+380 63 711 58 66

Про емоційний розвиток дитини в дошкільному віці

У дошкільному віці, а це приблизно від трьох до шести років, у дитини відбувається активний розвиток емоційної сфери. Малюк вже усвідомлює себе як особистість, має свої переваги в заняттях, одязі та їжі. У цьому віці можна вже виділити риси характеру, які в подальшому вдасться розвинути.

Дуже важливо навчити дитину цього віку проявляти свої емоції. Якщо не ставитися до її почуттів уважно і не давати змогу висловлюватися, дитина і далі буде проявляти сильні емоції так, як і робила до цього: влаштовувала істерики, плакала, ламала іграшки, тікала або билася. Є певні особливості розвитку емоційної  сфери, які батькам потрібно обов’язково враховувати.

Вплив емоцій на поведінку

Діти дошкільного віку вже рідше влаштовують істерики і поводяться «як маленькі». Хоча ситуації, коли п’ятирічна дитина падає на підлогу в магазині і зі сльозами просить купити  іграшку – все ще не рідкість. Діти вчаться краще контролювати емоції, але не можуть робити це, як дорослі.

Читайте також: ХАРЧУВАННЯ МАЛЮКА ВПЛИВАЄ НА ЙОГО ІМУННУ СИСТЕМУ

Зі складними взаємозв’язками все ще багато труднощів. Дитина нібито «розуміє», що смаколик не можна через алергію, але все одно засмучується і може розплакатися, якщо не отримає бажаного. Емоції постійно впливають на настрій дитини, викликаючи радість або смуток, а час ще не має значення – смаколика, якого можна буде «потім», практично не існує.

Для батьків важливо заохочувати позитивну поведінку: «Молодець, не засмутився через некуплену іграшку», а також показувати наслідок негативної поведінки: «Ми витратили час в магазині, отже, менше пограємо на майданчику». Діти швидше побачать взаємозв’язок своєї поведінки і наслідків і вчитимуться контролювати емоції.

Вираження злості й гніву

У період від трьох до шести років дитина «переглядає» своє розуміння конфліктних ситуацій. Наприклад, в три роки вона все ще може намагатися силою відібрати іграшки у однолітків, плакати або битися, якщо її ображають. Але незабаром дитина навчиться розуміти почуття інших дітей. Для цього можна підказувати малюкові, що інша дитина теж в даний момент відчуває негативні емоції або засмучена, і навчити її озвучувати свої емоції.

Діти в цьому віці вчаться відчувати емпатію, тому можуть обіймати інших малюків, однак і негативні емоції часто знаходять деструктивний вихід. Наприклад, ближче до п’яти-шести років діти менше б’ються, але можуть перейти до словесних образ. Дорослим не слід вказувати, що злість або гнів – абсолютно недоречні почуття. Однак можна пояснити, як краще вчинити в конфліктній ситуації: не потрібно ображати іншого малюка, а варто розповісти йому, що саме викликає твою образу і злість.

Розвиток уяви

Дорослим здається, що у всіх дітей бурхлива фантазія, проте заохочувати розвиток уяви дуже важливо саме в дошкільному віці, адже малюк починає засвоювати багато корисних навичок. У цей період у дітей можуть виникати уявні друзі, вони придумують свої ігри, цілі уявні світи зі своїми персонажами і історіями.

Читайте також: ГРИП ТА ГРВІ У ДИТИНИ. СИМПТОМИ ТА ЛІКУВАННЯ

Батьки можуть підтримати ці ідеї, допомагаючи їм знайти реальне втілення. Наприклад, пошити намальованого дитиною прибульця, тим самим «оживив» його. Разом створити дитячу гру, вносячи туди цікаві пізнавальні корективи. Гра – це найдоступніший спосіб пізнання світу, і чим більше дитина програє життєвих ситуацій, тим простіше їй буде в реальному світі. Якщо ж фантазію дитини обмежувати і просити менше «вигадувати», то дитина може замкнутися, а інтерес до вивчення нового ослабне.

Емоції і встановлення взаємозв’язків

Дошкільнята активно навчаються, проте їх розвиток безпосередньо залежить від емоційної сфери. Діти в цьому віці часто сприймають світ (з точки зору дорослих) занадто примітивно. Звідси виникає вибірковість у їжі, виборі іграшок, ігор і навіть друзів. Наприклад, діти можуть не захотіти відвідувати спортивну секцію через те, що у викладача страшні вуса, а грати з незнайомою дитиною, оскільки у неї гарна іграшка. Діти в такому віці все ще бачать світ в розрізі «тут і зараз» і керуються тим, що їм подобається або ні.

Читайте також: ЯК ПІДГОТУВАТИ ДИТИНУ ДО ДИТСАДКА. СПИСОК ПОРАД

Ближче до шкільного віку дитина стає більш терплячою. Вона може чекати черги, потерпіти біль, відвідувати садок, незважаючи на неприємну виховательку. Насправді вміння довіряти своїм емоціям дуже важливо, і батькам не варто повністю ігнорувати почуття дитини (можна спробувати знайти викладача без вусів). Але потрібно вчити її розуміти і приймати важливість певних речей, вказувати на взаємозв’язки. Починати потрібно від найпримітивніших: «Надінеш чоботи – не намочиш ноги в калюжі» до більш складних «Будеш відвідувати секцію – навчишся підтягуватися і покажеш це друзям».

Як допомогти дитині виражати почуття?

  1. Найпростіший спосіб для дорослого – це задавати питання і самому розповідати про свої переживання. Наприклад, потрібно не просто розпитувати дитину про події дня у садку, а уточнювати, ці події засмутили або обрадували. Батьки також можуть висловлювати своє ставлення до вчинку дитини: «Я засмучений/задоволений» і нагадувати їй про ті моменти, коли він сам переживав подібні емоції.
  2. Потрібно підтримувати почуття гумору дитини, яке в цей період тільки розвивається. Малюк сам намагається вигадувати жарти і загадки. З точки зору дорослих, дитячий гумор – специфічне явище. У дітей, як правило, виникають проблеми з вигадуванням смішної кінцівки історії. Тому можна допомогти їй з «творчістю» і, звичайно, разом посміятися.
  3. Варто заохочувати ласкову поведінку дитини як в стосунках з близькими, так і інших дітей. Дитині можна підказати, коли її одноліток засмучений, і що йому потрібно сказати для розради. Звичайно, батьки повинні самі виявляти емоції до дитини, які будуть виражені фізично, наприклад в обіймах.
  4. Уважно стежте за поведінкою дитини, адже її емоції в цьому віці найчастіше очевидні. Якщо дитина вже проявляє скритність, навчіть її «пояснюватися» з іграшками. Малюк може розповісти про свої переживання ляльці або «програти» з нею хворобливу ситуацію, про яку не може сказати батькам.
  5. Плануйте з дитиною уявні гри і надайте їй антураж для їх втілення: намет, корону, ласти, посуд. Якщо дитина навчиться планувати, а дорослий – слідувати його вказівкам, це також розвине у малюка самостійність і здатність до компромісу. А батьки можуть в процесі гри навчити дитину новим словам і розповісти про корисні речі (назви інших країн, континентів, річок, динозаврів та ін.).

Олена Алексєєва

Залишити відповідь