Що впливає на розвиток важких симптомів у дітей з COVID-19?

Що впливає на розвиток важких симптомів у дітей з COVID-19?

Хоча COVID-19 зазвичай має легкий перебіг в дітей, трапляються й випадки серйозних ускладнень. При лікуванні дітей з COVID-19 лікарі повинні враховувати вік, основне хронічне захворювання та тривалість симптомів.

На початку пандемії COVID-19 діти віком до 18 років становили 1,7% від усіх випадків захворювання. Однак деякі дослідники вважають, що ці дані можуть бути неточними через недосконале тестування або безсимптомний перебіг захворювання. Кількість госпіталізованих дітей з червня до серпня 2021 року збільшилася майже вп’ятеро. Станом на 13 січня 2022 року діти віком до 18 років становили 17,8% від усіх випадків захворювання.

Нове дослідження шукало відповідь на питання: у якої кількості дітей будуть тяжкі наслідки COVID-19 протягом 14 днів після тестування у відділеннях невідкладної допомоги? Тяжкими наслідками захворювання вважали міокардит та інші проблеми з серцем, неврологічні симптоми (гострий енцефаліт), проблеми з диханням, пневмонію, а також сепсис та летальний кінець.

Читайте також: Грип у пандемію COVID-19: яким буде епідемічний сезон

Серед 3222 дітей, у яких діагностували COVID-19, 23% госпіталізовано, у 3% спостерігалися тяжкі наслідки протягом двох тижнів після звернення до відділення невідкладної допомоги, а четверо дітей померли.

Фактори ризику тяжкого перебігу COVID-19

Дослідники визначили можливі фактори ризику, що призводять до тяжких наслідків. До них насамперед належить вік пацієнта (5-18 років), хронічне захворювання, що передує епізоду пневмонії та звернення до лікарні через 4–7 днів після появи симптомів.

Тобто, маленькі діти до п’ятирічного віку не зазнавали вищого ризику тяжких наслідків. Це було несподіваним висновком вчених. Також деякі попередні дослідження виділяли як фактор ризику таке захворювання, як астма. Однак результати даного аналізу не показали взаємозв’язку між астмою та ускладненнями COVID-19.

Що стосується дітей, яких виписували з відділень невідкладної допомоги (2500 дітей), тільки 0,5% мали тяжкі наслідки протягом періоду спостереження. Якщо дитина також вважалася здоровою при першому відвідуванні відділення невідкладної допомоги, у неї рідко погіршувався стан.

Читайте також: ЗИМОВІ МОРОЗИ ТА ПРОГУЛЯНКИ: ЯК ЗАХИСТИТИ ДИТИНУ ВІД ВІРУСІВ

При цьому дослідження не означає, що 3% всіх дітей, інфікованих SARS-CoV-2, матимуть тяжкі наслідки. Адже учасники дослідження не є представниками всієї популяції дітей, які перенесли інфекцію. Це дослідження важливе насамперед для клініцистів відділення невідкладної допомоги. Цим спеціалістам потрібно знати всі фактори ризику, щоб розуміти, чи можна відправити дитину додому або ж за її станом слід спостерігати.

Але якщо дитина була госпіталізована (звернення до лікарні через 4–7 днів після появи симптомів), вона старша за п’ять років, має хронічні захворювання, нещодавно хворіла на пневмонію, то ймовірність важких наслідків, які розвинуться найближчим часом, для неї буде вищою.

Олена Алексєєва