Епідемічний сезон вже близиться до свого завершення, але весняні ГРВІ традиційно переслідуватимуть нас, у будь-яку пору року. Як правильно лікувати вірусні інфекції, чи треба стимулювати імунітет та чому одні люди хворіють частіше за інших – ці та інші питання обговорили з провідною українською лікаркою-імунологом, доктором медичних наук, професоркою Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького Валентиною ЧОП’ЯК, пише MedOboz.
“Це рознос імунної системи”
– Зазвичай при грипі та ГРВІ часто призначають імуномодулятори або імуностимулятори. Чим вони відрізняються і чи дійсно допомагають подолати вірус?
– Взагалі я не підтримую термін “імуностимулятор”, тому що в цивілізованому світі такого поняття немає. Є термін “імуномодулятор”. У визначення “імуностимулятор” є радянський шлейф, тому що саме в СРСР була така тенденція до активної стимуляції імунної системи у всіх пацієнтів, особливо на тлі інфекційних захворювань. Знаєте, мене дуже коробило, коли я чула в рекламі: “Давайте будемо давати імуностимулятори” – і тут же звучить ціла група імуностимуляторів рф, різноманітні кагоцели, арбідоли тощо.
– Це препарати російського походження?
– Так. Зараз, на щастя, їх в Україні вже нема, однак у будь-якому разі у період гострого інфекційного процесу, особливо вірусного процесу, імуностимулятори давати не можна, бо вони викликають рефрактерність імунної системи. Це препарати АТС групи L03 (імуностимулятори).
– Що таке рефрактерність?
– Фактично це засліплення імунної системи, її тимчасовий “параліч”. Простіше кажучи, імуностимулятори перестимульовують імунну систему, починають стимулювати надактивно виділятися прозапальні цитокіни, і ми можемо ввести пацієнта в так званий цитокіновий шторм – на кшталт того, що часто спостерігався при ковіді. Прозапальних цитокінів багато, вони агресивні, і вони викликають автозапальні процеси в самому організмі. Тобто вже не вірус викликає запалення, а імунна система сама провокує автозапалення.
На симптоматичному рівні це можуть бути болі в суглобах, болі в м’язах, головні болі, іноді – неконтрольована температурна реакція. Це вже рознос імунної системи, а в кінцевому результаті може розвинутися септичний стан, і ми можемо втратити людину. Тому я категорично проти застосування при лікуванні ГРВІ препаратів з імуностимулюючою дією , особливо тих, у яких не вивчено їх здатність впливати на рефрактерність імунної системи.
Що ж до імуномодуляторів, то у них інша дія. Вони регулюють роботу імунної системи в залежності від тих процесів, які відбуваються при тому чи іншому захворюванні. Вони можуть зменшувати активність імунної відповіді, вони можуть впливати на певні механізмі, які посилюють імунну регуляцію. Якщо дивитися більш глибинно, то це препарати, які регулюють розгальмовану імунну відповідь.
– І як це допомагає під час ГРВІ?
– При ГРВІ наше головне завдання – зменшити вірусне навантаження. У цьому і є суть лікування: ми повинні створити імунній системі такі умови, щоб вона свою пряму функцію – зменшувала розмноження вірусу в організмі. Але дивіться: вся людська популяція поділяється на дві групи – так званих імунонекомпроментованих (нормальна відповідь), або ж імунокомпрометованих (слабка відповідь). Щодо частки людей зі слабкою відповіддю в загальній популяції в різних країнах дають різні цифри: десь говорять про 8 %, десь про 10 % або 22 %.
Читайте також: Що таке флавоноїди і як вони впливають на віруси?
В Україні ми говоримо орієнтовно про 20 % – тобто кожна п’ята людина у нас ненормально реагує на інфекції. І ось коли ми знаємо, що в нас є імунокомпрометований пацієнт, у якого, наприклад, дефект фагоцитозу, дуже слабка захоплююча здатність або знижений синтез альфа-інтерферону, то ми маємо дуже обережно ставитися до вибору препарата.
У першу чергу такі пацієнти як раз потребують застосування імуномодуляторів – і іноді навіть не так, як пишеться в інструкціях, тобто два тижні, а місяць або навіть три місяці. Це потрібно для того, щоб ми добилися регуляторного ефекту, зменшуючи реплікацію вірусу і покращуючи функцію NK-клітин, посилюючи синтез альфа-інтерферону.
Читайте також: Грип, коронавірус і РСВ: чим небезпечна тридемія?
Іншими словами, імунокомпрометованих пацієнтів у будь-якому разі треба вести більш прискіпливо. На жаль, на рівні сімейної медицини таким людям важко, бо вони потребують консультації лікаря-імунолога, який більш глибше розбереться в роботі їхньої імунної системи і не нашкодить, даючи їм ті препарати, які можуть ще гірше розгальмовувати імунну систему.
Взагалі завданням нашої сімейної медицини на профілактичному рівні має бути визначити – чи є пацієнт імунокомпрометованим чи імунонекомпрометованим. Звісно, хотілося б, щоб сімейні лікарі більше знали про імунну систему, але імунологію їм читають дуже мало. Тому якщо пацієнт імунокомпроментований, має бути консультація імунолога, який скаже, як вести такого пацієнта, і тоді вже сімейний лікар працюватиме по протоколу, розписаному імунологом.
“Важливий фактор – це спадковість”
– Ви кажете про 20 % імунокомпрометованих людей в Україні. Чому їх так багато?
– Є чисто генетичний фактор, пов’язаний, до речі, з генами активності імунної відповіді. До речі нам передали неандертальці дуже слабкі гені проти вірусного захисту і саме ці гени під час пандемії дали нам високу смертність від ковіду в молодих, ніби здорових, людей.
Імунна система, загалом, побудована так, що вона має сім рівнів перекриття, якщо є якийсь дефекту противірусному захисті. Тому якщо ми організовуємо собі нормальний спосіб життя: добре спимо, не переїдаємо, п’ємо багато якісної води, уникаємо надмірної інсоляції, надмірних фізичних та психоемоційних навантажень, то імунна система готова приспати ті патологічні гени. Ми просто маємо навчити таких пацієнтів жити з такими генами, не перенавантажуючи імунну систему. У разі вірусних захворювань просто знижувати вірусне навантаження, не впливаючи на імунну систему зовні.
– Однак зазвичай сімейні лікарі нічого не кажуть про імунокомпрометованість і не відправляють людину до імунолога. Як я можу визначити, чи належу я до імунокомпрометованої групи?
– По-перше, треба пильнувати свою імунну систему. Важливий фактор – це спадковість: розпитайте своїх батьків, бабусь та дідусів, чи не було у вас в родині автоімунних, алергічних та онкологічних захворювань, особливо у молодому віці. Також дуже важливе значення має, чи є у вас болі у суглобах або м’язах, тривалий підйом температури, чи не було у вас в дитинстві проявів остеомієліту.
На що ще потрібно звернути увагу: ви хворієте на пневмонії більше двох разів на рік, чи є у вас часті загострення хронічних отитів або гайморитів. А загалом як часто ви часто хворієте на гострі інфекційні захворювання – понад 8 разів на рік для дорослих або понад 12 разів для дітей? Окреме питання – піодермії або герпес: якщо у вас більше 6 проявів герпесу на рік – лабіального, генітального то це чіткий прояв імунодефіциту.
– Тобто, якщо людина знаходить у себе щось з вищеперерахованого, їй треба йти до імунолога?
– Так, їй потрібно звернутися до імунолога, який її обстежить і скаже, наприклад: “Вам треба боятися інфекцій, бо ви погано їх розпізнаєте. І тому коли є епідемія, ви повинні обов’язково приймати противірусний препарат, і не два тижні, а місяць або навіть три місяці”.
Читайте також: Flu-like синдром або ентеровірусна лихоманка у дітей
У таких випадках пацієнт приймає препарат, і ми слідкуємо за кількістю копій вірусу. Може бути навіть, коли на тлі SARS-CoV2 у людини працює ще й віруси Епштейн-Барра або герпес шостого чи сьомого типів. Це імунотропні віруси, які виснажують імунну систему, і тому треба слідкувати за їхнім рівнем. Наприклад, SARS-Cov2 може бути вже відсутній, і ПЛР його вже не виявляє, але Епштейна-Барр в крові ще працює – і такого пацієнта я однозначно триматиму на противірусних препаратах іноді три місяці, іноді шість місяців, поки не зменшиться кількість копій вірусу в організмі. Тому що ці віруси провокують і розхитують імунну систему, і це може закінчитися або автоімунним, або імунопроліферативним захворюванням.
“Забудьте про стимулювання імунної системи”
– Гаразд, ми зрозуміли, що треба робити імунокомпроментованим людям. А як мають лікуватися решта 80 % населення?
– Їм у разі вірусного захворювання треба просто зменшувати кількість вірусу в організмі і створювати нормальні умови для роботи імунної системи: дозоване фізичне навантаження, добре спати, пити багато води, не переїдати, бо переїдання напружує імунну систему і вона буде працювати з продуктами метаболізму, а не з вірусами. Ну і зменшувати вірусне навантаження – для цього достатньо прийому противірусного препарату протягом двох тижнів чи тижня.
– Чи припустиме у такому разі самолікування?
– Некероване застосування імуномодуляторів, звісно, небезпечно. І це я не кажу вже про імуностимулюючі препарати: забудьте про стимулювання імунної системи. На нашому ринку було багато таких російських препаратів під гаслом “а давайтє поднімєм імунітєт” – наприклад, був такий препарат Галовіт, були той же Кагоцел, Арбідол тощо. Це абсолютно нефізіологічний підхід до функції імунної системи. Безконтрольне стимулювання імунітету може розхитати імунну систему навіть імунокомпетентним пацієнтам.
Читайте також: Роль аргініну та бетаїну в лікуванні вірусних інфекцій
До речі, у Німеччині провели дуже цікаве дослідження щодо ехінацеї пурпурової – ін’єкційних, крапельних і таблетованих препаратів. І було виявлено, що коли пацієнтам давали ці препарати ехінацеї, у них різко зростав рівень прозапальних цитокінів, які створюють ризик автоімунних наслідків.
Повторюю: стимулювати імунну систему не можна, особливо безконтрольно. Максимум, якщо ви контактували з інфекційним хворим, ви можете кілька днів приймати препарати, які трошки посилять функцію NK-клітин і знизять вірусне навантаження. Можу порекомендувати, і це не реклама, я ділюсь технологією професійного вибору лікарського засобу для лікування ГРВІ, на прикладі лікарського засобу Протефлазід, який я вважаю певною мірою препаратом вибору для лікування ГРВІ.
Необхідно підкреслити важливу, на мій погляд, інформацію про те, що Протефлазід має пряму противірусну дію на всі РНК- та ДНК- вмісні віруси, які обумовлюють сезонні ГРВІ. Це, в свою чергу, дозволяє пацієнту не витрачати зайвий час на верифікацію вірусного збудника, а розпочати лікування з перших годин розвитку захворювання, що має велике значення для успішної терапії ГРВІ.
Крім того, пряму противірусну дію Протефлазіду потенціює властива препарату імунотропна дія, що підтримує процес м’ягкого посилення природного синтезу в організмом хворої людини різних інтерферонів без імунотоксичної дії (не викликає рефрактерності імунної системи). Крім цього, лікарський засіб має високу протизапальну дію, чим пригнічує викликані вірусною атакою небезпечні запальні процеси в організмі людини, такі як, наприклад, гострий респіраторний дистрес-синдром, що може призвести до небезпечного, а часто і смертельного фіналу захворювання.
Давно відома і притаманна Протефлазіду антиоксидантна дія, здатна захищати здорові, не уражені вірусом клітини організму від вільнорадикального окислення (стресу). Лікарський засіб також має апоптозомодулюючу дію – це керована клітинна смерть, що приводить до очищення від вражених вірусами клітин, після внутрішньоклітинної реплікації вірусів, що стають атиповими і підлягають утилізації, як функціонально небезпечні для організму в майбутньому, зокрема появі злоякісних пухлин.
Читайте також: Стало відомо, чому противірусні препарати слід призначати у перші години інфікування SARS-CoV-2
Зазначені вище механізми дії лікарського засобу Протефлазід мають велике значення для швидкого і повноцінного одужання організму пацієнта в відповідь на вірусну агресію, чим і мають керуватися сімейні лікарі в своїй повсякденній практиці.
Якщо у вас вдома є хворий на грип або на коронавірус, вживати цей противірусний препарат згідно інструкції протягом п’яти-семи днів достатньо для імунокомпетентної людини.
Всім контактним по квартирі особам (незалежно від віку) обов’язково треба приймати зазначений лікарський засіб з профілактичною метою, щоб упередити/убезпечити від захворювання всіх домочадців.
– Власне Ви чим лікуєтеся під час ГРВІ?
– Протефлазід вдома в мене є. Я просто добре знаю рослини і, як лікар- імунолог, усвідомлюю, що рослинні препарати мають більш фізіологічний вплив на імунну систему, ніж синтезовані.