П’ять критичних періодів розвитку імунітету у дітей

Зростання дитини супроводжується формуванням її імунної системи, яке відбувається відповідно до закладеної природою програми.

Вона не завжди послідовно простежується, а скоріше навіть навпаки, іноді батькам здається, що імунна система зовсім не справляється з покладеною на неї захисною місією: дитина раптово починає частіше застуджуватися, захворювання у неї перебігає довше і важче, іноді приєднуються бактеріальні ускладнення. Крім того, можуть з’являтися нові захворювання, яких не було раніше, наприклад, алергічні.

Батькам важливо знати про критичні етапи в розвитку захисної системи організму. Які особливості цих періодів, чому це нормальний стан і що робити, коли вони стаються, – розглянемо в статті.

Що таке критичні періоди в розвитку імунітету?

Це такі вікові особливості розвитку захисних сил організму дитини, коли у відповідь на антигенний (тобто чужорідний) вплив імунна система може сформувати неадекватну відповідь, яка не дозволяє впоратися з причиною захворювання, тому дитина хворіє частіше й по-іншому. Всього таких періодів п’ять.

Які це періоди?

Перший період починається з моменту народження дитини і триває 28 днів її життя. Це дуже відповідальний етап, оскільки відбувається переналаштування її основних систем – дихальної, травної – до нових умов життя. Це стосується й  імунної системи, яка в момент пологів стикається з масивною атакою чужорідних їй агентів. Існує думка, що природою закладено пригнічений стан імунітету новонародженого, щоб він не видав надмірну реакцію на патогени, і тим самим не поставив під загрозу життя малюка, а обов’язки щодо захисту делеговані материнським антитілам, які дитина отримала у внутрішньоутробному періоді. Однак такий імунітет багато в чому є пасивним і не може забезпечити повноцінний захист від усіх інфекційних агентів, з якими після народження може зустрітися малюк. Наприклад, якщо мама не хворіла якимось захворюванням, то антитіл у неї немає і відповідно передати їх дитині вона не може, а значить малюк залишається беззахисним перед цим збудником. Перш за все це стосується вірусів ГРВІ, яких дуже багато (близько 200) і вони схильні до частих змін, тому материнський захист може не спрацювати. Крім того, до високої сприйнятливості до вірусних інфекцій призводить майже відсутність в респіраторному тракті новонародженого лімфоїдних елементів, а в мигдаликах вони займають невелику площу. Так званий перший перехрест лейкоцитарної формули, який відбувається на 4-5 день, коли в рядах лейкоцитів – головних захисників – відбувається перерозподіл кількості клітин, призводить до збільшення числа лімфоцитів (борців з вірусами), які поки незрілі, та зниження кількості нейтрофілів (борців з бактеріями). Тому застуда в цей період може перебігати важко, а на її тлі можуть виникати бактеріальні (гнійні) ускладнення, які схильні до швидкого поширення (генералізації).

Другий період настає практично слідом за першим – в 3–6-місячному віці. Він пов’язаний з руйнуванням материнських антитіл, які до цього були одними з головних захисників малюка. При цьому власний імунітет продовжує бути пригніченим. Чутливість дитини до вірусних агентів, особливо до вірусів парагрипу, респіраторно-синцитіального вірусу і аденовірусу, посилюється внаслідок недостатньої сформованості місцевих захисних бар’єрів.

Читайте також: Вірусний тонзилофарингіт у дітей: особливості захворювання та лікування

Третій критичний період пов’язаний з розширенням соціальної активності дитини, коли вона починає відвідувати дитячий садок, тобто в 2-3 роки. У цей період імунна система вдруге піддається масивній антигенній атаці, внаслідок чого можливі лімфаденопатії, збільшення мигдаликів, що вважається нормальною реакцією на вірусну інфекцію. Місцевий імунітет дихальних шляхів поки що остаточно не сформований, що сприяє частим повторним ГРВІ. Вважається нормальним, якщо протягом першого року відвідування дитячого закладу дитина переносить 6–10 захворювань на ГРВІ, частота яких в наступні роки поступово знижується.

Четвертий період припадає на вік 4–6 років. Його розвиток лікарі пов’язують з другим лейкоцитарним перехрестом, коли рівень лімфоцитів знижується, а нейтрофілів навпаки збільшується і лейкоцитарна формула стає такою, як у дорослих. У цей період місцевий імунітет респіраторного тракту закінчує своє формування, і тоді є висока ймовірність розвитку у дитини хронічних, алергічних і аутоімунних захворювань.

Важливо відзначити, що якщо дитина не відвідувала дитячий садок, а в 6-річному віці пішла до школи, то третій період зсувається в часі та накладається на кінець четвертого. Такі домашні діти починають часто хворіти в початковій школі.

П’ятий період трапляється під час статевого дозрівання, або перехідного періоду. Його пов’язують з гормональною перебудовою, яка відбувається в організмі підлітка, а також з впливом пробуджених статевих гормонів, які пригнічують окремі ланки імунітету. У цей період відбувається зменшення обсягу лімфоїдної тканини, остаточно закріплюється тип імунного реагування (сильний, нормальний або слабкий).

Як бачимо, практично все дошкільне дитинство пов’язане з низкою критичних періодів, які змінюють один одного. Вони відображають нормальний розвиток захисних сил дитячого організму, який незмінно супроводжується частими контактами з вірусними агентами. Але це не означає, що батьки можуть розслабитися і чекати, поки дитина їх «переросте». Як вже було сказано, через неадекватність імунної відповіді в ці періоди існує висока ймовірність розвитку інших захворювань: хронічних, алергічних, аутоімунних. Крім того, можуть проявити себе й імунодефіцитні стани, які нерідко маскуються під часті тяжкі та ускладнені ГРВІ.

Читайте також:Хронічний нежить у дитини: чому виникає і як впоратися?

Тому критичний період у розвитку імунної системи – це відповідальний період в її становленні, коли найменше відхилення в її роботі може призвести до незворотних наслідків. Батькам необхідно знати про це, і в при досягненні дитиною такого критичного віку бути особливо уважними до її здоров’я, не пропускаючи відхилень в її самопочутті й тим паче не пускаючи на самоплив виниклі захворювання.

Оскільки в ці періоди дитина виявляється найбільш сприйнятливою саме до вірусних інфекцій, питання їх лікування стає вкрай актуальним. А значить, при появі перших симптомів ГРВІ батькам потрібно звернутися до лікаря, який оцінить стан дитини і призначить спрямоване на усунення причини, тобто етіотропне, лікування. Для цього лікар може призначити сироп Флавовір – прямий противірусний препарат, який блокує розмноження вірусів ГРВІ всередині клітин, тим самим знижуючи утворення вірусних копій і зменшуючи вірусне навантаження на дитячий організм. В умовах нерозвиненості місцевого імунітету дихальних шляхів і нездатності сформувати адекватну імунну відповідь проти вірусів таке зниження чисельності вірусної армії стане істотною підмогою в позбавленні дитячого організму від вірусу ГРВІ та посприяє якнайшвидшому одужанню. Флавовір дозволений дітям з народження.

Таким чином, батькам потрібно знати, що часті застуди у дитини можуть бути пов’язані як з особливостями становлення імунної системи, так і з проявами більш важких захворювань. Щоб бути впевненими, що з дитиною все гаразд, потрібно звертатися до фахівця, а не займатися самолікуванням.

Ольга Задорожна, педіатр

 

Залишити відповідь