Головний біль, на жаль, хоча б раз у житті відчував кожен. Однак якщо для одних це лише прикрий наслідок безсонної ночі чи напруженого робочого дня, для інших – це важкий симптом, який регулярно порушує звичний ритм життя.
Так, за даними масштабного проєкту Global Burden of Disease, майже половина дорослого населення світу щороку стикається з епізодами головного болю, а мігрень входить до числа провідних причин втрати працездатності серед людей молодого та середнього віку.
Хоча більшість випадків і не пов’язана з небезпечними захворюваннями, все-таки ігнорувати цей симптом не варто. Характер болю, його локалізація, тривалість, супутні прояви та частота нападів часто допомагають зрозуміти, що саме відбувається в організмі. Фахівці умовно поділяють усі головні болі на дві великі групи: первинні, коли біль є самостійним захворюванням (наприклад, мігрень або головний біль напруги), і вторинні, які виникають як прояв іншої хвороби – інфекції, травми, підвищеного артеріального тиску чи інших патологічних станів. І хоча остаточний діагноз встановлює лікар, деякі особливості болю можуть допомогти вам швидко зорієнтуватися.
Головний біль напруги
Цей різновид болю вважається найпоширенішим неврологічним розладом у світі. Незважаючи на назву, його розвиток не можна пояснити лише стресом. Сучасні дослідження свідчать, що важливу роль відіграє підвищена чутливість больових центрів головного мозку, тривале перенапруження м’язів шиї та плечового поясу, недостатній сон, перевтома, емоційне виснаження та навіть тривале перебування за комп’ютером у незручній позі.
Найчастіше люди описують цей біль як відчуття тугого обруча або шолома, який стискає голову. Біль зазвичай двобічний, має легку або помірну інтенсивність і не супроводжується нудотою чи блюванням. На відміну від мігрені, фізична активність зазвичай не посилює симптоми.
У більшості випадків допомагають достатній відпочинок, нормалізація режиму сну, помірна фізична активність, вправи для м’язів шиї та зменшення рівня стресу. За потреби лікар може рекомендувати прийом парацетамолу або нестероїдних протизапальних препаратів. Якщо ж епізоди виникають часто, може знадобитися профілактичне лікування.
Мігрень
Це окреме неврологічне захворювання зі складними механізмами розвитку. Сьогодні відомо, що в її основі лежить порушення роботи трійчастого нерва, зміни у взаємодії нервової та судинної систем, а також вивільнення біологічно активних речовин, зокрема пептиду CGRP (Calcitonin Gene-Related Peptide), який відіграє ключову роль у розвитку болю.
Напад мігрені зазвичай має характерні особливості: біль частіше виникає лише з одного боку голови, має пульсуючий характер, триває від кількох годин до трьох діб і посилюється навіть під час звичайної фізичної активності. Дуже часто він супроводжується нудотою, блюванням, підвищеною чутливістю до світла, гучних звуків або різких запахів.
Приблизно у третини пацієнтів перед нападом виникає так звана аура – короткочасні порушення зору у вигляді мерехтіння, спалахів світла чи зигзагів, а іноді відчувається оніміння кінцівок або тимчасові труднощі з мовленням.
Важливо пам’ятати, що у кожної людини існують власні тригери мігрені. Найчастіше ними стають недосипання, пропуск прийому їжі, гормональні зміни, сильний стрес або, навпаки, його завершення, алкоголь і деякі харчові продукти.
Лікування залежить від тяжкості нападу. При легких формах можуть допомогти звичайні знеболювальні препарати, а при більш виражених нападах лікар призначає спеціальні протимігренозні засоби – триптани або сучасні препарати, які блокують дію CGRP.
Кластерний головний біль
Хоча цей різновид болю зустрічається менш ніж у 0,1% населення, його вважають одним із найсильніших больових синдромів, відомих медицині. Його напад виникає раптово й майже завжди локалізується навколо одного ока. Біль настільки інтенсивний, що люди часто не можуть сидіти на місці, стають неспокійними, постійно рухаються. Одночасно можуть з’являтися сльозотеча, почервоніння ока, закладеність носа або нежить лише з одного боку обличчя.
Особливістю цього виду головного болю є його циклічність. Напади можуть повторюватися щодня протягом кількох тижнів або навіть місяців, після чого настає тривалий період без симптомів.
Звичайні знеболювальні препарати при кластерному головному болю практично не працюють. Найефективнішими методами лікування вважаються інгаляції 100% киснем, застосування триптанів у вигляді ін’єкцій або назальних спреїв, а також профілактична терапія, яку підбирає лікар-невролог.
Вторинний головний біль
Не кожен головний біль є окремим захворюванням – досить часто він лише сигналізує про іншу проблему в організмі. Такий біль називають вторинним, адже він виникає як симптом основної патології.
Причин може бути багато. Під час грипу, ГРВІ чи COVID-19 головний біль часто розвивається через запалення та інтоксикацію організму. При синуситі він може поєднуватися із закладеністю носа та болем у ділянці обличчя. Значне підвищення артеріального тиску іноді супроводжується тиснучим болем у потилиці, а після травми голови біль може бути ознакою струсу мозку або інших ушкоджень.
Головний біль також може виникати при менінгіті, глаукомі, захворюваннях шийного відділу хребта, деяких порушеннях обміну речовин і навіть при сильному зневодненні. Саме тому лікар завжди оцінює не лише характер болю, а й інші симптоми, результати огляду та, за потреби, призначає додаткові обстеження.
У таких випадках основне завдання лікування – усунути причину захворювання, а не лише тимчасово прибрати біль.
Головний біль від знеболювальних
На перший погляд це звучить парадоксально, але таке справді можливо. Якщо людина занадто часто приймає знеболювальні препарати – понад 10-15 днів на місяць (залежно від виду ліків), може виникнути так званий медикаментозно-індукований головний біль.
У цьому випадку нервова система поступово звикає до постійної дії ліків, і після завершення їхнього ефекту біль повертається знову. Людина приймає нову таблетку, але це лише підтримує замкнене коло.
Лікування такого стану полягає не у збільшенні кількості знеболювальних, а навпаки – у поступовому припиненні їх надмірного використання під контролем лікаря та підборі правильної профілактичної терапії.
Коли потрібно негайно звернутися по медичну допомогу?
У більшості випадків головний біль не становить загрози для життя. Проте є симптоми, які вимагають термінового обстеження. До них належать:
- раптовий дуже сильний біль
- порушення мовлення, слабкість у руці чи нозі
- втрата свідомості або судоми
- сильний біль після травми голови
- висока температура разом із різкою скутістю м’язів шиї
- поступове посилення симптомів протягом кількох тижнів.
Такі прояви можуть бути ознакою інсульту, крововиливу, менінгіту або інших небезпечних станів, які потребують невідкладної медичної допомоги.
Чи можна запобігти головному болю?
Не всі види головного болю, на жаль, можна повністю попередити, але ризик багатьох із них реально зменшити. Найкраще тут працюють прості, але регулярні звички:
- спати 7-9 годин на добу та дотримуватися стабільного режиму
- пити достатню кількість води
- не пропускати основні прийоми їжі
- регулярно займатися фізичною активністю
- навчитися керувати стресом
- не зловживати кофеїном, алкоголем і знеболювальними препаратами.
Для людей із мігренню також корисно вести щоденник головного болю. Він допомагає визначити індивідуальні тригери та оцінити ефективність лікування.
Так, головний біль може бути як симптомом, так і окремим станом із різними причинами та механізмами розвитку. Саме тому важливо звертати увагу не лише на інтенсивність болю, а й на його характер, частоту та супутні симптоми. Якщо головний біль виникає регулярно, стає сильнішим, змінює свої особливості або супроводжується тривожними ознаками, не варто займатися самолікуванням. Своєчасна консультація лікаря допоможе встановити причину, підібрати ефективне лікування та запобігти повторним нападам.
