Лікарські препарати для дітей: особливості дозування

Маленька дитина — це не просто зменшена копія дорослої людини. Дитячий організм росте, розвивається, пізнає середовище та по-своєму реагує на лікарські засоби. Тож дозування, вибір препарату та форма випуску мають величезне значення, коли йдеться про лікування дітей

Часто молоді батьки стикаються з ситуацією, коли потрібно швидко діяти: підвищилася температура, з’явився кашель або нежить, дитина скаржиться на біль у животику, пише med.oboz В аптечці вже є ліки, але для дорослих. Тож виникає ідея: дати частину дози, бо дитина менша і легша. Така логіка дуже поширена і небезпечна помилка домашнього лікування.

Чому не можна давати дітям «дорослі» ліки?

Органи дитини — печінка, нирки, система травлення — працюють інакше, ніж у дорослого. Вони повільніше розщеплюють і виводять діючі речовини. У результаті «дорослі» ліки можуть довше залишатися в крові, накопичуватись і викликати токсичний ефект, навіть якщо доза невелика. Від віку дитини залежить те, як ліки засвоюються, переносяться або виводяться з організму. Наприклад, умовні 5 мл ібупрофену знизять температуру у підлітка, а у дитини до 1 року можуть викликати порушення роботи нирок або зниження тиску.

Препарати для дорослих можуть містити допоміжні речовини, небажані для дітей, мати занадто високу концентрацію діючої речовини або просто бути незручними у дозуванні. Наприклад, поділена таблетка  — це вже перевищення дози, яке може викликати побічні ефекти або отруєння. Адже у «дорослих» формах ліків концентрація діючої речовини значно вища. І поділ таблетки навпіл або на чверть не гарантує точності — діюча речовина не завжди розподілена рівномірно.

Зокрема, препарати, що впливають на сон, тривожність або температуру, можуть спровокувати непередбачуваний ефект. Доза заспокійливого правильно подіє на дорослого, а у немовляти може викликати збудження, тремор або навіть судоми. Крім того, більшість дітей погано сприймають пігулки, а малеча взагалі ковтати не вміє.

З особливою обережністю потрібно ставитися до:

• жарознижувальних,
• антибіотиків,
• противірусних засобів,
• судинозвужувальних крапель у ніс,
• заспокійливих

Практично кожен із цих препаратів має дитячі форми випуску — і це не маркетинговий хід, а турбота про безпеку малюка.

Дитячі форми: не менше, а правильніше

При розробці ліків для дітей, фармвиробники враховують декілька важливих чинників:

Дозування. Воно адаптоване для дітей і розраховується згідно з віком та масою тіла.

Форма випуску. Сиропи, суспензії, свічки, краплі — словом, те, що легко приймається і зручно дозується.

Смак. Діти практично ніколи не погоджуються ковтати гірку таблетку або кислий сироп, тому лікарські препарати для дітей зазвичай приємні на смак. Це полегшує процес лікування, дозволяє уникати  капризів та сліз.

Безпечні допоміжні речовини. Зазвичай у дитячих ліках відсутні потенційно шкідливі кофеїн, ментол, алергенні барвники, консерванти тощо. У дітей вони можуть спричинити бронхоспазм або алергічну реакцію.

Перевірені. Більшість дорослих ліків не проходять клінічні випробування на дітях, тож їх безпечність для малечі не доведена. Тобто навіть невинна доза — це завжди ризик. Дитячі ліки проходять свої дослідження з урахуванням дитячого метаболізму.

Наприклад, при перших ознаках застуди, ГРВІ або при високому ризику зараження респіраторною інфекцію в дитячому колективі, батьки, за порадою лікаря, часто використовують противірусні препарати прямої дії. Це цілком логічно, тим паче, якщо йдеться про дитячі препарати. Одним із таких адаптованих саме для малюків є дитячий сироп Флавовір. Цей противірусний засіб виправдовує своє дитяче призначення: його зручно дозувати, можна застосовувати з перших місяців життя (від немовлят до підлітків), має натуральну основу і приємний смак, добре сприймається шлунком. Водночас  виконує головну функцію  — захищає від більшості респіраторних вірусів, зокрема, ГРВІ та коронавірусу. Такий варіант більш безпечний і дієвий, ніж спроба підібрати щось схоже з дорослої аптечки.

Як не переборщити з дозуванням?

Найкоректніший спосіб правильно розрахувати дозу — це орієнтуватись на масу тіла дитини. Зазвичай виробники в інструкціях до дитячих ліків вказують точні розрахунки: наприклад, 10 мг препарату на 1 кг ваги тіла. І часто додають мірний інструмент: стаканчик, ложку чи шприц. Рідше дозування вказують згідно з віком. Але тут можна прорахуватися, оскільки є діти, які випереджають або, навпаки, не досягають середньостатистичної норми. Тому батькам варто завжди знати точну вагу своєї дитини.

Іноді дозування залежить не від віку, а від стану здоров’я: печінкова чи ниркова недостатність, алергії, хронічні хвороби. Якщо дитина приймає декілька препаратів одночасно, то педіатр може оцінити, чи не буде небажаної взаємодії між ліками.

Якщо дитина відмовляється приймати ліки?

Ця тема знайома майже кожній мамі. Маленькі діти можуть відмовлятись пити сироп, випльовують таблетку або категорично не дають закапати носик. Що може допомогти у такому випадку:

• Мама чи тато мають пояснити простими доступними словами, навіщо потрібні ліки. Що буде, якщо малюк вип’є ліки і що може трапитися, якщо ні.
• Побавитись у лікаря: спочатку закапати носик улюбленій іграшці, а потім дитині.
• Обирати зручну форму з урахуванням віку дитини та її вподобань. Наприклад, сироп замість таблеток.
• Можна дозволити малюку потримати пляшечку, ложечку або шприц-дозатор, попросити допомогти відміряти потрібний обсяг. Це зацікавить, відволіче та дасть відчуття контролю.
• Дотримуватися інструкції. Наприклад, не змішувати ліки з їжею  або не давати натще без консультації з лікарем, оскільки це може змінити їхню ефективність.

Дитячі препарати, що мають приємний смак, значно полегшують батькам процес лікування і не викликають спротиву навіть у найменших пацієнтів.

Нотатки для турботливих батьків:

• Не давати «дорослі» ліки дітям, навіть у малих дозах — це може бути небезпечно.
• Звертати увагу на вік і реальну вагу дитини при дозуванні.
• Обирати препарати, спеціально розроблені для дітей — вони мають відповідні форму випуску, склад і дозування.
• Не займатися самолікування: якщо є сумніви — краще проконсультуватися зі своїм педіатром, а не сусідами чи подругами.
• І головне: ніякі ліки не замінять любові, спокою і маминої підтримки під час хвороби.

Наталія Ленгер