Мама новонародженого малюка може досить швидко навчитися визначати відтінки його «мови». Діти теж незадовго після народження починають плакати по-різному, і вже до кінця першого місяця життя мама може досить точно знати, коли плач сигналізує про те, що треба змінити памперс, а коли погодувати або просто взяти на ручки. Але що робити, якщо дитячий плач не піддається точній розшифровці?
Чи може це означати, що материнський інстинкт ще не прокинувся або ж не слід чекати від інстинктів стадії неспання, а замість цього просто намагатися зрозуміти, чого хоче дитина?
Навчання важливіше досвіду
Численні гуру педіатрії вчать матерів спокійніше ставитися до дитячого плачу. Багатьом мамам відома схема підготовки дитини до сну на самоті: дитина заплакала перший раз – підійти і взяти на руки, другий – просто підійти і погладити і так – поки малюк не погодитися заснути без мами. Але в даному випадку йдеться про те, що ви вже точно знаєте, чого хоче дитина – спати у мами на руках. А що робити, якщо причини плачу мамі не ясні? Сьогодні педіатри не рекомендують ігнорувати плач немовляти і обов’язково реагувати на всі «прохання». Залишилося тільки дізнатися, чи складно цьому навчитися?
Читайте також: Нетипові прояви ГРВІ та грипу у малюків: виявляємо швидко
Наприклад, дослідники з Медичної школи ім. Гроссмана Нью-Йоркського університету, провели досдідження, в якому показали, що розпізнавання дитячого плачу матері все-таки навчаються, не дивлячись на те, що інстинкти і лежать в основі такого навчання.
Вчені провели дослідження на гризунах, з’ясувавши, що навіть самки, у яких ніколи до цього не було дитинчат, інстинктивно поспішали до немовлят, що сумували. Однак, крім цього, певні нервові клітини в тій частині мозку, яка обробляє звук, ставали активними. Це свідчить про те, що миші одночасно «навчалися» розпізнаванню звуків. Досвідчені мами-миші реагували на видозмінений писк дитинчат в 80% випадків, а молоді на початку експерименту – тільки в 33% випадків. Але з плином часу «новенькі» матері навчилися розпізнавати нові звуки, і їх коефіцієнт піднявся до 75%. Тепер залишилося зрозуміти, як працює школа мам-гризунів. Недосвідчені мами вчаться з часом або їм допомагають старші «колеги»? Бути може, аналогічний досвід можна буде рекомендувати і людям – спостерігати за досвідченими мамами і вчитися поведінки з дітьми на їх прикладі.
Чи не інстинкт, а гормон?
Розуміння специфічного значення голосових відтінків плачу дитини має вирішальне значення при догляді немовлятами. Але ситуація ускладнюється тим, що у кожного немовляти є свій унікальний набір криків. Бути може, в іншому випадку вже давно була б видана азбука дитячого плачу. Але замість цього батьки повинні вчитися розпізнавати тонкі варіації видів криків.
Важливу роль в навчанні батьківської поведінки відіграє гормон окситоцин. Цей гормон за фактом є спусковим гачком материнського інстинкту. Він діє на окремі клітини мозку, спонукаючи до певної соціальної поведінки. Наприклад, аналогічні дослідження на мишах показали, що якщо самкам підвищити рівень окситоцину, вони будуть реагувати не тільки на писк власного потомства, а й на сигнали «лиха» від чужих дитинчат.
Читайте також: Успадковані математичні здібності можна визначити ще у дошкільному віці
Окситоцин відповідає і за поліпшення грудного вигодовування, і за зміцнення зв’язків між батьками і дітьми. Існує ймовірність, що весь материнський інстинкт – це і є активна дія гормону, який допомагає перебудувати мозок і підготувати його до легкого засвоєння нових батьківських навичок. Тобто, як у гризунів, так і у людей існує «вбудоване» розуміння, яке служить основою для розвитку більш складної поведінки – навчання розпізнаванню сигналів від дітей. Якщо ж таке навчання відбувається повільно, це може означати низький рівень гормону окситоцину.
Олена Алексєєва, журналіст
