У нашому суспільстві сьогодні існують досить сильні упередження щодо безпеки ГРВІ та відсутності їх впливу на стан здоров’я. Однак, як показують спостереження, одного разу перехворівши на ГРВІ та грип, можна зіткнутися з наслідками цих захворювань через деякий час, який може розтягнутися на роки.
Мова йде не про ускладнення, які виникають на тлі застудного захворювання або відразу після нього. При віддалених у часі наслідках простежити їх зв’язок з ГРВІ не завжди буває просто. А між тим, їхня шкода для людини набагато серйозніша, оскільки порушення, які виникають, стосуються змін в роботі окремих органів і систем. Особливо чутливо на патогени реагує дитячий організм, коли відбувається розвиток всіх органів і систем, тому що «корективи» в план гармонійного розвитку дитини, які вносяться вірусами, можуть бути найбільш відчутними в майбутньому.
У цій статті ми обговоримо, які наслідки у віддаленому періоді ГРВІ можуть виникати, чому взагалі так відбувається і які діти найбільш схильні до їх розвитку.
Про які віддалені наслідки та пов’язані з ними хвороби йдеться?
Якщо розібратися, то перелік таких захворювань досить великий: порушення з боку нервової системи, серця і нирок, різні імунні розлади, функціональні зміни в роботі печінки і підшлункової залози, ендокринних залоз. Розлади слуху та нюху за типом часткового їх зниження також можна віднести до таких захворювань.
Деякі з перерахованих станів є функціональними, тобто оборотними, але за умови їх виявлення на тому етапі, поки вони не перейшли в незворотні. Суттєвим моментом, що не дозволяє їх визначити, є те, що прояви цих станів часто мало виражені, а значить, батькам складно їх помітити. Тому проходить час і через роки у дитини виникають вже захворювання печінки, підшлункової залози, нирок, серця, а батьки розводять руками: звідки вони взялися, адже дитина раніше крім застуди нічим серйозним не хворіла. А передісторія кожної з цих хвороб могла початися давно, поступово набираючи обертів з черговим застудним захворюванням.
Як вірусам ГРВІ вдається пошкодити злагоджену роботу організму дитини
Досить просто. Запалення у дихальних шляхах, яке виникає у відповідь на вірусне вторгнення, поширюється на весь організм і мобілізує його ресурси. Всі органи і системи, а не тільки респіраторний тракт, відчувають на собі токсичний вплив вірусів, наприклад, грипу. Деякі з вірусів ГРВІ, наприклад, аденовіруси, можуть прицільно вражати серце, інші – вірус грипу, потрапляти в кров і розноситися по всьому організму. Розвивається імунна відповідь, яка зачіпає весь організм, а порушення в ньому стають причиною формування неправильних реакцій. Тому при вірусних інфекціях внутрішні органи можуть страждати не від вірусу, а від реакції імунної системи на нього.
Які фактори призводять до формування віддалених за часом небажаних наслідків у дітей
На перше місце можна поставити наявність в організмі дитини початкових порушень в роботі якогось органу, який може давати збій в умовах мобілізації на боротьбу з вірусом. Саме цей орган буде найбільше страждати від порушень, які виникли внаслідок вірусної діяльності.
Виходячи з цього, на друге місце логічно поставити звичку батьків самостійно без лікарської допомоги лікувати застудні захворювання. В такому випадку вірус залишається в дитячому організмі тривалий час і встигає завдати йому відчутної в плані здоров’я шкоди, наслідки якої залишаються не виявленими. Сюди можна віднести і недоліковану застуду. Коли мама бачить, що дитині після призначеного лікарем лікування стає краще, вона вважає, що більше в ньому немає сенсу. Варіанти подальшого розвитку подій можуть бути різними: від самовільного припинення лікування, зменшення дози або частоти прийому до заміни препарату, який, на думку мами, є більш безпечним, хоча таким може і не бути. Якими б доводами не керувалася мама, підсумок такого рішення один – захворювання виявляється недолікованим, а вірус, який ще зберігає активність, починає нарощувати оберти.
Можна також почути думку батьків про те, що раз віруси ГРВІ необхідні для нормального дозрівання імунної системи, то нічого втручатися в процес тренування – імунітет повинен сам впоратися з проблемою, інакше потім дитина буде кволою і часто хворіти. Така точка зору адекватна лише частково, оскільки дійсно, кожне ГРВІ змушує імунітет дитини напружуватися і формувати імунну відповідь, яка в майбутньому допоможе впоратися з точно таким самим вірусом. Однак спочатку дитячий імунітет не готовий вести боротьбу з інфекційними агентами на рівних, тому досить часто тренування вірусами переходить в виснаження захисних сил і розвиток ускладнень. У такій ситуації дитина дійсно буде хворіти частіше, а віддалені наслідки не змусять на себе чекати.
Чи можна уникнути розвитку віддалених наслідків ГРВІ у дитини?
Більш реалістично стверджувати про можливість застерегти їх формування. Для цього необхідно при появі симптомів застуди у дитини звертатися до лікаря. Щоб розібратися, як перебігає захворювання у дитини і як з ним справляється дитячий організм, лікар і проводить ретельний огляд і призначає купу аналізів. Ми вже згадували про те, що якщо у дитини якийсь орган спочатку пошкоджений і його робота порушена, то спеціаліст може визначити цей стан.
Лікування ГРВІ буде направлено на усунення причини захворювання, тобто на вірус. Для цього лікар може призначити дитині прямий противірусний препарат сироп Флавовір, що містить активну (діючу) речовину – рідкий екстракт протефлазід, дія якого спрямована на вірус і полягає в пригніченні утворення вірусних копій всередині клітини. Це дозволяє знизити вірусне навантаження на дитину і зменшити негативний вплив на роботу всього організму.
Таким чином, прийшов час для зміни ставлення до вірусних захворювань: наслідки перенесеної застуди, а головне неправильної терапії, можуть позначитися на здоров’ї на все життя. В іншому випадку, будь-яка застуда у дитини стане не тільки тренуванням, а й перевіркою на міцність дитячого імунітету, а при недостатній увазі вона може перерости в серйозні захворювання. Тому при кожній ГРВІ у дитини батькам потрібно докласти максимум зусиль, щоб не дати можливості сформуватися багатьом захворюванням у майбутньому.
Ольга Задорожна, лікар-педіатр
