Як зрозуміти, що у дитини проблеми з самооцінкою?

Здається, що деякі діти з радістю приймають життєві виклики і захопливо долають перепони. А є інші діти, які бояться всього нового, невпевнені у собі й тривожні. Можливо у них занижена самооцінка? Як зрозуміти, що така проблема є? І як це впливає на розвиток дитини?

Якщо не вдаватися до термінології, то самооцінка будь-якої людини залежить від того, наскільки вона почувається щасливою, наскільки себе цінує, хвалить, любить або винагороджує.

На рівень самооцінки дитини впливає багато факторів:

• генетика і характер,
• вік і стан здоров’я,
• домашнє середовище,
• наскільки дитина порівнює себе з іншими,
• відчуття приналежності до родини: наскільки люблячою та захищеною почувається дитина поруч із рідними,
• ставлення інших людей до дитини.

Варто підкреслити, що самооцінка – це не стала величина. Вона може змінюватися протягом життя. Тому якщо у дитини помічено заниження самооцінки, то є дуже великий шанс змінити її.

Чому нормальна самооцінка важлива для дитини?

Самооцінка впливає на всі аспекти життя дитини. Від неї залежить, які рішення дитина прийматиме і чи буде у неї мотивація пробувати щось нове. Коли у дитини все добре і вона почувається впевненою, то ймовірно вона докладатиме максимум зусиль для якось мети, бо віритиме, що у неї все вийде і потім буде пишатися собою. Вона добре реагуватиме на помилки – може їх виправляти, пробувати знову.

Здоровий рівень самооцінки допомагає будувати стосунки з друзями і рідними. Коли ж дитині бракує самооцінки, то їй важко просити про допомогу, озвучувати власні потреби і бажання, вона схильна звинувачувати себе у всьому поганому, що трапляється, їй важко бути собою тощо.

Ознаки низької самооцінки у дитини

• Говорить про себе з негативом: «Я поганий», «Я не гарна».
• Порівнює себе з іншими.
• Турбується про те, що думають про неї інші діти, вихователі, вчителі, батьки.
• Часта зміна настрою до суму, злості, агресії, замкненості.
• Відмовляється від компанії друзів або надає перевагу проводити час наодинці.
• Уникає буденних соціальних ситуацій.
• Важко сприймає похвалу чи критику.
• Не має бажання пробувати щось нове через страх невдачі. Швидко здається, відмовляється докласти зусиль, каже «Я не зможу».
• Втрачено інтерес до справ або захоплень, які подобалися раніше.
• Може знизитися успішність у навчанні.
• Проявляє нетипову негативну поведінку (прогули, неслухняність, паління тощо).

Причини виникнення проблем із самооцінкою

1. Стан здоров’я. Діти з проблемами фізичного або ментального здоров’я найчастіше схильні до заниженої самооцінки.
2. Булінг. Це болюче та травматичне явище, яке має руйнівний вплив на самооцінку дитини. Вона починає вірити, що глузування або приниження правдиві. Буде винуватити себе, буде переконаною, що проблема в ній, а не в тому, хто ображає.
3. Проблеми в сім’ї. Родинні конфлікти дуже впливають на емоційний стан дітей. Коли батьки сваряться, дитина вважає, що це відбувається через неї та вважає себе винною. Регулярні родинні негаразди діти переносять важко і це закінчується також формуванням низької самооцінки.                                                                                                                                 

   Читайте також: Сучасна жінка в умовах війни: де брати сили і як зберігати спокій

4. Відсутність підтримки від батьків. У будь-якому віці дитина стикається зі страхами або важкими для неї ситуаціями. У такі моменти вона має знати, що може покластися на батьків. Але інколи дорослі бувають надто зайняті чи незацікавлені. У результаті дитина відчуває себе самотньою, неважливою, забутою.
5. Похвала і критика. І те, і те дитина має чути від близьких, які є для неї авторитетами. Дорослим не можна маніпулювати цими речами або тільки критикувати. Щоб у дитини не впала самооцінка, хвалити і висловлювати зауваження потрібно в однаковій мірі.
6. Вимогливість до перфекціонізму. Часом очікування батьків не збігаються з можливостями дитини. Від неї постійно прагнуть отримати більше: кращі малюнки, високі бали за навчання, призові місця у змаганнях тощо. Хвилювання з приводу отримати схвалення від батьків викликають у дитини сумніви стосовно своїх сил і себе.

Як допомогти дитині покращити самооцінку

Якщо у дитини спостерігаються ознаки низької самооцінки, батькам варто допомогти їй. Для цього можна вдатися до кількох практичних способів, які допоможуть відновити самооцінку:

• проявляти і показувати свою любов до дитини усіма доступними способами;
• не засуджувати фразами типу «Ти погано вчишся». Краще сказати: «Мені здається ти трохи не встигаєш. Давай знайдемо сьогодні час і я допоможу тобі з уроками»;
• помічати навіть дрібні старання і щиро хвалити;
• стимулювати дитину висловлювати свої почуття. Дати зрозуміти, що батькам важливо і цікаво слухати ;
• знайти сильні сторони дитини і допомогти розвивати їх, не зосереджуватися на слабкостях
• не порівнювати дитину з іншими;
• навчити її чомусь новому. Успіх у певній справі дасть новий поштовх дитині для погляду на себе з іншого боку. Дітям завжди є чому навчитися: від приготування страви до катання на роликах;
• зробити так, щоб дитина більше сміялася і веселилася. Діти з низькою самооцінкою мають негативний погляд на світ. Тому у цьому випадку сміх – найкращі ліки.

Коли звертатися до психолога?

 Якщо зусилля батьків не допомагають, тоді варто звернутися за професійною підтримкою. Психолог допоможе, якщо самооцінка дитини негативно впливає на її повсякденне життя. Отже, коли дитина працює над підвищенням самооцінки, то комплексна підтримка з боку батьків та фахівця точно принесе очікуваний результат.

Тетяна Шуста, психологиня