Одним з найбільш важких ускладнень гострих респіраторних вірусних захворювань є розвиток запального процесу в легенях.
Частота, так само як і тяжкість його проявів залежить від багатьох факторів – агресивності інфекції, загального стану дитини та її імунної системи на момент зараження. Що відбувається в дитячих легенях при пневмонії, які загрози приховує в собі захворювання в ранньому дитинстві і як мамі вчасно помітити його наближення – розглянемо в статті.
Пневмонія у малюків має важкий перебіг
Анатомо-фізіологічні особливості дихальних шляхів малюка значно відрізняються від дорослих. В силу своїх особливостей в легенях дітей запальний процес розвивається дуже швидко, викликаючи набряклість, застій в легеневій тканині, іноді приєднується набряк і спазм в бронхах. Такий процес викликає порушення газообміну.
Читайте також: КОВІДНІ ПАЛЬЦІ: ОСОБЛИВОСТІ ШКІРНИХ ПРОЯВІВ COVID-19 У ДІТЕЙ
З одного боку, організм недоотримує кисень, а з іншого, продукти газообміну, які повинні бути видалені з організму, накопичуються в тканинах, отруюючи їх – з’являється дихальна недостатність, загальна інтоксикація.
Ще одна особливість дитячого організму – це недостатньо розвинені дихальні м’язи, що призводить до неможливості повноцінно викашляти мокротиння, що накопичилося, з легень.
Основні прояви запалення легенів у дітей
Перш за все, потрібно відзначити, що симптоми запалення легенів у маленьких дітей відрізняються від типових у дорослих. Тому мамі потрібно знати прояви, за якими вона може запідозрити пневмонію у малюка.
- Перш за все, це лихоманка у малюка, яка зберігається протягом декількох днів на високих показниках (більше 38°С) або наростає.
- Сонливість
- Відсутність апетиту.
Ці загальноінтоксикаційні симптоми вказують на те, що хвороба продовжує свою активність, а стан малюка не поліпшується, а навпаки, прогресивно погіршується. Важливо відзначити, що такий симптом, як кашель, не завжди є з перших днів хвороби і може проявлятися як сильним надсадний кашлем, так і просто покахикуванням.
Тому більш показовим для батьків симптомом запалення легенів буде:
- наростаюча дихальна недостатність у дитини.
Цей синдром проявляється почастішанням дихання в стані спокою. Як перевірити? На те, з якою частотою відбувається вдих і видих – ми рідко звертаємо увагу: все відбувається природно і непомітно. Але для лікарів це важливий показник, за яким визначається, наскільки організму достатньо кисню, що надходить через легені. Зрозуміло, чим більше людина відчуває його дефіцит, тим частіше вона буде дихати. На це мамі потрібно звертати увагу, та й підрахувати, як часто дихає малюк, не становить труднощів.
На які показники частоти дихання можна орієнтуватися?
- У дитини до 2-х місячного віку дихання прискорене, якщо кількість дихальних рухів перевищує 60 за хвилину,
- до року – більше ніж 50 за хвилину,
- до 5 років – понад 40 за хвилину.
Як підрахувати частоту дихання
- рахуємо в спокійному стані (дитина дивиться книгу або мультфільм),
- після активної гри або плачу – даємо час заспокоїтися, старшим дітям не повідомляємо, що ведемо підрахунок.
Рахуємо вдих – видих це 1, зручніше підраховувати тільки вдихи.
Читайте також: Нетипові прояви ГРВІ та грипу у малюків: виявляємо швидко
Крім частоти мама може звернути увагу на те, що під час дихання дитина незвично крекче, може чути хрипи – все це симптоми звуження запалених повітроносних шляхів, про які ми згадували вище. Через зниження вмісту кисню шкіра малюка стає блідою, а на таких ділянках тіла, як носогубний трикутник і губи, набуває синюшного відтінку.
Оскільки організм зазнає труднощів з нормальним забезпеченням киснем, до процесу дихання починають «підключатися» додаткові м’язи, щоб поліпшити доступ кисню. Мама може помітити, що на вдиху у дитини починають «западати» міжреберні проміжки, ділянки під грудниною і на шиї над ключицями, на вдиху у малюка роздуваються крила носа, як ніби він хоче вдихнути якомога більше повітря. Все це симптоми дефіциту кисню, що виникає при запаленні легенів.
Чи можна вплинути на ймовірність розвитку пневмонії у малюка?
Це важливе питання, з огляду на високу ймовірність важкого перебігу пневмонії в ранньому дитинстві, яке вимагає проведення лікування захворювання в лікарняних умовах.
Читайте також: Осиплість голосу у дитини: найбільш часті причини та наслідки
Оскільки пневмонія найчастіше виникає на тлі вірусної інфекції, то одним із способів якщо не уникнути, то звести до мінімуму ймовірність її розвитку – своєчасне виявлення симптомів респіраторного вірусного захворювання у малюка і звернення за медичною допомогою.
У цій ситуації фактор часу відіграє вирішальне значення: оскільки імунна система дитини ще не сформована і висока ймовірність того, що з цим вірусом вона зустрілася вперше, то їй потрібно в середньому до 2-х тижнів, щоб виробити адекватний захист. Для вірусу, який має намір досягти легень і викликати запалення в них, цього часу цілком достатньо: вже на 3 день ГРВІ у малюка легенева тканина уражається вірусом, що відображається в погіршенні його самопочуття.
Тому перші дні з появи перших симптомів застуди – це той час, коли потрібно допомагати дитині боротися з вірусом і не пускати його в легені. Для цього лікар може призначити малюкові прямий противірусний препарат сироп Флавовір, що містить активну (діючу) речовину – рідкий екстракт протефлазід, який блокує на віруси, що спричиняють ураження легеневої тканини і як наслідок ускладнення у вигляді пневмонії.
Чим раніше буде призначено відповідно до лікарських рекомендацій лікування Флавовіром, тим більше шансів на успішне пригнічення вірусів в дихальній системі і просування вірусної “армії” вглиб до легень. Навіть якщо вірусам вдасться досягти легеневої тканини, їх число буде значно менше, а значить завдана шкода – менш вираженою.
Читайте також: ТОП-5 небезпечних симптомів грипу у дитини
Таким чином, уважне ставлення батьків до здоров’я дитини, своєчасне звернення до лікаря і дотримання його рекомендацій по лікуванню ГРВІ дозволять не тільки впоратися з вірусом і наслідками його діяльності, а й вбережуть дитину від розвитку такого важкого стану, як пневмонія. У такій ситуації головне – не зволікати зі зверненням за медичною допомогою.
Ольга Задорожна, лікар-педіатр
