Як відновити ментальне здоров’я дітей?

Пандемія коронавірусу та війна стали важким випробуванням для дітей. Їм доводиться переживати зміни звичного укладу життя, переїзди, втрати членів родини, розлуку з друзями… Усе це негативно впливає на їхнє здоров’я сьогодні та очевидно матиме наслідки у майбутньому. Тому батькам важливо знайти і приділити час відновленню ментального здоров’я своєї дитини

Так вже склалося, що у нас більше уваги приділяють фізичному здоров’ю дитини і набагато менше психологічному. Батьки частіше звертаються до лікарів, щоб вилікувати тіло, ніж до психолога, щоб, наприклад, порозумітися з підлітком або допомогти дитині пережити якусь складну життєву ситуацію. Але діти так само страждають психологічно, як і дорослі. Тому батькам потрібно навчитися «розвантажувати» свою дитину.

Що варто розуміти під ментальним здоров’ям?

Це психологічний стан здоров’я. Він не визначається наявністю чи відсутністю якихось психічних захворювань. Це стан, при якому дитина відчуває себе щасливою, спокійною, врівноваженою, здатною реалізовувати свої творчі задуми, спілкуватися, навчатися, розвивати здібності, бути соціально активною, може протистояти неприємностям, вирішувати справи, долати свої перші труднощі. З ментально здорової дитини виростає успішно здорова людина, що формує собі достойне життя високої якості (і це не про фінанси).

Що впливає на ментальне здоров’я дитини?

Похитнути психоемоційну стабільність дитини може багато факторів. Вони часто зустрічаються у звичайному житті й викликають невпевненість, заниження самооцінки, відчуття «не такого, як усі», сум, роздратованість, агресію, тривожність тощо. Та психологи визначають такі основні чинники, до яких вразливі діти будь-якого віку:

• Соціальні. Це й стосунки у сім’ї, й наявність друзів, й спілкування з однолітками, булінг тощо.
• Економічні. Наявність або відсутність іграшки, бажаного гаджету чи одягу, спроможність купити собі щось.
• Зовнішні. Зараз це війна. Сирени, звуки вибухів, відео, новини викликають страх, тривогу, паніку, розпач.

Як зрозуміти, що з дитиною щось не так?

Зміни у поведінці дитини мусять насторожити батьків. Варто звернути увагу, якщо дитина стала:

• замкнута, пасивна, мовчазна;
• погано спить;
• може плакати без причини, з’явилася тривожність;
• постійно говорить про негативні події або досвід;
• перестала спілкуватися (з друзями чи батьками);
• погіршилося навчання;
• зник інтерес до улюблених занять і хобі;
• різко змінюється поведінка, перепади настрою.

Дії батьків для відновлення ментального здоров’я дитини 

1. Почати з себе і подбати про власний психоемоційний стан. У будь-якій ситуації діти наслідують своїх батьків. Тому, коли мама з татом випромінюють впевненість і спокій, ця стійкість передається й дитині.
2. Режим дня і харчування. Це основа, на якій тримається фізичне та ментальне здоров’я. Дитина, яка добре спить, повноцінно харчується, відпочиває та в міру активна має міцну нервову систему, емоційно врівноважена. Щоденна стабільність режиму дня дає дитині відчуття спокою та впевненості.                                                                                                         

   Читайте також: Застосування імуномодуляторів під час ГРВІ: лікар-імунолог розповіла про ризики лікування

3. Бути поруч, слухати і розмовляти. Вислуховувати, давати виговоритися дитині й обов’язково розповідати про себе, свої відчуття. Відповідно до віку дитини пояснювати ситуації, новини, проблеми, як їх вирішити. Якщо батьки знають чого боїться їхня дитина, варто відкрито та делікатно обговорити цю тему. Дати зрозуміти, що дорослі готові вислухати і підтримати, а не критикувати. Якщо дитина бачить, що хтось так само думає чи переживає ті самі відчуття, то почуватиметься нормально, не самотньо, не білою вороною.
4. Маленькі радощі та маленькі неприємності. Купити улюблений смаколик, приготувати сніданок, похвалити за дрібницю – це те, що добре підіймає настрій. Такий ефект буде досягнутий, коли не сварити дитину за незначні пустощі чи помилки – наприклад, не підвищувати тон, а спокійно нагадати про не прибрану кімнату чи не дороблені уроки.
5. Створити відчуття безпеки. Це може бути щось умовне, залежно від характеру та віку дитини. Наприклад, брати невелику іграшку до школи або в садок; обійми зранку і перед сном; дзвінок дитині у домовлений час; чаювання родиною. Тобто це мають бути ритуали, які викликають у дитини відчуття, що батьки – це синонім безпеки, підтримки та спокою.

   Читайте також: ГРВІ без ускладнень: декілька порад від лікаря-імунолога

6. Змістовно проводити час. Від тривожності та гнітючих думок можна відволікти. Допоможе нове заняття, зміна оточення, хобі. Придумати разом, чим би дитині хотілося займатися чи навчитися: малювати, грати на музичному інструменті, ліпити, кататися на велосипеді, готувати, скласти складний пазл. Якщо є можливість і бажання у дитини – відвідати кінотеатр, кафе, парк, сходити в магазин, на екскурсію, поїхати в табір, провести час в колі родини або друзів. Головне, щоб дитина відволіклася та отримала нові емоції.
7. Переглянути процес виховання. Процес виховання дитини складний і часом батьки не витримують: підвищують голос, фізично карають, принижують словами тощо. Коли мова йде про відновлення ментального здоров’я, варто прибрати усі методи психологічного насилля, оскільки вони ще більше погіршать стан дитини. Не треба порівнювати свою дитину з іншими; не порушувати дане слово, правило або покарання; прибрати гіперопіку і дати дитині право на помилку; не ставити зависокі вимоги; не ігнорувати її проблеми.
8. Звернутися до спеціаліста. Якщо батькам самотужки не вдається впоратися з проблемою ментального здоров’я дитини, слід звернутися до фахівця. Часто достатньо кількох консультацій, щоб отримати бажаний ефект та відповіді на свої запитання.

Міфи про ментальне здоров’я дітей

•  Дитину з проблемами психологічного здоров’я одразу видно. Ні, часто ззовні поведінка такої дитини може нічим не відрізнятися. Вона може добре навчатися, грати з друзями, бути ввічливою з дорослими, але водночас всередині страждати від своїх думок, емоцій і проблем.
• Складнощі підліткового віку, криза трирічки... Часто проблеми психоемоційного здоров’я списують на вік дитини, що вона росте, переросте, гормони тощо. Але насправді не варто чекати, а краще пошукати проблеми, що спричинили зміни поведінки.
• У дітей не буває депресії та інших розладів. Батьки все списують на лінь, небажання щось робити, слухатися, особливості характеру дитини, примхи. Насправді діти, особливо підлітки, так само страждають від депресій, фобій, страхів, посттравматичних стресів, як і дорослі. Адже, наприклад, депресія виникає внаслідок порушень хімічних процесів мозку, і тому потребує такого ж фахового лікування, як і грип або зламана рука. Батькам варто вміти розрізняти дійсно неслухняну поведінку від наслідку стресу.

• Агресія свідчить про ментальний розлад дитини. І так, і ні. Справа в тому, що на відміну від дорослих, діти ще не вміють керувати своїми емоціями. І коли їх стає забагато, то вивільняються вони у не зовсім прийнятній формі. Тому, коли дитина поводить себе агресивно – це не є ознакою того, що у неї обов’язково психологічні розлади. Це може бути формою привернення уваги, викидом зайвої енергії, зняттям стресу або сигналом про допомогу.