Виробники добавки посилалися на наукові дослідження, в яких фігурує зовсім інший препарат зі схожою назвою
Антимонопольний комітет України оштрафував на 450 000 гривень виробника БАДів ТОВ «Біхелс». Виявилося, що дієтична добавка, яку компанія рекламувала як «допомогу» при вірусних захворюваннях, не має доведених противірусних властивостей, тому її реклама вводить споживача в оману.
Панацея задешево
Донедавна буклети з рекламою дієтичної добавки Фемінозидтм можна було побачити у багатьох українських аптеках, жіночих консультаціях та поліклініках. У рекламі стверджувалось, що добавка не тільки «сприяє загальному зміцненню організму» та «посиленню імунітету», а й допомагає при лікуванні вірусних урогенітальних захворювань.
Серед вірусів, боротися з якими нібито успішно допомагає Фемінозидтм, виробники перерахували вірус папіломи людини (у тому числі, онкогенного типу, який викликає рак шийки матки) та герпес-віруси, включаючи Herpes simplex, Нerpes Zoster, цитомегаловірус та вірус Епштейна-Барр, що провокує мононуклеоз та розвиток злоякісних пухлин.
Отже, за помірну ціну і без зайвого клопоту (дієтичні добавки не потребують рецепту від лікаря) споживачам пропонувалися захист та лікування від цілої купи небезпечних хвороб. Але чи здатна звичайна харчова добавка справді позбавити організм від вірусів?
Що таке БАДи і чим вони відрізняється від ліків?
З точки зору як медицини, так і закону, біологічно активні харчові добавки не є лікарськими засобами, оскільки не мають лікарських властивостей. БАДи можуть містити вітаміни, білки, жири, вуглеводи, корисні речовини мінерального та іншого походження, які можна приймати для підтримки функцій організму, але не для лікування хвороб. Засіб, який має діючу речовину з лікарськими властивостями, вважається вже не БАДом, а лікарським препаратом.
Читайте також: Застосування імуномодуляторів під час ГРВІ: лікар-імунолог розповіла про ризики лікування
Проте іноді виробники вважають за краще реєструвати свій продукт не як лікарський засіб, а як БАД. Чому? Тому що БАД легше продавати і рекламувати: справжні лікарські препарати, особливо рецептурні, згідно з українським законодавством, мають суворі обмеження у рекламуванні. І це справедливо: будь-які ліки мають побічні ефекти, тому їх має прописувати лікар з урахуванням усіх особливостей організму пацієнта.
Натомість у БАДів таких обмежень немає: вони всього-на-всього харчова добавка до повсякденного раціону. Відповідно, на них не потрібен рецепт і їх можна «прописати» собі самостійно – що, враховуючи схильність людей до самолікування, гарантує великі продажі. З іншого боку, чесно прорекламований БАД виглядає для пацієнтів не так цікаво: одна справа – просто якась харчова добавка, і зовсім інша – чудо-пігулки, якими можна вилікувати одразу десятки небезпечних хвороб, як це декларувалося у випадку з Фемінозидом.
На чужому горбу до раю
Утім, як показало розслідування Антимонопольного комітету, з лікарською дією у Фемінозида теж виявилося не все слава богу. На доказ противірусних властивостей свого БАДу ТОВ «Біхелс» надало наукову статтю, опубліковану в Єльському огляді освіти та науки, де було доведено наявність противірусної дії у екстракту рослин щучки дернистої та війника наземного. Як заявили у «Біхелсі», Фемінозид містить екстракти обох рослин, тому він має успішно боротися з вірусами.
Читайте також: Чи насправді COVID-19 перетворився на звичайну застуду?
Однак проблема полягала в тому, що наукове дослідження, на яке послався виробник БАДу, стосувалося зовсім іншого препарату, хоч і зі схожою назвою – крапель Протефлазід®. Протефлазід® є діючою речовиною однойменного лікарського засобу, давно відомого вітчизняного противірусного препарату, розробленого науково-виробничою компанією «Екофарм». На відміну від Фемінозида, Протефлазід® є рецептурним лікарським засобом, а не БАДом, і його ефективність багато років досліджувалася в клінічних і доклінічних умовах, як це і має бути зі справжнім лікарським засобом.
Читайте також: Стало відомо, чому противірусні препарати слід призначати у перші години інфікування SARS-CoV-2
Як пояснили в НВК «Екофарм», можлива наявність у Фемінозиді тих самих компонентів, що й у Протефлазіді® не означає, що обидва препарати матимуть однакові властивості. Важливу роль грає технологія отримання рослинного екстракту, яка, власне, і є інтелектуальною власністю компанії-розробника. Втім, НВК «Екофарм» ніколи не передавало свої інтелектуальні розробки виробникам Фемінозиду. Тому наразі ніхто не може сказати, за якою технологією був створений цей БАД і які властивості має його діюча речовина.
До речі, згодом виявилося, що виробник БАДів «запозичив» у «Екофарма» не лише статтю з науковими дослідженнями, а й текст інструкції: опис противірусної дії, яку нібито має Фемінозид, був повністю скопійований з інструкції до Протефлазіду®, ухваленої МОЗ України.
Як обманюють покупців?
Антимонопольний комітет навіть провів опитування споживачів у різних регіонах України. Метою було встановити, як рекламні заяви про нібито цілющі властивості Фемінозиду впливають на рішення покупців.
Читайте також: COVID-19: нові загрози для дітей
Як показало опитування, 60% споживачів сприйняли інформацію про дію Фемінозиду на герпес-віруси та віруси папіломи людини як таку, що притаманна лікарському засобу. При цьому 63% опитаних зазначили, що така інформація може вплинути на їхнє рішення придбати цей БАД.
Крім того, заяви виробників про те, що Фемінозид «сприяє загальному зміцненню організму та посиленню імунітету», сприймаються як такі, що стосуються лікарського засобу, у 48% респондентів, а 67% учасників опитування визнають, що такий опис може спонукати їх до купівлі Фемінозиду.
Таким чином, неправдива реклама може ввести в оману у середньому кожного другого споживача: фактично у половини респондентів склалося враження, що їм пропонують справжній лікарський препарат, а не харчову добавку, а ще більше опитаних зізналися, що ладні його купити.
Рішення АМКУ
У результаті Антимонопольний комітет дійшов висновку, що виробники Фемінозиду, вводячи в оману покупців, отримали неправомірні переваги у конкуренції.
Водночас в АМКУ повідомили, що ТОВ «Біхелс» так і не надало належних наукових досліджень та доказів наявності у Фемінозиду заявлених властивостей.
«У МОЗ відсутня будь-яка інформація щодо результатів таких досліджень», – зазначили у Комітеті.
Зі свого боку, ТОВ «Біхелс» вже прибрало неправдиву рекламу зі свого сайту та сайтів інтернет-аптек.
У НВК «Екофарм», коментуючи ситуацію, підкреслюють, що реальна проблема цього правопорушення, – це не перевага в конкуренції, як трактує АМКУ, а небезпека для споживачів. «Невинна брехня могла призвести до втрати здоров’я або створити загрозу життю пацієнта, який повірив цій брехні. Тому покарання АМКУ ми вважаємо неадекватним ризику для пацієнта як споживача псевдоліків. На нашу думку покарання має бути адекватне загрозам скоєного правопорушення, яке воно несе людині, а не тільки юридичній особі. За обман споживача лікарських засобів має бути не штраф, а кримінальне переслідування, адже цей обман може коштувати сумлінному покупцю втрати здоров’я або й життя».
Для довідки. Декілька років тому АМКУ намагався оштрафувати «Екофарм» за нібито неправдиві відомості щодо дії Протефлазіду® на вірус SARS-CoV-2, але суд визнав це рішення недійсним. Виробник Протефлазіду® надав достатньо відомостей про відповідні наукові дослідження, причому нині відомості про вплив діючої речовини на коронавіруси, включені в офіційну інструкцію лікарського засобу.
Фото: Drazen Zigic на Freepik