Інфекційний мононуклеоз – це гостре захворювання, збудником якого є вірус Епштейна-Барр. Воно здебільшого виникає в дитячому та підлітковому віці, причому хлопчики хворіють частіше, ніж дівчатка. При інфекційному мононуклеозі, насамперед, вражаються лімфатична система, дихальні шляхи, печінка та селезінка.
Симптоми інфекційного мононуклеозу у дітей
Від моменту зараження до появи перших ознак захворювання зазвичай минає 7 – 21 день, іноді цей період значно скорочується і перші симптоми з’являються вже через 2-3 дні після контакту з носієм вірусу.
Тривалість і тяжкість захворювання є індивідуальними та залежать від опірності організму, віку хворого й наявності супутніх інфекційних захворювань.Хвора дитина є джерелом інфікування вірусом Епштейна-Барр протягом усього інкубаційного періоду і перших 3-5 днів захворювання.
Читайте також: ДЕКІЛЬКА ПОРАД, ЩОБ ГРВІ У ДИТИНИ ПРОЙШЛО БЕЗ УСКЛАДНЕНЬ
Іноді захворювання має атиповий перебіг без виражених проявів або вони взагалі відсутні. У такому разі його виявлення відбувається випадково, під час діагностики інших захворювань, або після появи захисних факторів (антитіл) у крові дитини. З іншого боку, атипова форма інфекційного мононуклеозу визначається надзвичайно тяжким перебігом.
Інфекційний мононуклеоз у дітей зазвичай має гострий або хронічний перебіг.
Гострий перебіг інфекційного мононуклеозу
Як будь-яке вірусне інфекційне захворювання, мононуклеоз визначається різким початком із стрімкого підвищення температури тіла. У перші дні її показник зазвичай тримається на рівні 38-39 °С, а у важких випадках вона може сягати 40 °С. Дитина страждає від гарячки з ознобом і підвищеної пітливості. З’являються апатія, сонливість, більшу частину часу хворий проводить у ліжку.
Ознаки гострого інфекційного мононуклеозу:
- набряк лімфатичних вузлів (особливо шийних та позадувушних);
- набряк слизової оболонки носоглотки, що супроводжується важким і утрудненим диханням;
- поява білого нальоту на слизовій оболонці верхніх дихальних шляхів (мигдалики, задня стінка глотки, корінь язика, м’яке піднебіння);
- збільшення розмірів селезінки і печінки;
- поява герпетичного висипу на губах;
- поява висипу на тілі.
Висип при мононуклеозі може розташовуватися місцево (шия, груди, обличчя і/або спина) або поширюватися на все тіло. У немовлят він найчастіше з’являється на ліктях та задній поверхні стегон. Уражена шкіра стає надзвичайно чутливою і свербить.
Причини хронічного мононуклеозу у дітей
Причини переходу гострого інфекційного мононуклеозу в хронічну форму достеменно невідомі. Фактори, що сприяють цьому, включають зниження імунітету, нераціональне харчування та незадовільний спосіб життя. Вважається, що хронічна форма мононуклеозу може виникати у дорослих при перевтомі, частих стресових ситуаціях, несприятливих умовах життя.
Клінічні прояви такі самі, як при гострому мононуклеозі, але виражені більш помірно. Зазвичай немає лихоманки і висипу. Печінка і селезінка дещо збільшені, запальні прояви в ротовій порожнині теж незначні. Відзначаються загальна слабкість, сонливість, підвищена втомлюваність, але загалом хворий почуває себе набагато краще. Іноді виникають додаткові ознаки з боку шлунково-кишкового тракту: закреп або діарея, нудота і блювання. Крім того, при хронічному мононуклеозі часто виникають головні та м’язові болі, що нагадують грип.
Лікування інфекційного мононуклеозу
Антибіотики при мононуклеозі не призначаються, якщо стан дитини задовільний. При перших ознаках приєднання вторинної інфекції (погіршення самопочуття, висока температура тіла (понад 39°С), поява нових симптомів, відсутність поліпшення стану дитини протягом 5-7 днів) лікар може призначити антимікробний засіб.
Харчування дитини під час мононуклеозу
Не менш важливим під час хвороби є харчування дитини. Враховуючи, що при інфекційному мононуклеозі відбувається ураження печінки, з раціону необхідно виключити наступні продукти: страви зі свинини, спеції, приправи, консерви, кетчуп, майонез, м’ясні бульйони, шоколад і газовані напої. Дієта при мононуклеозі включає прості харчові продукти: овочеві супи і бульйони, пісне м’ясо (кролі, індички, кури), каші, макаронні вироби з твердих сортів пшениці.
Період відновлення
Його тривалість залежить від ступеня важкості перебігу захворювання. Зазвичай, самопочуття дитини покращується через 5 – 7 днів після того, як температура перестає зростати і стабілізується, а решта проявів зникає. Іноді цей період може займати більше часу – від 7 до 14 днів за відсутності серйозних ускладнень.
Потрібно пам’ятати
Температура тіла в дитини після перенесеного інфекційного мононуклеозу має триматися в межах норми (36,4 – 37,0°С). Вищі показники (37,0 – 37,4°С) вказують на нестійкий імунітет і вимагають додаткового лікування.
Читайте також: ПАРАГРИП У ДІТЕЙ: ЩО МАЄ НАСТОРОЖИТИ БАТЬКІВ?
Важливо забезпечити достатнє перебування дитини на свіжому повітрі. Якщо стан не дозволяє виходити на прогулянки, необхідно регулярно провітрювати приміщення, в якому знаходиться хвора дитина.
На весь період захворювання і протягом 6 тижнів після одужання дитина звільняється від фізичних навантажень. Це необхідно для запобігання розриву збільшеної селезінки.
