Міністерство охорони здоров’я знову обмежило можливості лікарів призначати препарати, які не входять до вузького переліку засобів, регламентованих стандартизованими клінічними настановами
На практиці це означає, що більшість пацієнтів, які звертатимуться до сімейного лікаря в епідемічному сезоні 2026/27, не зможуть вчасно отримати лікування. Для хворих на COVID-19 та грип це може загрожувати розвитком тяжких ускладнень, а в деяких випадках – навіть смертю, пише obozrevatel
Про це попередила заслужений лікар України, доктор медичних наук Ольга Голубовська. Вона зазначає, що наказ МОЗ фактично зв’язує лікарям руки, тож українцям варти подбати про себе самостійно і тримати вдома запас противірусних препаратів, які ще можна придбати в аптеках: адже лікування вірусних інфекцій потрібно розпочинати відразу ж після появи перших симптомів, не дочікуючись ускладнень.
«Дуже багато хворих з дихальною недостатністю – минулий сезон грипу, я думаю, усі пам’ятають, який був тяжкий. Тому треба мати противірусні препарати в себе вдома», – радить лікарка.
За її словами, МОЗ не перший рік веде справжню війну з противірусною терапією, яка могла б бути доступною і ефективною для пацієнтів.
«Я не можу цього зрозуміти. Знову вийшов документ, де написано, що заборонено приймати противірусні препарати, якщо вони не регламентовані згідно зі стандартами. Лікар читає, що заборонено, і не буде вам призначати, будемо усі чекати, коли вже реанімація. Хоча всім відомо: лікувати що вірусні захворювання, що бактеріальні, треба з самого початку, а не з реанімації. Не знаю я, що з цим робити, тому ми проводимо таку роботу із населенням, щоб вони знали про проблему. Тому що, на жаль, міністерство нас в цьому не чує», – сказала Ольга Голубовська.
Про який документ йдеться?
Наказ МОЗ №870 від 26 червня затверджує єдиний протокол первинної та спеціалізованої медичної допомоги при грипі. Згідно з ним, грип в Україні дозволяється лікувати лише трьома противірусними препаратами: озельтамівіром, занамівіром та балоксавіру марбоксилом. Відступивши від цього списку, лікар порушить ст. 14-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», якою зазначається, що додержання протоколу є обов’язковим.
Читайте також: Що таке віруси і як вони «працюють»?
Проблема полягає у тому, що ухвалені МОЗ препарати малодоступні для пересічного українця. За даними онлайн-сервісів пошуку та бронювання ліків, занамівір та ксофлуза (єдиний в нашій країні препарат з діючою речовиною балоксавіру марбоксил) наразі в українських аптеках відсутні. Єдиним доступним препаратом з міністерського переліку, який зараз можна придбати в Україні, залишається озельтамівір, ціна якого стартує від 400 грн за упаковку 10 капсул.
Водночас інші популярні противірусні препарати, які не увійшли до списку МОЗ, коштують значно дешевше: зокрема, ціни на флавовір (діюча речовина протефлазід) розпочинаються з 248,88 грн за флакон, а на гропринозин (діюча речовина інозин пранобекс) з 298,44 грн за упаковку 20 таблеток.
Кладовища хворих
Дискусія щодо розширення переліку ухвалених препаратів ведеться щонайменше з початку пандемії COVID-19. Тоді навіть на тлі масових смертей пацієнтів МОЗ не відважувалося дозволити лікарям застосовувати противірусні засоби, які на той час ще не були рекомендовані ВООЗ. Зокрема, як нагадала Голубовська, перший протокол лікування, який включав противірусні препарати, в Україні з’явився лише через два роки після початку пандемії.
«Я питаю: хто відповість за всі ці кладовища хворих? Зараз всі роблять вигляд, що нічого не було. Та це ж не просто страшні речі, це жахливі речі, коли лікарю, який розуміється на інфекційному процесі, забороняють лікувати вже тяжких хворих», – сказала вона в ефірі студії «Кабінет експертів».
Найбільш показовим першим актом незрозумілої війни держави з противірусними препаратами, стала кампанія проти популярного лікарського засобу Протефлазід. Навесні 2020 року Національна академія медичних наук України звернулася до уряду з пропозицією включити цей препарат до протоколів лікування COVID-19. У листі до голови уряду президент НАМН України Віталій Цимбалюк наголошував, що цей вітчизняний препарат має потенційну ефективність проти SARS-CoV-2 і може бути застосований для лікування відразу після появи перших симптомів.
Однак МОЗ відкинуло пропозицію академіків, а у ЗМІ розпочалася інформаційна кампанія зі цькування НАМН та виробників препарату, яку очолила екс-міністерка охорони здоров’я Уляна Супрун. Вона публічно заявила, що противірусні засоби взагалі не запобігають коронавірусу, а НАМН «займається псевдонаукою». Після чого до справи підключився Антимонопольний комітет, який наклав на виробника Протефлазіду штраф за начебто «недостовірні дані».
Через цю офіційну позицію величезна кількість пацієнтів залишалася без адекватного лікування ще два роки, аж поки противірусні препарати таки було таки внесено до протоколу.
А виробник Протефлазіду довів в суді достовірність даних про ефективність препарату і його дію на SARS-CoV-2 та віруси грипу і виграв справу у АМКУ.
Статистика та обіцянки
Після завершення пандемії COVID-19 було офіційно переведено до розряду звичайних ГРВІ – таких, як грип та інші сезонні вірусні інфекції. Проте це не означає, що коронавірус, як і грип, перестав бути небезпечним. За минулий епідсезон з діагнозами COVID-19 та ГРВІ включно з грипом було госпіталізовано 126 899 українців, з них – майже 70 тисяч дітей. 187 дорослих та 12 дітей померли.
У МОЗ вперто продовжують воювати із противірусною терапією і зауважують, що в усіх летальних випадках люди не мали профілактичних щеплень. Але на фоні закликів МОЗу всім вакцинуватись, вакцин від того ж грипу станом на початок жовтня в українських аптеках немає. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко обіцяв, що цього епідсезону в Україні буде доступно 400 тисяч доз протигрипозних вакцин.
Це свідчить про те, що вакцинуватись зможуть далеко не всі.
Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Перед застосуванням лікарського засобу обов’язково ознайомтеся з інструкцією для медичного застосування та проконсультуйтеся з лікарем.
