Кожен із нас хворіє по-різному: рідше або частіше, з ускладненнями або без. Американські та британські науковці провели дослідження й отримали неочікувані результати. Виявляється, що те, як важко людина переносить вірусні хвороби, залежить від її генетики, а також першого досвіду контакту з вірусом.
Читайте також: Медичні помилки у лікуванні COVID-19: уроки пандемії
Перший дослід було проведено у Великій Британії ще у 2021 р., але його результати оприлюднили лише через три роки. Вчені зібрали піддослідну групу з 36 добровольців віком 18–30 років, які ніколи не хворіли на COVID-19. З них 16 осіб не були вакциновані проти коронавірусу. Добровольців заразили пре-альфа штамом SARS-CoV-2 – вірусом, який викликає COVID-19. Потім протягом року в учасників брали мазки з носа та аналіз крові. Проаналізувавши за допомогою секвенування одноклітинної РНК матеріал, вченим вдалося отримати дуже детальну хронологію активності сотень тисяч окремих клітин.
Результати
На основі цих даних науковці виділили три категорії інфекції: транзиторну, стійку та абортивну. Саме остання категорія стала відкриттям нової імунної відповіді, яка забезпечила добровольцям захист від коронавірусу.
Читайте також: Рефрактерність: коли віруси ігнорують лікування
А тим часом вчені у США довели, що здатність організму опиратися грипу залежить від штаму вірусу, з яким він вперше “познайомився”, зазвичай у дитинстві. Виявляється, цей перший вірус дає певний захист від споріднених штамів вірусів. Це явище назвали імунологічним імпринтингом.
Дослідження виявило таку закономірність: ті, хто у дитинстві вперше перехворів на грип, викликаний штамом H1N1, потім значно легше переносили хворобу з ним. А відповідно ті, хто в дитинстві вперше перехворів на грип, викликаний штамом H3N2, потім важче переносили грип на основі штаму H1N1 і легше з H3N2. Отже, ступінь важкості перенесення захворювання на грип залежить від штаму, з яким вперше контактувала людина. Наступні контакти з тим самим штамом переносяться набагато легше і без ускладнень.
Отримані висновки допоможуть розробити більш ефективні методи боротьби не лише із сезонним грипом, а й коронавірусом. Бо дадуть змогу передбачити на основі циркулюючого підтипу, які вікові групи можуть важче перенести майбутні спалахи грипу.
Нагадуємо, що найкращим захистом від грипу та коронавірусу будуть:
- щеплення;
- прийом противірусного засобу за призначенням лікаря у профілактичній дозі задля зменшення вірусного навантаження на організм в “піковий” сезон захворюваності;
- гігієна: регулярне миття рук, не торкатися руками обличчя, чхання у паперову хустинку;
- уникання місць скупчення людей;
- регулярне провітрювання та вологе прибирання приміщень;
- повноцінний сон, здорове харчування, адекватне фізичне навантаження і щоденне перебування на свіжому повітрі.