Побутова хімія і діти: ризики, профілактика, дії при отруєнні

Побутова хімія і діти: ризики, профілактика, дії при отруєнні

Поява дитини в сім’ї змінює багато звичних речей, зокрема і ставлення до безпеки у побуті. Адже пляшка мийного засобу під раковиною чи яскрава упаковка отрути для шкідників може становити реальну загрозу для малюка.

Сучасний дім насичений хімічними речовинами, які використовують для очищення, дезінфекції, догляду за тілом, а також боротьби з комахами чи гризунами. Проте небезпека полягає у тому, що багато з них містить токсичні компоненти, які особливо небезпечні для дітей.

Читайте також: Контакт дітей у перші три місяці життя з мийними засобами провокує розвиток астми, – дослідження

Чому побутова хімія небезпечна для дітей?

Побутова хімія – це широкий клас засобів, призначених для підтримки чистоти та гігієни в оселі. Сюди входять мийні засоби, порошки, відбілювачі, освіжувачі повітря, дезінфектанти та багато інших. Основна небезпека цих продуктів у тому, що вони містять агресивні хімічні сполуки, зокрема: хлор, аміак, формальдегід, фосфати і різноманітні ароматизатори, які можуть викликати алергічні реакції, подразнення шкіри, отруєння або навіть серйозні ураження органів.

Для дорослої людини, яка використовує ці засоби згідно з інструкцією, ризики мінімальні. Але для дитини (особливо у віці до п’яти років) навіть незначний контакт із такими речовинами може спричинити тяжкі наслідки.

Поширені джерела загроз у звичному побуті

На жаль, небезпечними для найменших членів родини можуть бути найзвичніші речі, що нас оточують. Навіть науковці стверджують, що немовлята та малюки мають вроджену схильність досліджувати світ через дотик та смак. А це значно підвищує ризик випадкового потрапляння небезпечних речовин у рот або на шкіру. Важливо розуміти, що саме в домі становить найбільшу загрозу для здоров’я дитини:

  • мийні та очищувальні засоби (особливо небезпечні капсули-гелі для прання, які виглядають яскраво й привабливо, нагадуючи цукерки)
  • засоби для чищення сантехніки (містять агресивні кислоти або луги, що викликають хімічні опіки при контакті зі шкірою чи слизовими)
  • освіжувачі повітря та ароматизатори (містять леткі органічні сполуки, що подразнюють дихальні шляхи)
  • косметичні засоби дорослих (лаки для волосся, засоби для зняття лаку, парфуми, креми можуть викликати отруєння при ковтанні)
  • токсичні препарати від шкідників (аерозолі, пастки, отрути для гризунів чи комах часто містять сильнодіючі токсини).

Усвідомлення цих потенційних ризиків допомагає своєчасно вжити запобіжних заходів і перетворити дім на справді безпечний простір для зростання дитини.

Фізіологічна вразливість дитячого організму

Як зазначає ВООЗ, дитячий організм перебуває в стадії активного розвитку та ще не має повноцінної здатності протистояти токсичним агентам. Через специфічні фізіологічні особливості він функціонує інакше, адже у малечі:

  1. Менша маса тіла. У дітей значно менший об’єм крові, маса органів та загальна тілесна маса в порівнянні з дорослими. Через це навіть невелика доза токсичної речовини, яка не є небезпечною для дорослого, у дитини може викликати гостру інтоксикацію. Наприклад, кілька ковтків мийного засобу або вдихання парів розчинника можуть спричинити судоми, втрату свідомості чи проблеми з диханням.
  2. Швидший обмін речовин. Дитячий метаболізм працює набагато активніше, ніж у дорослих. Це означає, що хімічні речовини всмоктуються швидше, а токсичний ефект проявляється інтенсивніше й раніше. Організм малюка просто не встигає «обробити» отруту до того, як вона почне шкодити. Особливо це стосується аерозолів, парів або рідин, що швидко проникають через слизові оболонки та легені.
  3. Недосконалі захисні механізми. Фільтраційна функція печінки та нирок у дітей ще не повністю розвинена. У перші роки життя ці органи лише починають ефективно нейтралізувати та виводити шкідливі речовини з організму. Це означає, що токсини затримуються в організмі довше й можуть накопичуватися, спричиняючи хронічне отруєння або пошкодження тканин. Крім того, у дітей ще не до кінця сформовані бар’єри між кров’ю та мозком (гематоенцефалічний бар’єр), що робить нервову систему вразливою до впливу хімікатів.
  4. Інтенсивний розвиток мозку та нервової системи. У перші роки життя мозок дитини розвивається особливо швидко: формуються нейронні зв’язки, закладається основа когнітивного та емоційного функціонування. Потрапляння токсичних речовин у цей період може мати незворотні наслідки: від затримки мовлення до порушення концентрації, гіперактивності або навіть ураження центральної нервової системи. Деякі дослідження також пов’язують вплив певних хімікатів із підвищеним ризиком розвитку аутизму або синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ).

Правила безпеки при зберіганні побутової хімії

Щоб знизити ризик контакту дитини з небезпечними речовинами, слід дотримуватися кількох простих правил:

  • зберігати побутову хімію в справді недоступному для дітей місці (бажано у зачинених шафках або на верхніх полицях);
  • не переливати хімікати в інші місткості (особливо в пляшки від напоїв, аби уникнути плутанини);
  • обирати продукти з маркуванням «екологічні» або «дитячі» (вони зазвичай містять менше агресивних речовин);
  • після використання засобів ретельно мити руки та провітрювати приміщення;
  • пояснювати дитині (залежно від віку), що певні речовини не можна чіпати або куштувати.

Дотримання цих порад не потребує великих зусиль, але може знизити ризик отруєння чи травмування дитини.

Що робити, якщо дитина отруїлася мийними засобами?

Однак, незважаючи на всі запобіжні заходи, нещасні випадки інколи трапляються. Як зазначає МОЗ України, симптоми отруєння хімічною речовиною у дитини можуть проявлятися як:

  • слинотеча;
  • біль і труднощі при ковтанні;
  • набряк губ;
  • зміни голосу;
  • млявість, слабкість;
  • нудота або блювання;
  • відмова від їжі та води;
  • підвищена температура;
  • прискорене дихання.

При виявлені таких симптомів потрібно діяти за схемою:

  1. Не панікувати: чим швидше ви почнете реагувати, тим вищі шанси уникнути серйозних наслідків.
  2. Викликати швидку допомогу або звернутися до токсикологічного центру.
  3. Не викликати блювання, якщо це не рекомендував медик, адже деякі речовини можуть пошкодити стравохід при повторному проходженні.
  4. Зберегти упаковку засобу, щоб надати лікарям точну інформацію про склад.

Слід пам’ятати, що безпека дітей – це щоденна уважність до дрібниць. І хоча побутова хімія є необхідною частиною сучасного життя, при неправильному зберіганні чи використанні вона може стати джерелом небезпеки.

0 0 голоси
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
0
Буду рада вашим думкам, прокоментуйте.x