Якщо батьки помічають, що дитина часто ходить навшпиньки, це завжди викликає хвилювання. Це просто звичка чи ознака порушень у розвитку? Насправді хода навшпиньки – досить поширене явище. Приблизно 2 % дітей періодично використовують таку ходу до п’яти з половиною років. Але все-таки у деяких випадках це є симптомом ортопедичних або неврологічних порушень.
Читайте також: Сезон грипу розширився: імунолог розповів, як змінилися ГРВІ після пандемії коронавірусу
Коли хода навшпиньки є нормою?
Найчастіше малюки починають ставати на пальчики без жодних патологічних причин. Деякі діти ходять так час від часу, а інші – майже постійно. Основні причини цього можуть бути такими:
- якщо дитина багато часу проводить у ходунцях, це створює звичку ходити навшпиньки, адже у такому пристрої вона часто не дістає повною стопою до підлоги або ж відштовхується пальчиками;
- маленькі діти люблять експериментувати зі своїм тілом та можливостями, тому така хода може бути способом розгледіти щось вище, дотягнутися до предметів або просто відчути щось нове;
- якщо дитина помічає, що ходіння навшпиньки викликає реакцію у батьків, вона може повторювати цей рух знову і знову;
- іноді малюкові просто подобається так ходити, і це не викликає жодного дискомфорту.
Тож у більшості випадків така хода не є приводом для занепокоєння. Якщо дитина нормально розвивається, має хорошу координацію рухів і не скаржиться на біль, найімовірніше, це тимчасове явище.
Читайте також: Встигнути до школи: плюси і мінуси раннього навчання дітей
Коли варто насторожитися?
Є ситуації, коли ходіння навшпиньки може сигналізувати і про певні порушення. Тому не варто ігнорувати такі ознаки:
- малюк спочатку ходив правильно, але потім почав ставати тільки на пальчики
- дитині вже понад три роки, а вона й далі ходить лише навшпиньки
- малеча скаржиться на біль у п’ятах або литкових м’язах
- є порушення координації рухів стопи при ходьбі
- спостерігається надмірне напруження або слабкість м’язів ніг.
Читайте також: Чи можна дітям ходити на масаж та займатися йогою?
Якщо спостерігається один або кілька цих симптомів, слід обов’язково звернутися до фахівця, щоб з’ясувати причину та визначити, чи потрібна корекція.
Медичні причини ходіння навшпиньки
У певних випадках така хода може бути пов’язана з фізіологічними або неврологічними особливостями дитини.
- Коротке ахіллове сухожилля. У деяких дітей воно може бути вроджено коротшим, що не дозволяє повністю опустити стопу на підлогу.
- Ортопедичні порушення. Наприклад, дисплазія кульшового суглоба або плоскостопість можуть впливати на манеру ходи.
- Неврологічні розлади. Дитячий церебральний параліч (ДЦП), м’язова дистрофія або інші неврологічні патології можуть викликати підвищений тонус м’язів, що змушує дитину ставати на пальці.
- Проблеми з пропріоцептивною чутливістю. Деякі діти з розладами аутистичного спектра (РАС) можуть мати труднощі зі сприйняттям власного тіла в просторі, що змушує їх ходити навшпиньки.
Якщо дитині понад три роки, і вона регулярно ходить навшпиньки, але не має неврологічних, сенсорних чи м’язових порушень, їй можуть встановити діагноз ідіопатичної ходи. Точна причина цього явища досі невідома, однак у 30-40% випадків відзначається спадкова схильність.
Читайте також: Адаптація дитини після хвороби до садка чи школи
Ідіопатична хода є діагнозом виключення, тобто його встановлюють лише після перевірки на можливі медичні причини. Це означає, що дитина загалом здорова, не має проблем із м’язами, нервовою системою чи сенсорним сприйняттям, але обирає саме такий тип ходи.
Що робити, якщо дитина ходить навшпиньки?
Якщо дитина робить так лише періодично, з цікавості чи звички, батькам не варто панікувати. Адже втручання не потрібне, коли така хода не спричиняє дискомфорту і зникає з віком. Проте за наявності певних медичних проблем лікування має призначати відповідний спеціаліст.
Якщо причина в укороченні ахіллового сухожилля або ортопедичних порушеннях, слід звернутися до ортопеда. Лікар може призначити масажі, фізіотерапію, вправи на розтягування або навіть носіння ортопедичного взуття. У складніших випадках знадобиться хірургічна корекція.
Читайте також: Дитячий чекап: що це і навіщо?
У разі підозри на неврологічні розлади варто відвідати невролога, який допоможе виключити або підтвердити такі стани, як ДЦП, м’язова дистрофія чи інші порушення. Лікування може включати медикаментозну терапію або реабілітаційні заходи.
Якщо ж ходіння навшпиньки пов’язане із сенсорними порушеннями, наприклад, при розладах аутистичного спектра, корекцією може займатися дитячий психолог або невролог, використовуючи спеціальні вправи чи сенсорну терапію. Для лікування ідіопатичної ходи застосовують різні методи: вправи на розтягування, серійне гіпсування, використання ортезів, покращення моторного контролю, а в окремих випадках – хірургічне втручання.
Читайте також: Безпечні та небезпечні ліки для малюків
Коли ходіння навшпиньки – лише сформована звичка, варто просто допомогти дитині навчитися правильно ставити стопу. Тут будуть корисними:
- масаж стоп і гомілок, який допомагає розслабити м’язи та сприяє правильному розподілу навантаження при ходьбі
- вправи на розтягнення ахіллового сухожилля, наприклад, дитину можна навчити стояти на п’ятах
- ходіння босоніж по траві, піску чи спеціальному масажному килимку, щоб стимулювати правильне положення стопи
- фізична активність, як плавання, танці, йога або гімнастика, що може допомогти зміцнити м’язи ніг і покращити координацію рухів.
У будь-якому разі слід уважно спостерігати за поведінкою дитини, адже чим раніше спеціаліст поставить діагноз, тим краще. Вчасна діагностика та індивідуальний підхід допоможуть забезпечити здоровий розвиток та сформувати правильну ходу.
