Гарячка – це не тільки неприємний симптом респіраторних інфекцій, а ще й «помічник» у боротьбі з ними. Підвищення температури тіла – процес, що запускає низку механізмів імунної системи.
Білки краще працюють «у теплі»
У здорової людини температура тіла може коливатися у деяких межах до 37 °C. При потраплянні в організм вірусу температура зростає. Хоча лікар зазвичай запевнятиме, що не бажано збивати ці значення принаймні до 38,5 °C. Навіщо ж терпіти гарячку, яка викликає сильну слабкість, озноб, головний біль та інші неприємні відчуття?
Читайте також: Симптоми коронавірусної інфекції у немовлят: наскільки небезпечна ситуація
Але лихоманка – не просто частина імунної відповіді. Це означає, що запускаються відповідні механізми проти вірусу на клітинному рівні. Такий процес дослідили математики та біологи двох британських університетів – Ворицького університету в Ковентрі та Манчестерського університету. Вони виявили, що висока температура тіла стимулює активність білків, котрі можуть вмикати гени, відповідальні за імунну відповідь.
NF-кB – це саме ті білки, що допомагають регулювати експресію генів і вироблення певних імунних клітин. Вони починають вмикати відповідні гени, коли вірус потрапляє в організм.\
Читайте також: Чи можна самостійно відрізнити грип від COVID-19?
Але при цьому активність NF-кB знижується, коли температура тіла низька (або нормальна). А ось коли вона становить понад 37 °C, білки працюють як слід. Обернену реакцію можна спостерігати узимку, коли імунні реакції змінюються через зниження температури навколишнього середовища, а отже, й тіла. Саме в цей період поширюються епідемії грипу та ГРВІ, оскільки імунна система повільно «запускається» для боротьби зі збудниками інфекції.
Учені вважають, що в майбутньому можлива розробка ліків, спрямованих на чутливі до температури механізми на клітинному рівні. Це допоможе змінювати запальну реакцію організму в разі необхідності.
Тепловий стрес для патогенів
Однак, незважаючи на вивчення білків, що стають більш активними при високих температурах, учені досі не мають точного пояснення, чому хворі люди страждають від лихоманки. Адже враховуючи важкі наслідки високих температур і метаболічні затрати на вироблення тепла, незрозуміло, чому організм реагує на віруси саме так?
Читайте також: ТОП-5 вірусних захворювань серед дітей: поради щодо профілактики
Виходить, що гарячка – це дуже «дорога» реакція, що виникає не лише у людей, а й у тварин, і не еволюціонує протягом мільйонів років.
Ще одне пояснення появи гарячки полягає у тому, висока температура викликає тепловий стрес, вбиваючи віруси або уповільнюючи їх розмноження. Однак чому настільки незначне (буквально на кілька градусів) підвищення температури дозволяє вбивати скільки різні видів вірусів і мікробів?
Це відбувається тому, що імунна система пристосувалася працювати «в тяжких умовах». Під час респіраторних захворювань у тканинах відбувається розвиток кислого середовища та гіпоксія. Разом із незначним підвищенням температури такі умови не тільки не заважать імунній системі працювати краще, а й підвищують функцію імунних клітин.
Чому гинуть патогени?
Крім того, імунні клітини самі змушують віруси «стресувати». Патогени прагнуть до розмноження, а все, що знаходиться у стадії росту, вразливе для стресу. Тому одна із функцій імунних клітин полягає у тому, щоб створювати стресові умови для патогенів. Наприклад, багатьом знайоме відчуття тепла у місці, де відбувається запальний процес. Раніше вважалося, що це зумовлено розширенням кровоносних судин, які переганяють теплішу кров із основних тканин тіла.
Читайте також: Грип у дітей: симптоми і лікування
Однак тепер учені припускають, що тепло – це не побічний продукт збільшення кровотоку. Більшість цього тепла походить від самих імунних клітин. Вони генерують активні форми кисню для знищення хвороботворних мікроорганізмів.
Хоча загалом клітини виживають у широкому діапазоні температур, ймовірно, патогени, які заражають ссавців, не витримують підвищення температур. Так, лихоманка посилює і без того підвищені місцеві температури.
Стресори у взаємодії
Отже, імунні клітини впливають на патогени за допомогою різних стресорів. Це і активні форми кисню, і токсичні пептиди, і травні ферменти, і висока кислотність, а також обмеження поживних речовин. Більшість хімічних реакцій прискорюється при підвищенні температури, тому тепло посилює захист від вірусів. Гарячка також завжди діє разом із іншими засобами захисту, а не самотужки.
Читайте також: Противірусні препарати в лікуванні ГРВІ у дітей
Водночас організмові можна допомогти у підтримці рівня інтерферонів, достатнього для адекватної імунної відповіді на інфекційний збудник. Для цього підходять противірусні препарати на рослинній основі. Наприклад, препарати на основі природніх компонентів – флавоноїдів – є безпечними навіть для маленьких дітей.
Це дуже важливо з огляду на те, що імунна система дітей недорозвинена. Тому з профілактичною метою у період поширення вірусних респіраторних інфекцій лікар може рекомендувати приймати засоби з рослинними компонентами, що є джерелом флавоноїдів. Вони здатні пригнічувати реплікацію ДНК- та РНК-вірусів грипу, гострих респіраторних інфекцій, зокрема і SARS-CoV2. Разом з іншими власними засобами захисту організму нетоксичні противірусні препарати посилять захисний бар’єр імунної системи.
