Вірусні захворювання у дітей молодшого віку можуть мати особливий перебіг, про що батькам не варто забувати. Причина криється як у несформованому імунному захисті, так і анатомічних особливостях дитячого організму.
Поєднання всіх цих факторів сприяє появі характерних виключно для дитячої застуди симптомів. Ці прояви за наявності обтяжуючих обставин у майбутньому можуть стати умовою для формування важких хронічних захворювань дихальної системи, а саме бронхіальної астми.
Читайте також: ТОП-5 небезпечних симптомів гриппу у дитини
Йдеться про обструктивний синдром, який нерідко з’являється при ГРВІ у дитини. Найчастіше він виникає у дітей до трьох років, його викликають переважно респіраторно-синцитіальний вірус, віруси грипу і парагрипу, аденовіруси.
Що таке обструктивний синдром?
У медицині обструктивним синдромом прийнято вважати стан, пов’язаний з порушенням прохідності (обструкцією) дихальних шляхів. Це не окреме захворювання, а комплекс пов’язаних між собою симптомів. Сьогодні відомо близько 100 причин розвитку згаданого синдрому у дітей. ГРВІ в цьому переліку посідає перше місце. Передумовою для його появи стає запалення в дихальних шляхах, яке викликається вірусами.
Чому у малюків виникає обструктивний синдром?
Діти раннього віку найбільш схильні до розвитку цього синдрому через анатомічні та функціональні особливості будови дихальних шляхів: вони вужчі порівняно з дорослими, а природні механізми їх очищення (кашель) ще недостатньо розвинені. Тому набряк слизової оболонки, яка вистилає дихальні шляхи, що спостерігається при запаленні на тлі ГРВІ, створює перешкоду для повітря, що вдихається та видихається. Утворення при запаленні надлишкової кількості слизу також може частково перекривати невеликий просвіт дихальних шляхів. Це призводить до того, що організм дитини починає відчувати брак кисню, для усунення якого йому доводиться докладати додаткові зусилля.
Читайте також: Грип та ГРВІ у дітей: як не пропустити ускладнення на серце
Крім того, уражена вірусом стінка бронхів стає дуже чутливою до дії будь-яких подразників (інші віруси, пил, пилок рослин, тютюновий дим). Вона починає реагувати на потрапляння з повітрям будь-якого з них навіть у мізерних кількостях, викликаючи різке звуження просвіту бронхів (бронхоспазм). Давно помічено, що чим довше зберігається запальний процес в дихальних шляхах, тим вища ймовірність такої неправильної реакції бронхів, яку лікарі називають гіперреактивністю і вважають першим етапом у формуванні бронхіальної астми.
У дітей через недостатню імунну відповідь віруси ГРВІ здатні більше часу перебувати в організмі дитини, що сприяє тривалому збереженню запалення органів дихання. Це пояснює той факт, що обструктивний синдром стає частим супутником ГРВІ. І чим молодша дитина, тим частіші виникнення синдрому і він більш виражений.
Прояви ГРВІ та обструктивного синдрому у дитини
Оскільки головним механізмом розвитку обструктивного синдрому є часткове або повне блокування просвіту дихальних шляхів, через що дитині стає важко дихати, то основні симптоми будуть пов’язані з порушеннями дихання. Якщо дитина дихає частіше, у неї з’явилося голосне дихання зі свистом, періодичний кашель, задишка, при диханні чути хрипи, виникають напади задухи, з високою впевненістю можна говорити, що це обструктивний синдром. Через нестачу кисню колір шкіри може стає блідим і набувати синюшного відтінку.
Причини обструктивного синдрому в дітей:
- У батьків або у когось в сім’ї є алергічні захворювання (бронхіальна астма, атопічний дерматит та інші захворювання).
- Якщо дитина в грудному віці перебувала на штучному вигодовуванні або була рано відлучена від материнського молока (до 3-місячного віку).
- У ранньому віці перенесла бронхіоліт, викликаний респіраторно-синцитіальним вірусом.
- Батьки або члени сім’ї палять (пасивне куріння). Високий ризик розвитку обструктивного синдрому визначається також у дитини, мама якої палила під час вагітності.
Сприяють розвитку обструктивного синдрому внутрішньоутробні інфекції (особливо герпетичні та цитомегаловірусні), імунодефіцитні стани, передчасне народження (недоношена дитина).
Чим небезпечний обструктивний синдром?
За наявності вище перелічених обтяжливих факторів обструктивний синдром може дати старт для формування бронхіальної астми. Обмежуючи звичну життєдіяльність і вимагаючи пожиттєвого лікування, бронхіальна астма вносить корективи в нормальний розвиток дитини. Так само як і препарати, що призначаються, не виліковують астму, а лише зменшують частоту появи нападів ядухи і знижують їх вираженість, також можуть негативно впливати на ріст і розвиток дитини. Тому часта поява при застуді симптомів обструкції дихальних шляхів має стати для батьків приводом замислитися над тим, чи не запустився у дитини процес формування бронхіальної астми. Особливо якщо до цього є схильність.
Як унеможливити розвиток у дитини бронхіальної астми?
Перш за все, кожне вірусне захворювання вимагає звернення до лікаря, за перших симптомів ГРВІ він може призначити противірусні препарати з прицільним впливом на віруси, наприклад сироп Флавовір. Це дозволить зменшити термін перебування вірусу в організмі й не дасть змогу йому розмножуватися. Зниження кількості вірусів знижує вірусне навантаження на дитячий організм і зменшує запалення в дихальних шляхах. Таким чином усувається необхідна умова для зміни чутливості бронхіальної стінки, що заважає переходу в бронхіальну астму. Дуже важливо не припиняти прийом противірусних препаратів відразу після поліпшення самопочуття дитини – навіть мінімальної кількості вірусів ГРВІ при недолікованому захворюванні достатньо для підтримки запалення в органах дихання. А це прямий шлях до бронхіальної астми.
Читайте також: Які захворювання у дітей схожі на грип
Якщо у дитини обструктивний синдром виникає часто, необхідно пройти диференціальну діагностику, оцінити функції зовнішнього дихання. На підставі отриманих даних лікар зможе визначити, наскільки пошкоджена вірусним запаленням робота органів дихання і призначить необхідне лікування, щоб загальмувати розвиток бронхіальної астми. Таким чином, вірусні захворювання в дитячому віці та їх лікування вимагають відповідального ставлення з боку батьків.
Більше цікавої інформації шукайте на сайті
Галина Бут, сімейний лікар