П'ять фактів, що вказують на те, що у дитини короткозорість | Smart Mama 2024

П’ять фактів, які вказують на те, що у вашої дитини розвинулась короткозорість

Короткозорість – найчастіше порушення зору, яке в більшості випадків виявляють дітей. При цьому така патологія не завжди є спадковою або вродженою. Наприклад, короткозорих людей майже немає в місцях, де люди живуть в природному середовищі на великих просторах – в деяких країнах Африки та Південної Америки. А ось серед жителів міст відсоток короткозорих різко зростає. Найбільше короткозорих живе в Китаї: серед молодших школярів 40% короткозорих, тоді як в США таких дітей тільки 10%. Виною тому не якась особливість зору дітей з Азії, а колосальна кількість часу, який маленькі китайці проводять за навчанням, надмірне захоплення гаджетами і несвоєчасна діагностика. Тому, дуже важливо звертати увагу на поведінку дитини, яке може вказати на розвиток короткозорості (міопії).

Спадковість і патології вагітності

Якщо один або обоє батьків короткозорі, дитина схильна до міопії (ймовірність за обох батьків – 40%). Вона може з’явитися і досить пізно, наприклад, в пізньому шкільному віці. А ось, якщо у дитини діагностували «вроджену міопію» – це наслідок проблем розвитку при вагітності. Але і спадкова, і вроджена короткозорість можуть не тільки прогресувати, а й доповнюватися супутніми захворюваннями, наприклад косоокістю або амбліопією (очі бачать різні картинки, які не можуть «поєднатися»). Тому дуже важливо виявити короткозорість якомога раніше.

Читайте ще: Антибіотики при ГРВІ та грипі: чи ефективні вони

Косоокість довше трьох місяців

У малюків до року можна звернути увагу на те, що дитина часто моргає, тре очі, у неї часто течуть сльози. Зіниця  злегка збільшена. Ще одна важлива ознака: у всіх дітей до трьох місяців є дитяча косоокість, обумовлена тим, що очі не мають спільної точки фіксації на предметі. Якщо косоокість зберігається довше, лікар може запідозрити міопію. У такому випадку батьки вже вживають заходів, прибираючи близько розташовані іграшки і акцентуючи увагу на далеких і рухомих предметах.

Швидке «позбавлення» від далекозорості

Усі новонароджені – далекоглядні. Діти від народження мають в нормі +3 діоптрії. У шість місяців далекозорість все ще становить + 1-2,5 діоптрій. Якщо ж «втрата» далекозорості і наближення до дорослих норм відбувається швидше, це теж привід запідозрити міопію. Саме тому, важливо спостерігати за розвитком зору і порівнювати результати, наприклад, при народженні і в шість місяців (обстеження називається – вікова динаміка статичної рефракції).

Наближення предметів до 30 см.

Коли дитина підростає, міопія стає більш помітною. Дитина витягує голову, щоб щось розгледіти. Підносить всі предмети на відстань 30 см від очей – це оптимальна відстань для короткозорих людей, далі зображення «пливе». Нахиляється, коли малює, ліпить або грає. Часто мружиться і відтягує куточок ока. Діти також не хочуть робити те, що вимагає зосередженості на більш далеких предметах. Хоча є дослідження, які доводять, що ігри на вулиці, особливо при яскравому сонячному світлі, значно знижують ризик розвитку міопії.

Читайте ще: Які захворювання у дітей схожі на грип

Головний біль і реакція на світло

У дітей шкільного віку може проявитися спадкова або набута короткозорість. Дитина починає більше читати, сидіти близько перед монітором, користуватися телефоном, а все це викликає зайве напруження м’язів ока. При хорошому освітленні або на вулиці у короткозорих дітей посилюється сльозовиділення, адже в збільшену зіницю потрапляє більше світла. Дитина скаржиться на головний біль і відчуває печіння в очах після довгого сидіння перед екраном.

Сьогодні саме гаджети вплинули на  різке прогресування міопії (є випадки, коли діти буквально сліпнули або «заробляли» косоокість після багатогодинної гри за комп’ютером). Тому навіть при незначній міопії краще значно зменшити користування телефоном і комп’ютером. Ще батькам варто проявити пильність, адже щоб неносити «потворні» окуляри, діти починають приховувати свою короткозорість. Але фахівець повинен допомогти розставити крапки над «і».

Читайте ще: Що робити, якщо дитина часто хворіє на застуду