Інколи відмова від їжі може бути корисною і навіть рекомендованою лікарями (наприклад, у гострій фазі панкреатиту). Проте надмірне голодування має і негативні наслідки для здоров’я, наприклад, у вигляді зниження імунітету.
Чи може голодування бути корисним?
Обмеження їжі у вигляді пропуску сніданку або вечері, інтервального голодування чи голодування протягом кількох днів з метою нормалізації травної системи буває цілком корисним. Це знижує ризик розвитку таких захворювань, як гіпертонія, атеросклероз, діабет та ожиріння. Загалом періодичне голодування допомагає знизити артеріальний тиск і рівень холестерину та покращує чутливість до інсуліну.
Проте одне з нових досліджень переваг і недоліків голодування на тваринах показує, що така практика буває небезпечною для імунітету. Так, усього через чотири години голодування у крові мишей на 90% знизилась кількість моноцитів (імунних клітин). А ось після отримання їжі їх кількість у крові надмірно зростає. Такий стан називають моноцитозом і спостерігається він при гострих запальних процесах в організмі.
Після 24-годиннного голодування організм гризунів не зміг подолати бактерії, що є поширеною причиною пневмонії у лікарнях. Голодування також призвело до змін у мозку мишей і викликало вивільнення гормону стресу кортикостерону.
Читайте також: СПОРТ, ХАРЧУВАННЯ, БАДИ: ЩО ДОПОМОГАЄ ХУДНУТИ?
Це дослідження показує, що існує зв’язок між нервовою та імунною системами. Імунна система відреагувала на голодування, «відкликавши» імунні клітини з крові, оскільки це мало допомогти зберегти ресурси в часи дефіциту.
Читайте також: В ЯКИХ ПРОДУКТАХ МІСТЯТЬСЯ КОРИСНІ АМІНОКИСЛОТИ?
Автори дослідження не знецінюють користь незначного голодування, але просять оцінити усі плюси і мінуси такого кроку. Адже голодування для організму – це стрес, на який він змушений реагувати відповідно. У період ослаблення (загострення хронічних хвороб) краще відмовитись від такої практики взагалі. Адже моноцити є критично важливими клітинами імунної системи, що потрібні для боротьби з інфекціями, раком і серцево-судинними захворюваннями.
Ризики голодування для здоров’я
Є люди, які повинні уникати голодування, оскільки існує багато ризиків для здоров’я, що викликаються такою практикою. Насамперед, це такі наслідки:
- Дегідратація
Під час голодування організм не отримує рідини з їжі, а не всі люди підтримують належну гідратацію навіть не відмовляючись від їжі.
- Підвищення стресу
Якщо є звичка їсти чотири-п’ять разів на день і постійно перекушувати, різкий початок голодування може підвищити рівень стресу та порушити сон.
- Головний біль
Зневоднення, голод і недосипання разом є тими чинниками, що провокують появу головного болю.
- Печія
Шлункові під час голодування не потрібні кислота й ферменти для перетравлення їжі. Але навіть через запах їжі та думки про неї мозок наказує шлунку виробляти кислоту, що призводить до печії.
- Неефективне схуднення
Найчастіше періодичне голодування використовують для схуднення, проте такий спосіб неефективний для досягнення значних результатів і їх закріплення. Тіло починає накопичувати жир за будь-якої можливості.
- Спалення м’язів
Під час голодування тіло найчастіше отримує енергію із м’язової маси, а не з жирових відкладень, котрі мають лишатись на «крайній випадок».
- Втрата сил
Брак калорій автоматично означає втрату сил, працездатності та енергії. Саме тому лікувальне голодування рекомендують проводити під наглядом лікарів.
Підтримка організму при голодуванні
Якщо голодування справді потрібне за медичними показниками, під час і після обмеження себе у їжі слід потурбуватись про відновлення сил. Для цього можна до раціону харчування додати дієтичні добавки, наприклад Вітаргін. Це джерело амінокислоти аргініну та ліпотроної речовини бетаїну, що позитивно впливають на серцево-судинно систему та поліпшують детоксикаційні властивості печінки. Зокрема, ці речовини забезпечують:
- нормалізацію артеріального тиску
- покращення працездатності та енергозабезпечення
- зниження рівня «поганого холестерину», антиоксидантний вплив
- підтримку нормального кровообігу та процесів мікроциркуляції у печінці.
Саме тому прийом Вітаргіну може бути рекомендований лікарем при станах, пов’язаних із ослабленням організму і викликаних, наприклад, голодуванням.
Читайте також: ЇСТИ Й ХУДНУТИ: ЯК ПОКРАЩИТИ МЕТАБОЛІЗМ?
Щоб знизити нервове навантаження, котре викликається обмеженням себе в їжі та не допустити порушення сну, слід вживати заспокійливі та седативні засоби. Наприклад, Вітасед, ця дієтична добавка створена цілком на рослинній основі, що не допускає появи звикання до ліків і не спричиняє інших тяжких побічних ефектів.
Вітасед містить екстракти валеріани, пустирника та глоду, що комплексно забезпечують такі ефекти:
- седативний ефект, зменшення збудливості центральної нервової системи
- зниження напруження і дратівливості під час стресу, нервового виснаження та розумової втоми
- спазмолітичний ефект, нормалізація артеріального тиску та ритму серцевої діяльності
- полегшення засинання і поглиблення природного сну.
Читайте також: ТЕОРІЯ СТАРІННЯ, АБО ЯК ЗУПИНИТИ ІНФЛАМЕЙДЖИНГ
Таким чином, капсули Вітасед можуть бути рекомендовані як дієтична добавка до раціону харчування і джерело біологічно активних речовин для зниженню наслідків нервових навантажень, викликаних обмеженням їжі.