Вірус SARS-CoV-2 може змушувати імунні клітини боротися з злоякісними пухлинами.
Такого висновку дійшла група дослідників Північно-Західного університету у штаті Іллінойс (США), повідомляє Time.
Під час пандемії лікарі почали помічати, що у деяких онкохворих людей, які перехворіли на COVID-19, пухлини зменшувалися або зростали повільніше.
«Ми не знали, чи це відповідає дійсності, тому що ці пацієнти були дуже хворі. Чи сталося це тому, що імунна система була настільки активована COVID-19, що почала вбивати також і ракові клітини?» — каже доктор Анкіт Бхарат, керівник відділу торакальної хірургії Північно-Західного університету.
Бхарат і його команда вирішили провести дослідження, щоб з’ясувати, чи може COVID-19 потенційно дати ключ до нового способу боротьби з раком, чи це просто червоний оселедець. Вони опублікували свої висновки 15 листопада в Journal of Clinical Investigation.
Використовуючи комбінацію людських клітин і тваринних зразків, Бхарат і його команда виявили, що в присутності SARS-CoV-2 імунні клітини, які називаються моноцитами, діють інакше, ніж зазвичай.
Зазвичай моноцити курсують по кровотоку та сповіщають інші імунні клітини про присутність чужорідних клітин або патогенів. Деякі моноцити можуть залучати до пухлин імунні клітини, які вбивають рак, а деякі не проявляють такої здатності. Це пояснюється тим, що в певних випадках ракові клітини можуть кооптувати моноцити і утворювати імунний бар’єр, який захищає пухлину від виявлення та атаки додатковими імунними захистами.
Однак у пацієнтів, інфікованих COVID-19, вірус SARS-CoV-2 прикріплюється до цих моноцитів і, таким чином, повертає їх до виконання своєї початкової роботи – захисту організму від раку.
«Вони виглядають однаково і все ще залучаються до пухлинних ділянок, але замість того, щоб захищати ракові клітини, вони починають приносити до цих ділянок специфічні природні клітини-кілери – основні клітини організму, що вбивають рак. Тож якщо раніше рак обманював моноцити, щоб захистити пухлини, то тепер вірус допомагає їм його атакувати», — пояснив доктор Бхарат.
Проаналізувавши рецептор моноцитів, до яких прикріпився вірус COVID-19, дослідник виявив сполуку, яка наразі не використовується для лікування будь-яких захворювань, але є схожою на вірус COVID-19. Так само, як і SARS-CoV-2, вона зв’язується з моноцитом і спонукає його боротися з раком.
«Ми можемо використовувати ліки, щоб викликати той самий ефект, який має РНК-вірус COVID-19. Через такий препарат ми могли б допомогти пацієнтам з багатьма різними типами раку, особливо тим, хто має рак четвертої стадії», – сподівається Бхарат.
Під час випробувань на тваринах сполука під назвою мурамілдипептид (МДП) зменшила кількість пухлин на 60-70% у мишей із онкологічними захворюваннями, включаючи рак молочної залози, товстої кишки, рак легенів та меланому.
Щоб з’ясувати, чи матиме цей спосіб такий самий ефект при боротьбі з раком у людей, потрібні додаткові дослідження. Однак вчені вже мають багатообіцяючі підказки. Трансформовані моноцити, що позначають рак і називаються індуцибельними некласичними моноцитами, зустрічаються нечасто. Однак вони можуть збільшувати свою кількість, коли в організмі виникає западення – наприклад під час інфекції COVID-19.
Хірурги-трансплантологи раніше виявляли такі моноцити у людей, яким пересадили легені та селезінку, і доктор Бхарат наразі проводить додаткові дослідження, щоб зрозуміти, чому процес трансплантації та інфекція COVID-19, активуючи імунну систему, викликають такі специфічні зміни.
Цікаво, що ця трансформація відбувається не з усіма вірусами на основі РНК. Зокрема, Бхарат протестував віруси грипу та парагрипу, які також є РНК-вірусами, але не виявив зростання популяції моноцитів, що борються з раком.
