Респіраторні вірусні захворювання, такі, як грип та коронавірус, здатні пробуджувати «сплячі» ракові клітини в організмі людини.
Про це свідчать результати дослідження міжнародної групи вчених, опубліковані нещодавно у журналі Nature.
Відомо, що у деяких людей, які успішно вийшли в ремісію після онкологічного захворювання, ракові клітини все ж таки залишаються в інших органах організму – наприклад, у легенях або кістковому мозку. Там онкоклітини можуть перебувати у стані спокою протягом десятиліть, аж поки одного дня не активізуються і не спровокують новий рецидив раку. Зокрема, з такими рецидивами стикається приблизно чверть пацієнтів, які перенесли рак молочної залози.
Читайте також: Суперрозповсюдження: не всі інфіковані люди однаково заразні
Вчені давно намагаються з’ясувати, що провокує повторне пробудження онкоклітин після років або навіть десятиліть «сну». Серед причин називалися хронічні запалення, куріння та природне старіння організму. Група дослідників вирішила з’ясувати, чи здатне гостре запалення, спричинене респіраторною інфекцією, також реактивувати сплячі ракові клітини.
ГРВІ як провокатор
Щоб перевірити свою гіпотезу, дослідники генетично модифікували мишей, щоб у них розвинулися пухлини молочної залози, які засіяли «сплячі» ракові клітини в інші тканини, включаючи легені. Потім частину піддослідних тварин заразили SARS-CoV-2 і ще частину – грипом.
Читайте також: Медичні помилки у лікуванні COVID-19: уроки пандемії
Протягом кількох днів після зараження «сплячі» онкоклітини в легенях мишей активізувалися і почали швидко розмножуватися та утворювати метастази. Утім, як з’ясували дослідники, причиною цього був не вірус грипу або ковіду, а ключова імунна молекула під назвою інтерлейкін-6 (IL-6), яка допомагає активізувати реакцію організму на зовнішні загрози. Це підтвердилося після того, як вчені створили мишей без IL-6: у цих тварин «сплячі» клітини розмножувалися не так швидко.
Приблизно через два тижні після зараження клітини знову перейшли в стан спокою. Як пояснив Джеймс ДеГрегорі, онкобіолог з Медичної школи Університету Колорадо в Аврорі та один з авторів дослідження, це означає, що самі по собі ГРВІ не викликають рак, але вони збільшують ризики того, що в організмі прокинуться вже існуючі «сплячі» онкоклітини.
ДеГрегорі порівняв цей процес з багаторазовим розпалюванням пожежі. «Ви розпалюєте полум’я, а потім воно згасає. Але тепер у вас у сто разів більше вугілля, ніж було раніше – що підвищує його шанси перетворитися на пекло», – каже він.
Шокуюча статистика
Дослідивши дані бази історії хвороб UK Biobank (усі види раку) та Flatiron Health (рак молочної залози), вчені знайшли підтвердження своїм висновкам. Зокрема, інфікування SARS-CoV-2 виявилося пов’язаним з майже дворазовим збільшенням смертності від раку, що, можливо, допомагає пояснити сплеск смертей серед онкохворих на початку пандемії COVID-19.
Читайте також: Рефрактерність: коли віруси ігнорують лікування
Також виявилося, що підвищений ризик смерті від раку у тих, хто отримав позитивний результат тесту на COVID-19, був найбільш вираженим протягом місяців одразу після зараження. Це корелюється зі швидким поширенням пробуджених ракових клітин, яке спостерігалося у мишей.
Підтвердження цього зв’язку може призвести до появи нових методів лікування та рекомендацій для тих, хто переніс рак, каже Мікала Егеблад, онкобіолог Медичної школи Джонса Гопкінса в Балтиморі. Наприклад, лікарі використовували терапію, спрямовану на IL-6, для зменшення запалення у людей з тяжкою формою COVID-19. Як вважає Егеблад, майбутні дослідження мають з’ясувати, чи не будуть такі препарати також ефективні для запобіганні рецидивів раку.
Зі свого боку Джеймс ДеГрегорі рекомендує онкопацієнтам у ремісії вживати додаткових запобіжних заходів, щоб убезпечити себе від ГРВІ, а також розглянути можливість вакцинації проти коронавірусу та грипу, поки вчені не отримають додаткових відповідей. Далі ДеГрегорі та його колеги планують далі вивчити, чи поширюється їхнє відкриття на інші типи раку, тканини поза легенями та інші розповсюджені патогени.
