Одна дитина переносить ГРВІ легко, інша – хворіє важко. Чому так? Чи можна передбачити, як перебігатиме застуда? Як запобігти важкому стану при ГРВІ?
Що впливає на тяжкість перебігу ГРВІ у дитини?
Це залежить від безлічі факторів, починаючи від типу й агресивності вірусу ГРВІ, який може відрізнятися від попереднього винуватця нездужання, готовності імунної системи вступити в бій з новим вірусом, наскільки дихальні шляхи оговталися від останнього вірусного запалення і закінчуючи здатністю батьків забезпечити хворій в черговий раз дитині повноцінний догляд.
Чи існують критерії, за якими лікарі судять про тяжкість перебігу гострої респіраторної вірусної інфекції у дитини і чи можуть ними скористатися батьки
Потрібно сказати, що передбачити з початку захворювання, як довго хворітиме дитина і скільки у неї зберігатимуться симптоми застуди дуже складно. Тому на озброєння можна взяти критерії, якими керуються лікарі при оцінці ступеня тяжкості перебігу грипу у дітей. Основними ознаками тяжкості захворювання є показники підвищеної температури тіла і вираженість інтоксикаційного синдрому.
Читайте також: Чужий серед своїх, або нормальна мікрофлора дихальних шляхів дитини
Так, при легкому перебігу грипу температура не піднімається вище 38,5 °C; на середньотяжкий стан захворювання вказують температурні показники, які досягли позначки від 38,5 до 39,5 °C, і їм відповідають симптоми вираженої інтоксикації; якщо температура тіла перевищила 39,5 °С – це важкий перебіг грипу. Ступінь вираженості інтоксикаційного синдрому, який об’єднує такі симптоми, як головний біль, загальна слабкість, млявість і сонливість, у більшості випадків, але не завжди відповідає підвищенню температури: мами знають, що дитина може бути активною при температурі 38 °С і вище, тоді як при температурі 37,2 °С лежати довго в ліжечку і відмовлятися гратися. Тому ці критерії для лікарів є важливими, але не єдиними при оцінці самопочуття дитини і тяжкості ГРВІ.
Як можна це визначити?
Якщо підвищена з перших днів температура не піднімається, а починає поступово знижуватися, при цьому стан дитини також поліпшується, очевидно, що перевага в боротьбі на стороні імунної системи дитини. Якщо температура, яка досі знижувалася, підвищилася і продовжує рости, і мама бачить, що дитині стає гірше, тоді найімовірніше на вірусну інфекцію нашарувалася бактеріальна, і незабаром з’являться симптоми, пов’язані з розвитком бактеріальних ускладнень.
Чому в якості прикладу наведена температура тіла?
Діти, особливо маленькі, не вміють чітко формулювати свої скарги, тому вони не можуть сказати, що голова у них болить сильніше, а замість гри вони хочуть спокійно полежати. У малюків універсальною реакцією на погане самопочуття є вередування, плаксивість, нетипова сонливість, яка не завжди мамами вважається поганим симптомом. Тому залишається орієнтуватися на такий більш менш об’єктивний критерій, як підвищення температури тіла (за умови, якщо її активно не збивають жарознижувальними препаратами).
Читайте також: Чи потрібно виривати і пломбувати молочні зуби?
Ще одним досить надійним критерієм є поява під час хвороби нових симптомів. Наприклад, кашель став гавкаючим, змінився колір мокротиння, дитина почала дихати ротом або тре вушко – ці та інші відсутні раніше симптоми вказують на те, що або вірус захопив нові території в дихальних шляхах, або приєдналися бактерії.
Про тяжкість застудного захворювання можна судити й на підставі його тривалості. Вважається, що легкий перебіг ГРВІ в середньому займає 5–7 днів, тобто тиждень. Якщо за цей час дитина не видужала, то у неї розвинулися ускладнення. Однак оцінювати ситуацію можна тільки через тиждень, коли дитина або видужає, або продовжить хворіти.
Чи можуть батьки вплинути на те, як важко і довго хворітиме дитина?
Однозначно, так. Причому цей вплив можна здійснити відразу в двох напрямках: як в сторону полегшення самопочуття, так і навпаки – погіршення ситуації та переходу в ускладнений перебіг. Яким чином це відбувається?
Основним фактором, що підвищує ймовірність тяжкого перебігу ГРВІ є пізнє звернення за медичною допомогою, коли з моменту появи перших симптомів захворювання минуло вже кілька днів, а на що хворіє дитина – досі не встановлено і лікування вона не отримує. Це обумовлює наступну причину – відсутність необхідного лікування або його несвоєчасне призначення. Сюди можуть бути віднесені й раннє переривання терапії, й недотримання запропонованої лікарем її схеми: зниження дози і пропуски прийому препарату. Всі перераховані критерії слугують об’єктивними причинами, які сприяють більш важкому, тривалому перебігу захворювання у дитини і розвитку ускладнень.
Противірусна терапія
Тоді як своєчасне звернення до лікаря після появи перших симптомів захворювання і дотримання лікарських рекомендацій дозволить полегшити перебіг захворювання і запобігти розвитку ускладнень, навіть якщо спочатку температура тіла у дитини підвищилася до високих показників, а стан викликав побоювання.
Однією з необхідних умов якнайшвидшого і повного одужання дитини є застосування етіотропної противірусної терапії, яка цілеспрямовано впливає на причину захворювання – вірус. З цією метою лікар може призначити дитині прямий противірусний препарат наприклад, сироп Флавовір, що містить активну (діючу) речовину – рідкий екстракт протефлазід. Дія сиропу Флавовір спрямована на блокування вірусних ферментів, що унеможливлює їх внутрішньоклітинне розмноження, а у вірусу грипу додатково пригнічується нейрамінідаза – білок, який полегшує патогену поширюватися дихальними шляхами. Початок лікування сиропом Флавовір і дотримання прописаної лікарем його схеми та дозування дозволить переламати боротьбу дитячого організму з вірусом на свою користь і полегшити стан дитини, навіть якщо він був важким.
Таким чином, раннє втручання в перебіг захворювання дозволить уникнути тривалого і можливо важкого стану дитини. Адже набагато легше запобігти грипу, ніж справлятися з ним і його наслідками.
Лариса Кузнецова, лікарка-імунологиня, професорка, завідувачка кафедри клінічної, лабораторної імунології та алергології НМАПО ім. П.Л. Шупика
