Питання захисту від інфекційних захворювань завжди хвилювало людство. Особлива увага при цьому приділялася дітям, оскільки багато інфекцій атакують саме у дитячому віці, коли здатність впоратися з ними і нині досить обмежені.
Ідея створити штучно імунітет, тобто до того, як дитина зустрінеться зі справжнім збудником захворювання, свого часу зробила справжній переворот у медицині, істотно знизивши не тільки смертність дітей від конкретних інфекцій та їх ускладнень, наприклад, кору і корової пневмонії, а й зменшивши захворюваність.
Читайте також: Плануєте відпочинок дитини в літньому таборі: потурбуйтесь про імунітет
Якщо ще кілька десятків років тому діти хворіли і гинули від деяких інфекцій, а ті, кому вдалося вижити, могли залишитися на все життя інвалідами, то сьогодні завдяки проведенню вакцинопрофілактики такі випадки вважаються поодинокими. З урахуванням того, що проти більшості вірусних інфекцій до теперішнього часу специфічного противірусного лікування немає, єдиний спосіб убезпечити дитину від зараження або полегшити боротьбу з ним залишається вакцинація.
Щеплення новонародженим і дітям
У нашій країні існує перелік обов’язкових вакцинацій, які включені до Календаря профілактичних щеплень, затвердженого Міністерством охорони здоров’я України. Згідно з ним вакцинопрофілактика проводиться щодо 10 найбільш небезпечних інфекційних захворювань, до яких віднесено туберкульоз, кір, епідемічний паротит, краснуху, кашлюк, дифтерію, правець, поліомієліт, гепатит В, гемофільну інфекцію.
При цьому існує чітка послідовність щеплення дітей, починаючи від самого народження.
Щеплення дитині на першому місяці життя:
- в перший день життя – проти гепатиту В
- на 3 – 5-й день – проти туберкульозу
Щеплення дитині на другому місяці життя:
- друга доза вакцини (повторна вакцинація або ревакцинація) проти гепатиту В
- перша доза вакцини проти дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту, Haemophilus influenzae B (гемофільної або ХІБ-інфекції)
Щеплення дитині на четвертому місяці життя:
- друга доза вакцини (повторна вакцинація або ревакцинація) проти дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту, гемофільної інфекції
Щеплення дитині на шостому місяці життя:
- третя доза вакцини (ревакцинація) проти гепатиту В, дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту
Щеплення дитині в рік:
- перша доза вакцини проти кору, епідемічного паротиту та краснухи
Щеплення дитині в 18 місяців, або півтора року:
- четверта доза вакцини проти дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту
Щеплення дитині в 6 років:
- друга доза вакцини (повторна вакцинація або ревакцинація) проти кору, епідемічного паротиту та краснухи
- п’ята доза проти дифтерії та правця
- п’ята доза проти поліомієліту
Щеплення дитині в 14 років
- шоста доза вакцини проти поліомієліту
Щеплення дитини в 16 років
- шоста доза щеплення проти дифтерії та правця
У дорослому віці через кожні 10 років, тобто в 26, 36, 46 років рекомендується продовжувати вакцинуватися проти дифтерії та правця.
Вакцинація, що не включена до Календаря профілактичних щеплень
Крім 10 обов’язкових в Україні існує ще 7 рекомендованих, тобто за бажанням мами дитини і узгодження з лікарем, що проводяться на комерційній основі, профілактичних щеплень, які також захищають від важких захворювань. До них відносяться:
- вакцинація проти грипу А і В (сезонні штами)
- вакцинація проти папіломавірусної інфекції (ВПЛ-інфекція)
- вакцинація проти ротавірусу
- вакцинація проти гепатиту А
- вакцинація проти пневмокока
- вакцинація проти менінгокока
- вакцинація проти вітряної віспи (оперізуючого лишаю або herpes zoster)
Що таке вакцина і якою вона буває
Вакцина являє собою препарат бактеріального або вірусного походження, при його введенні в організм відбувається формування набутого (адаптивного) імунітету.
Залежно від того, проти якого типу інфекційного агента створена вакцина, існують:
- Вірусні – щеплення від сказу, кору, грипу, поліомієліту, краснухи, епідемічного паротиту
- Бактеріальні – щеплення від туберкульозу (БЦЖ), правця, кашлюку, черевного тифу, дифтерії, холери.
- Комбіновані – створюють імунітет до кількох збудників захворювань. До таких належить АКДП – адсорбована кашлюково-дифтерійно-правцева вакцина
За видом і способом отримання розрізняють:
- Живі – до складу препарату входять живий, але ослаблений збудник захворювання. Наприклад щеплення від кору, сказу, краснухи і туберкульозу
- Інактивовані – містять убиті збудники захворювання. Приклад вакцин – від поліомієліту, кашлюку, кліщового енцефаліту
- Отримані генно-інженерним шляхом, як вакцина проти гепатиту В
За складом поділяються на:
- моновакцини, містять тільки один патоген, наприклад щеплення проти туберкульозу
- дивакцини, в їх склад входять два патогена. Приклад, вакцина проти гепатиту А і В
- полівакцина містять кілька патогенів. До них відноситься АКДС, яка містить убиті кашлюковим бактерії разом з дифтерійним і правцевим анатоксинами.
Ускладнення після щеплення
У сучасному світі мами більше не боятися важких інфекційних захворювань у своїх дітей та їх сумних наслідків. Більшості, якщо не всім, сьогодні можна запобігти за допомогою вакцинації, а створюваний колективний імунітет, або як його називають лікарі – популяційний, захищає тих, кому вакцинація протипоказана.
Читайте також: Несформований імунітет – причина частих ГРВІ у дітей
Сьогодні акценти змістилися в бік боязні можливих наслідків введення вакцин і складу цих препаратів – на цьому грунті сформувалося і досі вкрай живучі безліч міфів і пересудів. Медична наука щоразу спростовує їх і пояснює, як відбувається насправді і чому це так. Незмінним залишається лише одне: вакцина дозволяє підготувати імунітет до зустрічі з найбільш небезпечним збудником захворювання, а наявність певної кількості провакцинованого населення унеможливлює передачу збудника захворювання малому числу нещеплених людей (колективний імунітет).
Іноді виникають ситуації, коли після введення вакцини стан дитини може погіршитися і розвинутися поствакцинальні реакції. Добре, якщо лікар попередить маму заздалегідь і вона знає, які симптоми можуть з’явитися у дитини і як потрібно діяти в цій ситуації. У статті наведені всі можливі ефекти, які можуть виникнути після введення вакцини, щоб знати, що може бути і запитувати лікаря. Така тактика дозволить бути готовими до можливих реакцій на вакцину і не боятися її проведення.
Можливі поствакцинальні реакції:
- Короткочасне підвищення температури тіла
- Фебрильні судоми, що з’являються на тлі лихоманки, є нетривалими і легкими
- Місцеві реакції: почервоніння, набряклість й інфільтрат м’яких тканин в місці введення вакцини
- Алергічні реакції: анафілактичний шок (розвивається відразу після введення вакцини і при своєчасно наданій медичній допомозі не представляє загрози життю дитини)
Більшість поствакцинальних реакцій пов’язані з наявністю у дитини інших захворювань, як інфекційних, так і неінфекційних. Можливі ситуації, коли поява симптомів у дитини після проведення вакцинації насправді є відображенням іншої хвороби. Наприклад, розвиток у дитини респіраторного захворювання після щеплення може бути пов’язано із зараженням вірусом ГРВІ, який нещодавно трапився в поліклініці, куди дитина прийшла на вакцинацію.
Читайте також: Сезон літніх захворювань: вірусні діареї у дітей
Те ж саме стосується і появи бактеріальних захворювань, інфекцій сечовивідних шляхів та інших станів. Все це говорить про те, що потрібно ретельніше перевіряти здоров’я дитини напередодні вакцинації. Крім того, приходити в поліклініку на щеплення потрібно в спеціально відведені дні, коли кількість хворих дітей набагато менше, ніж в звичайні дні. Те ж саме стосується і хворих дітей: відвідування лікаря потрібно планувати таким чином, щоб воно не співпало з днем здорової дитини, щоб не піддавати ризику здорових дітей, які прийшли на щеплення.
Якщо виникли перераховані вище реакції, то одночасно із з’ясуванням причин їх появи, важливо не втратити час і пролікувати дитину. Як показує досвід, своєчасна діагностика і правильне лікування дозволяє врятувати життя і здоров’я дітей навіть при розвитку в них поствакцинальних реакцій.
Ольга Задорожна, педіатр
