76 % дітей важко переживають карантин через неможливість спілкуватися з друзями
Під час пандемії COVID-19 підлітки можуть виявитися найбільш вразливою до негативних наслідків фізичного дистанціювання групою. Перехідний період – це вік уразливості, коли взаємодія з однолітками є життєво важливим аспектом соціального розвитку. Вчені вважають, що якщо не враховувати необхідність підлітків в спілкуванні і не знайти способів для підтримки соціальної взаємодії, це призведе до збільшення числа психічних відхилень.
Вразливі коронафоби
Страх перед новою загрозою людства вже охрестили коронафобією. Хоча діти і підлітки є найменш схильною до пандемії категорією, вони можуть найбільше постраждати в плані психічного і соціального розвитку. Розібратися в ситуації намагалися автори статті, опублікованої в журналі «The Lancet Child and Adolescent Health».
Вчені зазначають, що підлітковий вік є чутливим періодом в житті молодих людей, коли їх соціальне середовище і взаємодія з однолітками мають першорядне значення для розвитку мозку, психічного здоров’я та почуття власної гідності. Обмеження соціальних контактів (віч-на-віч) може перервати все це. Наприклад, 75 % дорослих, у яких коли-небудь було виявлено психічне захворювання, повідомляли про те, що вони вперше відчули його симптоми в юному віці – до 24 років.
Читайте також: Сезон літніх захворювань: які віруси активізуються влітку?
Що саме відчувають підлітки під час пандемії? Соціологічний центр Forsa (Німеччина) провів опитування, щоб виявити найбільш поширену серед дітей емоційну реакцію. Не завжди емоції дітей були негативними. Наприклад, 38 % дітей раділи, що більше часу проводять з близькими. Але 13 % страждали від самотності, 7 % відчували страх, а найвищий відсоток стосувався саме соціального спілкування – 76 % дітей переживали через те, що не можуть бачитися з друзями.
Прояви відхилень
Страх втратити контроль над ситуацією є основною причиною більшості фобій. Перші проблеми починаються, коли дитина починає проявляти підвищену тривожність, зациклюватися на певних діях, відчувати напади панічних атак.
Наочним прикладом може стати порада частіше мити руки. Для підлітка, схильного до обсесивно-компульсивного розладу такий заклик може стати справжнім спусковим гачком. Найчастіше таке психічне відхилення починається саме в підлітковому віці. Кілька відсотків населення в розвинених країнах страждають таким розладом – у них з’являються нав’язливі думки, наслідком яких стають нав’язливі ритуали (наприклад, миття рук по 20 разів на день). І так позитивна, здавалося б, звичка стає симптомом розладу психіки.
Що чекає в майбутньому?
Дорослі люди розуміють, що карантин – це не назавжди. Але важливо пам’ятати, що для підлітка кілька місяців життя – це дуже великий період часу. Якщо дитина живе у великій родині, з братами і сестрами (і підтримує з ними хороші стосунки), наслідки ізоляції будуть менш помітні. Але якщо тривалий час підліток не спілкується з важливими для нього людьми і не підтримує соціальних контактів, треба спробувати створити заміну таких відносин і відтворити старі ритуали і звички хоча б за допомогою технологій.
Однак є велика різниця у використанні інтернету і соцмереж зокрема. Наприклад, онлайн зустрічатися з друзями, проходити майстер-класи та уроки – це добре, а ось перегляд «негативної» стрічки новин – прямий шлях до депресії. Деякі дослідження показують, що активне використання соціальних мереж (обмін повідомленнями або публікація в профілі іншої людини) покращує загальний стан людини. Однак перегляд стрічки новин негативно впливає на психіку.
Читайте також: Літо і кондиціонер: ТОП правил, щоб не захворіти
Слід зазначити, що досліджень про соціальної ізоляції підлітків – вкрай мало, оскільки ніхто не думав, що колись їх результати знадобляться. Є лише невеликі дослідження на тваринах (частіше використовують гризунів, оскільки вони є соціальними істотами). Вони показують, що навіть короткі періоди соціальної ізоляції в підлітковому віці у мишей чи пацюків можуть бути пов’язані з істотними і потенційно довгостроковими ефектами в хімічному і структурному розвитку мозку тварин.
Є свідчення того, що крайня соціальна ізоляція дорослих пов’язана з посиленням дистресу, депресії, агресії і самоушкодження. Наскільки це все актуально для підлітків – поки невідомо. Поки лише передбачається, що цифровий зв’язок допоможе пом’якшити наслідки фізичного дистанціювання, але необхідні і подальші дослідження стану підлітків в ізоляції.
