Слизова дихальних шляхів є найбільшою поверхнею нашого тіла, яка контактує із зовнішнім середовищем. Щодня через неї проходить повітря, яке представляє собою аерозоль, що містить безліч інфекційних часток.
Таким чином, дихальні шляхи разом з легеневою тканиною практично постійно зазнають впливу присутніх у вдихуваному повітрі вірусів і бактерій, стаючи вхідними воротами для багатьох з них. Безперервний контакт означає, що людина повинна постійно хворіти на інфекційні захворювання, проте більшу частину часу ми почуваємося добре. Значить, в дихальних шляхах є спеціальний механізм, який оберігає нас від щоденної атаки безлічі агентів і розвитку захворювання.
Як віруси ушкоджують дихальні шляхи
Роль захисного бар’єру в респіраторному тракті виконують клітини епітелію дихальних шляхів (фізичний бар’єр) і утворюваний ними слиз (слизовий бар’єр), який вистилає зсередини всі відділи повітроносного тракту. Він складається з більш в’язкого гелеподібного зовнішнього шару і більш рідкого внутрішнього.
Читайте також: П’ять найпоширеніших міфів про алергію
Біологічний сенс такого складу полягає в тому, що в більш в’язкому середовищі застрягає більшість вдихуваних частинок, які потім виводяться назовні. Таке виведення забезпечується узгодженою роботою спеціальних виростів – війок, розташованих на епітеліальних клітинах, які зі швидкістю 16-17 скорочень на секунду пересувають більш рідкий внутрішній шар слизу, з яким вони зтикаються.
Природний захист від вірусів
При нормальній роботі цієї системи (мукоциліарний кліренс) застряглі в слизу бактерії проходять 10 клітин слизової бронхів на секунду, а час контакту з поверхнею епітелію – (0,1 c) не дозволяє їм приєднуватися до його клітин, і людина залишається здоровою. Теж саме стосується и вірусів, які потрапили в дихальні шляхи з повітряним потоком на вдиху. Крім того, у слизі міститься безліч спеціальних молекул, задіяних в захисті від вірусів, бактерій, грибків та інших агресорів. Перш за все, це такі сполуки, як лізоцим, лактоферин, фібронектин та інтерферони, які також блокують прикріплення інфекційних агентів до епітеліальних клітин.
Читайте також: Основні правила літнього дитячого відпочинку
В цілому мукоциліарний кліренс є частиною вродженого імунітету, який на відміну від надбаного, присутній до того, як організм людини зустрінеться з будь-яким інфекційним агентом, а його активність не пов’язана з тим, відбувся колись контакт зі збудником захворювання чи ні – цей механізм функціонує завжди, починаючи з самого народження. Його значення особливо важливе у дітей перших років життя, коли адаптивний імунітет ще недостатньо розвинений і, по суті, це єдиний захисний механізм. Очевидно, що немовля зазнає впливу однакової кількості інфекційних агентів нарівні з дітьми старшого віку і дорослими, тому вроджена імунна система відіграє вагому роль в захисті від респіраторних інфекцій.
Чому діти часто хворіють?
Причиною того, що не завжди цей бар’єр захищає нас від захворювань, є здатність інфекційних агентів пошкоджувати його. Нерідко ми самі допомагаємо їм в цьому, коли ведемо спосіб життя, при якому цей бар’єр поступово втрачає свою захисну роль.
Наприклад, вплив таких чинників, як забруднене повітря, куріння, в тому числі й пасивне у дітей батьків-курців, алергічні та деякі хронічні захворювання респіраторного тракту призводять до пошкодження клітин, що виробляють слиз, і ушкоджують війки, які беруть участь в його просуванні назовні.
Читайте також: РОЗСЛАБЛЯТИСЯ НЕ ВАРТО: ЛІКАРКА РОЗПОВІЛА, ЯК УБЕРЕГТИСЯ ВІД ІНФЕКЦІЇ ЦЬОГО ЛІТА
Зміни в’язкості слизу в сторону згущення, які відбуваються на тлі запальних захворювань, ускладнюють роботу з його виведення. Крім того, у дітей причиною згущене слизу і зниження його захисних властивостей аж до втрати може бути і сухість вдихуваного повітря.
Всім цим успішно користуються віруси ГРВІ, для яких основна їх мета – ті самі епітеліальні клітини – стає в межах досяжності.
Вважається, що несформований імунітет є основною причиною частих ГРВІ у дітей. У той же час, у них є захисний бар’єр в дихальних шляхах, який повинен перешкоджати частим застудам. Чи немає тут протиріччя?
Протиріччя немає, оскільки наявність захисного механізму не визначає якість його роботи. У дітей він набагато нижчий, ніж у дорослих. В чому різниця? Перш за все у відсутності виробленого після контакту з інфекційним агентом адаптивного імунітету, представництво якого в дихальних шляхах здійснює імуноглобулін А (IgA). Він вважається одним з провідних захисників проти вірусів, в тому числі й ГРВІ, а його роль описується як імунний виняток. Вона полягає в тому, що при взаємодії з вірусами IgA створює навколо них оболонку, яка утримує вірус в слизі і не дозволяє йому прикріплятися до епітеліальних клітин.
У чому нюанс? У тому, що у дітей до 3-місячного віку IgA повністю відсутній, заміною йому слугує IgA материнського молока. Після 3-місяців і в перші 4-5 років його виробляється набагато менше в порівнянні з дорослими. Тому лікарі говорять про те, що місцевий імунітет в ранньому дитинстві працює недостатньо ефективно.
Віруси ГРВІ здатні пошкоджувати або обходити захисні бар’єри
Не можна скидати з рахунків і вірусні здібності. А вони, як показало їх вивчення, досить значні. За століття еволюції віруси ГРВІ винайшли способи пошкоджувати або обходити захисні бар’єри, досягаючи своєї мети – епітеліальних клітин, і налагоджуючи внутрішньоклітинне виробництво власних копій.
Читайте також: ВІРУСНИЙ МЕНІНГІТ У ДИТИНИ: ЯК ВЧАСНО РОЗПІЗНАТИ
Багато, якщо не всі респіраторні віруси, змінюють вроджені імунні реакції, щоб відтворити нові копії та поширитися далі. В результаті імунна відповідь стає відтермінованою, неповною або ослабленою. А вірус грипу навчився за допомогою ферменту нейрамінідази розчиняти сіалові кислоти, що входять до складу слизу, і полегшив власне проникнення до клітин епітелію. Молекули зі схожими властивостями є й у вірусів парагрипу. Це може пояснити той факт, чому в епідемічний період застудних захворювань, коли кількість вірусних часток в повітрі перевищує захисні можливості бар’єрів і частина вірусів все ж досягає клітин, люди частіше застуджуються. Те ж саме стосується і маленьких дітей, у яких вікова несформованість захисних механізмів робить їх більш уразливими перед вірусами ГРВІ і пояснює високу захворюваність в ранньому дитинстві.
Формуємо адаптивний імунітет
Тільки шляхом формування адаптивного імунітету, що в більш старшому віці буде захищати дітей від вірусних агресорів. А батькам малюків потрібно набратися терпіння і переорієнтуватися на своєчасне лікування застудних захворювань у дітей. Адже існує ще один спосіб, що дозволяє зупинити виробництво вірусів, які проникли через захисний бар’єр дихальних шляхів: це пригнічення вірусних ферментів розмноження ДНК- і РНК-полімерази. У дитячому віці, коли захисні здатності респіраторного тракту не розвинені, а адаптивний імунітет повинен формуватися, зустрічаючись з вірусами, лікар може призначити прямі противірусні препарати, наприклад сироп Флавовір, який містить активну (діюча) речовина – рідкий екстракт протефлазід.
Таким чином, захисні бар’єри повітроносних шляхів в дитячому віці відрізняються незрілістю, що пояснює високу частоту ГРВІ та вимагає адекватного рішення у вигляді призначення прямих противірусних препаратів.
Флавоноїди, що містяться у діючій речовині препарату впливають не тільки на фермент нейрамінідазу: у них є й інші точки впливу – вірусні ферменти, які беруть участь у процесах копіювання патогену усередині клітини. Така полімішенева дія підсилює противірусний ефект. А додаткова антиоксидантна дія флавоноїдів захищає здорові клітини епітелію респіраторного тракту від агресивної дії вільних радикалів, що утворюються в надлишку при запаленні. Натомість імуномодулююча дія дозволяє підтримати захисні сили людини (імунну систему) при вірусній атаці.
Таким чином, захисні бар’єри повітроносних шляхів в дитячому віці відрізняються незрілістю, що пояснює високу частоту ГРВІ та потребує адекватного рішення в вигляді призначення прямих противірусних препаратів.
Лариса Кузнєцова, д. м. н., професор, завідувачка кафедри клінічної, лабораторної імунології та алергології НМАПО ім. П. Л. Шупика
