечірнього читання чи ігор.
• Техніка. Налаштуйте екрани гаджетів так, щоб вони не були занадто яскравими або темними, адже це може перенапружувати очі.
• Уникайте миготливих або занадто яскравих ламп, які можуть викликати втому очей.

Поради з освітлення кімнат

1. Обирайте теплий спектр світла (2700–3000 К) для більшості світильників, щоб забезпечити затишну атмосферу.
2. Використовуйте лампи з регульованою яскравістю, щоб адаптувати освітлення до різних потреб.
3. Баланс штучного і природного світла. Це досягається врахуванням розміру вікон, розташуванням дитячої кімнати на схід, захід та південний напрями, відповідною кількістю джерел штучного світла.
4. Чим менша площа кімнати, тим менш яскравим має бути світло.
5. Не варто вішати габаритні світильники чи люстри, за які може чіплятися дитина.
6. Регулятори світла (пульти) дають змогу швидко створювати потрібне світло для ігор, сну, нічного годування тощо.
7. Бажано мати три джерела світла: нічник, настільна лампа, стельова лампа.
8. Портативні або світлодіодні джерела дозволяють налаштувати світло в кімнаті під поточні потреби та бути незалежними від відключень електроенергії.
9. Світильники і лампи не повинні миготіти або змінювати кольори.
10. Ліхтарики малечі не давати або користуватися ними за потреби і на короткий час.
11. Лампа на столі має стояти з врахуванням потреб дитини: правша чи шульга. А сам робочий стіл має стояти біля вікна так, щоб світло падало збоку, а не ззаду чи спереду – тоді не буде сліпити очі та не з’являтимуться відблиски на екрані гаджетів.

Освітлення дитячої кімнати — це не лише питання естетики, але й важливий фактор, який впливає на здоров’я, розвиток та комфорт вашої дитини.

З настанням холодної пори року приходять перші шмарклі, першіння у горлі та гарячий лоб. Щоб в останній момент не бігти в аптеку за ліками від застуди, грипу чи COVID-19, краще укомплектувати аптечку з ліками для дитини заздалегідь.

Ліки для зниження температури

Застуда часто супроводжується підвищеною температурою, тому важливо тримати напоготові жарознижувальні засоби, що підходять для дітей. Вони зазвичай представлені у формі сиропу або свічок для найменшеньких. Що обрати:

• парацетамол – підходить для зниження температури у малюків. Може застосовуватися при лихоманці та легких болях
• ібупрофен – також має протизапальну дію, тому може бути корисним у випадках, коли застуда супроводжується болем у горлі чи м’язах.

Слід знати, що МОЗ України не рекомендує вживати популярну раніше ацетилсаліцилову кислоту (аспірин) для зниження температури у дітей. При її застосуванні може виникнути синдром Рея, що спричиняє такі ускладнення, як печінкова недостатність та енцефалопатія.

Засоби для лікування нежиті

Нежить – один із найпоширеніших симптомів застуди. Щоб полегшити дихання малечі, важливо мати в аптечці препарати для зволоження та очищення носа. Що обрати:

• фізіологічний розчин – використовується для промивання носа, щоб зволожити слизову та полегшити дихання
• спреї з морською водою – допомагають ефективніше виводити слиз і відновлюють носове дихання
• судинозвужувальні краплі – слід застосовувати обережно та лише за призначенням лікаря, оскільки вони можуть викликати звикання.

А от що не слід робити, так це використовувати антибіотики без консультації з педіатром. Центри з контролю та профілактики захворювань в США нагадують, що антибіотики неефективні проти вірусів, що викликають застуду або нежить, навіть якщо слиз стає густим, жовтим чи зеленим. Під час одужання бактерії, які природно мешкають у носі, можуть змінювати колір слизу на зеленуватий. Це цілком нормально і не є показником того, що дитині потрібні антибіотики.

Ліки для полегшення болю в горлі

Запалене горло може стати причиною дискомфорту і болю при ковтанні. Для дітей є безпечні засоби, які допоможуть зменшити запалення і заспокоїти горло. Що обрати:

• спреї та розчини для полоскання з протизапальною дією (Ротокан, Хлорофіліпт, Тантум Верде, Гексорал тощо)
• таблетки для розсмоктування – варіант для дітей старшого віку, що допомагає полегшити біль і пом’якшити горло. (Лізак, Фарингосепт, Імудон, Стрепсілс)

Охорона здоров’я Нової Зеландії також рекомендує як полоскання звичайний солоний розчин і трохи екзотичний для українців метод розсмоктування кубиків льоду для «пом’якшення» горла.

Противірусні препарати прямої дії

Звісно, слід укомплектувати аптечку не лише ліками від симптомів ГРВІ, а й противірусними препаратами, що допомагають боротися із самою причиною застуди – вірусами. Це засоби, які безпосередньо діють на віруси і блокують їх розмноження в організмі. Наприклад, противірусні препарати на основі флавоноїдів, а саме сироп Флавовір.

Це противірусний сироп на рослинній, який можна застосовувати вже з перших днів життя. Він має широкий спектр противірусної дії, пригнічує внутрішньоклітинне розмноження та сприяє зниженню вірусного навантаження на дитячий організм. Також,  забезпечує захист слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, сприяючи відновленню місцевого імунітету.

Слід пам’ятати, що противірусні препарати ефективні, якщо почати їх прийом одразу після появи перших симптомів. Тому одразу повідомте лікаря про симптоми захворювання і загальний стан, щоб він мав можливість призначити раннє лікування та запобігти ускладненням.

Протиалергічні засоби

У деяких випадках нежить або кашель можуть бути наслідком алергічної реакції. У вашій аптечці варто мати антигістамінний препарат, який підходить для дітей відповідно до віку та рекомендований педіатром. Він допоможе зняти набряк слизових оболонок і полегшить дихання.

• Феністил (диметинден) — доступний у вигляді крапель, дозволений для дітей від 1 місяця.
• Зіртек (цетиризин) — антигістамінні краплі для дітей від 6 місяців.
• Еріус (дезлоратадин) — у вигляді сиропу, рекомендований для дітей від 1 року. Використовується для лікування алергічного риніту та кропив’янки.

Оральні регідратанти

Застуда, особливо якщо супроводжується високою температурою або блювотою, може призвести до зневоднення. Розчини для регідратації допомагають відновити баланс рідин і електролітів у дитячому організмі. Вони можуть бути незамінними, якщо дитина відмовляється пити достатньо води. Це може бути:

• Регідрон — порошок для приготування розчину, який відновлює електролітний баланс. Придатний для дітей різного віку.
• Гідровіт — порошок, який містить необхідні електроліти і глюкозу. Він підходить для маленьких дітей, особливо при зневодненні через лихоманку чи кишкові інфекції.
• Ораліт — препарат, який також доступний у вигляді порошку для розчину. Рекомендується для використання при дегідратації будь-якого ступеня.

Вітамін С та інші вітаміни

Для підтримки імунітету під час застуди можна давати дитині вітамін С або полівітаміни. Однак не варто перевищувати рекомендовану дозу і вважати, що вітаміни замінять інші методи лікування.

Пам’ятайте, що зібрана правильно домашня аптечка – це ключ до швидкої та ефективної допомоги дитині у разі застуди. Але не займайтеся самолікуванням, за перших ознак захворювання зверніться до лікаря і лише він може призначити препарати для лікування.

Фото: freepik

Нове дослідження, опубліковане в журналі JAMA Pediatrics, підтверджує побоювання багатьох батьків: надмірне використання планшетів та смартфонів у ранньому дитинстві може негативно впливати на емоційний розвиток дітей.

Що показує дослідження?

Вчені з Шербрукського університету в Канаді провели тривале спостереження за розвитком дітей віком від 3,5 до 5,5 років. Вони виявили прямий зв’язок між часом, проведеним дитиною перед екраном, та збільшенням кількості істерик та проблем з контролем емоцій.

Чому це відбувається?

Взаємодія з екраном замінює живий спілкування з батьками, яке є ключовим для навчання дитини керувати своїми емоціями. Часте використання гаджетів для заспокоєння дитини під час істерик лише посилює проблему, оскільки дитина звикає вирішувати свої емоційні проблеми за допомогою екрану. Постійне перебування перед екраном може призводити до перезбудження нервової системи дитини, що проявляється у підвищеній дратівливості та імпульсивності.

Які наслідки для дитини?

• Труднощі з навчанням: діти, які мають проблеми з контролем емоцій, можуть мати труднощі з концентрацією уваги та дотриманням правил у школі.
• Порушення соціальних навичок: відсутність живого спілкування з однолітками та дорослими може призвести до труднощів у побудові соціальних зв’язків.
• Підвищена тривожність: часте використання гаджетів може сприяти розвитку тривожних розладів.

Що можуть зробити батьки?

1. Обмежити екранний час: встановіть чіткі правила використання гаджетів і дотримуйтесь їх.
2. Якісний контент: вибирайте для дитини розвиваючі ігри та програми, відповідно її віку.
3. Спільна діяльність: проводьте більше часу разом, грайтеся, читайте та гуляйте на свіжому повітрі.
4. Приклад батьків: обмежте власне використання гаджетів у присутності дитини.
5. Зверніться до фахівця: якщо у вас є занепокоєння щодо емоційного розвитку дитини, зверніться за консультацією до дитячого психолога.

Отримані результати дослідження підкреслюють важливість збалансованого підходу до використання гаджетів у ранньому дитинстві. Важливо пам’ятати, що живе спілкування з батьками є незамінним для розвитку дитини.

Цього року батьки дошкільнят та школярів полегшено зітхнуть – однією морокою стало менше. Адже тепер спрощено процедуру медоглядів дітей для вступу до закладів освіти

Зазвичай для отримання формального папірця для садочка чи школи батьки обирали серед двох варіантів. Перший – ризикований і корумпований: платили за виготовлення довідки і навіть не показували дитину лікарям. Або другий – проходили всі кола черг, витрачали купу нервів і часу. При цьому не факт, що огляд дітей був якісний і ретельний.

Цього літа МОЗ зробило апгрейд: у законодавстві прибрали застарілі норми і зробили акцент на профілактиці. Зокрема тепер немає обов’язкового направлення дітей віком 14-17 років на флюорографію та дітей у віці 6, 11, 14, 15 років на огляд до спеціалістів (хірурга, ортопеда-травматолога, офтальмолога, стоматолога тощо).

Варто знати:

• Для дитячого садочка і школи подається уніфікована довідка № 086/о «Медична довідка (витяг із медичної картки амбулаторного хворого)».
• Довідка дійсна один рік. Тож її можна робити не тільки традиційно влітку, перед початком нового навчального року, але й оформити у зручний час протягом року.
• У довідці вказуються загальний стан здоров’я, рекомендації щодо фізичної активності та рівня фізичного навантаження, додаткові обстеження, лікування (за наявності показань), профілактичні щеплення, режим харчування тощо.

Щоб отримати медичну довідку для школи чи садочка треба:

1. Записатися на прийом до свого педіатра чи сімейного лікаря.
2. Прийти на прийом з дитиною і медичною картою. Лікар проведе обстеження, враховуючи базові вимоги – проаналізує анамнез, перевірить щеплення, ознаки хронічних станів, гострої хвороби, зафіксує масу тіла та зріст, протестує гостроту зору, слуху, поставу, плантографію (параметри стопи) тощо.
3. У разі виявлення відхилень лікар випише направлення до конкретного спеціаліста. В іншому випадку, якщо все гаразд –дасть довідку.
4. Пройти огляд у стоматолога.

Навіщо робили зміни? 

Україна поступово продовжує реформу системи охорони здоров’я. Така опція, як мінімізація папірців та зайвих оглядів, допомагає змістити акцент на якість та превентивність. Тобто не лікувати, коли вже є щось, а запобігти.  У країнах Європи та США діє аналогічна практика оформлення дітей до дитячого садочка і школи – медогляд в одного фахівця з обов’язковою медкарткою і щепленнями. Додаткові обстеження – за потребою. А розширені перевірки здоров’я проводяться у визначені вікові роки для виявлення потенційних факторів, що загрожують здоров’ю.

Фото freepik.com

Перший візит дитини до стоматолога має відбутися, коли почнуть з’являтися перші зуби. Відтоді візити до лікаря повинні стати регулярними, оскільки батьки часто помічають проблему занадто пізно, а лікувати варто навіть молочні зуби, не кажучи про проблеми правильного прикусу.

Як організувати візит до стоматолога так, щоб малюк не злякався лікаря ? Чи потрібно супроводжувати дитину на прийомі? Як підготувати дитину до візиту? Оскільки огляд у стоматолога все одно буде не з приємних процедур, до всіх цих питань потрібно підійти грунтовно.

Чи потрібно батькам бути присутнім на прийомі?

Для деяких мам відповідь на це питання однозначна і їх, напевно, здивує той факт, що не у всіх країнах прийнято супроводжувати дитину на огляді у лікаря. Якщо малюк емоційний і прив’язаний до батьків, без цього не обійтися. Але важливо розуміти, що ваша дитина – не перший пацієнт у лікаря.

Тому потрібно покинути приміщення, якщо лікар просить вас про це. Іноді присутність батьків заважає, особливо якщо вони починають соромити малюка або не дає лікарю встановити зв’язок, відповідаючи на питання замість дитини. Роль батька або мами на прийомі – пасивна, ведучим залишається лікар, який буде підказувати вам, що і коли говорити.

Що розповісти про біль?

Лікування зубів – це завжди неприємна процедура. Для дитини можуть бути дискомфортними навіть необхідність тримати відкритим рот або просто сильне натискання на ясна. Тому умовляти дитину і обіцяти, що «боляче не буде», означає брехати і викликати недовіру для наступного відвідування. Єдиний спосіб зробити процедури максимально безболісними – це відвідувати стоматолога регулярно (раз на півроку). Тоді у малюка відвідування не будуть асоціюватися з болем (стоматолог проводить огляд частіше, ніж лікує), та й ускладнень вдасться уникнути.

Невідкритий рот

Іноді дитину не можливо примусити відкрити рот ніякими способами або домовленостями. Щоб уникнути ще більших проблем, перенесіть візит, а вдома обов’язково проговоріть, чому дитина відмовилася від огляду (злякався лікаря, болю, втомився). Залежно від причини проведіть профілактичну роз’яснювальну роботу як перед першим візитом.

Поясніть дитині, що його почуття нормальні і в страху немає нічого поганого, але особливе задоволення – відчути себе героєм і подолати страх. Якщо ж ситуація термінова і домовитися з дитиною не вдалося навіть у другий візит, доведеться проводити лікування під загальним наркозом або звеселяючим газом. Важливо розуміти, що реакція на лікування залежить від віку: у малюка до 2 років вона може бути вкрай негативною, але це нормально, діти від 3 до 6 сприйнятливі до ситуації, після 7 років з дитиною треба намагатися домовлятися.

Турбота про здоров’я зубів починається змалечку. Регулярні візити до дитячого стоматолога допоможуть запобігти проблемам у майбутньому та сформують позитивне ставлення до догляду за ротовою порожниною. Дотримуючись цих семи правил, ви зробите відвідування стоматолога комфортним та корисним для вашої дитини.

1. Почніть рано

Перший візит до стоматолога рекомендується запланувати після появи першого зуба або до першого дня народження. Раннє знайомство з лікарем допоможе дитині звикнути до обстановки та процедур.

2. Оберіть дитячого стоматолога

Спеціаліст, який працює з дітьми, має відповідну підготовку та досвід. Він зможе знайти підхід до вашої дитини, зробити огляд та лікування максимально комфортними.

3. Підготуйте дитину

Розкажіть про майбутній візит у позитивному ключі. Поясніть, що лікар огляне зубки, порахує їх та, можливо, почистить спеціальними інструментами. Уникайте страшних історій та негативних висловлювань про стоматологів.

4. Виберіть зручний час

Запишіться на прийом у той час, коли дитина зазвичай бадьора та спокійна. Уникайте візитів під час денного сну або коли дитина голодна чи втомлена.

5. Будьте позитивним прикладом

Діти часто наслідують поведінку батьків. Якщо ви самі регулярно відвідуєте стоматолога та демонструєте позитивне ставлення до догляду за зубами, ваша дитина швидше за все також буде сприймати візити до лікаря як щось нормальне та необхідне.

6. Не обіцяйте винагород

Не варто обіцяти дитині подарунки або солодощі за те, що вона добре поводитиметься у стоматолога. Це може створити хибне уявлення про візит та викликати додатковий стрес. Замість цього, похваліть дитину за сміливість та співпрацю з лікарем.

7. Стежте за гігієною ротової порожнини

Регулярне чищення зубів, використання зубної нитки та обмеження солодкого допоможуть зберегти здоров’я зубів та ясен. Це також зробить візити до стоматолога менш стресовими та болісними.

Пам’ятайте: Регулярні візити до дитячого стоматолога – це запорука здоров’я зубів вашої дитини на довгі роки. Зробіть ці візити приємними та корисними, дотримуючись цих простих правил.

Фото: www.freepik.com

Багато малюків демонструють ознаки готовності до горщика у віці 1,5-2 роки. Деякі можуть бути не готові і до 3 років і це нормально та абсолютно індивідуально

Привчання до горщика – це важливий етап у розвитку вашого малюка. Він потребує терпіння, розуміння та позитивного підходу. Але не хвилюйтеся, ми зібрали для вас найкращі поради від експертів та досвідчених матусь.

Поради педіатрів

Американська асоціація педіатрії говорить про те, що діти не контролюють процес сечовиділення і дефекації до 1 року. До цього часу навіть не варто силувати малюка сідати на горщик та нервувати через мокрі штанці, сміливо користуйтесь підгузками. Багато малюків демонструють ознаки готовності до горщика у віці 1,5-2 роки. Деякі можуть бути не готові й до 3 років і це нормально та абсолютно індивідуально.

Контролювати сечовиділення вночі малюки починають приблизно через 1–2 роки після того,  як навчяться користуватися горщиком вдень. До 5 років  дитина може прокидатися “мокрою”.

Варто починати привчати дитину до горщика, якщо вона залишається  сухою вдень більше ніж на 2 години, може зняти сама штанці, виконує  прості  інструкції, просить зняти брудний підгузок.

• Заохочуйте дитину пити більше рідини, щоб частіше виникала потреба сходити на горщик.
• Будьте терплячими та послідовними у своїх діях.
• Якщо дитина пручається, зробіть перерву та спробуйте пізніше.

Думка психологів

Психологи радять зробити процес привчання до горщика ненав’язливим, цікавим та не нервовим. Не варто силувати малюка, сварити за брудні штанці. Не можна примушувати дитину довго та часто  сидіти на горщику, це може викликати лише зворотню реакцію.

Пограйтеся з дитиною «у туалет», висаджуючи на горщик іграшки. Можна купити ляльку, яка «вміє ходити до туалету», з якою залюбки будуть гратися як дівчатка, так і хлопчики. Намагайтеся, щоб дитина бачила, як на горщик ходять інші діти.

Малюки часто копіюють дії старших. Деякі малюки починають ходити одразу на унітаз, слідуючи прикладу дорослих. Хлопчиків до цього часто привчають татусі. У такому випадку вам потрібно підібрати зручну дитячу накладку на унітаз, добре, якщо є можливість встановити яскравий дитячий пісуар для хлопчика.

Важливо створити позитивну атмосферу та не квапити дитину. Негативний досвід може призвести до опору та страху перед горщиком.

Лайфхаки від досвідчених матусь

Сучасні матусі додають до горщика трохи харчового  барвника. Після того, як до нього потрапить рідина, вона матиме яскраве забарвлення, що неодмінно оцінить допитливий малюк. Також є спеціальні наклейки на дно горщика, які перетворюються на яскраві малюнки, коли « діло вже зроблене». Крім того,  можна зробити картонних рибок і запропонувати наповнити горщик, щоб вони спливли. Хлопчику можна намалювати  на дні горщика мішень, у яку він буде цілитись. Дитині варто купити красиві трусики, можливо, з героями з мультиків, аби вона не хотіла їх бруднити.

Якщо дитина плаче, кричить, викручується, коли ви намагаєтесь всадити її на горщик, просто припиніть це робити. Заховайте нічну вазу на три-чотири тижні, дайте дитині розслабитись. Це може означати, що ви почали занадто інтенсивне нав’язливе привчання. Через кілька тижнів повторіть спробу, але не тисніть на дитину. Частою причиною невдач у цьому процесі можуть бути закрепи малюка, з якими варто звернутися до лікаря. Поспостерігайте, чи  дитина стримується, затискає ніжки, червоніє. Нав’язливе привчання до горщика може лише підсилити цю проблему, яка часто буває психологічною.

Ще кілька порад:

• Літо – ідеальний час для привчання до горщика, оскільки дитина носить менше одягу, і її легше переодягнути.
• Не порівнюйте свою дитину з іншими, кожен розвивається у своєму темпі.
• Якщо у вас виникають труднощі, зверніться за консультацією до педіатра або психолога.

Пам’ятайте, терпіння та позитивний настрій – запорука успіху!

Каші є джерелом складних вуглеводів і забезпечують організм дитини такою потрібною для росту і розвитку енергією. Але не завжди малюки полюбляють ці страви й частенько воліють просто розмазати корисну страву по тарілці. Отже, які каші будуть більш корисними і зможуть зацікавлять дітей?

Рисова каша для дитини

Дієтологи не завжди радять вживати білий рис дорослим, оскільки він містить більше крохмалю і має вищий глікемічний індекс, ніж більшість інших каш. Але для дітей ці чинники не мають такого значення, оскільки малюкам потрібно багато енергії для розвитку. Лише незначна кількість дітей має проблеми із зайвою вагою, і якраз їм часто вживати рис не бажано.

Неодмінний плюс цієї каші – рис не містить глютену. Саме тому рисова каша на воді може стати одним із перших прикормів для малюків. Також це один із основних продуктів для дітей, у яких уже діагностована целіакія.

Насправді рис – один із найпопулярніших злаків у світі взагалі, а на Сході, зокрема, він є основою більшості страв. Люди вживають рис уже 10000 років, оскільки ця страва дарує тривалу ситість, поліпшує травлення та ідеально поєднується із багатьма продуктами. Так, дітям можна пропонувати рис як гарнір до будь-якого м’яса, риби або овочів. Крім того, з рису можна готувати корисні десерти.

Рис містить амінокислоти, вітаміни РР, групи В, калій, кальцій, магній, фосфор та інші мікроелементи. Дітям корисно їсти рис, оскільки страви з нього завдяки великий кількості клітковини допомагають налагодити травлення при діареї та підвищеній кислотності.

Гречана каша для дитини

Гречку можна назвати «антонімом» рису. Це продукт із низьким глікемічним індексом, тому фактично гречана каша є дієтичною стравою. Завдяки цій характеристиці її можна вживати дітям із діабетом або підвищеним рівнем цукру в крові. Загалом корисні елементи, що містяться у цій каші, необхідні для укріплення та еластичності судин.

Гречка є рекордсменом серед каш за вмістом заліза, тому її особливо корисно їсти дітям із залізодефіцитною анемією. Гречана каша містить і багато флавоноїдів, що забезпечує її антиоксидантні властивості. Крім того, ця страва забезпечує організм незамінними амінокислотами та біотином (В7), що потрібен дітям для росту та розвитку, зокрема забезпечення краси шкіри, нігтів і волосся.

Якщо у дитини з гречкою «не складається», варто пам’ятати, що ця каша теж може бути такою само універсальною, як і рисова. Так, гречку вживають не тільки як гарнір, з неї можна готувати котлети, робити плов, паелью або різото. Завдяки горіховому присмаку з гречки можна навіть приготувати хумус і мастити страву на хліб.

Вівсяна каша

Завдяки високому вмісту харчових волокон вівсянка – це найкраща каша для регулювання роботи шлунково-кишкового тракту та виведення токсинів. Крім того, у ній містяться майже всі вітаміни групи В, А, РР, йод, магній, залізо, калій, фосфор та багато інших мікроелементів.

Той, хто їсть вівсяну кашу, має гарні м’язи (у ній багато протеїну) та міцну нервову систему. Вживання вівсяної каші допомагає регулювати рівень цукру та холестерину.

Діти не завжди полюбляють звичайну варену вівсянку. І хоча гранола або мюслі є більш обробленим продуктом, якщо там немає надлишку цукру, дітям можна пропонувати такі страви. Також борошно, отримане з цієї крупи, в багатьох випадках може замінити звичайне пшеничне й стати основою для десертів і пирогів.

Кукурудзяна каша

Кукурудзяна каша відрізняється тим, що навіть після термічної обробки ця крупа зберігає свої властивості. Як і рис, страви з кукурудзи підходять для дітей із непереносимістю глютену.

У такій каші багато вітамінів, що забезпечують антиоксидантну дію та прискорюють обмін речовин. Глютамінова кислота, що міститься у кукурудзі, посилює активність мозку.

Але у кукурудзяної каші високий глікемічний індекс, тому вживати її краще не більше 2-3 разів на тиждень. При цьому кукурудзяна каша є також універсальним продуктом щодо можливостей приготування. Її можна готувати на воді, молоці або різних видах бульйону з додаванням м’яса та овочів.

Перлова каша

Перлову кашу діти можуть починати їсти після року. Завдяки своїм властивостям ця страва дасть енергію, активізує імунітет, зміцнить кістки та зуби. Крім цього, перловка корисна при значних розумових навантаженнях. За рахунок високого вмісту вітамінів групи В перлова каша допомагає побороти стрес.

Насамперед у перловці багато калію, кальцію і заліза, а також є мідь (допомагає виробляти енергію), цинк (для синтезу ферментів), йод (для щитовидної залози), бром (для ендокринної системи).

Якщо дитина ніколи не їла перловку, обов’язково варто зварити таку кашу. На відміну від вівсянки, перлова каша виходить розсипчастою, не «слизькою» і має приємний горіховий присмак.

Корисні властивості каш

Каші – це смачний та корисний спосіб забезпечити вашу дитину необхідними поживними речовинами. Експериментуйте з різними видами каш, додавайте фрукти, овочі та інші корисні інгредієнти, щоб зробити сніданок або вечерю вашої дитини цікавою та поживною.

Фото: www.freepik.com

Кожна мама добре знає, як важко, коли малюк хворіє, і як хочеться зробити все можливе і неможливе, щоб він скоріше одужав. Ще важче, коли приходить час дитині прийняти чергову таблетку/капсулу або закапати ніс/очі. На які тільки хитрощі не йдуть батьки, щоб нарешті дитина проковтнула таблетку, а не виплюнула її. Дуже часто лікування завдає батькам не менше клопоту, ніж хворобливий стан дитини,

Як допомогти улюбленому чаду приймати ліки і зберегти власні нерви розповідаємо у цій статті.

Трохи статистики: за даними зарубіжних авторів, до 40% батьків стикаються з такою ж проблемою. Отже не лише ви переймаєтесь зазначеною проблемою, всі батьки рано чи пізно через це проходять.

Чому це проблема?

Якщо дитина не вживає призначений препарат з необхідною регулярністю і в тій дозі, яку призначив лікар, або як зазначено в інструкції, вважайте, що лікування вона не отримує. Це означає, що замість одужання існує висока ймовірність виникнення ускладнень, перебіг захворювання може буде важким або перейде в хронічну форму.

Які препарати мають гіркий смак

Багато препаратів мають неприємний смак і тому викликають огиду не тільки в дітей, але й у багатьох дорослих. Це призводить до того, що дитина часто відмовляється приймати несмачні ліки, і жодні вмовляння на неї не діють. Заміна препарату з метою приховати смак теж не завжди успішна: діти, особливо маленькі, не можуть проковтнути тверду таблетку або велику капсулу.

Лідерами за неприємним смаком вважаються антибіотики. Препарати пеніцилінового ряду мають виражений запах і неприємний смак. Однак саме їх найчастіше призначають маленьким дітям, особливо тим, хто вперше зіткнувся з бактеріальною інфекцією. Часто призначувані дітям при алергії та вираженому запаленні антигістамінні та протинабрякові засоби теж гіркі на смак.

Ліки – це не цукерки, вони і не повинні бути смачними. Інакше наступного разу може виникнути ситуація, коли малюк сам потягнеться в домашню аптечку, що знаходиться в доступній для нього зоні, за смачною і яскравою «малиновою» пігулкою, й тоді отруєння не уникнути.

З чим можна і не можна змішувати препарати, щоб поліпшити їхній смак

Дуже часто батьки, щоб приховати неприємний смак, змішують ліки з їжею, додають в сік. Мами немовлят практикують змішування ліків з грудним молоком. Ще один поширений спосіб дати дитині ліки – напоїти з пляшечки. Цього робити не варто.

• По-перше, змішавши будь-який препарат з їжею або рідиною, ви повинні бути впевнені в тому, що дитина з’їла/випила все до останньої крихти, інакше частина препарату просто «загубиться», а це означає, що дитина отримає меншу дозу, ніж необхідно, з усіма можливими наслідками.
• По-друге, деякі лікарські засоби змінюють свою дію при одночасному прийомі з їжею або рідиною. Це стосується молока і молочних продуктів. Тому, перш ніж змішати або розчинити будь-які ліки, уважно прочитайте інструкцію до них, особливо розділ про взаємодії з прийомом їжі. Якщо вас щось непокоїть, не соромтеся ставити запитання лікарю або фармацевту.

Кращим і найбезпечнішим розчинником є вода. Якщо дитина не може проковтнути таблетку або капсулу, можна подрібнити або розчинити вміст капсули в чайній ложці. Але потрібно стежити за тим, щоб дитина випила весь розчин.

Як змусити дитину вжити ліки?

Найважливіший момент, про який необхідно пам’ятати: не можна примушувати дитину вживати ліки. Крім стресу, ви викличете у дитини блювання або задуху, і тоді вам доведеться терміново вирішувати ще одну проблему.

Важливо створити спокійну і доброзичливу обстановку, адже варто один раз обдурити або накричати на дитину, щоб вона прийняла ліки, і ви створите негативну установку на лікування. Наступного разу ви малюка не проведете, до того ж, якщо він вирішить, що ви знову обманом хочете його полікувати – як мінімум, істерика вам гарантована.

Тому спокійний, а головне, доброзичливий настрій батьків може допомогти дитині прийняти ненависну гірку пігулку більше, ніж крики і погрози.

Що ж робити?

Кращий спосіб змусити дитину прийняти ліки – це гра. Можливі варіанти: гра в лікарню / лікаря, де крім самого малюка лікуються всі іграшки. Дитина може спробувати «полікувати» ляльку або робота. Якщо цей спосіб не підходить, можна спробувати гру з вантажним літаком. Або вигадати свій варіант. Головне, щоб вам і дитині було комфортно. Так ви і ліки дасте малюкові, і зміцните довіру до себе.

Ще одним способом є невелике заохочення за вжиті ліки, наприклад, у вигляді наклейки з улюбленими мультиплікаційними персонажами. Тільки не варто зловживати цим методом, інакше без «нагороди» в майбутньому дитина відмовиться приймати препарат.

Пояснюйте дитині її мовою, навіщо потрібно вживати такі несмачні ліки. І обов’язково поцікавтеся, чи менше тепер болить головка, горло, чи стало йому легше. Покажіть, як лікуєтеся ви або хтось із членів сім’ї: вам теж доводиться йти на жертви і пити такі гіркі ліки. Але зате мама буде почувати себе краще. Маючи такий приклад, дитина з більшою ймовірністю буде приймати ліки «як мама».

Якщо необхідно закрапати ніс або очі, можна спробувати робити це, коли дитина спить. Щоб вона не захлинулася краплями, дитина повинна лежати на боці. Вибирайте положення так, щоб рідина не витікала з носа / очей, інакше ефекту не буде. Суворо дозуйте препарат – не виливайте відразу півфлакону з позначкою «за весь день».

Загалом, прийом дітьми ліків є важким завданням для батьків. Але не варто впадати у відчай. Важливо підібрати той метод, який найкраще підійде саме вашій дитині.

Висип – це поширений симптом, який може бути викликаний різними факторами, включаючи віруси, алергію, бактеріальні інфекції та інші захворювання.

Іноді може бути важко розрізнити, чи висип викликаний вірусом або алергією, адже вони можуть мати схожі симптоми.

Ось кілька ключових відмінностей, які допоможуть вам з’ясувати причину:

Вірусні висипання

• Зазвичай з’являються раптово, протягом 1-3 днів після зараження.
• Можуть супроводжуватися іншими симптомами, такими як лихоманка, нежить, кашель, біль у горлі або діарея.
• Зазвичай зникають протягом 7-10 днів без лікування.
• Найпоширеніші вірусні висипання: вітрянка, краснуха, кір, аденовірус, віруси Коксакі,
• віруси герпесу 1, 6 і 7 типів.

Відмінною рисою інфекційних (вірусних і бактеріальних) висипань є наявність типових проявів інтоксикаційного синдрому: підвищення температури тіла, поява катарального синдрому (кашель і чхання), збільшення лімфатичних вузлів, болі в животі, нудота, блювання, пронос.

Розібратися, яка причина появи висипу у дитини, може тільки лікар, і якщо вона вірусна – то призначити спеціальне лікування і порекомендувати прийом противірусних препаратів. Це дозволить імунній системі впоратися з вірусом, а дитині – швидше одужати.

Алергічні висипання

• Зазвичай з’являються поступово, протягом декількох днів або тижнів після контакту з алергеном.
• Можуть свербіти, лущитися або утворювати пухирі.
• Можуть супроводжуватися іншими симптомами, такими як чхання, сльозотеча, закладеність носа, свербіж очей або набряк.
• Зазвичай не зникають самостійно, а потребують лікування антигістамінними препаратами або іншими ліками. Тому обов’язково зверніться до алерголога, який призначить лікування.
• Найпоширеніші алергени, які викликають висипання: харчові продукти, пилок, шерсть тварин, ліки.

Поява висипу на шкірі дитини може бути тривожним симптомом, але важливо зберігати спокій і діяти обдумано. Ось кроки, які слід зробити:

1. Огляньте висип

Зверніть увагу на:

• Розташування: Де на тілі з’явився висип? Чи поширений він по всьому тілу, чи зосереджений на певних ділянках?
• Зовнішній вигляд: Який вигляд має висип? Це плями, пухирі, гнійнички чи щось інше?
• Колір: Чи змінився колір шкіри дитини в місцях висипу?
• Свербіж: Чи свербить висип?
• Інші симптоми: Чи є у дитини інші симптоми, такі як лихоманка, нежить, кашель, блювота або діарея?

2. Згадайте, чи не було у дитини контакту з чимось, що могло викликати алергічну реакцію

• Це могла бути нова їжа, ліки, побутовий хімікат, укус комахи або шерсть тварини.

3. Заспокойте дитину

• Висип може лякати дітей, тому важливо заспокоїти дитину і запевнити її, що ви допоможете їй.

4. Зверніться до лікаря

• Необхідно звернутися до лікаря, щоб отримати точний діагноз і план лікування
• Лікар огляне дитину, збере анамнез і, можливо, призначить аналізи
• Залежно від причини висипу, лікар може призначити ліки, такі як антигістамінні препарати, мазі або антибіотики.

Ще кілька важливих порад:

• Не мочіть і не тріть висип, адже це може погіршити стан.
• Одягайте дитину в бавовняний одяг, щоб не дратувати шкіру.
• Давайте дитині багато пити рідини.
• Записуйте інформацію про висип, включаючи дату появи, місце розташування, зовнішній вигляд та інші симптоми. Це допоможе лікарю поставити діагноз.

У яких випадках потрібно викликати швидку допомогу дитині? Як визначити, коли знадобиться невідкладна допомога? Чому на деякі виклики швидка не приїде?

 Коли дитині зле, батьки роблять все можливе і неможливе, аби швидше полегшити стан свого маленького хворого. І часто це завдання перекладають на медиків, хоча насправді відповідальність за здоров’я дитини несуть її найближчі люди. Уміння батьків грамотно діяти при невідкладних станах рятує здоров’я дітей.

Водночас позаштатна ситуація може ввести будь-яку маму в ступор або викликати паніку: висока температура, обструкція, судоми, сильна алергія тощо. У випадках коли немає загрози життю та здоров’ю дитини,  у маминих силах надати першу допомогу та стабілізувати ситуацію, а потім звертатися до медиків. Дізнатися, як діяти і закріпити практично навички можна на відповідних спеціалізованих курсах.

Коли викликати швидку допомогу?

 В Україні виклики медичної допомоги поділено на чотири категорії: критичні, екстрені, неекстрені та непрофільні. Причому серйозність ситуації визначає диспетчер зі слів людини, яка телефонує. Тому на «температура під сорок і сильний кашель» швидка не приїде. Але якщо те саме стосуватиметься немовляти, допомога буде. Чому?

Коли є пряма загроза життю та здоров’ю пацієнта (дитини) або це може статися внаслідок ненадання допомоги – бригада швидкої приїде. Їхнє завдання стабілізувати стан та у разі потреби доставити до лікарні у випадках:

• непритомність;
• розлади або відсутність дихання;
• судоми;
• раптовий головний біль із запамороченням та нудотою;
• різкий біль у животі;
• сильні кровотечі, зокрема, внутрішні, блювання кров’ю;
• тяжкі анафілактичні реакції;
• травми, переохолодження або тепловий удар, що загрожують життю;
• удушення;
• нещасні випадки.

Коли відсутня загроза життю і немає потреби госпіталізації, може приїхати бригада невідкладної допомоги (на невеликі опіки, харчове та інше отруєння, ознаки зневоднення, підозра на ковтання стороннього предмету, травми тощо). Якщо випадок підпадає під неекстрений чи непрофільний (отит, ГРВІ, набряк на нозі, висип на шкірі), диспетчер завжди консультує щодо подальших дій або може скерувати до профільного закладу. Адже батьки здатні впоратися самостійно, принаймні полегшити стан дитини. Як це зробити, читайте далі.

Висока температура

Небезпечна станом зневоднення. До 38,5 ⁰С з температурою борються таким способом: дають дитині рясне пиття, одяг має бути легким, не кутати в теплі ковдри, повітря у кімнаті, де перебуває хворий, має бути 19 ⁰С та зволожене (від 60–70%). Можна «охолодити» дитину злегка теплим душем або поставити компреси на воді (без додавання оцту чи спирту). З позначки 38,5 ⁰С дати жарознижувальний препарат на основі ібупрофену або парацетамолу. Важливим фактором є поведінка дитини: якщо дитина жвава, температура контролюється, то візит до лікаря у плановому порядку.

Опік

Сонячні або від рідини. Промити травмоване місце під струменем або охолодити, зануривши у воду. Можна прикласти спеціальні протиопікові серветки (продаються в аптеках). Потім накласти суху чисту пов’язку і дати знеболювальне на основі ібупрофену чи парацетамолу. Якщо з’явилися пухирці – не проколювати і не чіпати. Якщо опік глибокий або пошкоджено значну ділянку тіла – викликати швидку. Опіки не змащують оліями, сметаною, зволожуючими кремами і такими засобами, як «Пантенол», спиртовими розчинами (зеленка, перекис водню, йод).

Забій

Якщо це незначне падіння, удар, травмування м’яких тканин, то допомога складається із охолодження пошкодженого місця водою, холодним компресом або спеціальними серветками на гелевій основі. Лід, заморожені продукти прикладати не треба. Якщо є подряпини чи рана – промити водою з милом або хлоргексидином, обробити антисептиком (наприклад, повідон-йод). Дати знеболювальне. Якщо травмоване місце сильно набрякає і є підозра на перелом, за першої нагоди звернутися до травмпункту. Якщо це було травмування голови – уважно спостерігати за станом дитини. Млявість, сонливість, нудота, дезорієнтація, головний біль – показання, при яких викликається швидка допомога.

Обструкція

Не можна дітей стукати по спині, перегортати немовлят дороги дриґом і трусити, самостійно витягати сторонній предмет, давати «запити або заїсти». Якщо вдавилося немовля, то дії дорослого такі: дитину кладуть животом на передпліччя дорослого, щоб голова була нижче відносно тіла. Долонею тримають дитину за щелепу або підборіддя (не за шию). Іншою рукою робиться п’ять ковзаючих «ударів» між лопатками. Потім дитину перегортають на спину, ставлять пальці на середині грудини (не животі) і роблять таку ж кількість натискань. Роблять, поки предмет або їжа не покинуть горлову порожнину.

Якщо вдавилася дитина старшого віку, можна спробувати такий самий метод, але трохи змінений: дитина стоїть, нахиливши тулуб вперед. Дії дорослого аналогічні, як описано вище. Або краще скористатися прийомом Геймліха: обійняти ззаду дитину, покласти кулак на передню черевну стінку у місці трохи нижче сонячного сплетіння і кілька разів різко натиснути (на себе і вгору). Тиск на діафрагму спровокує тиск на легені, що допоможе виштовхнути застрягле тіло чи їжу з повітрям.

Якщо дитина не дихає – робити серцево-легеневу реанімацію та паралельно викликати «швидку».

Судоми

Зазвичай трапляються при високій температурі. Ритмічне посмикування головою або тілом виглядає для батьків жахливо. Зазвичай цей стан триває 2-3 хвилини. Дії дорослих: покласти дитину на рівну поверхню, обережно притримувати голову, підклавши щось м’яке, щоб уникнути ударів головою, прибрати навколо предмети, якими може травмуватися дитина під час нападу, за можливості покласти на бік, аби уникнути захлинання слиною чи блювотними масами. Після закінчення заспокоїти, не поспішати підводитися, викликати лікаря.

Не можна сильно тримати тіло, розкривати рота, засовувати ложку чи інші предмети задля «тримання язика» – це все призводить до травмування.

Непритомність

Раптова непритомність може мати багато причин, з’ясувати це потрібно потім обов’язково. А якщо вже так сталося, дитину кладуть на рівну поверхню, щоб ноги знаходилися трохи вище рівня голови (можна підкласти під них скручений одяг або подушку); розстібнути все, що стримує дихання (ґудзики, манжети, ремінці на шиї, грудях, животі), забезпечити доступ свіжого повітря, слідкувати за диханням до приїзду медичної допомоги.

Не треба самостійно приводити дитину до тями кіношними методами биття по щоках, трясти, кликати на ім’я, давати нюхати нашатирний спирт або інші речовини.

Перегрів

Зазвичай це тепловий або сонячний удар, але перегрів може статися і за інших умов. У таких випадках дитину рятують так само, як і при гарячці: освіжають та зволожують. Дитина має перебувати у прохолодному (або з комфортною температурою) місці, у спокої, можна поставити холодні компреси, дати жарознижувальний препарат, обов’язково забезпечити рясним питтям. Якщо стан не поліпшиться протягом кількох годин або з’являються інші симптоми – обов’язково звернутися по медичну допомогу.

Алергічна реакція

Будь-яка сильна алергічна реакція може проявитися як за кілька хвилин після контакту з подразником, так і протягом кількох годин. Часто у дітей зустрічається алергія на продукти, лікарські засоби, рослини, тварин, укуси комах, хімічні сполуки, переохолодження. Якщо відомо причина приступу – усунути її (промити слизові чи шкірні покрови, шлунок), покласти чи посадити дитину у спокійне місце, контролювати дихання, дати антигістамінний препарат. Якщо це мала дитина або є складнощі з ковтанням  – дається препарат у формі сиропу, крапель або спрею.

Якщо це анафілактичний шок, то алгоритм дій такий: швидке усунення алергену, виклик швидкої та введення адреналіну.

Носова кровотеча

 Виникає не лише через тонкі судини, а й внаслідок травм, потрапляння стороннього тіла, аденоїдів, нежитю, інфекційних хвороб тощо. Допомогти дитині можна таким способом: заспокоїти, посадити, трохи нахиливши голову вперед і прикласти до ніздрів вату чи серветки. Якщо у горлі відчувається кров – не ковтати, спльовувати. Не можна вкладати дитину на спину, закидувати голову назад або пхати в ніздрі вату і бинти. Якщо кровотеча не припиниться протягом десяти хвилин і з’являться інші тривожні симптоми (дитина погано реагує на зовнішні подразники, бліда, млява) – негайно звернутися по медичну допомогу.

Отже, якщо ситуація не критична, то батьки в змозі допомогти своїй дитині. Головне не розгубитися і чітко діяти. Все ж таки у багатьох зазначених вище випадках уміння правильно діяти до приїзду лікарської допомоги може врятувати здоров’я та життя малюкові. Тому варто володіти цими знаннями, і нехай вони ніколи не знадобляться.

Пів року тому Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила, що COVID-19 уже не є глобальною проблемою. Але чи означає це, що можна ігнорувати таку важливу складову цієї пандемії, як ізоляція? І що робити, коли на коронавірус захворіла дитина?

Коронавірус, що вижив

Так, COVID-19 уже не спричиняє мільйони смертей у всьому світі, проте лишається дуже небезпечним. Враховуючи відносно теплий початок і середину осені, перше значне похолодання одразу призвело до стрибка захворюваності на ГРВІ, а в деяких областях – перевищення епідемічного порогу. Зі  142 643 хворих на ГРВІ (за період з 6 по 12 листопада)  підтверджено 10 287 випадків COVID-19. Крім того, 54 людини старше 30 років померли. Тобто навіть на початку епідсезону можна спостерігати одразу високу летальність.

Із хворих на коронавірусну інфекцію 1198 – діти, з яких 337 потребували госпіталізації, 6 – у відділенні реанімації та інтенсивної терапії. Тобто COVID-19 усе-таки є нелегкою хворобою, а інколи потребує тривалого лікування, зокрема й у лікарні.

Що робити, коли дитина захворіла?

Отже, при перших симптомах ГРВІ слід звернути увагу на характерні ознаки COVID-19 у дитини:

• підвищення температури тіла;
• слабкість, ломота у тілі;
• втрата смаку або нюху;
• поява сухого кашлю, задишки.

Якщо є підозра на COVID-19, потрібно звернутися до  педіатра, щоб зробити швидкий тест на визначення антигену SARS-CoV-2 (застосовують на ранніх стадіях захворювання) або ПЛР-тест (найбільш об’єктивний результат у 7-14 день після інфікування).

Чи потрібно ізолювати дитину?

Так, згідно з рекомендаціями МОЗ, необхідно обмежити контакти дитини на п’ять днів від дати появи симптомів або від позитивного результату тестування. Враховуючи надзвичайну заразність коронавірусу, хвора дитина не має контактувати з іншими дітьми та дорослими (тобто не повинна покидати житло). Також слід максимально обмежити її спілкування з членами родини, які проживають із нею в одному приміщенні.

Рекомендації для батьків

Батьки мають пам’ятати, що їм варто потурбуватись і про власний захист, адже їх обов’язок – лишитись здоровими і допомогти дитині. Для цього слід дотримуватись таких рекомендацій:

• доглядаючи за дитиною, одягати медичну маску
• організувати дитині дозвілля та прийом їжі в окремій кімнаті
• щодня здійснювати вологе прибирання і провітрювання у приміщеннях
• ретельно мити окремий посуд та інші особисті речі дитини
• не користуватись рушником, гаджетами та іншими особистими речами дитини
• мити руки з милом щоразу після контакту з дитиною або її речами
•  за появи перших ознак хвороби члени родини також мають звернутися за діагностикою COVID-19.

Коронавірус у більшості дітей наразі лікується вдома, але якщо лікарі констатують хворобу середньої тяжкості, то можуть запропонувати госпіталізацію. Тому надзвичайно важливо уникнути ускладнень і тяжкої форми коронавірусної хвороби. Адже на початку листопада уже сотні дітей потрапили у стаціонар із симптомами COVID-19.

За перших симптомів COVID-19, а також інших ГРВІ та грипу лікар може призначити противірусні препарати широкого спектру дії, що можуть пригнічувати реплікацію ДНК і РНК вірусів та активність 3CL-протеази коронавірусу SARS-CoV2. Таку здатність мають противірусні препарати на основі флавоноїдів. Для дітей це сироп Флавовір. Доведено, що механізм прямої противірусної дії полягає в інгібуванні синтезу вірусоспецифічних ферментів. Препарат захищає слизові оболонки верхніх дихальних шляхів, нормалізуючи показники місцевого імунітету. Він ефективний при грипі та ГРВІ, бо безпосередньо діє на віруси, блокуючи можливість їх розмноження.

Такі ліки є безпечними та нетоксичними, тому їх можна приймати навіть маленьким дітям від народження. Отже, враховуючи велику кількість можливих патогенів респіраторних захворювань, необхідно застосовувати препарати, що підходять для дітей від народження і для тривалого застосування.

Коли у дитини підвищується температура, це завжди викликає тривогу у батьків. Однак не кожен випадок високої температури є небезпечним, і не завжди вона потребує негайного зниження. 

У дітей часто підвищується температура тіла. Це можливо при багатьох захворюваннях. Деякі батьки вважають, що збивати високу температуру не можна, бо так організм ефективніше бореться з інфекцією. Інші вважають, що підвищена температура загрожує здоров’ю. В результаті одні не намагаються зменшити жар, навіть коли висока температура у дитини стає небезпечною. Інші при незначному підвищенні – дають дитині ліки.

Давайте розберемо основні моменти, які важливо знати, щоб правильно допомогти дитині.

Чому у дитини підвищується температура?

Температура – це природна реакція організму на інфекцію. Вона допомагає імунній системі активізуватися, створюючи несприятливі умови для вірусів та бактерій. Найчастіше її причиною є вірусні інфекції (грип, ГРВІ, COVID-19) або бактеріальні хвороби (ангіна, отит).

Які  температурні значення вважати за норму?

Не всі знають, що у немовляти температура непостійна. Причому вона зазвичай вища, ніж у дітей старшого віку. У межах норми у дитини до року вважають температуру до 37,4 °C. Це значення для вимірювань у пахвовій області або пахової складці.

• Нормальна температура тіла дитини варіюється від 36,5°C до 37,5°C.
• Підвищення температури (субфебрильна) – 37,5–38,0°C.
• Висока температура (фебрильна) – понад 38°C.

У новонароджених дітей і немовлят до 3 місяців температура вище 38°C є приводом для негайного звернення до лікаря.

Висока температура у дитини – це скільки?

Зниження температури у дитини залежить не лише від показників термометра, а й від її загального самопочуття. У деяких випадках жарознижувальні засоби необхідні для запобігання ускладненням чи покращення комфорту дитини.

Існує така градація:

• Субфебрильна температура – до 38 °C. Вважається легкою лихоманкою. Її збивати не рекомендується.
• Фебрильна температура або помірна лихоманка – 38-39 °C. Такі значення свідчать про боротьбу організму дитини з інфекцією.
• Піретична температура  або високий жар– 39-41 °C.
• Гіперпіретична температура – понад 41 °C. У цьому випадку слід негайно дзвонити в швидку.

Як підвищена температура допомагає організму боротися з інфекцією?

Підвищення температури – це природна захисна реакція організму на інфекцію. Коли організм виявляє віруси, бактерії чи інші патогени, імунна система запускає вироблення хімічних речовин, зокрема інтерлейкінів. Вони діють на центр терморегуляції у мозку (гіпоталамус), змушуючи підвищити температуру тіла.

Багато мікроорганізмів не можуть розмножуватися при вищій температурі, оскільки їхній оптимум існування – це нормальна температура людського тіла (36,6°C). При підвищеній температурі організм виробляє більше білих кров’яних тілець (лейкоцитів), які борються з інфекцією, а також підвищує ефективність їхньої роботи.

Інтерферони – це білки, які організм виробляє для боротьби з вірусами. Вони допомагають сусіднім клітинам захищатися від вірусного зараження і сповільнюють поширення інфекції. При підвищеній температурі кровообіг прискорюється, що дозволяє швидше доставляти імунні клітини до місця інфекції та виводити токсини.

Вірусні інфекції, такі як грип чи інші респіраторні захворювання, часто є причиною підвищення температури. У деяких випадках лікар може рекомендувати противірусні препарати, особливо якщо йдеться про групи ризику – дітей із хронічними захворюваннями або ослабленим імунітетом. Для дітей це може бути сироп Флавовір, на основі діючої речовини протефлазід. Це препарат на рослинні основі широкого спектру дії та прямого впливу на віруси грипу та ГРВІ (у тому числі і SARS-CoV-2).

Варто пам’ятати, що противірусні препарати ефективні на ранніх стадіях хвороби і лише за призначенням лікаря. Противірусні засоби, що містять флавоноїди, можуть сприяти підтримці імунітету.

Коли знижувати температуру?

Збивати температуру слід у таких випадках:

1. Вона перевищує 38,5°C.
2. У дитини виникають судоми, виражене нездужання чи біль.
3. Є хронічні захворювання серця, легень, нервової системи.

Якщо температура нижча за 38,5°C, але дитина почувається дуже погано, можна проконсультуватися з лікарем і розглянути можливість зниження.

Як знизити температуру у дитини і чи треба це робити?

Рекомендується стежити за станом дитини, щоб визначити, чи потрібно застосовувати жарознижувальні препарати. Якщо дитина активна, добре їсть, п’є і не відчуває великого дискомфорту, ймовірно, не потрібно придушувати діяльність природного захисного механізму. Але якщо малюк млявий, і йому некомфортно, жарознижувальні засоби за рекомендацією лікаря допоможуть покращити самопочуття дитини.

Як правильно знижувати температуру?

1. Жарознижувальні засоби. Використовуйте парацетамол або ібупрофен у віковій дозі. Уникайте аспірину через ризик синдрому Рея.
2. Достатнє пиття. Підвищена температура збільшує ризик зневоднення, тому дитині потрібно пропонувати воду, несолодкий чай або компот.
3. Комфортна температура в кімнаті. Оптимальна температура – 18-20°C, свіже повітря сприяє теплообміну.
4. Охолоджувальні компреси. Протирайте дитину водою кімнатної температури. Спирт або оцет категорично не рекомендуються.

Дітям не можна давати аспірин (ацетилсаліцилову кислоту) при високій температурі чи будь-яких вірусних інфекціях. Це пов’язано з ризиком розвитку серйозного ускладнення – синдрому Рея. Це рідкісний, але небезпечний стан, який уражає печінку і мозок, може виникати у дітей віком до 18 років, особливо якщо аспірин вживається під час вірусної інфекції (наприклад, грипу або вітряної віспи).

Чим небезпечна висока температура у дитини?

Підвищення температури тіла – це природна реакція організму на інфекцію, але коли температура стає занадто високою, це може створювати серйозні ризики для здоров’я дитини.

Можливі негативні наслідки високої температури:

1. Судоми, спричинені гарячкою. Висока температура (часто понад 38,5–39°C) може викликати фебрильні судоми у дітей, особливо у віці від 6 місяців до 5 років. Судоми супроводжуються мимовільними скороченнями м’язів, і хоча вони зазвичай не спричиняють довготривалих ускладнень, це дуже лякає батьків і потребує медичної консультації.
2. Дегідратація. Висока температура змушує організм втрачати більше рідини через піт і прискорене дихання. Це може призвести до зневоднення, особливо якщо дитина відмовляється пити. Ознаки зневоднення включають сухість шкіри, рота, зменшення кількості сечі та загальну слабкість.
3. Порушення роботи органів. Температура понад 40°C може спричинити надмірне навантаження на серце, легені та мозок. У рідкісних випадках це може призводити до серйозних ускладнень, таких як ураження головного мозку.
4. Підвищений ризик у дітей із хронічними захворюваннями. У дітей із серцевими, легеневими, неврологічними або іншими хронічними хворобами висока температура може погіршити перебіг основного захворювання.

Цей стан загрожує такими ускладненнями: поява фебрильних судом, підвищується навантаження на серце. Якщо є порушення ритму чи вади серця, це небезпечно. Гіпертермія негативно впливає на роботу мозку, печінки, шлунка, нирок та інших органів.

При температурі 40 °C і вище потрібно негайно викликати швидку.

Поради для батьків

Батькам слід пам’ятати, що висока температура – це симптом, а чи не хвороба. Необхідно боротися не з підвищеною температурою, а з причиною, що її викликала. Спостерігайте за дитиною, а не лише за показниками термометра. Якщо дитина активна та п’є достатньо, це добрий знак. Не займайтеся самолікуванням. Противірусну та іншу терапію повинен призначати лише лікар.

Міфи про температуру у дітей

1. Температура вище 38°C небезпечна. Насправді небезпечними є лише температури понад 40°C або супутні симптоми, як-от судоми чи порушення свідомості.
2. Завжди треба знижувати температуру. Підвищена температура допомагає організму боротися з інфекцією. Її зниження рекомендоване лише у випадках сильного дискомфорту чи перевищення 38,5°C.
3. Застосування антибіотиків допоможе. Антибіотики діють лише на бактерії і неефективні при вірусних інфекціях. Їх використання можливе лише за призначенням лікаря.

Висока температура – це виклик для батьків, але водночас і важливий сигнал від організму дитини. Спокій, увага до симптомів і своєчасне звернення до лікаря допоможуть вам упоратися із ситуацією та підтримати здоров’я вашої малечі.

Загроза грипу з’являється щороку з настанням перших холодів. У сезон завжди хворіє багато українців, однак епідемію оголошують тоді, коли захворюваність сягає певного порогу – на 100 тис. осіб хворіє не менше 650 людей.

Проте і без епідемії ризик підхопити грип високий. Особливо це стосується дітей – вони вважаються однією з вразливих категорій (особливо малюки до двох років) і в сухих статистичних даних МОЗу становлять половину хворих. Варто нагадати декілька важливих моментів про грип:

• хворобу викликає вірус, отже, забуваємо про антибіотики (ними лікують тільки хвороби, викликані бактеріями – коли до грипу приєднається бактеріальна інфекція, тоді лікар і призначає антибіотики);
• симптоми грипу з’являються раптово: у дитини різко підвищується температура (від 38⁰ С і вище), вона млява, примхлива і слабка, може скаржитися на головний біль або біль у м’язах, сильний кашель, втрачає апетит;
• діагностувати грип має лікар. Інколи може допомогти експрес-тест. Хвору дитину обов’язково має оглянути лікар;
• грип не лікується народними/бабусиними методами. Це означає – ніяких гірчичників, годування часником, медом з ріпою або цибулею, інгаляцій над картоплею та самопризначених препаратів.

Як захистити дитину від грипу

Є дії: добре відомі та прості:

1.  На початку епідсезону зробити профілактичне щеплення від грипу. Вакцинація дозволена для дітей з шестимісячного віку. У разі інфікування хвороба матиме легкий перебіг або омине взагалі.

2. По можливості без потреби уникати відвідування громадських місць – мінімізувати пересування громадським транспортом у години пік, відвідування кафе, дитячих ігрових кімнат, не брати із собою дитину до пошти, магазинів, поліклінік, словом, до закритих приміщень із купою людей. Як відомо, вірус легко передається повітряно-крапельним шляхом. Це означає, що достатньо одному хворому чхнути, кашлянути або порозмовляти, щоб віруси потрапили в повітря і потім на слизові оболонки людей навкруги. До речі, саме з цією метою в школах та дитсадках вводять карантини – обмеження тісного контакту дітей не дає грипу розгулятися.

3. На власному прикладі навчити гігієни: мити руки, не торкатися руками обличчя, чхати у згин ліктя, користуватися засобами дезінфекції та дотримуватися дистанції. Дитині будь-якого віку легше щось запам’ятати, коли вона це бачить і повторює за батьками, аніж коли вони їй постійно про це говорять. Тож робіть це разом: мийте руки після повернення додому, придбайте дитячий засіб для дезінфекції і обробляйте ним разом руки, стоячи у черзі в магазині не підходьте близько до інших покупців тощо.

4. Закладати міцний імунітет. Він формується саме у дитинстві, тому діти такі вразливі до хвороб, зокрема, грипу. Щоденні прогулянки на свіжому повітрі, фізична активність, повноцінний раціон, здоровий сон та загартованість закладають фундамент для зростання здорового організму.

5. Створювати здорову атмосферу вдома. Більшість свого часу дитина проводить вдома, тому в сезон грипу треба особливо подбати про стан домашнього середовища. Повітря в квартирі або будинку не повинно бути сухим, теплим і нерухомим. Тож щоденне провітрювання, зволоження або вологе прибирання, періодичне протирання антисептиком гаджетів, іграшок та предметів, якими часто користується дитина, значно знижують ризик інфікування.

Якщо дитини захворіла і є підозра на грип, то дії батьків такі:

• викликати або записати на огляд до сімейного лікаря/педіатра;
• облаштувати постільний режим в прохолодній (t 19-20⁰ С), в  добре провітреній кімнаті з вологістю не менше 50%;
• давати рясне тепле пиття. Нехай дитина п’є, що забажає, головне часто і багато. Їжа за бажанням;
• температуру збивати, якщо вона сягне 38,5⁰ С жарознижувальними препаратами;
• для зниження вірусного навантаження лікар може порадити дитячий противірусний сироп, який пригнічує розмноження вірусів, допомагає запобігти інтоксикації та виникненню ускладнень, сприяє полегшенню перебігу хвороби;
• закладений носик промивати сольовим розчином.