Чому одна людина навіть узимку ходить без рукавичок, а інша мерзне вже за +15 °С? Відчуття холоду залежить не лише від температури навколишнього середовища. На нього впливають обмін речовин, кількість м’язової та жирової тканини, робота судин, гормональний фон, вік, стать і навіть генетика. Саме тому люди можуть зовсім по-різному переносити однакову температуру.
Комфортні відчуття при низьких температурах зумовлені не одним, а комплексом чинників. Це обмін речовин, кількість м’язової та жирової тканини, робота судин, гормональний фон, вік, стать і навіть генетичні особливості. Іншими словами, відчуття холоду – це результат злагодженої роботи нервової системи, кровообігу та механізмів, що допомагають організму виробляти й утримувати тепло.
Як організм підтримує постійну температуру?
Попри те, що температура навколишнього середовища постійно змінюється, температура нашого тіла залишається майже незмінною – приблизно 36,5-37 °С – завдяки системі терморегуляції, яку часто порівнюють із високоточним термостатом.
Головну роль у цьому процесі відіграє гіпоталамус – ділянка головного мозку, яка постійно отримує інформацію від температурних рецепторів шкіри та внутрішніх органів. Якщо організм починає втрачати тепло, гіпоталамус одразу запускає цілу низку захисних механізмів.
Зокрема, звужуються судини шкіри, щоб зменшити тепловіддачу, активніше працюють м’язи, а за потреби виникає тремтіння. Одночасно активується бурий жир, який виробляє тепло, а також змінюється рівень деяких гормонів, що впливають на обмін речовин.
Наскільки ефективно працюють ці механізми, настільки комфортно людина й почуватиметься на холоді.
М’язи – природна система опалення
Коли говорять, що м’язи «гріють», це не просто образний вислів, адже навіть у стані спокою м’язова тканина постійно витрачає енергію, а побічним продуктом цього процесу є тепло. Чим більше м’язової маси – тим вищий базальний обмін речовин і тим легше організму підтримувати нормальну температуру.
Коли температура знижується, організм використовує ще один механізм – тремтіння. Це швидкі мимовільні скорочення м’язів, які різко збільшують вироблення тепла.
Саме тому люди, які регулярно займаються силовими тренуваннями або просто мають добре розвинену мускулатуру, нерідко переносять холод легше.
Бурий жир – ще один «обігрівач» організму
Довгий час вважалося, що бурий жир є лише у немовлят. Однак сучасні методи дослідження довели: він зберігається і в багатьох дорослих. На відміну від звичайної жирової тканини, яка накопичує енергію про запас, бурий жир працює інакше. Його головне завдання – швидко перетворювати енергію на тепло. Цей процес називають нетремтливим термогенезом.
Дослідження із застосуванням позитронно-емісійної томографії засвідчили, що люди з більшою кількістю активного бурого жиру краще переносять холод і швидше зігріваються після переохолодження.
Цікаво й те, що бурий жир може ставати активнішим. Помірне регулярне перебування в прохолодному середовищі певною мірою тренує цей механізм, допомагаючи організму краще адаптуватися до холоду.
Судини теж впливають на відчуття холоду
Іноді проблема полягає не в тому, що організм виробляє мало тепла, а в тому, що він надто швидко його втрачає. У відповідь на холод дрібні судини шкіри звужуються. Завдяки цьому до поверхні тіла надходить менше теплої крові, а отже, організм краще зберігає тепло.
Але в різних людей ця реакція виражена неоднаково. Якщо судини звужуються дуже сильно, руки, ноги, ніс і вуха швидко холонуть. У деяких людей така реакція настільки виражена, що може бути проявом синдрому Рейно. У цьому випадку пальці рук або ніг під дією холоду можуть ставати білими, синюшними, а іноді навіть болючими. Навпаки, якщо судини реагують менш активно, кінцівки довше залишаються теплими, хоча загальні втрати тепла можуть бути більшими.
Чому чоловіки й жінки мерзнуть по-різному?
Стать також є чинником, який може впливати на те, наскільки комфортно людина почувається в холодну погоду. Дослідження свідчать, що в середньому жінки частіше скаржаться на холодні руки й ноги, ніж чоловіки. Це пов’язано не зі «зниженою морозостійкістю», а з особливостями будови організму та роботи системи терморегуляції.
По-перше, у середньому жінки мають меншу м’язову масу, ніж чоловіки. А саме м’язи є одним із головних джерел тепла, особливо під час фізичної активності.
По-друге, жіночий організм зазвичай сильніше звужує дрібні судини кистей і стоп у відповідь на холод. Це своєрідний захисний механізм: він допомагає краще зберігати температуру внутрішніх органів. Проте є й зворотний бік – руки та ноги охолоджуються значно швидше.
Читайте також: Противірусні засоби: як обрати дієвий препарат без маркетингових пасток
Крім того, свою роль відіграють статеві гормони. Наприклад, естрогени впливають на тонус судин, тому чутливість до холоду може навіть змінюватися протягом менструального циклу.
Водночас важливо розуміти: температура внутрішніх органів у чоловіків і жінок практично однакова. Відрізняється саме те, як людина сприймає холод.
Чому з віком відчуття холоду посилюється?
Багато людей помічають, що після 60-70 років вони починають мерзнути значно частіше. Це теж закономірний процес. З віком поступово зменшується м’язова маса, сповільнюється обмін речовин, гірше працюють механізми звуження судин і знижується чутливість температурних рецепторів.
До цього додається ще один фактор: багато літніх людей приймають препарати, які впливають на кровообіг або артеріальний тиск, а це також може змінювати відчуття холоду. Саме тому люди старшого віку належать до групи підвищеного ризику переохолодження навіть тоді, коли температура навколишнього середовища здається цілком комфортною.
Коли мерзлякуватість може бути симптомом?
Якщо людина все життя була чутливою до холоду, найчастіше це просто індивідуальна риса. Але якщо така особливість з’явилася раптово або помітно посилилася без очевидної причини, варто звернутися до лікаря. Іноді мерзлякуватість може бути одним із симптомів різних захворювань. Серед них:
- залізодефіцитна анемія
- гіпотиреоз (знижена функція щитоподібної залози)
- дефіцит вітаміну B??
- недостатнє харчування або різке схуднення
- цукровий діабет з ураженням периферичних нервів
- порушення кровообігу
- дія деяких лікарських препаратів, зокрема бета-блокаторів.
Як правило, у таких випадках мерзлякуватість супроводжується й іншими симптомами: слабкістю, блідістю, сонливістю, втратою ваги чи погіршенням самопочуття. Тому лікувати потрібно не саме відчуття холоду, а його причину.
Чи можна «натренуватися» менше мерзнути?
Сучасні фахівці вважають, що певною мірою так. Адже дослідження свідчать: організм здатний адаптуватися до помірного холоду. Регулярні прогулянки на свіжому повітрі, достатня фізична активність і поступове загартовування можуть покращувати роботу судин і стимулювати активність бурого жиру.
Звісно, це не означає, що людина повністю перестане мерзнути. Проте підтримання хорошої фізичної форми, достатньої м’язової маси, повноцінне харчування та одяг відповідно до погодних умов допомагають організму ефективніше виробляти й утримувати тепло.
Те, наскільки сильно ми мерзнемо, визначає не лише температура за вікном. На це впливає ціла система чинників: м’язова маса, активність бурого жиру, робота судин, гормональний фон, вік, стать і навіть спадковість. Саме тому одна людина спокійно гуляє без рукавичок, а інша починає мерзнути ще до настання морозів.
У більшості випадків така різниця є цілком нормальною і не потребує лікування. Але якщо мерзлякуватість виникла раптово, стала значно сильнішою або супроводжується іншими симптомами, це може бути сигналом про проблеми зі здоров’ям. У такій ситуації варто не просто тепліше вдягатися, а звернутися до лікаря, щоб з’ясувати причину. Знання особливостей власного організму допомагає не лише комфортніше переносити холодну пору року, а й своєчасно помічати зміни, які можуть свідчити про розвиток захворювання.
