З 1 червня 2024 року до київської Свято-Михайлівської клінічної лікарні було госпіталізовано 17 пацієнтів з підтвердженою гарячкою Західного Нілу.
Про це повідомила 30 серпня очільниця департаменту охорони здоров’я Київської міської держадміністрації Валентина Гінзбург.
За даними департаменту, серед пацієнтів – 10 чоловіків і 7 жінок. Двоє – мешканці Київської та Черкаської областей, решта – жителі різних районів Києва. На жаль, трьох пацієнтів врятувати не вдалося: вони померли від менінгоенцефаліту унаслідок ускладнення гарячки.
Що таке гарячка Західного Нілу?
Геморагічна гарячка Західного Нілу – це гостра вірусна хвороба, що передається через укуси комарів. Основним природним резервуаром вірусу є перелітні птахи, від яких вірус передається комахам, а через укуси комах – людям та іншим тваринам. Випадків передачі вірусу гарячки Західного Нілу від людини до людини, на щастя, не зафіксовано, тож інфікована людина не є заразною.
Вперше вірус був виявлений у 30-х роках минулого століття в Африці – у регіоні Судану та Західного Нілу. Пізніше були зафіксовані спалахи захворювання в інших регіонах світу – Європі, Азії, Австралії, Північній та Центральній Америці. Зокрема, вірус гарячки Західного Нілу став причиною епідемії у Румунії в 1996-1997 роках, коли захворіло близько 5 тисяч людей.
В Україні природні осередки вірусу є у Київській, Одеській та Миколаївській областях. Вірус гарячки Західного Нілу віднесений до I групи особливо небезпечних патогенів і належить до IV групи ризику за стандартами ВООЗ – тобто робота з ним вимагає забезпечення максимального рівня захисту.
Симптоми та лікування гарячки Західного Нілу
У більшості хворих захворювання протікає безсимптомно. Однак у приблизно 20 % пацієнтів розвивається грипоподібний стан: різке підвищення температури, головний біль, біль у горлі, м’язах, суглобах та спині, нудота, слабкість, діарея.
Також можуть спостерігатися висипання на тілі, збільшення печінки та селезінки, у важких випадках – ураження нервової системи (менінгіт, енцефаліт), розлади свідомості, парези, паралічі.
Читайте також: Застосування імуномодуляторів під час ГРВІ: лікар-імунолог розповіла про ризики лікування
На гарячку Західного Нілу частіше хворіють сільські мешканці, а також городяни, які часто бувають на природі – зокрема, мисливці. У Північній півкулі спалахи захворювання зазвичай реєструються влітку та восени.
Смертність серед хворих з важким перебігом хвороби становить 3-5 %, однак у людей похилого віку при розвитку менінгоенцефаліту вона може бути значно більшою.
Читайте також: Чи насправді COVID-19 перетворився на звичайну застуду?
«Специфічної терапії наразі не існує. Лікування симптоматичне. Тож поради звичайні: як і за будь-якого захворювання, при перших його ознаках звертайтеся до лікаря та лікуйтеся під наглядом фахівця, повідомляючи йому про всі зміни свого стану. А щоб мінімізувати ризики саме гарячки Західного Нілу, встановіть удома москітні сітки, використовуйте репеленти, на прогулянку (особливо до парків і лісових зон відпочинку) одягайте речі, що максимально прикривають тіло. Зі зниженням температури повітря та зникненням комарів небезпека гарячки знижується майже до нуля», – зазначила Валентина Гінзбург.
