Чи варто вчити дитину самостійно приймати ліки?

Коли дитина хворіє, батьки роблять усе можливе для її швидкого одужання. Та з часом перед ними постає нове питання: чи варто дозволяти і навчати дитину приймати ліки самостійно? 

З одного боку, зрозуміло, що батьки бояться токсичності препаратів і ризику передозування. З іншого – сучасний темп життя, навчання та відпочинок потребують від дітей елементарної самостійності. Як відшукати баланс?

Безпека – це головний аргумент проти самостійного прийому ліків дітьми. І він цілком виправданий:

• Дитина може переплутати дозування або прийняти препарат не за інструкцією.
• Часом діти не здатні адекватно оцінювати наслідки своїх дій.
• Більшість ліків несуть ризики отруєння, передозування, алергічної реакції або небезпечної взаємодії з іншими препаратами.

З чого і яких ліків почати

Категорично заперечувати самостійний прийом ліків дитиною можна в тому випадку, якщо цьому не передував підготовчий та контрольований процес:

• пояснення призначення ліків, які даються дитині, та їх спосіб дії на організм;
• показу, як відміряти дозу (сироп або краплі), як рахувати таблетки;
• поступового залучення: можна попросити відкрити пляшечку, відміряти ложку сиропу або дотримуватися графіка прийому;
• навчання читати і розуміти етикетки – що таке дозування, дата придатності, частота прийому;
• створення ритуалу, наприклад, прийом після сніданку або перед уроками;
• формування відповідального ставлення: коли дитина може приймати ліки під наглядом дорослого. Це означає довіряти, але перевіряти – через смс, дзвінок або щоденник прийому;
• залишити у доступі лише безпечні препарати.

Якщо дитина приймає ліки  регулярно 

Деякі діти вимушені застосовувати ліки на постійній основі, наприклад, при алергіях, діабеті або частих застудах, таких обов’язково потрібно навчати правилам прийому – це формує відповідальність і медичну грамотність. Загалом не вік, а рівень зрілості дитини, її зацікавленості можуть слугувати орієнтиром. Дитина має  розумітися у своїх ліках. Тож батькам потрібно пояснити деталі:

• Які бувають торгові та загальні назви ліків.
• Дозування: у мг чи таблетках.
• Час, коли приймати ліки.
• Побічні ефекти та негативна взаємодія з іншими препаратами.
• Застосовувати нагадування у гаджетах або будильник, встановити спеціальний додаток для полегшення дотримання графіка прийому.
• Для зручності використовувати спеціальний органайзер.

Ще трохи порад з безпеки, які треба обов’язково з’ясувати з дітьми:

• Що таке інструкція і як її читати, особливо в частині про правильне використання, дозування, побічні ефекти.
• Чому ніколи неможна  ділитися ліками. Діти люблять мінятися з друзями різними речами, але у випадку з ліками це може бути небезпечно.
• Більше – не означає краще, як часто вважають діти. Проте у випадку з ліками можна більше отримати шкоди. Варто показати, де на етикетках чи інструкції вказано дозу і частоту, а також проговорити про небезпеку передозування ліками.
• Ліки, призначені для дорослих, не підходять для дітей. Дитина може бути занадто малою для типової дози, призначеної для дорослої людини. Тому краще не ризикувати і не давати «дорослі» препарати.
• Тримати ліки в безпечних місцях. Це вкрай важливо, якщо у родині є молодші діти або друзі часто бувають у гостях. Випадкові отруєння можуть трапитися буквально на рівному місці.
• Що робити в надзвичайній ситуації. Дитина будь-якого віку має знати номери екстрених служб, своїх батьків або найближчих родичів, а також у яких ситуаціях треба терміново зателефонувати.

Отже, самостійний прийом ліків цілком виправдана історія, коли дитина  відповідально «дозріла»; ліки мають просту інструкцію, яку попередньо обговорено з батьками, перевірені, без побічних ефектів, знайомі дитині та добре переносимі; батьки у змозі проконтролювати прийом дистанційно.

Поступова передача відповідальності за особисте здоров’я – це крок до дорослішання. А ще до спокою мами, яка знає: її дитина здатна подбати про себе, навіть якщо перебуватиме за сотні кілометрів.

Наталія Ленгер