У своєму житті ми стикаємося з патогенами щодня: на вулиці, вдома, у транспорті, від час відпочинку чи на роботі наша імунна система невпинно працює, щоб нас захистити.
Наука давно вже з’ясувала, як антитіла дозволяють імунній системі запам’ятовувати один конкретний вірус, щоб швидко реагувати, коли ми зіткнемося з ним знову. Однак боротьба з одним вірусом може навчити організм реагувати на зовсім інші, неспоріднені патогени, пише видання Mirage.News.
Тренований імунітет
У 2024 році австрійський вірусолог Александер Лерхер оприлюднив результати дослідження, яке показало, що лабораторні миші, які перехворіли на COVID-19, у подальшому стали менш вразливими до вірусів грипу.
«У періоди, коли ми хворіємо, ми, ймовірно, стикаємося з мільйонами мікробів, які нас не інфікують. Але вони все одно можуть залишити на нас свій відбиток», – пояснює Лерхер.
Яким саме може бути цей відбиток, дослідникам поки що до кінця незрозуміло. Однак цей феномен дійсно існує: наприклад, люди, особливо діти, які отримали вакцину БЦЖ проти туберкульозу, протягом місяців після щеплення стають менш сприйнятливими до інших інфекційних захворювань.
Дослідники називають це явище «натренованим імунітетом», припускаючи, що імунна пам’ять може бути прив’язана не лише до певного патогену, а й навчитися після зустрічі з ним боротися зі збудниками інших захворювань.
Від мишей до людей
Вивчаючи імунні реакції лабораторних мишей на коронавірус, Лерхер та його колеги з Медичного коледжу Корнельского університету та госпіталю Маунт-Сінай (США) також дослідили кров людей, які перенесли легку форму COVID-19. Виявилося, що після перенесеного коронавірусу ДНК їхніх імунних клітин зазнала таких самих змін, що й у піддослідних гризунів.
«Це свідчить про те, що їхня імунна система здатна швидше реагувати на наступний вірус, з яким вони зіткнуться, і що це явище не відбувається лише у мишей», — каже Лерхер.
Під час досліду на мишах було виявлено, що зміни в їхніх імунних клітинах дають їм значні переваги: коли у подальшому цих мишей інфікували грипом, хвороба у них перебігала з меншою кількістю симптомів та меншою смертністю.
«Це був дуже потужний захист», – зазначає Александер Лерхер.
За його словами, це дослідження показує, що така імунна пам’ять має великий потенціал для забезпечення захисту одночасно від багатьох інфекцій.
«Якби на горизонті з’явився новий патоген, було б непогано отримати терапію, яка б посилила ваш загальний противірусний імунітет на весь наступний місяць чи близько того», – каже дослідник.
Однак до реальної появи таких методик поки ще далеко. Як підкреслює Лерхер, потрібно з’ясувати, чи не буде натренований імунітет не лише захищати організм від вірусів, а й спричиняти хронічне запалення або автоімунні захворювання.
«Нам потрібно достатньо добре зрозуміти ці фундаментальні механізми, щоб насправді почати думати про терапевтичне застосування», — каже він.
Ризики та безпека
Медикам відомо, що штучна стимуляція імунітету дійсно може призвести до тяжких наслідків. Зокрема, вона може викликати так звану рефрактерність – тимчасовий параліч імунної системи, коли вона фактично перестає функціонувати. Такий стан загрожує пацієнту розвитком важких ускладнень або навіть смертю.
Саме тому сучасна медицина відмовляється від використання імуностимуляторів при лікуванні грипу та інших ГРВІ. При виборі противірусних препаратів для сімейної аптечки лікарі радять ретельно читати інструкцію: чи є цей препарат безпечним для імунної системи і чи доведена ця безпечність науковими дослідженнями.
На жаль, фармкомпанії, присутні на вітчизняному ринку, рідко проводять подібні дослідження. Одним із противірусних препаратів, безпечність якого для імунної системи оцінювали у наукових дослідженнях, є Флавовір.
До складу Флавовіру входять флавоноїди – біоактивні речовини рослинного походження, які здатні пригнічувати реплікацію ДНК- та РНК-вірусів, у тому числі вірусів грипу, коронавірусів та збудників інших ГРВІ. Водночас Флавовір не перестимульовує імунітет, а натомість нормалізує його до природно оптимальних показників, що сприяє природній роботі імунної системи під час противірусної терапії.
Завдяки таким властивостям Флавовір може застосовуватися для лікування навіть пацієнтів з вразливою імунною системою – людей похилого віку, дітей від 0 років та людей, які мають супутні хронічні захворювання.
В українських аптеках Флавовір можна знайти у чотирьох лікарських формах:
- краплі Флавовір, призначені для лікування ГРВІ та грипу у дорослих та дітей;
- дитячий сироп Флавовір для лікування ГРВІ та грипу дітей від 0 років;
- Флавовір Ангіспрей – спрей з противірусним ефектом для горла, призначений для профілактики грипу та ГРВІ у дорослих та дітей від 4 років;
- Флавовір Риноспрей – спрей з противірусним ефектом для носа, рекомендований для профілактики грипу та ГРВІ у дорослих та дітей від 4 років.
Рідкі лікарські форми забезпечують швидке надходження діючої речовини в організм і є зручними для застосування різними віковими групами пацієнтів. ніж традиційні таблетки або пігулки, що підвищує ефективність діючої речовини і пришвидшує одужання.
Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Перед застосуванням лікарського засобу обов’язково ознайомтеся з інструкцією для медичного застосування та проконсультуйтеся з лікарем. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.
