Відправити до школи першачка, який вже читає і рахує? Або не забирати право у вчителя навчити дитину основам науки? Чи варто докладати зусиль і готувати дитину до школи? Коли починати займатися підготовкою? Практично всі батьки прагнуть, щоб їхні діти росли розумними, здоровими та всебічно розвиненими.
Тема підготовки дитини до школи активно обговорюється у батьківських спільнотах, просувається блогерами, популяризується у соціальних мережах та дитячих дошкільних закладах. Через це у батьків може скластися хибне враження, що вони не дають своїй дитині найкращого – позбавляють її знань і розвитку. Можливо, дитині буде справді легше навчатися у школі, якщо почати займатися з нею змалечку. Або не відбирати дитинство?
На що йдуть батьківські ресурси
Мода на активну підготовку до школи з’явилася давно і постійно удосконалюється. Тож для раннього інтелектуального розвитку малюка індустрія дошкільної освіти пропонує батькам повний арсенал: від карток Домана, кубиків Зайцева, “розумних” іграшок, пазлів для садочків з методикою Монтессорі чи Нікітіних, курсів і репетиторів.
Читайте також:Рефрактерність: коли віруси ігнорують лікування
У чому плюси раннього навчання:
- Розширення кругозору розвине у дитини гарну навичку допитливості, бажання до знань й отримання відповідей.
- Будь-які регулярні заняття допоможуть дитині звикати до навантажень, дисципліни і посидючості.
- Розкриття потенціалу. Раннє навчання допоможе виявити ті чи інші здібності дитини, а значить розвивати їх надалі.
- Стимулювання мозкової активності сприяє формуванню навичок мислення, мовлення, креативності, здобуття нового досвіду, а також швидкої реакції, пам’яті та уваги.
- Взаємодія на заняттях з викладачем чи однолітками навчає малюка комунікації, розпізнаванню емоцій, встановленню стосунків, дружбі, легкій соціальній адаптації.
Читайте також:Медичні помилки у лікуванні COVID-19: уроки пандемії
Недоліки раннього навчання:
- Якщо дитина не бажає займатися або у неї не виходить, це засмучує батьків. Дитина дуже чутлива до настроїв своїх батьків, тож знервованість, переживання та зіпсутий настрій відчуватиме і малюк.
- Заняття з підготовки займають час, який міг би бути витрачений на не менш важливі дитячі справи: прогулянки, спілкування з іншими дітьми, бігання по калюжах, ігри в хованки, слухання казок тощо.
- Відсутність вільного часу. У людини будь-якого віку має бути вільний час, коли вона має побути наодинці. Для дошкільнят це важливе тим, що вони навчаються: видумувати собі ігри, знаходити заняття для себе. Це розвиває уяву і фантазію.
- Перебільшений акцент на навчанні може призвести до того, що малюк втратить інтерес та радість від занять. Бо сприйматиме цей процес як обов’язок.
- Підготовка до школи не гарантує того, що у школі дитина стане відмінником і навчатиметься краще, ніж її однокласники. Це залежить від багатьох супутніх факторів.
- Якщо у дитини немає бажання готуватися до школи, а її примушують, то у школі бажання вчитися спонтанно не виникне.
Читайте також:Квадродемія: людство атакує рекордна кількість різних вірусів. Як обрати противірусний засіб?
Поспішати треба повільно
Якщо ж мрія батьків – це обдарована і розвинена не за віком дитина, то можна зайнятися підготовкою, але врахувати такі моменти:
- Представити своїй дитині право вибору, чим хочеться їй займатися: писати чи рахувати, досліджувати природу або розповідати казки. Результат буде тоді, коли дитина займатиметься тим, що їй подобається.
- Не відбити інтересу до навчання. Не всі діти здатні хапати зірки з неба, тому не треба вимагати від свого малюка надзусиль і гнатися за кращими результатами. Це лише підготовка до школи.
- Оскільки мова йде про дитину, то навчання має відбуватися в ігровій формі. Так краще засвоюватимуться знання.
- Враховувати вік, характер і потреби дитини – правильно підібрана методика, вид та інтенсивність навчання гарантуватимуть, що дитина готуватиметься до школи із задоволенням.
- Не порівнювати досягнення своєї дитини з іншими, а також не сварити за помилки.
- Загальний розвиток має відповідати віку дитини. Інакше їй складно буде знайти спільну мову з однолітками: коли семирічна дитина захоплюється умовним літакобудуванням, а його друзі футболом.
- Дотримання балансу між відвідуванням підготовчих занять та часом на ігри і проживання свого кращого дитинства.
Рішення готувати дитину до школи чи ні, має ґрунтуватися не тільки на бажанні батьків, а й на потребах та готовності малюка. Розвиваючи здорове ставлення до навчання, можна досягти успіхів незалежно від того, де дитина почне вчитися читати та рахувати. Отже, всьому свій час. А до школи діти йдуть саме за знаннями.
