Стійкість до антибіотиків: причини виникнення та наслідки

Стійкість до антибіотиків: чим небезпечна та причини виникнення

Антибіотики недарма називають однією із головних проблем ХХІ століття. Адже, незважаючи на винайдення нових ліків, людський організм є чутливим інструментом, який легко вивести з ладу. Так, зловживання антибактеріальними препаратами може призвести до величезних проблем у той момент, коли вони справді будуть потрібні.

Поява стійкості до антибіотиків

Антибіотикорезистентність – це розвиток механізмів, що створюють захист від протимікробних препаратів. Такий процес є природнім, тобто патогени з часом генетично змінюються, щоб зберігати можливість впливати на людей, тварин і рослини. Але бездумне й надмірне призначення протимікробних препартів пришвидшує цей процес. І навіть сучасна наука нічого не може цьому протиставити: патогени змінюють швидше, ніж розробляються нові ліки.

Кілька важливих фактів про атибіотикорезистентність:

  • антибіотикорезистентність є безпосередньою причиною понад мільйона смертей щороку та сприяє понад пяти мільйонам смертей опосередковано
  • протимікробні препарати, крім людей, призначають для тварин і рослин, що пришвидшує розвиток стійкості патогенів до ліків
  • антибіотикорезистентність робить небезпечними інші надзвичайно поширені медичні процедури (хіміотерапію, кесарів розтин та інші важливі хірургічні операції).

До яких патогенів зберігається стійкість?

Стійкість до антибіотиків спостерігається у багатьох надзвичайно поширених бактерій. Інфекції, які вони викликають, давно й успішно навчились лікувати, проте необгрунтоване призначення антибіотиків сьогодні знову робить ці бактерії надзвичайно небезпечними.

Насамперед до них належить:

  1. E. coli (кишкова паличка – при інфекції сечовивідних шляхів у кожному п’ятому випадку спостерігається зниження чутливості до стандартних антибіотиків)
  2. метицилін/оксацилін-резистентний Staphylococcus aureus (золотистий стафілокок)
  3. Klebsiella pneumoniae (Клебсієла пневмонії – збудник пневмонії та сечостатевих інфекцій).

Також виробляється стійкість і проти поширених грибкових інфекцій, наприклад Candida auris. Особливе занепокоєння викликає туберкульоз з множинною лікарською стійкістю (МЛС-ТБ). Ця форма туберкульозу не реагує на ізоніазид та рифампіцин – два найбільш ефективні препарати першої лінії. Хоча МЛС-ТБ можна лікувати препаратами другої лінії, але вони дорогі, токсичні та інколи призводять до ширшої лікарської стійкості.

Як запобігти стійкості до антибіотиків?

Отже, стійкість бактерій та інших патогенів до антибіотиків призводить до того, що навіть відносно нешкідливі інфекції можуть стати для людей небезпечними. Протимікробні препарати впливають не тільки на хвороботворні, а й на корисні бактерії, наприклад, на ті, що живуть у кишківнику. В результаті кишкова флора порушується й може розвинутись тривала діарея.

Якщо антибіотики приймати лише за призначенням лікаря, дотримуючись тривалості, дозування та способу прийому, ці ліки будуть ефективними. Але рашення про їх прийом не можна ухвалювати самостійно. Наприклад, антибіотики найчастіше не потрібні при лікуванні найпоширеніших захворювань – вірусних респіраторних. Лікарі прописують антибактеріальні препарати в одному випадку: якщо ГРВІ ускладнилася бактеріальною інфекцією. В інших випадках для лікування віруних інфекцій застосовують противірусні препарати.