Уроки нещодавньої пандемії та сезонних сплесків вірусних захворювань спростували доцільність штучної стимуляції імунної системи. Ба більше – виявилося, що імуностимулятори не завжди є безпечними.
Осінній сезон в Україні традиційно супроводжується зростанням кількості застудних хвороб. У цей час багато хто має звичку запасатися засобами «для зміцнення імунітету». Вже й не пригадати, коли почалася мода на імуностимулятори, які, згідно з поширеними переконаннями, допомагають протистояти вірусам. Проте досвід пандемії COVID-19 та сплесків ГРВІ й грипу показав: безконтрольна стимуляція імунної системи не лише не захищає, а й може зашкодити.
Медики застерігають: стимулюючи імунітет «наосліп», можна виснажити його або спричинити небажані реакції.
Рефрактерність і небезпека імуностимуляторів
Термін «рефрактерність» для більшості досі маловідомий, але саме до цього стану може призвести зловживання імуностимуляторами. Це явище, коли імунна система, замість активної роботи, «вигорає» і тимчасово перестає реагувати на зовнішні загрози. Фактично йдеться про імунний параліч.
Механізм простий: препарати, які мають стимулювати імунітет, змушують організм виробляти більше цитокінів – захисних білків. Але їхній надлишок може стати небезпечним: замість боротьби з вірусом вони провокують автозапалення, відоме як «цитокіновий шторм». Саме він під час пандемії COVID-19 часто призводив до тяжких ускладнень і навіть смерті пацієнтів.
Провідна українська імунологиня, професорка Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького Валентина Чоп’як у інтерв’ю для МедОбоз наголошує: імуностимулятори діють «наосліп». Вони не враховують, що імунітет у конкретної людини може бути й так у нормі. У результаті замість допомоги відбувається перевантаження організму. Це проявляється болями у м’язах і суглобах, різкими стрибками температури, головним болем, а у важких випадках – навіть септичними станами. Саме тому сучасна медицина радить відмовитися від безконтрольної стимуляції й натомість застосовувати регуляцію.
Читайте також: Серпневий ковід: інфекціоністка Ольга Голубовська розповіла про особливості нових штамів
Чому важливі імуномодулятори
На відміну від стимуляторів, імуномодулятори діють делікатніше. Вони не примушують імунітет працювати понад норму, якщо він у порядку. Їхнє завдання – збалансувати процеси: послабити надмірну реакцію або підсилити недостатню. Саме завдяки цьому імуномодулятори вважають безпечнішими.
Під час ГРВІ головна мета – зменшити вірусне навантаження й дати імунній системі можливість працювати природно. Це і є завдання імуномодуляторів, що особливо важливо для людей зі зниженим імунітетом.
Читайте також: Як флавоноїди блокують віруси: висновки українських вчених
За словами Валентини Чоп’як, близько 20 % українців мають порушення в роботі імунної системи. У таких пацієнтів застуди тривають довше, а одужання потребує більше часу. Для них курс імуномодуляторів може бути тривалішим і має обов’язково відбуватися під контролем лікаря.
Генетичний фактор і спосіб життя
Чому в одних людей імунітет сильніший, ніж в інших? Частково це залежить від генетики. Відомо, що деякі спадкові варіанти, отримані ще від неандертальців, справді знижують противірусний захист.
Але спадковість – не вирок. Повноцінний сон, збалансоване харчування, чиста вода, фізична активність і відсутність хронічного стресу здатні значно компенсувати слабкі місця імунної системи.
На жаль, як зазначає Валентина Чоп’як, імунодефіцитні стани часто залишаються непоміченими на рівні сімейних лікарів. Утім, є ознаки, які можуть насторожити: понад вісім ГРВІ на рік у дорослого або понад дванадцять у дитини, часті отити чи бронхіти. У таких випадках варто звернутися до імунолога.
Як лікуватися більшості пацієнтів
Для людей із нормальною імунною відповіддю рецепт під час застуди доволі простий:
- зменшити вірусне навантаження;
- висипатися;
- пити достатньо води;
- уникати важкої їжі;
- підтримувати помірну фізичну активність;
- приймати противірусні препарати у перші дні хвороби.
«Але безконтрольне стимулювання імунітету може паралізувати навіть здорову імунну систему, – застерігає Валентина Чоп’як. – Тому я можу рекомендувати як препарат вибору для лікування ГРВІ засіб із діючою речовиною протефлазід. Це рослинний препарат із доведеною прямою противірусною дією проти більшості РНК- і ДНК-вірусів, що викликають сезонні інфекції. Він дозволяє розпочати терапію з перших годин хвороби, не витрачаючи час на визначення збудника, що має велике значення для успіху лікування.
Діюча речовина протефлазід стимулює природний синтез інтерферонів без імунотоксичної дії (це єдина діюча речовина серед українських противірусних засобів, яка успішно пройшла перевірку й не викликає рефрактерності імунної системи). Препарат також має протизапальні й антиоксидантні властивості, допомагає організму «вимикати» заражені клітини та захищати здорові. Це зменшує небезпечні запальні процеси, зокрема гострий респіраторний дистрес-синдром. Для людини з нормальною імунною системою зазвичай достатньо 5–7 днів прийому. А тим, хто мав контакт із хворими, він може бути корисним і для профілактики».
Імунна система – це тонко налаштований механізм. Замість бездумно «підштовхувати» її імуностимуляторами, важливо допомагати організму реагувати адекватно саме у потрібний момент. Імуномодулятори дають змогу уникнути небезпечних крайнощів, залишаючи захисні сили гнучкими й ефективними.
