Саме на літній період припадає найбільша кількість харчових отруєнь. Статистика харчових токсикоінфекцій стрімко зростає через пікніки, свіжі ягоди та фрукти, а також знайомство з новою кухнею під час відпусток
Для дітей, особливо немовлят, харчове отруєння становить підвищену небезпеку через високий ризик зневоднення організму та виникнення ускладнень. До того ж діти стикаються з цим захворюванням частіше, ніж дорослі. Це пояснюється незрілістю їхньої травної системи, печінки та нирок, а також низькою кислотністю шлункового соку. Саме тому продукт, який не викличе жодних проблем у дорослого, може стати причиною серйозного нездужання у дитини. Важкість і перебіг отруєння залежать від віку, стану здоров’я та кількості токсинів, які потрапили до організму.
Чому більшість отруєнь трапляється влітку?
У теплу пору року температура повітря часто перевищує +25 °C, створюючи ідеальні умови для розмноження бактерій у продуктах харчування. Таким патогенам, як сальмонела, стафілокок, кишкова паличка, потрібні лічені хвилини, щоб збільшити свою концентрацію.
Додатковим фактором ризику стають перекуси «на ходу», вулична їжа, немиті руки після громадського транспорту чи морської води.
Ну і бажання якнайшвидше скуштувати перші полуницю, огірки чи кавуни з динями може призвести до окремого виду отруєння — нітратами та пестицидами. Їх недобросовісні фермери можуть застосовувати у понаднормових обсягах для стимулювання росту плодів.
Щоб мінімізувати ризик харчового отруєння, варто уважно ставитися до певної категорії продуктів та умов їхнього зберігання. Адже отруїтися можна не просто зіпсованою стравою з неприємним запахом чи зміненим кольором, а й їжею, яка зовні виглядає абсолютно свіжою.
Топ продуктів «підвищеного ризику» влітку
- Кондитерські вироби з кремом
Еклери, торти й тістечка із заварними, вершковими чи масляними кремами — це ідеальне середовище для розмноження бактерій, зокрема золотистого стафілокока. Достатньо кондитеру на виробництві або продавцю в магазині мати мікроскопічну подряпину на руці чи просто чхнути, як токсин миттєво починає виділятися в кремі (за умови, що такий десерт пробуде без холодильника всього 1–2 години).
- Морозиво
Небезпеку становить морозиво, яке зберігалось з порушенням температурного режиму. Ознаками можуть бути деформована упаковка або змінена форма продукту. Повторне заморожування не знищує бактерії та токсини, а лише зберігає їх. Сальмонели чи кишкова паличка добре виживають при низьких температурах. Їхнім середовищем існування може бути молоко, цукор та вершки. Додатковим джерелом ризику можуть бути фруктові, горіхові чи шоколадні наповнювачі.
- Страви з подрібненого м’яса та птиці
Котлети, паштети, шаурма та інші страви з фаршу потребують особливо ретельної термічної обробки. Якщо на поверхні цілого шматка м’яса бактерії можна знищити під час приготування, то у фарші вони розподіляються по всій масі продукту. Саме тому недостатньо просмажені котлета в бургері або м’ясо в шаурмі можуть викликати дуже неприємні симптоми.
- Ранні ягоди, овочі та баштанні
Полуниця, кавуни, дині, огірки, редис, капуста, зелень та деякі інші культури здатні накопичувати нітрати. Надмірне надходження нітратів до організму викликає тканинну гіпоксію (кисневе голодування клітин), що проявляється сильною нудотою і слабкістю.
Ще одна проблема — бактеріальне забруднення. Не можна купувати кавуни чи дині, порізані половинками чи четвертинками. Бактерії з повітря або брудного ножа потрапляють всередину м’якоті, де під плівкою і під дією тепла розмножуються.
- Риба, морепродукти та суші
Мідії, дрібна риба та креветки — популярний перекус на пляжі. Але під впливом тепла вони псуються швидше за будь-яке м’ясо. А також в’ялена риба, устриці та суші потребують суворого дотримання умов зберігання і транспортування. Крім того, сира риба влітку — це ризик зараження специфічними морськими бактеріями (Vibrio vulnificus), які викликають важкі гастроентерити. Отже такі продукти не слід давати дітям навіть пробувати.
Типові ознаки харчового отруєння
Симптоми зазвичай виникають через 2–8 годин після прийому неякісної їжі. Основні прояви:
- Раптова нудота і блювота;
- Біль у животі, спазми, здуття;
- Часті рідкі випорожнення (діарея);
- Загальна слабкість, озноб, запаморочення;
- Підвищення температури тіла (характерно для бактеріальних інфекцій, як-от сальмонельоз).
Перша допомога при отруєнні
Якщо біда вже сталася, важливо допомогти організму очиститися і при цьому контролювати рівень рідини.
- Промивання шлунка (тільки для дорослих та підлітків)
Якщо від моменту вживання підозрілого продукту минуло мало часу, а нудота сильна, варто випити 1–1,5 літра чистої теплої води та викликати блювання. Дітям самостійно промивати шлунок у домашніх умовах не варто через ризик аспірації (потрапляння блювотних мас у дихальні шляхи).
Читайте також: Як правильно зберігати ліки вдома
- Регідратація
Головна небезпека харчового отруєння — це зневоднення організму через блювоту та діарею. Щоб поповнити запаси рідини в організмі, потрібно відпаювати дитину мікродозами — або маленькими ковтками, або по 1 чайній чи десертній ложці кожні 1–3 хвилини. Якщо дати випити склянку одразу, то шлунок знову збуриться і поверне все назад. Для відновлення водно-сольового балансу найкраще використовувати спеціальні аптечні регідраційні розчини, призначені для дітей.
- Сорбенти
Після припинення блювання потрібно зв’язати та вивести токсини зі шлунково-кишкового тракту. Для цього підійдуть сучасні ентеросорбенти — при виборі орієнтуйтеся на вік дитини.
Водночас не варто без призначення лікаря давати протидіарейні препарати. Вони блокують перистальтику кишківника та перешкоджають природному виведенню токсинів з організму, що може викликати сильну інтоксикацію.
Профілактика — найкращий спосіб уникнути отруєння
Щоб літо залишило лише приємні спогади, дотримуйтесь кількох правил:
- Не вживайте готову їжу (особливо м’ясо, страви з соусами, майонезом чи сметаною), яка залишалася без холодильника понад одну–дві години.
- На перекус на прогулянку, пляж чи екскурсію беріть лише ті фрукти та овочі, які можна почистити безпосередньо перед вживанням (банани, апельсини), або ретельно помиті цілі (яблука, огірки). Лоточки з нарізаною полуницею чи кавуном краще залишити вдома.
- Ретельно мийте руки перед їжею і не сідайте за стіл з телефоном, який є носієм патогенів. Періодично дезінфікуйте смартфони спеціальними серветками.
- Під час подорожей для пиття використовуйте бутильовану воду. У новій місцевості уникайте води з-під крана для миття фруктів, приготування їжі та чищення зубів. Місцева водопровідна вода може мати незвичний для вашого кишківника склад бактерій.
Насолоджуйтеся літом безпечно та будьте здорові!
