Дитина вже нібито одужала: температура нормальна, апетит повернувся, настрій хороший. Але кашель не відпускає — триває тижнями, то посилюється вночі, то з’являється нападами вдень. Батьки хвилюються: це ще «залишки» хвороби чи ознака ускладнень, які ми пропустили?
Розбираємося, чому післявірусний кашель такий упертий, скільки він може тривати в нормі й коли варто обов’язково показати дитину лікарю.
Чому кашель не зникає разом із температурою
Під час грипу та ГРВІ вірус уражає слизову оболонку дихальних шляхів — від носоглотки до бронхів і навіть дрібних бронхіол. На місці запалення:
- ушкоджується епітелій (клітини, які вистилають дихальні шляхи зсередини);
- змінюється склад і в’язкість слизу;
- подразнюються нервові закінчення, що формують кашльовий рефлекс.
Температура вже нормалізувалась, вірусне навантаження зменшилось, але слизова ще не встигла відновитися. Вона залишається більш чутливою до будь-яких подразників — холодного повітря, сухості в кімнаті, пилу, фізичного навантаження. Саме тому:
- кашель може тривати 2–3 тижні, а іноді й до 4–6 тижнів після перенесеної інфекції;
- він часто посилюється вночі або ближче до ранку, коли слиз стікає по задній стінці горла (постназальний затік);
- може змінювати характер: від сухого — до вологішого, «продуктивного».
Такий післявірусний (постінфекційний) кашель — часте явище, особливо у дітей, чия імунна система й дихальні шляхи ще формуються.
Яким може бути післявірусний кашель
Є кілька ознак, які частіше говорять про те, що кашель — це наслідок перенесеної інфекції, а не нове ускладнення:
- дитина почувається загалом добре: активна, грається, має апетит;
- немає нового підвищення температури;
- кашель поступово стає менш частим і менш інтенсивним, хоча й зберігається;
- мокротиння, якщо є, світле, прозоре або білувате, без домішок крові, гною, різкого запаху;
- дихання не утруднене, немає вираженої задишки.
У такій ситуації педіатр зазвичай пояснює батькам, що слизовій потрібен час на відновлення, і рекомендує:
- Адекватний питний режим.
- Зволоження та провітрювання приміщення.
- За потреби — м’які засоби для регуляції кашлю та полегшення відходження слизу (за призначенням лікаря).
Коли післявірусний кашель — тривожний сигнал
Є симптоми, які не можна списувати на «залишки» інфекції. Обов’язково зверніться до лікаря (а іноді — терміново), якщо:
- кашель триває більше 3–4 тижнів без тенденції до покращення;
- з’явився новий підйом температури, озноб, виражена слабкість;
- кашель став гавкаючим, свистячим або супроводжується подихами зі свистом/хрипами — це може свідчити про бронхоспазм, обструктивний бронхіт, астматичний компонент;
- дитині важко дихати, виникає задишка, втягнення міжреберних проміжків, синюшність губ — це невідкладний стан;
- мокротиння стало жовтим, зеленим, з неприємним запахом чи домішкою крові;
- кашель частий і виснажливий, порушує сон, викликає блювання, біль у грудях чи в животі;
- у дитини є хронічні захворювання (астма, вади серця, муковісцидоз, імунодефіцит), і кашель на їхньому фоні зберігається чи посилюється.
У таких випадках лікар може призначити додаткові обстеження: аускультацію (прослуховування легень), аналізи крові, рентген чи інші дослідження, щоб виключити пневмонію, бронхіт, синусит, затяжний перебіг або інші причини кашлю.
Чому важливо правильно лікувати гостру фазу грипу та ГРВІ
Однією з причин затяжного кашлю може бути несвоєчасне або неповне лікування гострої вірусної інфекції. Якщо на початку хвороби зосередитися лише на «збитті температури» та симптоматичних засобах, але не впливати на сам вірус, запальний процес у дихальних шляхах може бути більш тривалим та агресивним.
Саме тому лікарі наголошують на важливості раннього початку противірусної терапії при грипі та ГРВІ, особливо в дітей і груп ризику. Противірусні препарати прямої дії, які за призначенням лікаря починають застосовувати в перші дні хвороби, допомагають:
- зменшити вірусне навантаження;
- скоротити тривалість гострого періоду;
- знизити ризик ускладнень та затяжного післявірусного кашлю.
Серед противірусних засобів, доступних в Україні, і дозволених дітям від народження окрему увагу привертає препарат з діючою речовиною протефлазід, сироп Флавовір. Він містить комплекс флавоноїдів рослинного походження, які:
- інгібують реплікацію ДНК- та РНК-вірусів, у тому числі вірусів грипу та інших ГРВІ;
- мають протизапальну й антиоксидантну дію, що допомагає зменшити ушкодження слизової дихальних шляхів;
- чинять імунотропний ефект – підтримують фізіологічну роботу імунної системи без її «перестимуляції».
Противірусний сироп Флавовір, можна застосовувати за призначенням лікаря:
- з перших днів життя — це важливо, адже саме немовлята і малюки найбільш вразливі до ускладнень грипу та ГРВІ;
- як для лікування, так і для профілактики грипу, ГРВІ (у тому числі і COVID-19) у період сезонних спалахів;
- у складі комплексної терапії, разом із симптоматичними засобами, режимом, питтям тощо.
Ранній старт противірусної терапії Флавовіром (за схемою, узгодженою з педіатром) допомагає пом’якшити перебіг гострої вірусної інфекції. Чим менше ушкоджена слизова й чим швидше організм контролює вірус, тим нижчий ризик затяжного, виснажливого післявірусного кашлю.
Читайте також: COVID-19 та атипова пневмонія: різниця та захист
Важливо: Флавовір не є «сиропом від кашлю» у класичному розумінні. Це саме противірусний препарат, який впливає на причину хвороби — вірус, а не лише на симптоми.
Що можуть зробити батьки
- Не панікувати, якщо післявірусний кашель триває 2–3 тижні, але стан дитини загалом хороший.
- Стежити за «червоними прапорцями»: підйом температури, задишка, гнійне мокротиння, виражена слабкість — це привід негайно звернутися до лікаря.
- Не займатися самолікуванням — особливо щодо антибіотиків, сильних протикашльових чи «імуностимуляторів» без рекомендації педіатра.
- При перших симптомах грипу чи ГРВІ якнайшвидше звертатися до лікаря, щоб разом обговорити можливість раннього призначення противірусних препаратів, у тому числі засобів на основі протефлазиду, таких як Флавовір.
Післявірусний кашель у більшості випадків — це етап відновлення, а не вирок. Головне — не пропустити тривожні сигнали й дати організму дитини допомогу, яка справді працює на причину хвороби, а не лише маскує симптоми.
