Режим соціального дистанціювання, якого сьогодні дотримуються практично в усьому світі для припинення поширення коронавірусу, став нелегким випробуванням для кожної сім’ї. Через закриті на карантин дошкільні та освітні установи діти змушені постійно перебувати вдома. Обмежені в звичних і необхідних прогулянках на свіжому повітрі та руховій активності вони відчувають незручності, а батькам доводиться справлятися зі сплесками примх і перепадами настрою.
Карантин – це не канікули, і на догляд за дітьми в цей час бабусь і дідусів сподіватися не доводиться – наслідки такого спілкування двох поколінь можуть бути сумними. У даній ситуації все навантаження і відповідальність лягає на батьків, а для деяких це стає важким тягарем. Багато дорослих намагаються чимось відволікти або зайняти дітей: в хід йдуть всілякі гаджети, при цьому час перебування за ними, як правило, не контролюється і не обмежується. Поза увагою залишається психоемоційне напруження, яке відчувається дорослими в зв’язку з раптово зміненими життєвими реаліями, що незмінно передається дітям і викликає у них стрес.
У прагненні вберегти дитину від коронавірусу і захистити її від можливих джерел зараження не варто забувати, що вимушений карантин і супутнє йому тривале сидіння на одному місці може призвести до інших наслідків, від яких в майбутньому доведеться позбавлятися, але їх цілком можливо уникнути.
Читайте також: Гострий бронхіоліт у малюків: що треба знати
Перша проблема, яку вже завтра доведеться виправляти, пов’язана з тривалим перебуванням дитини за комп’ютером або аналогічними гаджетами. І йдеться не тільки про захоплення комп’ютерними іграми, з якими батькам і в нормальному житті доводиться боротися. Дистанційне навчання потребувало вирішення завдань в електронних класах. На їх виконання дитина витрачала набагато більше рекомендованих лікарями 2-х годин на добу. І так щодня протягом всього карантину.
Які проблеми зі здоров’ям дитини можуть проявитися в майбутньому?
Перш за все, це погіршення зору та проблеми з поставою. Що можна зробити батькам вже зараз, щоб звести до мінімуму їх наслідки? Дозувати час перебування за комп’ютером – робити перерви на 15-20 хвилин через кожні 45-50 хвилин. Маленького школяра можна захопити грою, якщо дозволяє житлова площа – пограти в активні ігри, побігати та пострибати. Школяра-підлітка можна попросити допомогти дорослим по дому. Щодня можна розучувати рухи будь-якого сучасного молодіжного танцю або здійснювати прогулянки до найближчого магазину: і дітям, і батькам зміна обстановки – допомога. Для запобігання проблем з поставою або при їх наявності можна виконувати спеціальні вправи, які можна знайти на просторах інтернету. Там же можна розшукати вправи для очей. Витрачені кілька хвилин на день на фізкультхвилинку дадуть змогу дитині «не насидіти» проблеми з хребтом і зберегти зір. А з урахуванням того, що на карантині дитина позбавлена ??багатьох звичних для неї розваг, такі вправи допоможуть позбутися накопиченої енергії та додадуть позитивних емоцій.
В умовах ізоляції у більшості дітей збивається встановлений щоденними шкільними буднями режим дня: не потрібно поспішати на перший урок, можна довше спати і лягати далеко за північ. При цьому зсувається встановлений час вживання їжі, наприклад, дитина тільки снідає, коли раніше в цей час вона обідала. Такі незначні на перший погляд зміни в режимі харчування шкідливі для дітей, особливо якщо у них є порушення з боку травної системи (дискінезії, гастрити, панкреатити). У цьому випадку потрібно постаратися максимально зберегти встановлений режим, а якщо прокидатися зранку лінь, то виходом із ситуації може бути часте харчування –в проміжках між прийомами їжі вживати фрукти, йогурти. У цей період батькам важливо не перегодовувати дитину, оскільки в умовах зниженої фізичної активності існує високий ризик відкладення жирових надлишків. А так і до дитячого ожиріння недалеко.
Читайте також: 7 супермодних гаджетів для догляду за дитиною
Крім проблем зі здоров’ям, батькам не варто скидати з рахунків психоемоційний стан дитини. Сьогодні дитячі психологи тільки замислюються над тим, чим може обернутися пандемія для психічного здоров’я та емоційного благополуччя дітей. Вся ситуація, що склалася з коронавірусною пандемією, соціальне дистанціювання, що затяглося на невизначений час, викликають напруження не тільки у дорослих, але й змушують нервувати дітей. Вони позбавлені звичного для них спілкування з друзями та однокласниками, а зрозумілий їм ритм життя раптово змінився –це може викликати стрес у незміцнілої дитячої психіки. Особливо вразливі в цьому плані підлітки, для яких соціальне життя має величезне значення і вимушена ізоляція може стати справжнім випробуванням. Безпричинна дратівливість і часті перепади настрою повинні насторожити батьків і стати приводом для звернення до фахівця.
У страху перед коронавірусом повз батьківську увагу не повинна проходити повна інтернетизація життя дитини на карантині. Крім позитивних моментів, таких як онлайн-спілкування з однолітками, перегляд цікавих фільмів і читання електронних книг, існує висока ймовірність перевантаження вразливої дитячої психіки потоком суперечливої інформації, що ллється з інтернету, а також віддалених наслідків для фізичного здоров’я. І хоч як би сильно не були зайняті дорослі своїми проблемами і вирішенням насущних життєвих питань, в своєму повністю заповненому графіку потрібно виділити час не тільки на спілкування з дитиною, а й практикувати спільне дозвілля. Це вбереже її від багатьох проблем зі здоров’ям у майбутньому та не заставить відчувати себе в соціальному вакуумі.
Читайте також: ГРВІ у дітей: як не пропустити ускладнення на серце
