Соціальний феномен щодо захисту вагітних від переживань має наукове обгрунтування
У всіх культурах і в усі часи вагітних жінок намагалися всіляко відгородити від будь-яких переживань і «нервів». Автори дослідження з Єльського університету (США) стверджують, що для цього є наукове обгрунтування. Імунітет дитини, який формується ще в утробі, багато в чому залежить від того, якої сили стрес відчуває його мати. Також стрес, отриманий «в утробі» може вплинути на розвиток алергії, астми, ожиріння і діабету.
Стрес та імунітет
Вчені виявили, що у мишей, які піддавалися стресу в утробі, до кінця життя буде знижений імунітет, зокрема здатності організму перешкоджати інфекцій і раку. Результати такого дослідження опубліковані в журналі Cell.
Вчені відстежували зміни, які відчували миші, що отримали в утробі матері або відразу після народження глюкокортикоїдні гормони. В принципі глюкокортикоїди сприяють швидкій адаптації дітей і дорослих до небезпек навколишнього середовища. Тобто, їх вироблення збільшується під час стресу для захисної реакції, але в подальшому це призводить до формування депресивного стану. Тварини, яким кололи такі гормони, фактично на ранньому етапі розвитку отримали «щеплення стресу».
Читайте також: Як доглядати за немовлям під час епідемії коронавірусу
Вплив гормону стресу на початку життя назавжди змінює багато імунні реакції – зробили висновок автори. Мишей фактично «перепрограмують» на все життя. Наприклад, дорослі особи, які в дитинстві отримали дозу глюкокортикоїдів, були більш сприйнятливі до бактеріальних інфекцій і ракових пухлин. Одним із специфічних фізіологічних змін стало зниження активності Т-клітин, які реагують на патогени і інші загрози для свого господаря.
Стрес і астма
Дослідники з Гарвардської школи громадської охорони здоров’я (США) виявили, що стрес у вагітних мишей (навіть одноразовий) призводить до збільшення ризику розвитку астми. Вчені також як колеги з Єля досліджували вплив глюкокортикоїдів. Синтетичні версії цих гормонів (преднізолон, дексаметазон) часто використовують для лікування алергій. За іронією долі вони ж можуть призвести до запалення і посилити алергічну реакцію на пил або пилок. Тобто, замість того щоб боротися з алергенами організм відчуває хронічний стрес.
Вчені виявили, що високі концентрації гормонів стресу (у мишей це кортикостерон) проникали через плаценту і підвищувати кортикостерон у плода, що потенційно може призводити до підвищення уразливості до астми і алергії. Потомство всіх мишей піддавалося впливу алергенів після народження. За словами дослідників, тільки потомство матерів, які зазнали стресу, продемонструвало підвищену сприйнятливість до астми. Вчені також довели, що навіть один епізод стресу значно підвищує рівень гормону кортикостерону.
Стрес і діабет
Дослідницька група з Університету Джонса Хопкінса (США) доводить, що потомство мишей, які зазнали стресу під час вагітності, піддається і ризику розвитку ожиріння та діабету 2 типу. Правда, є невеликий нюанс. Справа в тому, що важливо, як люди (і тварини) переживають стрес. Інтроверти частіше використовують пасивну стратегію подолання стресу (заперечення, уникнення), а екстраверти користуються активним способом (наприклад, пошук допомоги). Ось і потомство мишей, яка обрала активну стратегію, виявилося з меншою надбавкою у вазі і з меншим порушенням толерантності до глюкози (показником діабету).
На думку вчених, ці результати можуть означати, що для запобігання ожиріння і пов’язаних з ним розладів потрібно радити вагітним жінкам зменшити стресовий вплив. Крім того, необхідно по-іншому поглянути і на стратегію боротьби зі стресом, якщо він все-таки з’явився. Перевага – за активної стратегією копінга (боротьби зі стресом).
