Як розпізнати приховані ознаки депресії у дітей?

Час від часу кожна дитина відчуває смуток. Та коли такий настрій затримується надовго, це може негативно позначитися на особистому житті дитини, навчанні, стосунках з друзями і рідними. І ще загрожує перерости у депресію

Чому дитяча депресія така підступна?

Діти, особливо маленькі, не завжди можуть висловити свої почуття словами. Вони можуть не розуміти, що з ними відбувається, і просто відчувати постійний смуток, безнадію, втрату інтересу до улюблених занять. Депресія у дітей часто маскується під інші проблеми:

• Фізичні скарги: головний біль, біль у животі, порушення сну, апетиту.
• Проблеми у школі: зниження успішності, труднощі з концентрацією, прогули.
• Поведінкові зміни: дратівливість, агресія, замкнутість, соціальна ізоляція.
• Емоційні прояви: плаксивість, пригніченість, почуття провини, безнадії, думки про самогубство.

Як розпізнати приховані сигнали?

1. Звертайте увагу на зміни у поведінці дитини: чи стала вона більш замкнутою, дратівливою, чи втратила інтерес до того, що раніше приносило їй радість?
2. Слухайте, що говорить ваша дитина: навіть якщо вона не скаржиться прямо на смуток, звертайте увагу на висловлювання про безнадію, самозвинувачення, бажання зникнути.
3. Не ігноруйте фізичні скарги: якщо дитина часто скаржиться на головний біль, біль у животі, проблеми зі сном, це може бути ознакою депресії.
4. Спостерігайте за дитиною у школі: чи знизилася її успішність, чи стала вона прогулювати уроки, чи має проблеми з однолітками?

Причини виникнення депресії у дітей

Дитячу депресію може спричинити будь-яка комбінація факторів, що пов’язані з:

• Родиною (розпад сім’ї, розлучення батьків, смерть родича, сварки між членами родини тощо);
• Здоров’ям (незадоволеність зовнішністю, хвороби);
• Певними подіями, що впливають на життя (булінг, емоційне, фізичне, сексуальне насильство, проблемні стосунки з однолітками, нещасливе перше кохання, невдале навчання, війна, ДТП, дитина стала свідком або учасником якоїсь стресової ситуації, фінансова неспроможність тощо);
• Генетична спадковість (в анамнезі родини є родичі, які мали проблеми з психічним здоров’ям).

Що робити, якщо ви підозрюєте депресію?

Найголовніше – не залишатися з проблемою наодинці. Зверніться до дитячого психолога або психіатра. Вони допоможуть визначити, чи дійсно у вашої дитини депресія, та підберуть ефективне лікування.

Пам’ятайте: депресія – це хвороба, а не слабкість характеру. Вона піддається лікуванню, і чим раніше ви звернетеся по допомогу, тим більше шансів на повне одужання вашої дитини.

Як допомогти дитині впоратися з депресією?

Однозначно дієвих рекомендацій, які допоможуть кожній дитині, не існує. Батька варто пробувати насамперед ті підходи, які, на їхню думку, мають спрацювати. Адже характер у дітей унікальний і батькам краще знати з чого починати.

• Діалог. Не наполягати, але заохочувати. Принаймні спробувати поговорити і розповісти, чому батьки дбають про дитину і чому їм не все одно як дитина себе почуває. Можна запитати про причину смутку. Але не варто очікувати розлогої відповіді. Доречно буде дорослим навести власні приклади своїх почуттів – це дозволить дитині зрозуміти, що у своїх переживаннях вона не самотня.
• Якщо дитина не йде на контакт, попросити поговорити з нею когось із дорослих, кому вона довіряє (це може бути хтось із родичів, друзів, тренерів тощо).
• Скористатися «ліками» від депресії – сміхом. Як розсмішити дитину? Відштовхуватися від обставин, віку, способу життя, смаків дитини – ролики у Тік-тоці, виступи улюбленого стендапера, кінокомедії, подарувати бажану річ, одяг або квиток на концерт…
• Запропонувати вести щоденник (звичайний блокнот або в гаджеті) й записувати у нього свої думки. Це дійсно емоційно розвантажить і дозволить дитині розміркувати над своїми почуттями.
• Прогулянки чи спорт. Варто зуміти організувати таке дозвілля, оскільки фізичні активності вивільняють ендорфіни, що допомагають долати стрес. Тут також треба орієнтуватися на дитину: спортивний табір, нова спортивна секція, день на пляжі, катання з друзями на велосипедах, роликах.
• За можливості прибирати все, що може засмутити дитину (новини, негативні події, не сваритися при дитині, запобігати конфліктам, відкласти на потім з’ясування стосунків і власну тривожність). Створити вдома максимально спокійне середовище, щоб дитині було комфортно і вона почувалася захищеною. У розмовах моделювати позитивний настрій і налаштування.
• І головне: дати зрозуміти дитині, що попри все, вона матиме підтримку від своїх батьків (це захист, без докорів, примушень і цькувань).

Коли звертатися до психолога?

Якщо спроби батьків вплинути на стан дитини виявилися марними, тоді обов’язково треба звертатися за професійною допомогою:

• Напряму до психолога, який спеціалізується на дитячій депресії.
• Проконсультуватися з педіатром або сімейним лікарем. Фахівець або зможе самостійно допомогти, щоб направити до відповідного спеціаліста.

Варто розуміти, що депресію лікують психотерапією (арттерапія, сімейна, ігрова тощо) та у деяких випадках медикаментозно (антидепресантами). Бо депресія може передувати іншим психологічним захворюванням. Рання діагностика та спостереження є вирішальним фактором у майбутньому психологічному здоров’ї дитини.

Тетяна Шуста, психологиня