Гіпергідроз – це надмірне потовиділення, що не завжди викликається підвищенням температури тіла або навколишнього середовища, фізичним навантаженням чи нервовим напруженням. При гіпергідрозі піт може виділятися наскільки сильно, що одразу просочує одяг і просто стікає із обличчя та рук. Це може стати тим чинником, який псує життя людини, заважає виконувати елементарні справи та провокує розвиток тривожних і депресивних станів. Тож, кому загрожує такий стан і як із ним боротись?
Як проявляється? Ознаки гіпергідрозу
Інколи потовиділення може бути наскільки сильним, що людина перериває усі соціальні контакти, аби уникнути осуду. Навіть не всі пацієнти із гіпергідрозом звертаються до лікаря зі своєю проблемою.
Виявити у себе цей стан можна за такими ознаками:
- Потовиділення посилюється без очевидних причин.
- Піт виділяється за незвичних умов – у холодну пору року або в холодному приміщенні.
- З’явились нічні приступи потовиділення.
- Сильно пітніти можуть усі частини тіла або тільки руки, ноги, обличчя і пахви.
Уперше гіпергідроз найчастіше проявляється у дитинстві або у підлітковому віці. Але бувають випадки, коли пітливість раптово посилюється у дорослих людей. У такому разі не слід чекати, що це «пройде само», а слід одразу звертатись до сімейного лікаря чи дерматолога.
Читайте також: ЧИ МОЖНА САМОСТІЙНО ВІДРІЗНИТИ ГРИП ВІД COVID-19?
Учені остаточно не визначились із тим, що саме підвищує активність нервів, котрі відповідають за виділення поту. Є лише припущення, що цей стан спричинений генетикою, тобто дістається «у спадок».
Як лікують гіпергідроз?
Є різні способи лікування надмірного потовиділення, найдієвіші з них включають:
- сильні антиперспіранти з хлоридом алюмінію
- препарати, що зменшують потовиділення завдяки блокуванню нервових закінчень по всьому тілу
- іонтофорез – обробка ділянок тіла слабким електричним струмом, пропущеним через воду
- ін’єкції ботоксу, щоб нервові закінчення не могли активувати потові залози.
- видалення потових залоз.
Але слід зазначити, що усі ці способи мають серйозні протипоказання і підходять не всім. Наприклад, сильні антиперспіранти можуть спричинити дерматологічні проблеми. Блокування нервових закінчень теж не є універсальним виходом із ситуації. Це може призвести до проблем із сечоспусканням або надмірної сухості в роті. Видалення нервових закінчень здатне спричинити пошкодження нервів. Ін’єкції ботоксу та сеанси іонтофорезу слід повторювати. Тому зазвичай лікарі починають із найменш радикального лікування і дуже часто пацієнтам доводиться спробувати на собі кілька різних методів.
Інші причини гіпергідрозу
Інколи надмірне потовиділення не є генетично обумовленим захворюванням, яке називають первинним гіпергідрозом. Якщо надмірний піт – це симптом якогось захворювання, стан називають вторинним гіпергідрозом.
Сильне потовиділення може викликатись прийомом певних ліків (болезаспокійливі, антидепресанти, гормональні препарати). Також потовиділення спричиняють такі хвороби та стани: діабет, менопауза, захворювання щитовидної залози, серцева недостатність, акромегалія, гіпертиреоз, ожиріння, деякі види раку, розлади нервової системи, інфекції (туберкульоз).
Саме тому при виявленому гіпергідрозі не можна займатись самолікуванням. Потрібно якомога швидше звернутися до лікаря, якщо разом із посиленням потовиділення спостерігаються й інші симптоми: запаморочення, біль у грудях, горлі, щелепі, руках, плечах або горлі, холодна шкіра та прискорений пульс.
Чим загрожує гіпергідроз?
Посилене потовиділення справді погіршує психічний стан. Одне із досліджень показує, що серед людей із гіпергідрозом поширеність тривоги становить 21,3%, а депресії – 27,2%. Це відбувається через те, що люди з надмірним потовиділенням часто повністю змінюють свої звички. Наприклад, відмовляються від підняття рук або рукостискання, змінюють розпорядок дня, вибирають роботу без спілкування із людьми.
Читайте також: ЯК РОЗПІЗНАТИ ПНЕВМОНІЮ У МАЛЮКА?
Проте на цьому проблеми людей із гіпергідрозом не закінчуються. Посилене потовиділення частіше призводить до дерматологічних проблем і шкірних інфекцій. Люди із гіпергідрозом відчувають постійний свербіж і запалення від того, що піт подразнює шкіру. Часто у них тріскається або лущиться шкіра на ногах. Шкіра також стає більш блідою і незвичайно м’якою. А постійний неприємний запах з’являється, коли бактерії змішуються з частинками поту.
При цьому гіпергідроз є досить поширеним. Наприклад, у США 3% дорослих 20-60 років мають таку проблему. Дуже часто цим людям потрібна як допомога дерматолога, так і спеціаліста з психічного здоров’я, або не допустити розвитку депресії.
Читайте також: ДИТИНА ЧАСТО ХВОРІЄ ГРВІ: ЩО РОБИТИ?
Боротись із гіпергідрозом можна, уникаючи тригерів, що викликають потовиділення. Вони можуть бути як індивідуальними, так і характерними для всіх людей, зокрема, це:
- стрес, тривога, страх або нервозність
- високі температури або вологість
- вправи або інша фізична активність
- гостра, жирна, солодка або солона їжа, а також їжа з високим умістом білка
- напої з кофеїном та алкоголь.
Лікар може порекомендувати й інші способи та методи для зменшення симптомів гіпергідрозу. Хоча повністю позбутися первинного гіпергідрозу неможливо, проте можна звести до мінімуму його шкоду для здоров’я і соціального благополуччя.
