Інгаляції іноді здаються батькам простою та безпечною процедурою. Однак це швидше викликане спогадами про «вдихання парів картоплі». Інгаляції показані не при всіх респіраторних захворюваннях, а застосовувати препарати з інгаляційною метою можна тільки за призначенням лікаря.

Загальні протипоказання

Якщо у дитини є певні хронічні захворювання або її стан під час респіраторного захворювання залишається тяжким, слід утриматися від інгаляцій.

Загальні протипокази до інгаляцій є:

  • схильність дитини до носової кровотечі;
  • гіпертонія, дихальна або серцево-судинна недостатність;
  • емфізема легень у тяжкій формі;
  • індивідуальна нестерпність компонентів.

Також слід відкласти інгаляцію, якщо:

  • у дитини підвищена температура тіла (вище 37,5 ?С) та сильна слабкість;
  • дитина нещодавно поїла – інгаляцію можна проводити через 1-1,5 після їжі.

Природні інгаляції

Якщо дитині протипоказані інгаляції з апаратом, це не означає, що не можна «природні» інгаляції. Недарма дітей із хронічним бронхітом радять вивозити на відпочинок у сосновий ліс. Сосни розсіюють фітонцидні леткі речовини та ефірні олії, які й будуть цілком «природною», і безпечною інгаляцією, якщо дитина, звичайно, не має алергії на хвою. Соснове повітря корисне для лікування всіх захворювань дихальних шляхів. У дітей зменшиться кількість виділення мокротиння і кашель.

Ще один спосіб «природної» інгаляції – подорож на море. Морське повітря насичене озоном у концентрації, смертельній для багатьох вірусів та бактерій. Крім того, морське повітря містить безліч мікроелементів. Калій покращує процес вентиляції легень, сприяє засвоєнню кисню. Бром збільшує кількість еритроцитів та гемоглобіну в крові, полегшуючи дихання. Солі знищують бактерії та очищають дихальні шляхи від забруднюючих мікрочастинок. Якщо вдасться поєднати відпочинок у сосновому лісі та біля моря – це найкращий варіант інгаляції та профілактика хронічного бронхіту.

Апаратні інгаляції

Використовувати інгалятор або небулайзер у домашніх умовах можна лише за призначенням лікаря. При цьому сам по собі кашель чи біль у горлі – недостатня причина. Лікар може призначити інгаляції лише за певних симптомів бронхіту або деяких інших захворювань респіраторної системи.

Самостійно не можна застосовувати для інгаляцій муколітики, бронхорозширювальні препарати або інгаляційні глюкокортикостероїди. По-перше, якщо мокротиння у дітей не густе і добре відокремлюється, в муколітиках ніякої потреби немає. По-друге, бронхорозширювальні засоби призначаються лише при бронхіальній обструкції. По-третє, інгаляційні глюкокортикостероїди будуть корисні лише при запаленні у дихальних шляхах.

Крім того, не можна самостійно виготовляти розчини для інгаляції. Наприклад, деякі батьки намагаються виготовити “диво-суміш” на мінеральній воді. Однак розчини – це, як правило, безпечні та дозовані речовини, а мінеральна вода – нестерильний та непередбачуваний за ефектом компонент. Не можна використовувати для вдихання як інгаляцію та ефірні олії через їх можливу токсичність та алергійну реакцію.

І звичайно, вдихання парів картоплі загрожує  опіками дихальних шляхів. Ефект «чарівної картоплі» ніким не був доведений. Тому лікарі рекомендують використовувати як розчин для інгаляцій – лише аптечні препарати.

Олена Алексєєва