Здається, що може бути простішим за фразу «Сякайся»? Для дорослого це майже автоматична дія. Але для дитини — цілий квест, у якому легко зробити помилку. І саме ці помилки часто пояснюють, чому звичайний нежить затягується, а іноді закінчується отитом або нескінченними походами до ЛОРа.
Лікарі кажуть: неправильне сякання — одна з найбільш недооцінених причин ускладнень після ГРВІ. Психологи додають: дитина сякається «не так» навмисно. Вона просто не вміє — і часто боїться.
Чому дитячий ніс потребує особливої уваги
Дитячий організм влаштований інакше, ніж дорослий. Носові ходи вузькі, слизова швидко набрякає, а шлях між носоглоткою і вухом короткий і прямий. Це означає, що будь-який різкий тиск у носі може буквально «закинути» слиз у середнє вухо або пазухи.
Саме тому ЛОР-лікарі часто бачать однакову картину: нежить починався цілком невинно, але за кілька днів з’явився біль у вусі або відчуття закладеності. І в багатьох таких випадках вирішальну роль зіграло надто інтенсивне сякання.
Чому «дути сильніше» — не вихід
Коли дорослий просить дитину сякатися, він рідко пояснює як саме. Дитина ж намагається позбутися неприємного відчуття якомога швидше — і дме з усієї сили. Інший варіант — навпаки: терпіти, бо минулого разу було боляче або «щось клацнуло у вусі».
Читайте також: Чи можна «підхопити» грип через очі?
З точки зору психології це зрозуміло. Сякання — це контроль дихання і тіла в момент, коли дитині дискомфортно. Якщо до цього додаються зауваження, крики чи нетерпіння, мозок швидко фіксує: ситуація небезпечна. Навичка не формується — формується напруження.
Як виглядає правильне сякання насправді
Правильне сякання не має нічого спільного з різким видихом. Навпаки — це м’який, спокійний процес. ЛОР-лікарі радять починати з підготовки: зволожити слизову, промити ніс сольовим розчином. Коли слиз стає рідшим, він виходить легко і без тиску.
Читайте також: Грип В: симптоми, червоні прапорці та лікування
Далі — по черзі. Спочатку одна ніздря, потім інша. Без поспіху, без напруження. Образ «тихенько задути свічку» працює набагато краще, ніж будь-яка інструкція.
Як навчити дитину сякатися: практичні вправи
- «Задуй свічку». Попросіть дитину закрити одну ніздрю і «задмухати уявну свічку» другою.
- «Паровозик». Повільний «п-п-п» через ніс — як пара, а не вибух.
- «Кулька». Не лопнути кульку, а повільно випустити повітря.
- Дзеркало. Сякання перед дзеркалом допомагає бачити процес, зменшити страх, підвищити контроль.
Коли сякатися не можна
(важливо з точки зору ЛОРа):
- при сильному болю у вусі;
- при підозрі на отит;
- при носовій кровотечі;
- при різкому набряку і повній закладеності.
Читайте також: ТОП-5 помилок у лікуванні отиту в дітей
Коли обов’язково до ЛОРа
- нежить > 10 днів
- зелений/жовтий слиз + температура
- біль у вусі
- дитина скаржиться на «закладене вухо»
- нічний кашель через стікання слизу
Правильне сякання не здається чимось серйозним, доки не стикаєшся з ускладненнями. Насправді ж це проста, але дуже важлива навичка, яка допомагає нежитю пройти швидше, знижує ризик отитів і робить перебіг застуд значно легшим.
