Пів року тому Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила, що COVID-19 уже не є глобальною проблемою. Але чи означає це, що можна ігнорувати таку важливу складову цієї пандемії, як ізоляція? І що робити, коли на коронавірус захворіла дитина?
Коронавірус, що вижив
Так, COVID-19 уже не спричиняє мільйони смертей у всьому світі, проте лишається дуже небезпечним. Враховуючи відносно теплий початок і середину осені, перше значне похолодання одразу призвело до стрибка захворюваності на ГРВІ, а в деяких областях – перевищення епідемічного порогу. Зі 142 643 хворих на ГРВІ (за період з 6 по 12 листопада) підтверджено 10 287 випадків COVID-19. Крім того, 54 людини старше 30 років померли. Тобто навіть на початку епідсезону можна спостерігати одразу високу летальність.
Із хворих на коронавірусну інфекцію 1198 – діти, з яких 337 потребували госпіталізації, 6 – у відділенні реанімації та інтенсивної терапії. Тобто COVID-19 усе-таки є нелегкою хворобою, а інколи потребує тривалого лікування, зокрема й у лікарні.
Що робити, коли дитина захворіла?
Отже, при перших симптомах ГРВІ слід звернути увагу на характерні ознаки COVID-19 у дитини:
- підвищення температури тіла;
- слабкість, ломота у тілі;
- втрата смаку або нюху;
- поява сухого кашлю, задишки.
Якщо є підозра на COVID-19, потрібно звернутися до педіатра, щоб зробити швидкий тест на визначення антигену SARS-CoV-2 (застосовують на ранніх стадіях захворювання) або ПЛР-тест (найбільш об’єктивний результат у 7-14 день після інфікування).
Чи потрібно ізолювати дитину?
Так, згідно з рекомендаціями МОЗ, необхідно обмежити контакти дитини на п’ять днів від дати появи симптомів або від позитивного результату тестування. Враховуючи надзвичайну заразність коронавірусу, хвора дитина не має контактувати з іншими дітьми та дорослими (тобто не повинна покидати житло). Також слід максимально обмежити її спілкування з членами родини, які проживають із нею в одному приміщенні.
Рекомендації для батьків
Батьки мають пам’ятати, що їм варто потурбуватись і про власний захист, адже їх обов’язок – лишитись здоровими і допомогти дитині. Для цього слід дотримуватись таких рекомендацій:
- доглядаючи за дитиною, одягати медичну маску
- організувати дитині дозвілля та прийом їжі в окремій кімнаті
- щодня здійснювати вологе прибирання і провітрювання у приміщеннях
- ретельно мити окремий посуд та інші особисті речі дитини
- не користуватись рушником, гаджетами та іншими особистими речами дитини
- мити руки з милом щоразу після контакту з дитиною або її речами
- за появи перших ознак хвороби члени родини також мають звернутися за діагностикою COVID-19.
Коронавірус у більшості дітей наразі лікується вдома, але якщо лікарі констатують хворобу середньої тяжкості, то можуть запропонувати госпіталізацію. Тому надзвичайно важливо уникнути ускладнень і тяжкої форми коронавірусної хвороби. Адже на початку листопада уже сотні дітей потрапили у стаціонар із симптомами COVID-19.
Читайте також: Скільки разів на рік дитина може хворіти ГРВІ?
За перших симптомів COVID-19, а також інших ГРВІ та грипу лікар може призначити противірусні препарати широкого спектру дії, що можуть пригнічувати реплікацію ДНК і РНК вірусів та активність 3CL-протеази коронавірусу SARS-CoV2. Таку здатність мають противірусні препарати на основі флавоноїдів. Для дітей це сироп Флавовір. Доведено, що механізм прямої противірусної дії полягає в інгібуванні синтезу вірусоспецифічних ферментів. Препарат захищає слизові оболонки верхніх дихальних шляхів, нормалізуючи показники місцевого імунітету. Він ефективний при грипі та ГРВІ, бо безпосередньо діє на віруси, блокуючи можливість їх розмноження.
Читайте також: П’ять критичних періодів розвитку імунітету у дітей
Такі ліки є безпечними та нетоксичними, тому їх можна приймати навіть маленьким дітям від народження. Отже, враховуючи велику кількість можливих патогенів респіраторних захворювань, необхідно застосовувати препарати, що підходять для дітей від народження і для тривалого застосування.
